У Х В А Л А
25 лютого 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідача Кривенди О.В.,
суддів: Гриціва М.І., Маринченка В.Л., -
розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України судового рішення в адміністративній справі за її позовом до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, тимчасово виконуючої обов'язки голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Киби Ольги Миколаївни про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в:
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області ухвалою від 20 жовтня 2015 року задовольнив подану в порядку статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заяву ОСОБА_2. про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання постанови Лубенського міськрайонного суду Полтавської області суду від 25 червня 2014 року в частині негайного поновлення на посаді.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 грудня 2015 року скасував ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 жовтня 2015 року і відмовив у задоволенні заяви в порядку статті 267 КАС про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на посаді.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 січня 2016 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ці судові рішення на підставі пункту п'ятого частини п'ятої статті 214 КАС.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2. звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, установлених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 КАС.
У заяві ОСОБА_2. посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 267 КАС і статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та невідповідність оскаржуваного судового рішення викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування вказаних вище норм права.
На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 12 лютого і 29 травня 2014 року, 17 листопада 2015 року та постанов Верховного Суду України від 1 і 23 червня 2015 року (№ 6-435цс15 і № 21-63а15 відповідно).
Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права чи невідповідність оскаржуваного судового рішення викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування вказаних вище норм права, оскільки вони ухвалені за різних фактичних обставин, встановлених судами, та у спорах, що виникли у правовідносинах, які не є подібними.
Так, згідно з оскаржуваною ухвалою ОСОБА_2. звернулася до суду із заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення на процесуальній стадії судового контролю за виконанням цього судового рішення про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Тоді як предметом розгляду в інших справах були вимоги про стягнення середнього заробітку при затримці виконання судового рішення, заявлені в позовному провадженні.
Крім того, надані для порівняння рішення та оскаржувана ухвала не містять різного тлумачення норм права, про які йдеться у заяві.
Долучена ухвала Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2015 року не може бути прикладом неоднакового застосування норм права, оскільки цим рішенням підтверджено правомірність повернення особі заяви через порушення процедури її подання.
Зазначене дає підстави для висновку про необґрунтованість поданої ОСОБА_2. заяви.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, виконавчого комітету Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області, тимчасово виконуючої обов'язки голови Засульської сільської ради Лубенського району Полтавської області Киби Ольги Миколаївни про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 січня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кривенда
Судді: М.І. Гриців
В.Л. Маринченко
Судове рішення № 56424232, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 25.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 539/595/14-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: