Ухвала суду № 56423334, 15.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року м. Київ К/800/5263/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максистрой»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012

у справі №2а-7558/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максистрой»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 26.04.2012 № 0004252305.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 постанову суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

ТОВ «Максистрой» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права: ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 204, 216, 228, ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, ст. 20 Податкового кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено позапланову документальну виїзну перевірку щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 06.04.2012 № 959/2202/34862195. Актом зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6, 201.10 Податкового кодексу України.

Згідно з актом перевірки порушення позивачем вказаних норм Податкового кодексу України полягало у неправомірному віднесенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями з придбання у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» робіт у будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 132, а саме:

- щодо облицювання фасаду корпусу 7-а за договором від 02.06.2011 № 04/06;

- щодо монтажу системи вентиляції за договором від 30.03.2011 № 30/03;

- щодо виготовлення ливневої каналізації біля підпорної стіни за договором від 12.10.2011 № 12/10;

- щодо виготовлення витяжної вентиляції чистої кімнати 4 поверху корпусу 41-а за договором від 12.09.2011 № 12/09.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що правочини позивача з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» не мають реального характеру.

Реальність вказаних господарських операцій поставлена відповідачем під сумнів з огляду на відсутність первинних документів, які б підтверджували факт транспортування матеріалів, необхідних для виконання підрядних робіт на будівельному майданчику, зокрема накладних на переміщення, супроводжувальних документів, товарно-транспортних накладних тощо. Податковий орган також посилався на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» щодо його взаємовідносин з контрагентом - ТОВ «Техноспецмаркетинг», а також на відсутність у контрагента позивача умов, необхідних для фактичного виконання підрядних робіт.

На підставі акта перевірки від 06.04.2012 № 959/2202/34862195 податковим органом складено податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012 № 0004252305 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37957 грн. за основним платежем та в сумі 18978,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

Платник податків при формуванні податкового кредиту повинен був діяти у відповідності до вимог ст. 198 Податкового кодексу України.

Право на податковий кредит з податку на додану вартість виникає в результаті придбання товару (робіт) з метою використання в господарській діяльності. При цьому операція з поставки товару (робіт) повинна бути реальною, тобто призводити до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю. В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, а податковий кредит обов'язково має бути підтверджено податковою накладною, виписаною платником податку на додану вартість.

Як встановлено судами, позивачем укладено з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» договори підряду від 02.06.2011 № 04/06 щодо виконання робіт з облицювання фасаду, від 30.03.2011 № 30/03 щодо виконання робіт з монтажу системи вентиляції, від 12.10.2011 № 12/10 щодо виконання робіт з виготовлення ливневої каналізації біля підпорної стіни та від 12.09.2011 № 12/09 щодо виконання робіт з виготовлення витяжної вентиляції чистої кімнати.

Згідно з наявною в матеріалах справи пояснювальною запискою позивач укладав вказані договори підряду з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» у зв'язку з необхідністю виконати зобов'язання перед ПАТ «ФЕД» за договорами від 30.03.2011 № 30/03, від 28.03.2011 № 199Ф/11, від 02.06.2011 № 04/06, від 04.07.2011 № 1001/11, від 12.10.2011 № 12/10, від 01.08.2011 № 262Ф/11, від 12.09.2011 № 12/09 та від 18.04.2011 № 150Ф/11.

Так, судом встановлено, що згідно з договором від 01.08.2011 № 262Ф/11 позивач зобов'язувався до 01.10.2011 виконати роботи з проведення пристрою для автоматизованого поливу біля корпусів 41-а та 7-а за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 132. Натомість за договором між позивачем та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» від 12.10.2011 № 12/10 останній зобов'язується здійснити роботи з виготовлення ливневої каналізації біля підпорної стіни. Вказані роботи не є тотожними. Договір від 12.10.2011 № 12/10 укладено після спливу граничного строку виконання зобов'язань позивача за договором від 01.08.2011 № 262Ф/11.

Згідно з договором від 28.03.2011 № 199Ф/11 позивач за дорученням ПАТ «ФЕД» зобов'язувався до 31.12.2011 виконати роботи щодо монтажу системи вентиляції 3 поверху корпусу 7-а у будівлі за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 132. Натомість у договорі від 30.03.2011 № 30/03 щодо монтажу системи вентиляції не конкретизовано об'єкту, на якому така система повинна встановлюватись. Акт виконаних робіт за договором від 28.03.2011 № 199Ф/11 складений у червні 2011 року, а за договором від 30.03.2011 № 30/03 - у жовтні 2011 року, тобто після факту передачі робіт замовнику - ПАТ «ФЕД».

Згідно з договором від 04.07.2011 № 1001/11 позивач зобов'язувався на замовлення ПАТ «ФЕД» до 10.11.2011 виконати роботи щодо облицювання фасаду корпусу 7-а в об'ємі 1750 м2 за ціною в сумі 500 грн. Натомість договір від 02.06.2011 № 04/06 щодо придбання позивачем у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» робіт з облицювання фасаду укладено раніше, ніж позивач отримав замовлення на проведення робіт від ПАТ «ФЕД». Договір від 04.07.2011 № 1001/11 не містить інформації щодо площі виконання робіт.

Акти приймання виконаних робіт за договором від 04.07.2011 № 1001/11 та за договором від 02.06.2011 № 04/06 містять розбіжності між обсягами робіт, виконаних ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», та обсягами робіт, переданих позивачем замовнику - ПАТ «ФЕД».

Згідно з договором від 18.04.2011 № 150Ф/11 позивач на замовлення ПАТ «ФЕД» до 31.12.2011 повинен виконати роботи з монтажу системи витяжної вентиляції В1 чистої кімнати 4 та 5 поверхів корпусу 41-а. Натомість згідно з договором від 12.09.2011 № 12/09 роботи щодо монтажу системи витяжної вентиляції повинні виконуватись лише в чистій кімнаті 4 поверху.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини фактично свідчать про не підтвердження придбання позивачем робіт у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» з метою використання в господарській діяльності.

Позивач в касаційній скарзі не наводить доводів, які б ставили під сумнів правильність встановлених судом апеляційної інстанції обставин.

З огляду на наведене, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максистрой» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун