Рішення № 56416769, 03.03.2016, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4561/15-ц

Провадження № 2/577/27/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2016 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Буток Т.А.

при секретарі Лошкарьовій Н.В.

з уч. представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить поділити майно, що є об'єктом спільної сумісної власності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 25.09.1993 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 Від шлюбу мають повнолітнього сина. Однак, подружнє життя не склалося і рішенням Конотопського міськрайонного суду від 05.03.2015 року шлюб між ними розірваний. Під час проживання ними за спільні кошти було придбано майно, в тому числі: житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_1, автомобіль ЗИЛ - ММЗ 554 М, державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, мопед SIGMA Line 50 X, державний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, трактор колісний Т-25 А, державний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, автомобіль CHEVROLET Aveo 1.5і, державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску. Вирішити питання щодо поділу вказаного майна за взаємною згодою не вдалося. Згідно ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Зважаючи на фактичний порядок користування майном, враховуючи інтереси кожного, просить поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності з відповідачем, виділивши йому житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_2, автомобіль ЗИЛ - ММЗ 554 М, державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, мопед SIGMA Line 50 X, державний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, трактор колісний Т-25 А, державний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, та визнати за ним право власності на вказане майно. Відповідачу виділити квартиру АДРЕСА_1, автомобіль CHEVROLET Aveo 1.5і, державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску, та визнати за нею право власності на вказане майно. Грошову компенсацію за надлишково отримане відповідачем майно просить не стягувати.

Позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечують частково, не заперечують проти розподілу майна, разом з тим, заперечують проти встановленого порядку розподілу. Посилаючись на норми ч. 1 ст. 70 СК України, ч. 2 ст. 372 ЦК України щодо рівності часток майна чоловіка та дружини, просять визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину майна подружжя, а саме: 1/2 частку житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 115 575 грн., 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, 1/2 частку автомобіля ЗИЛ - ММЗ 554 М, державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, 1/2 частку трактору колісного Т-25 А, державний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, 1/2 частку автомобіля CHEVROLET Aveo 1.5і, державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 1993 року, від шлюбу мають повнолітнього сина. Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 05 березня 2015 року шлюб між ними розірвано. Під час шлюбу за спільні кошти сторони придбали наступне майно: житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_1, автомобіль ЗИЛ - ММЗ 554 М, державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, мопед SIGMA Line 50 X, державний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, трактор колісний Т-25 А, державний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, автомобіль CHEVROLET Aveo 1.5і, державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23.11.2015 року вартість квартири АДРЕСА_1 становить 603 324 грн.(а.с. 73-94).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.11.2015 року ринкова вартість житлового будинку з господарчо-побутовими будівлями з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 становить 115 575 грн. (а.с. 51-72).

Згідно звіту про незалежну оцінку ринкової вартості колісно-транспортного засобу від 23.11.2015 року ринкова вартість автомобіля CHEVROLET Aveo 1.5і, державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску, становить 137 046 грн. (а.с. 95-106).

В судовому засіданні також на основі взаємних поступок між сторонами досягнуто згоди щодо вартості іншого спірного майна, а саме: автомобіль ЗИЛ - ММЗ 554 М, державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, - 40 00 грн., мопед SIGMA Line 50 X, державний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, - 1 000 грн., трактор колісний Т-25 А, державний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, - 40 000 грн.

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 70 Сімейного Кодексу України разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ст. 71 Сімейного Кодексу України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним Кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

П. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", роз'яснив, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч. 2 і 3 ст. 70 Сімейного Кодексу України, в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 Сімейного Кодексу України).

При поділі майна суд виходить із того, що Сімейний Кодекс України передбачає, що якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.

При цьому суд виходить з роз'яснень, які містяться в зазначеній Постанові Пленуму, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.ч. 4 і 5 ст. 71 Сімейного Кодексу України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Разом з тим, суд вважає, що предметом даного позову є все майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності, до складу якого входять і неподільні речі. В даному випадку суд вважає, що неподільні речі можуть бути реально поділені між подружжям, при цьому права сторін не будуть порушені, оскільки кожному можливо виділити як житло, так і транспортні засоби. Крім того, позивач відмовляється від стягнення грошової компенсації за надлишково отримане відповідачем майно.

До речі, в судовому засіданні було встановлено, що між сторонами існують неприязнені відносини, а тому залишення майна у їх спільній частковій власності та спільне користування цим майном неможливе.

За таких обставин, зважаючи на фактичний порядок користування майном, враховуючи інтереси кожного, суд вважає можливим поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності, виділивши ОСОБА_3: житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 115 575 грн., автомобіль ЗИЛ - ММЗ 554 М, державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, вартістю 40 00 грн., мопед SIGMA Line 50 X, державний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, вартістю 1 000 грн., трактор колісний Т-25 А, державний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, вартістю 40 000 грн, загальною вартістю 196 575 грн. та визнати за ним право власності на вказане майно. Виділити ОСОБА_4: квартиру АДРЕСА_1, вартістю 603 324 грн., автомобіль CHEVROLET Aveo 1.5і, державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску, вартістю 137 046 грн., загальною вартістю 740 370 грн. та визнати за нею право власності на вказане майно.

Керуючись ст. 60, 70 ,71 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", ст. 10, 57-60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності, виділивши ОСОБА_3: житловий будинок з господарчо-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 115 575 грн., автомобіль ЗИЛ - ММЗ 554 М, державний номер НОМЕР_1, 2002 року випуску, вартістю 40 00 грн., мопед SIGMA Line 50 X, державний номер НОМЕР_2, 2011 року випуску, вартістю 1 000 грн., трактор колісний Т-25 А, державний номер НОМЕР_3, 1990 року випуску, вартістю 40 000 грн, загальною вартістю 196 575 грн. та визнати за ним право власності на вказане майно.

Виділити ОСОБА_4: квартиру АДРЕСА_1, вартістю 603 324 грн., автомобіль CHEVROLET Aveo 1.5і, державний номер НОМЕР_4, 2008 року випуску, вартістю 137 046 грн., загальною вартістю 740 370 грн. та визнати за нею право власності на вказане майно.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Буток Т. А.