Ухвала суду № 56427790, 14.03.2016, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/547/15-ц

Провадження № 2-сз/169/1/16

Категорія: в порядку ЦПК України

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

14 березня 2016 року смт Турійськ

Суддя Турійського районного суду Волинської області Тітівалов Р.К., вивчивши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк про повернення судового збору у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі Банк) звернулося до Турійського районного суду з заявою про повернення судового збору в розмірі 1218 грн, яка мотивована тим, що ухвалою Турійського районного суду від 01 грудня 2015 року повернуто позов Банку до ОСОБА_1, у звязку з чим підлягає поверненню і сплачений за її подання судовий збір.

Заява не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Перелік підстав для повернення сплачених сум судового збору, який є вичерпним, передбачено у ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

За змістом п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, ухвалою суду в разі повернення заяви, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 01 грудня 2015 року, яка набрала законної сили, провадження закрито в частині тих позовних вимог, які були вже предметом судового розгляду і щодо яких набрало законної сили рішення суду (а.с. 82-83).

Щодо іншої частини вимог Банку відмовлено в задоволенні рішенням Турійського районного суду від 14 грудня 2015 року, яке ухвалою апеляційного суду Волинської області від 24 лютого 2016 року залишено без змін (а.с. 94-95, 137-138).

З огляду на вказане та враховуючи, що, звертаючись до суду із позовом, з урахуванням ціни позову Банком було сплачено судовий збір в мінімальному розмірі, ухвалою суду провадження закрито лише в частині позовних вимог, а щодо іншої частини відмовлено в задоволенні судовим рішенням, то суддя дійшов висновку про відсутність в даному випадку передбачених законом підстав для повернення позивачу сплаченого судового збору.

Крім того, в ході розгляду даної справи судом питання про повернення позовної заяви Банку, зокрема, ухвалою суду від 01 грудня 2015 року, на яку покликався Банк у заяві про повернення судового збору, не вирішувалося і така ухвала не постановлялася.

Керуючись ст.ст. 79, 209, 210 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк про повернення судового збору у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя