Постанова № 56426419, 14.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року м.Житомир справа № 806/293/16

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Грабський А.В.,

за участю: представника позивача Остафійчук О.А.,

представника відповідача Кирилової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Еталон" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення №0036391706 від 12.11.2015,

встановив:

26.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Еталон" (надалі - ТОВ"ЮФ"Еталон", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (надалі - Житомирська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 12.11.2015 №0036391706 про застосування штрафних санкцій в сумі 6789,77 грн. та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі 1457,91 грн. за період з 21.03.2015 по 30.10.2015.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України в частині визначення суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті до бюджету без урахування понижуючого коефіцієнту, тоді як позивач має право на його застосування. Також зазначив, що з урахуванням цього коефіцієнту, товариством у повному обсязі та у встановлені строки сплачувався єдиний внесок, а тому відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідач у письмових запереченнях позовні вимоги не визнає, спірне рішення вважає правомірним та обґрунтованим, посилаючись на, те що суми єдиного внеску, визначені позивачем у звітах є узгодженими, а тому підлягають сплаті у встановлені строки, тоді як оплата проводилась не у повному розмірі та несвоєчасно, за що позивача і притягнуто до відповідальності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ"ЮФ"Еталон" (податковий номер 35343724) 31.08.2007 зареєстроване у якості суб'єкта господарювання, позивач перебуває на податковому обліку в Житомирській ОДПІ та є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.11,19).

12.11.2015 відповідачем винесено рішення №0036391706 про застосування штрафних санкцій в сумі 6789,77 грн. та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в розмірі 1457,91 грн. за період з 21.03.2015 по 30.10.2015 (а.с.10).

Позивач, вважаючи прийняте рішення необґрунтованим, незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.11.2015 №0036391706, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що спірне донарахування грошового зобов'язання зі сплати єдиного внеску контролюючим органом здійснено на підставі відомостей облікової картки ТОВ"ЮФ"Еталон", а також пов'язується з порушенням платником податків строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно із підпунктами 1, 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів у строки, в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади.

01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28.12.2014 № 77 (далі за текстом - Закон № 77).

Положеннями зазначеного Закону платникам єдиного внеску надано право на зменшення навантаження на фонд оплати праці шляхом застосування роботодавцем коефіцієнта понижуючої ставки єдиного внеску.

Законом України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 02.03.2015 № 219-VIII (далі за текстом - Закон № 219), який набрав чинності 13.03.2015, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" доповнено пунктом 95, згідно з яким страхувальникам при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами надано право застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставки єдиного внеску - за дотриманням певних умов.

При цьому Законом № 219 визнано таким, що втратив чинність, пункт 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 77.

До набрання чинності Законом № 219 розрахунок понижуючого коефіцієнта здійснювався відповідно до вимог Закону № 77.

Відповідно до приписів частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

На виконання вимог пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивачем у встановлені строки подавалась звітність про нарахування єдиного внеску з лютого по жовтень 2015 року із застосуванням понижуючого коефіцієнту до ставки єдиного внеску.

Водночас, станом на дату формування та подання податкової звітності версія програмного забезпечення, за допомогою якого позивач здійснює оформлення та передачу звітності до контролюючого органу в електронній формі "Медок", не була адаптована до нововведень, передбачених законодавством та виключала можливість коригування звітів в електронній формі, що у свою чергу унеможливило відображення використаного платником права на застосування понижуючих коефіцієнтів єдиного внеску у "Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів" за лютий-жовтень 2015 року.

Пунктом 9-5 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що по 31.12.2015 при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.

З розрахунків понижуючої ставки ЄСВ з лютого по листопад 2015 року вбачається, що ТОВ"ЮФ"Еталон" виконало одночасно усі умови згідно із Законом № 77 та мало усі правові підстави для застосування понижуючого коефіцієнту до ставки єдиного внеску - 0,4%, зменшивши діючу ставку з 36,76% до 14,7% (а.с.25-34).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з урахуванням понижуючого коефіцієнта 14,7% сплатив єдиний соціальний внесок у строки та у розмірах, визначених чинним законодавством.

Як зазначено в позовній заяві, у сформованому за допомогою програми "Медок" звіті за вказаний період помилково відображено автоматичний розрахунок полів, внаслідок чого після закриття звіту програма перерахувала звіт згідно з процентом нарахування, встановленому для підприємства за замовчуванням, - 36,76%, тобто без врахування понижуючого коефіцієнта (14,7%). Таким чином, відповідачу відправлено неправильний звіт із завищеною сумою нарахованого єдиного внеску.

Об'єктом правопорушення, визначеного пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є правовідносини щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

Відповідальність за приписами пункту 2 частини одинадцятої статті 25 цього Закону настає, якщо платник податків не сплатить або несвоєчасно сплатить передбачені Законом суми. У цьому випадку сума штрафу становитиме 20 відсотків від своєчасно несплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сплачено єдиний внесок з юридичних осіб за період з лютого 2015 року по жовтень 2015 року із застосуванням понижуючого коефіцієнта.

Технічна помилка, допущена у звітах з єдиного внеску з юридичних осіб, не є правопорушенням у розумінні пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки визначена позивачем сума грошового зобов'язання перерахована до бюджету у визначений Законом строк.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 15.12.2015 року у справі №825/3346/15-а.

Отже, сплата єдиного внеску з юридичних осіб здійснена позивачем своєчасно та в повному обсязі.

Згідно акту звірки №11857-20 від 24.11.2015 у позивача відсутня заборгованість по сплаті єдиного внеску, натомість має місце позитивне сальдо в розмірі 13456,44 грн. (а.с.20).

З наведеного вбачається, що рішення відповідача не ґрунтується на нормах законодавства України та фактично призводить до нарахування штрафу за відсутності порушень законодавства, що суперечить вимогам частини другої статті 19 Конституції України.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86,158-163,166,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 12.11.2015 року №0036391706 про застосування до ТОВ "Юридична фірма"Еталон" штрафних санкцій у розмірі 6789,77 грн. та нарахування пені у розмірі 1457,91 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 15 березня 2016 р.