Ухвала суду № 56414114, 03.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/231/15 Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.

Провадження № 22-ц/783/321/16 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Гриновця Б.М.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

за участю: адвоката Заяць А.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 травня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 06 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 51048,82 грн. на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом.

Вирішено питання судових витрат.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 06 серпня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 травня 2015 року залишено без задоволення.

Заочне рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі, зазначає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає, що відповідно до ст.1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед. як вбачається з вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 10-13 грудня 2010 року позивачем було заявлено цивільний позов про стягнення в т.ч. і втраченого заробітку за три наступні роки починаю з 23.05.2010 року в розмірі 31968,00 грн., з яких судом задоволено 5649,00 гривень за період з 23.05.2010 року до дня ухвалення вироку. Відмовляючи в задоволенні цивільного позову в іншій частині суд виходив з того, що відшкодування такої шкоди повинно здійснюватись щомісячними платежами, а з врахуванням обставин та особи ОСОБА_3 підстав для стягнення вказаної суми наперед - не було. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував, що позивачем заявлено до стягнення грошові кошти за період, що знано перевищує трьохрічний строк. Просить скасувати заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 травня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судове засідання з'явився представник апелянта, інші особи, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомленими в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, не повідомивши суд про причину неявки. На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань чи мали місце ці дії та вчинені вони цією особою.

Судом та матеріалами справи встановлено, що вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 10-13.12.2010 року, який залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 22.02.2011 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України, за те, що він 23.05.2010 року о 20.10 год. в с.Скнилів Пустомитівського району Львівської області, на території дачного кооперативу «Поляна», перебуваючи на подвір'ї свого дачного будинку, тримаючи в руках мисливську рушницю марки «Сафарі ПН-001», яку він ніс з будинку, щоб показати товаришеві, недотримався правил безпечного поводження зі зброєю, з необережності здійснив випадковий постріл, внаслідок чого куля пролетівши відстань 80 метрів, потрапила в праву ногу потерпілому ОСОБА_4, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження. Даним вироком з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 стягнуто 5649 грн. втраченого доходу за період з 23.05.2010 року по день постановлення вироку, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діяла протягом цього часу, та 30000 грн. моральної шкоди (а.с.3-7).

Також встановлено, що до ушкодження здоров'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 не працював, йому було встановлено 3 групу інвалідності безтерміново, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.44-45).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема представлених медичних документів (а.с. 8-11), внаслідок вогнепального поранення позивачу спричинено тяжке тілесне ушкодження, яке обумовило хірургічну ампутацію правої нижньої кінцівки до в/3 стегна. У зв'язку з цим ОСОБА_4 27.10.2010 року було встановлено «першу Б» групу інвалідності безтерміново, він потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 484060 (а.с. 42).

Згідно частин 1,2,3 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід) втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачу було завдано шкоди ушкодженням здоров'я та отриманим каліцтвом, такий визнаний інвалідом І-ої групи і має право на відшкодування заробітку (доходу) втраченого внаслідок втрати загальної працездатності. Оскільки позивач на час ушкодження здоров'я не працював, то суд підставно задоволив нарахований ним втрачений заробіток відповідно до ст. 1195 ЦК України, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із розрахунку, доданого до позовної заяви (а.с.17), сума заборгованості по відшкодуванню шкоди, заданої каліцтвом, за період з 14.12.2010 року, тобто з дня постановлення вироку Пустомитівського районного суду Львівської області, по 24.10.2014 року, тобто дня пред'явлення позову виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що діяла протягом цього періоду, складає 51048,82 грн.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.

Доводи апелянта щодо стягнення судом грошових коштів за період який перевищує 3 річний строк є безпідставними, оскільки позивач просив стягнути кошти за минулий період, а не наперед, в порядку ст..1202 ЦК України. Так само відсутні підстави для застосування строку позовної давності, оскільки позовна давність не поширюються на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення такої.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, п.1 ч.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 06 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: М.Я. Богонюк

Б.М.Гриновець