Ухвала суду № 56403206, 03.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/21109/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Шевченко Л.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, прийняв таку постанову, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06 січня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, У липні 2015 року позивач звернувся до Департаменту фінансів Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату з листами щодо вирішення питання про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 24-місячного грошового забезпечення як інваліду ІІ групи.

У вересні 2015 року Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив, що подані позивачем документи передані до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України для перевірки, щодо встановлення причинного зв'язку захворювання і після розгляду будуть розглянуті комісією.

У листопаді 2015 року Київський міський військовий комісаріат своїм листом від 05.11.2015 № 10871 повідомив, що підстав для подання пропозиції Міністру оборони України щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності немає, оскільки дія постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 та нової редакції статті 16 Закону «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів сімей» поширюється тільки на військовослужбовців та звільнених осіб, які первинно отримали інвалідність після 01.01.2014 року.

Не погоджуючись із таким висновками відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд зобов'язати відповідача провести відповідні дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію наступним.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008р. №499 установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1.01.2007р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 зазначеного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, одноразова грошова допомога інвалідам 2 групи виплачується у розмірі 24-місячного грошового забезпечення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб виплачується звільненим з військової служби (зборів) особам у зв'язку із інвалідністю, що настала після 1.01.2007р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу в Збройних силах України, однак відповідно до наказу Міністра оборони України № 798 (по особовому складу) був звільнений з військової служби за станом здоров'я 13.12.2005 року.

Відповідно до акту огляду МСЕК від 14.05.2013 № 805908 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з причиною інвалідності - захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що днем виникнення права у позивача на отримання спірної допомоги є день встановлення йому інвалідності, тобто 14.05.2013 року.

Однак, враховуючи відсутність рішення Міністерства оборони України про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції, що позовні вимоги до Київського міського військового комісаріату є передчасними, оскільки Київський міський військовий комісаріат може виплатити одноразову грошову допомогу лише за наявності рішення Міністерства оборони України.

Оскільки звернення позивача про виплату одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України не розглянуло та відповідного рішення не прийнято, судом першої інстанції прийнято цілком правомірне рішення про зобов'язання Міністерства оборони України розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства, адже суд не може підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, а судом першої інстанції повно встановлені обставини у справі, яким дана належна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо вирішення питання про судові витрати, колегія суддів зазначає наступне.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1339,8 грн. (1218 грн. * 110%).

Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2016 року було відстрочено Міністерству оборони України сплату судового здору до винесення судового рішення, суд приходить до висновку про стягнення з апелянта вказаної вище суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату - залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06 січня 2016 року - без змін.

Стягнути з Міністерства оборони України до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 1339 грн. (одну тисячу триста тридцять дев'ять) 80 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.