Вирок № 56400052, 14.03.2016, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/390/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді - Бандури А.П.

суддів Феськова П.В., Лободзінського А.С.

при секретарі Дячук Є.О.,

з участю прокурора Купрун Є.П.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 -адвоката Мінька В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт та приєднані до нього матеріали у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015180160000278 від 18 травня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, освіта професійно технічна, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, раніше не судимого

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 263, ч.3 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2015 року, приблизно о 22 год.30 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою спільно з особою, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, знаходячись в смт. Демидівка Рівненської області по вул. Відродження, використовуючи мисливський ніж та багатозарядний пістолет моделі «PM MAKAROV FULL METAL» НОМЕР_5 калібру 4,5 ММ (/177/ВВ), вчинили напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, поєднаного із проникнення у житло ОСОБА_3

Крім цього, 15 червня 2015 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у с. Дубляни Демидівського району Рівненської області, умисно, без передбаченого законом дозволу, всупереч Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та заначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, носив при собі ніж, який є клинковою холодною зброєю, колючо-ріжучої дії і відноситься до мисливських ножів загального призначення.

Вказані злочини (розбійний напад та незаконне носіння холодної зброї) ОСОБА_1 вчинив за наступних обставин:

17 травня 2015 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 спільно з особою, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, і за попередньою змовою між собою, домовившись в м.Львів про вчинення злочину, з метою заволодіння чужим майном, заздалегідь приготувавши знаряддя злочину - мисливського ножа та газобалонного пневматичного багатозарядного пістолета моделі «PM MAKAROV FULL METAL» НОМЕР_5 калібру 4,5 ММ (/177/ВВ), який сприймався потерпілим ОСОБА_3 як бойовий, одягнувши конспіративні елементи одягу, що приховують обличчя, зокрема, шапки з прорізами для очей, попередньо з'ясувавши у жителя смт. Демидівка Рівненської області ОСОБА_4 місце розташування належного ОСОБА_3 житлового будинку в АДРЕСА_3 Після цього, шляхом вільного доступу, через відчинені ворота господарства ОСОБА_5 спільно з особою, кримінальне провадження відносно якої виділене в окреме провадження, проникли на огороджену парканом територію будинку АДРЕСА_4 якому на той час знаходились ОСОБА_3 разом із дружиною ОСОБА_6 та неповнолітніми дітьми, та підійшли до вхідних дверей будинку. Тримаючи в руках пістолет, особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, спробувала відчинити двері будинку шляхом натискання дверної ручки. Поскільки двері були зачинені, то він постукав у двері, а ОСОБА_1 в цей момент стояв поряд з ним з ножем у руках.

Потерпілий ОСОБА_3, почувши стук та недопускаючи наявності будь-якої загрози для себе та членів сім'ї, відчинив вхідні двері будинку і ОСОБА_1 в цей момент, скориставшись тим, що потерпілий відчинив двері, спрямував на потерпілого ніж, а особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження - пістолет і, таким чином, шляхом демонстрації ножа, імітуючи різки рухи ножа в його, потерпілого, напрямку, погрожуючи потерпілому застосуванням насильства небезпечного для життя і здоров'я, яке сприймалось потерпілим як реальне, проникли в будинок.

У подальшому потерпілий ОСОБА_3, відчуваючи загрозу для життя і здоров'я з боку нападників, відійшов по коридору, «почав рухатися спиною назад» до вітальні, запитуючи у них: «Хлопці, що ви?». Нічого не пояснюючи, ОСОБА_1 спільно з особою, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, наближались до нього. Увійшовши, в такий спосіб, з коридору до вітальні, у якій на дивані сиділа дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_6, потерпілий почав обходити навколо столу, що стояв у цій кімнаті. ОСОБА_1, тримаючи у руці ніж, став по один бік столу, а особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження - по інший, ближче до коридору, спрямувавши пістолет на потерпілого. ОСОБА_3, намагаючись уникнути фізичного насильства з боку нападників, боячись за своє життя і здоровя та членів своєї сім'ї, в тому числі неповнолітніх дітей, обійшовши стіл, схопив із стільця свій одяг, який кинув на особу з пістолетом і скориставшись тимчасовою розгубленістю нападників, вибіг по коридору на вулицю, щоб покликати на допомогу.

В цей час ОСОБА_1 спільно з особою, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, побігли за ним, при цьому ОСОБА_1 крикнув «Стріляй!». Під час втечі, по дорозі вулиці Відродження, поблизу будинку №10, ОСОБА_1 спільно особою, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, наздогнали потерпілого. При цьому, ОСОБА_1, продовжуючи свої злочині дії, які були спрямовані на незаконе заволодіння майном потерпілого, застосовуючи фізичне насильство умисно наніс ОСОБА_3 удар ногою в ділянку ступні правої ноги, і після того як останній впав, завдав удар ногою в обличчя, чим спричинив потерпілому гематому і закритий перелом нігтьової фаланги першого пальця ступні правої ноги, що є ушкодженням середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я та садна і синець на обличчі, що є легким тілесним ушкодженням із короткочасним розладом здоров'я.

Від вказаних ударів ОСОБА_3 впав на тверду частину дороги вулиці. В цей момент ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, здійснив захват ззаду рукою за шию потерпілого і відвів назад, а іншою вхопив за золотий ланцюжок на шиї ОСОБА_3 та, стягуючи ланцюжок навколо шиї, ривком зірвав його, внаслідок чого потерпілий відчув сильну фізичну біль в ділянці шиї. В цей момент особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, знаходилась поряд з ОСОБА_1 Вказаними діями ОСОБА_1 та особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, спричинили ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров'я, а саме садно у вигляді майже горизонтальної полоси на передній і правій поверхнях шиї та при цьому заволоділи належними потерпілому ланцюжком із золота 585 проби, вагою 11,19г. вартістю 8504,40грн. та підвіскою у вигляді хрестика із золота 585 проби, вагою 1,85 г. вартістю 1581,75 грн, оскільки мали реальну змогу розпорядитися вказаними речима.

Після цього, ОСОБА_1 спільно з особою, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, почали вимагати від ОСОБА_7, щоб той разом із ними повернувся додому. Однак, отримавши відмову та зважаючи на те, що по вулиці на велосипеді їхала свідок ОСОБА_8, ОСОБА_1 та особа, кримінальне провадження відносно якої виділено в окреме провадження, побігли з місця події в сторону райлікарні, викинувши при цьому золотий ланцюжок на узбіччя вулиці.

Після цього, через декілька тижнів, ОСОБА_1 повернувся в смт.Демидівка Рівненської області з наміром заховати знаряддя злочину - ножа, який згідно висновку судової експертизи холодної зброї №34 від 25 червня 2015 року є клинковою холодною зброєю колючо-ріжучої дії і відноситься до мисливських ножів загального призначення і якого він, повертаючись у м.Львів, залишив у будинку ОСОБА_4 у с. Дубляни Демидівського району.

15 червня 2015 року, приблизно о 23 годині, ОСОБА_1 взявши в будинку ОСОБА_4 ножа та шапку з прорізами для очей переносив із собою вказані речі у верхньому одязі на вулиці в с.Дубляни, де й був , затриманий працівники міліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.2 ст.263 КК України не визнав.

Від дачі показань в судовому засіданні відмовився, зіславшись на ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України.

В судовому засіданні, 04 березня 2016 року, свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187 та ч.2 ст.263 КК України визнав повністю, від дачі показань в судовому засіданні відмовився, зіславшись на те, що в ході досудового розслідування він давав показання щодо обставин вчинення злочинів і він їх підтримує.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 не визнав своєї вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 263, ч.3 ст. 187 КК України, а 04 березня 2016 року визнав свою вину у вчинених злочинах, суд вважає, вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 263, ч.3 ст. 187 КК України доведеною зібраними та перевіреними, в ході судового засідання доказами і, зокрема, показаннями ОСОБА_1, допитаного в якості підозрюваного в ході досудового розслідування, які зафіксовано у протоколі допиту підозрюваного від 16 червня 2015 року, складеного з дотриманням вимог ст.ст.42,95,104,106,223,224 Кримінального процесуального кодексу України, за участю адвоката Мервінського В.В. та спеціаліста ОСОБА_10, яким проводився відеозапис слідчої дії на цифровий фотоапарат «Кенон», з якого вбачається, що, приблизно, в середині квітня місяця 2015 року, до нього зателефонував його давній знайомий на ім'я ОСОБА_11, прізвища він не пам'ятає, і запропонував зустрітися в м.Львів. Він із ОСОБА_11 знайомий, оскільки раніше вони разом займалися боксом. З ОСОБА_11 він, підозрюваний, мав дружні відносини, він теж мешкає у м.Львів. За національністю він азербайджанець чи вірмен, точно не знаєю. Коли він, підозрюваний, зустрівся із ОСОБА_11, то він розпитав його про життя і запропонував йому «заробити грошей». Він, підозрюваний, був у скрутному майновому становищі, оскільки у нього хворий батько, а мати ніде не працює і для сім'я потрібні гроші. ОСОБА_12 були відомі ці обставини. Він пояснив йому, підозрюваному, що потрібно допомогти йому пограбувати якихось людей. При цьому запевнив, що не доведеться нікого вбивати чи катувати. Він, підозрюваний, погодився на такі умови ОСОБА_11 і надалі чекав його дзвінка. Через деякий час він, підозрюваний, зустрівся із ОСОБА_11 знову. Він передав йому мобільний телефон «Нокіа» та сім картку і сказав, що вони будуть підтримувати зв'язок по цьому телефону. Сім картка була оператора «Лайф», номер він не пригадує. ОСОБА_13 сказав, знайти старий одяг і чекати його дзвінка. Він йому, підозрюваному, мав повідомити куди їхати, щоб допомогти йому здійснити напад для викрадення майна.

Приблизно, в середині травня 2015 року, точної дати не знає, але пригадує, що це була неділя, йому, підозрюваному, зателефонував ОСОБА_13. Він дзвонив із номера «Лайф» на той телефон, який дав йому, підозрюваному. ОСОБА_12 сказав, щоб він, підозрюваний, в цей день брав із собою одяг і їхав із автостанції №2, що в м.Львів, до населеного пункту смт.Демидівка Рівненської області. Він пояснив як і де знайти відповідний автобус. Він, підозрюваний, виконав все згідно вказівки ОСОБА_13. Свій мобільний телефон він залишив вдома. В смт.Демидівка він прибув на автовокзал, приблизно о 18 год. 30 хв. На автовокзалі його зустрів ОСОБА_13. Далі вони разом пішли до друга ОСОБА_12, якого він, підозрюваний, до цього не знав. ОСОБА_11 мешкав сам у будинку, що в с.Дубляни, біля Демидівки. В будинку ОСОБА_11 розказав йому, підозрюваному, що в цей день він, підозрюваний, має допомогти йому пограбувати будинок в смт.Демидівка. ОСОБА_11 був присутній при їхній розмові із ОСОБА_11. Він зрозумів, що ОСОБА_12 весь план ОСОБА_11 відомий і що ОСОБА_11 раніше був знайомим із ОСОБА_12. ОСОБА_12 дав йому, підозрюваному, маску для обличчя у виді шапки чорного кольору із штучно прорізаними отворами для очей. ОСОБА_13 дав йому ножа і сказав взяти його із собою. ОСОБА_12 теж мав маску на обличчя, а ще травматичний пістолет, що мав вигляд як 9 мм ПМ. Де він взяв цю зброю йому, підозрюваному, не відомо. Також кожен із них мав пару робочих рукавиць білого кольору і по одному мобільному телефону (в нього був той телефон, який йому дав ОСОБА_13). ОСОБА_13 взяв моток стрічки «Скотч» якими він планував зв'язати потерпілих. Приблизно о 22 год., він, підозрюваний, з ОСОБА_11 за його командою пішов в житловий масив смт.Демидівка. Він, підозрюваний, в цій місцевості раніше не бував, а тому дорогу показував ОСОБА_13. Вони підійшли до якогось подвір'я будинку і ОСОБА_13 сказав, що вони прийшли. Хто там мешкає він, не знав. ОСОБА_12 сказав, що там є чоловік і дружна. Коли вони зайшли в подвір'я, то одягли на голови маски і підійшли до дверей будинку. Собаки на подвір'ї він, підозрюваний, не бачив, проте там було два автомобілі, один з яких - «бус». ОСОБА_12 перед тим йому сказав, що його, підозрюваного, завдання виконувати його команди і лякати потерпілих ножем, який у нього, підозрюваного, був. ОСОБА_12 постукав у двері і тоді їх відчинив раніше невідомий йому, підозрюваному, чоловік. Він, підозрюваний, стояв перший до входу і після того як відкрилися двері, то простягнув до потерпілого ножа і почав заходити в будинок. Одразу за ним зайшов ОСОБА_13 із пістолетом в руках. Потерпілий був чоловік на вигляд 40-45 років. Він відходив назад і запитував у чому справа. Він, підозрюваний, із ОСОБА_11 не встиг ще висунути потерпілому ніякої вимоги, як той раптово взяв якусь подушку чи одежину і кинув її на пістолета. Після цього потерпілий вибіг з будинку і почав бігти. Вони побігли за ним. В будинку він, підозрюваний, також побачив дружину потерпілого, яка його теж бачила. Наскільки він, підозрюваний, пригадує, ОСОБА_13 щось вигукнув до потерпілого, а він, підозрюваний, мовчав. Він, підозрюваний, почав бігти за потерпілим, наздогнав потерпілого і вдарив йому по ногах, від чого той впав на дорозі. Тоді він ще копнув його один раз ногою в обличчя і нахилився до нього. На шиї він, підозрюваний, побачив золотий ланцюжок і вирішив зірвати його. Він потягнув за ланцюжок і таким чином зірвав його. Ланцюжок був товстий і його важко було зірвати. В той момент, коли у нього, підозрюваного, в руках був ланцюжок, то на дорозі біля них появились якісь люди і ОСОБА_13 сказав, щоб вони втікали. Таким чином, він, підозрюваний, не встиг заховати собі в кишеню ланцюжок і він загубився. Коли вони втікали з місця події, то ОСОБА_13 біг попереду, а він, підозрюваний, позад нього. В якийсь момент він, підозрювавний, не зорієнтувався на місцевості і повернув не туди, але згодом повернувся і далі побіг за ОСОБА_11. Коли він, підозрюваний, з ОСОБА_11 прийшов в будинок ОСОБА_12, то він був удома. Вони розповіли ОСОБА_12 про те, що трапилося. ОСОБА_11 запропонував їм на кілька днів «залягти на дно» і побути у нього, на що вони погодилися. Він, підозрюваний, з ОСОБА_11 пробув у ОСОБА_12 3 дні, а тоді вони разом поїхали у м.Львів. Всі речі, які вони мали при собі під час нападу, залишили в будинку ОСОБА_12. Після цього він, підозрюваний, з ОСОБА_11 кілька разів зустрічався у Львові, але він йому не пропонував ніяких справ.

09 червня 2015 року він, підозрюваний, зустрівся із ОСОБА_12 у м.Львів і він йому запропонував поїхати до нього, щоб допомогти у штукатурці стін. Він, підозрюваний, погодився і вони разом в цей же день приїхали до ОСОБА_12 дому. З того часу він, підозрюваний, допомагав ОСОБА_12 штукатурити стіни в його будинку, що в с.Дубляни.

15 червня 2015 року, приблизно о 22 год., він, підозрюваний, перебував у будинку ОСОБА_12 сам. ОСОБА_11 довгий час не було. Він захотів покурити і вирішив піти купити цигарок. Проте у будинку ОСОБА_12 знаходився ніж, якого йому давав ОСОБА_11 для нападу на потерпілого в смт.Демидівка, а ще залишилась одна шапка із прорізами для очей. ОСОБА_14 не замикається, а тому він вирішив взяти ці речі із собою, щоб стороння людина, яка за його відсутності могла б завітати у будинок, не побачила цих речей.

В цей вечір, тобто 15 червня 2015 року, приблизно о 23 год., на вулиці в с.Дубляни його, підозрюваного, зустріли працівники міліції, яким він не зміг відразу пояснити причину свого перебування в с.Дубляни. Також у нього не було документів і він погодився піти в приміщення райвідділу для встановлення його особи. В цей момент працівники міліції помітили у нього ножа, який він тримав у кишені штанів, а згодом побачили маску для обличчя. Зазначені речі у нього вилучили в присутності понятих, а в розмові він, підозрюваний, розповів про всі вищевказані обставини працівникам міліції.

Він щиро кається у вчиненому, раніше він подібних дій ніколи не вчиняв. На такий вчинок його підштовхнули вкрай важкі умови його сім'ї. Він самостійно ніколи б таких дій не вчиняв би, якби його не попросив і не підштовхнув ОСОБА_13.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання про те, що 17 травня 2015 була неділя, тому він із дружиною та дітьми протягом цілого дня були вдома. Крім його мами, яка була в обід, до них ніхто більше не приходив.

Приблизно о 22 годині, вони закрили вхідні двері зсередини на ключ і відпочивали. Ворота в господарство були відчинені навстіж, щоб кожного дня швидше виїхати автомобілем з подвір»я. Їх він закривав дуже рідко. Біля 23 години ОСОБА_6 поклала дітей спати в кімнатах на другому поверсі, після чого вони разом сіли у вітальні на дивані подивитися телевізор. Світло в будинку було всюди вимкнено. На подвір»ї також було темно, ліхтарі були вимкнені.

Приблизно о 23 годині 25 хвилин, він почув, що клацнула дверна ручка вхідних дверей, ніби на неї хтось натиснув. Двері не відчинилися, бо були закриті з середини. Відразу після цього хтось постукав у двері, хоча на вулиці є дзвінок, але в темноті його не видно. Він пішов подивитися, хто це прийшов. Перед тим, як відкрити двері, він в коридорі та на вулиці увімкнув світло, після чого запитав, хто це. Йому ніхто не відповів, але стукіт продовжився. Він, не дивлячись у вікно, яке поруч із дверима, відкрив двері, не підозрюючи, що може статися щось погане. Крім того, не було ще дуже пізно. Прийти міг будь-хто. Відкривши двері, перед собою він, потерпілий, побачив високого чоловіка в чорному комбінезоні та в чорній тканинній масці з прорізами для очей (балаклаві), який наставив йому в груди ствол пістолета. За цим чоловіком стояв трохи нижчий чоловік, але так само одягнений. Від несподіванки він, потерпілий, відійшов назад, а обоє чоловіків наступали на нього і також зайшли в будинок. В другого нижчого чоловіка в правій руці він, потерпілий, побачив ножа, якого він тримав лезом вперед, але руку не піднімав. Він, потерпілий, злякався і почав повільно відходили далі до вітальні, запитюючи при цьому в чоловіків: «Хлопці, що ви?» Чоловіки мовчали, ніяких звуків не видавали взагалі. Коли вони так дійшли до вітальні по коридору, то чоловік з ножем став ближче до меблевої стінки. Він, потерпілий, почав обходити навколо столу, який стоїть у вітальні. Він не знав, як діяти, однак, обійшовши стіл, взяв із стільця, що був ближнім до коридору, свій піджак та штани і кинув ці речі на того, хто був з пістолетом. Пістолет в той час чоловік спрямовував на нього. Кинувши речі в чоловіка, він відразу побіг на вулицю, щоб покликати на допомогу. Що в цей момент робили нападники, він не дивився, але позаду себе почув, як один з них сказав другому «Стріляй!». Постріл не відбувся і він, потерпілий, побіг далі. Коли він біг вулицею в сторону райлікарні, то кричав «Допоможіть!» До нього із сусідів ніхто не вийшов. На вулиці було темно і коли він обернувся один раз, то побачив, що ззаду за ним хтось біжить. Біля воріт у господарство ОСОБА_29 йому той, хто його доганяв, підбив ногу, від чого він впав на землю, на руки, тому не побачив, скільки біля нього чоловік. Від цього падіння він, потерпілий, об камені, що були на вулиці, порізав обидві долоні та подряпав передпліччя правої руки. Він відразу почав підніматися, але отримав удар ногою в ліву частину обличчя. Від цього удару він знову впав, і коли знову хотів встати, то побачив біля себе тих самих чоловіків в масках, що були в будинку. Один з них, хто саме він, потерпілий, не зрозумів в темноті, взяв його ззаду ліктем за голову і відвів назад. Він подумав, що йому хочуть перерізати горло, але відчув, що хтось тягне назад за його золотого ланцюжка, що був в нього на шиї. Ланцюжок був не тонким, тому не порвався, а після зусиль нападника, розірвався. Коли нападник тягнув за ланцюжок, то в нього, потерпілого, боліла шия в тому місці, де ланцюжок контактував із шкірою. За кілька секунд ланцюжок розірвався. Він залишився на землі і повернувши в сторону голову, побачив, що в одного з чоловіків в руках його, потерпілого, ланцюжок у витягнутому положенні і він його роздивлявся. Куди далі нападник подів ланцюжка він, потерпілий, не бачив. Що в той час робив другий, він не звернув уваги. Хтось з них, хто саме не може сказати, сказав до нього, потерпілого,: «Не кричіть, вертаємось додому». На це він відповів, що додому не повернеться. Після цих його слів обоє нападників побігли в сторону райлікарні і пропали з поля його, потерпілого, зору в темноті. Він піднявся і пішов додому, щоб подивитися, як почувається дружина та діти. Коли він прийшов, то дружина вже викликала міліцію, але потрапила в пожежну частину. Тоді він також став телефонувати і повідомив про напад.

З будинку нападники нічого не забрали, дружині та дітям ніякої шкоди не заподіяли.

Коли приїхали працівники міліції і робили огляд місця події, то знайшли на вулиці, на проїжджій її частині біля місця, де він, потерпілий, впав, його золотого ланцюжка разом із хрестиком. В ньому був не розрив, а розігнутий замок. Він відразу впізнав свого ланцюжка та хрестика з камінцями.

З отриманими тілесними ушкодженнями внаслідок нападу він, потерпілий, звернувся за медичною допомогою у Демидівську ЦРЛ. Там йому надали допомогу і від госпіталізації він відмовився, тобто стаціонарно не лікувався.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дав пояснення, що точної дати він не пам'ятає, але ввечері, після 22 години, він ішов по вулиці в смт. Демидівка по своїх справах. Не дійшовши до перехрестя вулиць Відродження та Перемоги, він почув тупіт і побачив, що пробігло двоє чоловік. Роздивитись він їх не зміг, так як було темно, вулиця була неосвітлена. Один побіг, наліво, в сторону вулиці Перемоги, а інший - в сторону Демидівської ЦРЛ. Потім один вибіг з вулиці Перемоги і також побіг в сторону Демидівської ЦРЛ. Повернувши на вулицю Відродження, він зустрів ОСОБА_3, який сказав, що «на нього напали». Він, свідок, сказав йому зателефонувати на «102».

Потерпілого ОСОБА_3 він, свідок, зустрів недалеко від його, потерпілого, будинку. Потерпілий ОСОБА_3 при ньому, свідку, зателефонував в міліцію та сказав, що на нього був напад, двоє людей зайшло в хату. В потерпілого на руках була кров.

З показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що за 10 днів до дати, коли був вчинений злочин, він, свідок, познайомився із ОСОБА_1 Познайомив їх ОСОБА_17. Зустріч відбулася у центрі Львова. Вони приїхали до нього, в смт.Демидівку Рівненської області, з метою вчинення крадіжки, про це йому розповів ОСОБА_17. Вони просили його знайти «підходящий об'єкт для крадіжки». Він показав їм будинок ОСОБА_3 Заборонених законом предметів ні у ОСОБА_17, ні у ОСОБА_1 він не бачив. У них була сумка, але що було в ній він не бачив. За добу до крадіжки він, свідок, показав на будинок, де мала бути крадіжка. Ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_17 не розповідали йому, свідку, про план крадіжи. Коли вони втікали від потерпілого він, свідок, зрозумів, що «щось пішло так». Зрозумів він це десь за годину після вчиненого. Коли повертався додому, то побачив, що дорога була «перекрита», стояли машини міліції та «швидкої». Після вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_1 та ОСОБА_17 пішли до нього, свідка, в будинок, доступ до якого має тільки він, свідок. Через чотири дні вони поїхали додому. Через 10 днів після вчинення злочину до нього відпочити приїхав ОСОБА_17. Він не бачив у ОСОБА_17 будь-яких заборонених предметів. Працівників міліції про злочин не повідомив, тому що сам був у ньому «замішаний». Ніяких предметів після вчинення злочину ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_17 не приносили. В день злочину вони були одягнуті в щось темне. Масок «з прорізами для очей» він, свідок не бачив. Після затримання ОСОБА_1 він, свідок з Демидівки виїхав.

На будинок ОСОБА_3 він вказав тому, що це багата та відома в Демидівці людина. Ніхто йому нічого за допомогу не обіцяв та не пропонував, він просто вирішив допомогти. Він розповів в загальному хто живе в будинку.

З ОСОБА_18 він, свідок знайомий давно, на протязі 6 років. В нього була травма ноги і він лікувався у госпіталі у Львові і тоді зустрівся з ОСОБА_17, який звернувся до нього з проханям допомогти йому з крадіжкою., а саме, щоб він, свідок вказав на осіб в яких можна вчинити крадіжку. При першій розмові ОСОБА_1 не було. Через 10 днів він, свідок, вдруге приїхав у Львів і при зустрічі з ОСОБА_17 був присутній ОСОБА_1. У них відбулась розмова і він, свідок, розповів, що є будинок в Демидівці з якого можна вчинити крадіжку. ОСОБА_1 і ОСОБА_17 мали подумати і подзвонити. Далі вони подзвонили і приїхали в смт. Демидівка за дві доби до скоєння злочину. Він, свідок, зустрів їх на автовокзалі в смт.Демидівка Рівненської області і вони всі разом поїхали до нього свідка на дачу, яка знаходиться в с.Дубляни Демидівського району Рівненської області. Будь-яких деталей вчинення злочину при ньому, свідку, вони не обговорювали. В той же вечір, після вчиненого злочину ОСОБА_17 і ОСОБА_1 повернулися до нього в будинок. Він, свідок, їх чекав у центрі. Вони нічого йому про злочин йому не повідомляли, але по їх поведінці він зрозумів, що «щось не так». По вулиці вони ішли він, свідок, попереду, а ОСОБА_17 та ОСОБА_1 позаду нього. Він, свідок, нічим у них не цікавився. ОСОБА_17 та ОСОБА_1 були одягнені у темний одяг, на обличчі нічого в них не було. У ОСОБА_17 в руках була чорна сумка. Коли він, свідок, приїжджав на дачу, доставляв ОСОБА_1 і ОСОБА_17 харчі, то вони попросили його допомогти їм втікти. Він, свідок, «посадив їх на маршрутку», близько 06 години ранку, за Демидівкою. В будинку вони залишили сумку і сказали, що заберуть пізніше, що в ній було він, свідок не знає. Вона в нього заходилась до моменту поки її не вилучили працівники міліції. Через добу зателефонував ОСОБА_17 і сказав, що вони доїхали. Через 10 днів, приблизно, до нього, свідка, приїхав ОСОБА_1 і попросив у нього про можливість пожити декілька тижнів. Він, свідок, поселив його на дачі і він там пожив приблизно чотири дні, до того як його затримали працівники міліції.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання про те, що не пам'ятає точно якого числа до неї прийшли слідчі і запитали о котрій годині минулого вечора вона закрила магазин. Вона відповіла, що близько 24 години ночі. Вона їхала велосипедом до своєї вулиці з лівої сторони дороги. Почула голоси зі сторони своєї вулиці. Один чоловік стояв біля переходу, а інший біг і казав: «Втікаймо звідси». Вона не зрозуміла нічого. Було дуже темно і вона не бачила обличчя. Вона, свідок, не побачила куди вони побігли і не придала цьому уваги.

Вона не бачила у що вони були одягнені. Було дуже темно і вона розпізнала тільки постаті двох хлопців і не бачила чи мали вони щось у руках. На вулиці вона нікого більше не бачила. Від слідчого тільки дізналась, що її бачив ОСОБА_15, але вона його на вулиці не бачила. Їхала приблизно о 23 год.40 хв.

Показаннями свідка ОСОБА_6 даними в судовому засіданні підтверджується, що в травні 2015 року, була неділя, пізно, десь о 23 годині 20 хвилин вона із чоловіком, ОСОБА_3 почули стукіт в двері. Вона, свідок, залишилась в кімнаті, а чоловік пішов відкривати. Через декілька секунд вона почула з коридора тупіт ніг. В кімнату, де перебувала вона, свідок, зайшов чоловік з коридору спиною, а перед ним ішло двоє осіб, Вона, свідок, сиділа на дивані. Чоловік обійшов кругом великого стола. Було двоє осіб один залишився стояти біля виходу з пістолетом. Один з нападників був високий, а інший, відносно нижчий. Вони були однаково одягнені в чорні костюми, одяг був облягаючим, схожим на спортивний одяг. Не було видно тіла, все було суцільне На голові у них були чорні балаклави. Їй, свідку, здалося, що це були професійні маски. Обличчя було закрито повністю. Були тільки прорізи на очі. На руках були чорні рукавиці, а на ногах - взуття чорного кольору. Їі чоловік почав заходити за стіл, який стояв в кімнаті, спиною. Той, що був з пістолетом, високий, залишився стояти, а нижчий, який тримав в руках ножа, зайшов в кімнату та стояв між нею, свідком, та її чоловіком і намагався підійти ближче до чоловіка. Вона, свідок, сиділа на дивані. Чоловік питав, що вони хочуть і в цей час зайшов далі за стіл, взяв із стільця речі і кинув їх на чоловіка, який був з пістолетом і стояв далі від того, що був з ножем. Чоловік побіг в коридор і вибіг на двір. За ним побіг той, що був з пістолетом, а за ним той, що був з ножем. Той, що був з ножем крикнув «Стріляй!» до того, що був з пістолетом. Вона, свідок, піднялась на другий поверх, взяла телефон та викликала міліцію.

Хвіртка воріт у двір не була зачинена. Нападники нічого не говорили. Чоловік їх питав, але вони мовчали. Єдине слово було «Стріляй!». В кімнаті не було погроз та ніхто не спричинив нікому тілесних ушкоджень.

Перше її враження від того, що відбувалося був жах, вона, свідок, не думала, що з нею це може відбутися. Вона думала, що це крадіжка. Нападники були в чорному, а на вулиці було пізно. Чоловік вибіг з хати і тому, на її думку, не сталося тієї крадіжки. Їй, свідку, було страшно. Вона відчувала небезпеку для себе та для дітей.

Нападник , який тримав ніж стояв, приблизно півтора метра від неї, свідка, і намагався підійти до чоловіка. На її думку, нападники просто не встигли вчинити ніяких дій. Ніж особа тримала в напівзігнутій руці, лезо було направлено догори, по відношенню до тіла чоловіка, ніж було направлено горизонтально. Пістолет був направлений в сторону чоловіка. Спершу особа скерувала пістолет в її, свідка, сторону, а потім перевела в сторону чоловіка та так його і тримала. Чітко було видно пістолет, який був повністю чорний, середнього розміру. Ніж був клиноподібної форми, лезо звужене до кінця, конусоподібної форми. Розмір, приблизно, 20 см. Рукоятка була в руці, її не було видно. Це був не кухонний ніж.

Події відбувалися «в долі секунди». З часу, як чоловік вийшов на стукіт у двері до до того як вибіг на вулицю пройшло не більше 10 хвилин. Той що стояв ближче до виходу, з пістолетом, побіг відразу за чоловіком, а той що з ножем, розвернувся і також побіг, крикнувши «Стріляй!». В цей момент вона злякалась найбільше, так як думала, що нападник може стріляти. Вона розцінювала це як психологічне насильство.

В будинку були діти 12 та 13 років. Коли вона, свідок, побігла «на гору», то дочка не спала та чула той «гуркіт».

Обвинувачений ОСОБА_1 схожий на того, що був з ножем, нижчого зросту. Він схожий по статурі та манері ходи, «перевальній».

На сьогодні в сім'ї вони намагаються не згадувати та не говорити про ті події. Ввечері вони закриваються.

Крім показань, свідків, в судовому засіданні були досліджені інші докази, зокрема, протокол огляду місця події від 18 травня 2015 року проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, за участю спеціалістів: кінолога ОСОБА_19, експерта ОСОБА_10, за участю ОСОБА_6, в присутності понятих підтверджується, що місцем огляду є господарство ОСОБА_3 в АДРЕСА_5

В будинку всі меблі та речі впорядковані, не перекинуті і не розкидані. Як заявила ОСОБА_6 з будинку нічого викрадено не було.

В ході огляду вулиці Відродження, на проїжджій частині, на відстані 61 м від господарства в напрямку районної лікарні виявлено розірваний ланцюжок із жовтого металу довжиною 64 см. ланцюжок у вигляді з'єднаних між собою кілець. Застібка замка розігнута. На ланцюжку знаходиться хрестик із жовтого металу, в якому є 12 білих камінців.

При обпиленні поверхні верхніх дверей в будинок дактилоскопічним порошком «Малахіт» було виявлено три фрагменти слідів від рукавиць.

На відстані 15 м від господарства в сторону лікарні, на лівій обочині, виявлено камінець із нашаруванням речовини бурого кольору.

На відстані 50 см від виявленого камінця виявлено слід взуття, що відобразився у дорожній пилі.

В ході огляду місця події вилучено:

1) ланцюжок із хрестиком;

2) три сліди рукавиць;

3) камінець із нашаруванням бурої речовини.

Протокол всім учасникам зачитано вголос, все записано вірно, заяв та зауважень не надійшло.

(т.1, а.с. 12-14 кримінального провадження №12015180160000278)

З акту про застосування службового собаки від 18 травня 2015 року вбачається, що молодший інспектор-кінолог кінологічного центру, підпорядкованого УМВС , сержант міліції ОСОБА_19 виїхавши на вул. Відродження в смт.Демидівка зі службовою собакою в складі слідчо-оперативної групи Демидівського РВ УМВС та ознайомившись з обставинами, застосував службового собаку «по сліду». Собака взяла слід з місця події, пішов прямо по вул. Відродження 200 м, після чого зліва на узбіччі АДРЕСА_14 завершив роботу. За результатами роботи виявлено нагрудний хрест та ланцюжок.

(т.1, а.с. 15 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу огляду місця події від 18 травня 2015 року долучено фототаблицю.

(т.1, а.с. 16-21 кримінального провадження №12015180160000278)

З протоколу огляду предметів від 19 травня 2015 року проведеного у приміщенні Млинівського РВ з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, за участю потерпілого ОСОБА_3, вбачається, що було проведено огляд ланцюжка та хрестика, вилучених під час ОМП 18 травня 2015 року в смт.Демидівка.

Протокол був зачитаний вголос, заяв та доповнень не надійшло.

(т.1, а.с. 35 кримінального провадження №12015180160000278)

Довідкою виданою ОСОБА_20 підтверджується, що вартість 1 грама золота у виробі станом на 17 травня 2015 року становила 950 грн.

(т.1, а.с. 36 кримінального провадження №12015180160000278)

З висновку судової товарознавчої експертизи № 3.2.(Д)-191/15 від 09 червня 2015 року вбачається, що залишкова вартість наданих на експертизу ювелірних виробів з золота 585 проби, з урахуванням часткової втрати їх товарних якостей по терміну експлуатації та дефектів, у зв'язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженням від впливу зовнішніх факторів (за умови їх теперішнього стану), станом на 17 травня 2015 року, становить:

Ланцюжка із золота 585 проби, вагою 11,19 гр. - 8504,40 грн.,

Хрестика із золота 585 проби, вагою 1,85 гр. - 1581,75 грн.

(т.1, а.с. 40-42 кримінального провадження №12015180160000278)

До висновку експерта від 09 червня 2015 року долучено ілюстративну таблицю.

(т.1, а.с. 43 кримінального провадження №12015180160000278)

Висновком експерта №105 від 27 травня 2015 року за результатами судово-медичної експертизи підтверджується, що у гр.ОСОБА_3 вивлено тілесні ушкодження у вигляді садна та крововиливу на обличчі, садно у вигляді майже горизонтальної полоси на передній і правій поверхнях шиї, гематома 1-го пальця правої ступні, закритий перелог нігтьової фаланги 1-го пальця цієї ступні, осаднені рани на руках. З приводу ушкоджень потерпілий 17 та 19 травня 2015 р. звертався за медичною допомогою в Демидівську лікарню. Вказані тілесні ушкодження є результатом дії тупих предметів та предметів із обмеженою контактуючою поверхнею. Садна і синець на обличчі, гематома, перелом нігтьової фаланги 1-го пальця правої ступні, могли утворитись від ударів руками, ногами. Садно на шиї характерне для травми металевим ланцюжком і могло виникнути при відтягуванні ланцюжка назад і вліво. Рани на руках можуть бути результатом травмування під час падіння на виступаючі тверді предмети. Вказані тілесні ушкодження відповідають строку 17 травня 2015 року. Перелом нігтьової фаланги згідно п.2.2.1.в. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 Міністерства охорони здоров'я від 17 січня 1995 року) має ознаки ушкодження середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалого розладу здоров'я. Решта тілесних ушкоджень згідно п.2.3.1.а. тих же правил є легким із короткочасним розладом здоров'я.

Із тілом потерпілого не менше 7-ми разів контактували травмуючи предмети.

(т.1, а.с. 45-46 кримінального провадження №12015180160000278)

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_21 свій висновок №105 від 27 травня 2015 року підтримав повністю. Підписував його особисто. Закритий перелом нігтьової фаланги першого пальця правої ступні це завжди ушкодження середнього ступеня, поскільки заживає більше 21 дня, а тому викликає тривалий розлад здоров'я. До семи днів - легкі ушкодження. Для перелому нігтьової фаланги достатньо одноразового прикладання сили, можливо і рукою. Ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_3 можуть виникнути і від одного удару. Проте їх може бути і більше. Потерпілий ОСОБА_3 самостійно надавав пояснення з приводу ушкоджень. Садно виявлене у потерпілого, як правило, виникає при дії металевого ланцюжка (відтягування, спроба зірвати, накручування). Механізм тілесних ушкоджень виявлених на шиї потерпілого узгоджується з механізмом отримання і з показаннями потерпілого ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1 На момент огляду ним, як експертом, не було проведено медичного обстеження перелому нігтьової фаланги. Садно на оці та на носі можливе від однієї травмуючої дії.

Садна і крововиливи, які виявлені на обличчі, руках, як правило, утворюються від порівняно невеликої травматичної дії. Садно на шиї від дії відтягування ланцюжка утворюється порівняно від невеликої сили, але враховуючи ділянку травмування, потерпілий міг відчувати сильний біль. Тілесні ушкодження виявлені на шиї виникають, як правило, не просто при відтягуванні, ланцюжок має сковзати по шиї. Садно буде мати місце коли є тертя, а якщо дія під прямим кутом - буде крововилив. З якою силою точно не можна сказати, але такі віддчуття як говорив потерпілий можуть бути, бо на шиї багато нервів, надгортанник, щитовидна залоза. Крім цього, на шиї, з обох боків, знаходяться яремні вени по яких відбувається відтік крові від головного мозку і перетискання однієї з них, хоча б на короткий час, призводить до набряку головного мозку. При цьому потерпілий може відчувати різкий головний біль та запаморочення, до втрати свідомості.

Для перелому нігтьової фаланги пальця ступні необхідно прикласти значне фізичне зусилля, це мав бути різкий удар,і підтвердженням цьому являється те, що такі тілесні ушкодження потерпілий міг отримати в результаті «підніжки», хоча в даній ситуації не обов'язково мало бути прикладання сили в місці перелому.

Від товщини металу і, зокрема, ланцюжка, залежить сила, яку необхідно було прикласти для його розриву. Ланцюжок глибоко міг зайти в мягкі тканини, але на шиї всерівно залишиться садно і механізм заподіяння тілесного ушкодження, яке виявлене на тілі потерпілого, відповідає його відчуттям про те, що «йому чуть не відірвало голову».

З висновку судово-трасологічної експертизи № 32 від 28 травня 2015 року вбачається, що фрагменти слідів рукавиць розмірами 40х13 мм., 28х17 мм. та 40х14мм., що виявлені та вилучені 18 травня 2015 року з вхідних дверей в будинок ОСОБА_3 в АДРЕСА_6 - не придатні для встановлення групової належності.

(т.1, а.с. 51-54 кримінального провадження №12015180160000278)

Протоколом огляду місця події від 16 червня 2015 року проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, за участю спеціаліста ОСОБА_10, за участю ОСОБА_1, в присутності понятих підтверджується, що місцем огляду є службовий кабінет №9, приміщення селищного відділення міліції Млинівського РВ, що розташоване по вул. 1-го Травня в смт. Демидівка Рівненської області. На момент огляду в приміщенні службового кабінету знаходиться ОСОБА_1

Під час огляду вилучено одяг в який був одягнений ОСОБА_1:

1) спортивна куртка чорного кольору, штани чорного кольору та кеди;

2) шапка із прорізами;

3) одна рукавиця;

4) мобільний телефон «Nokia»;

5) ніж з чохлом;

6) волокна подібні на волосся.

Протокол всім учасникам зачитано вголос, все записано вірно, заяв та зауважень не надійшло.

ОСОБА_1, в присутності понятих, від підпису в протоколі відмовився.

(т.1, а.с. 83-86 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу огляду місця події від 16 червня 2015 року долучено фототаблицю.

(т.1, а.с. 87-90 кримінального провадження №12015180160000278)

З протоколу пред'явлення речей для впізнання від 16 червня 2015 року вбачається, що у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, у приміщенні Демидівського селищного відділення міліції Млинівського РВ УМВС, за участю спеціаліста ОСОБА_10, у присутності понятих, яким відповідно зі ст.ст. 11,13,15,66,23 Кримінального процесуального кодексу України роз'яснені їхні права та обов'язки та повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, зокрема, цифрового фотоапарата «Олімпус».

Потерпілому ОСОБА_3 було повідомлено про те, що серед пред'явлених ножів є ніж, що належить особі, яка вчинила на нього розбійний напад. Потерпілому також роз'яснено, що чотири із пред'явлених для впізнання ножів, не мають відношення до справи і йому необхідно оглянути ці ножі та вказати чи впізнає він серед цих ножів, ножа, яким йому погрожували.

При пред'явленні ножів для впізнання, потерпілий ОСОБА_3 впізнав ножа під №2, як найбільше схожий на той, якого він бачив і впізнав його по довжині клинка.

З протоколом пред'явлення речей для впізнання та відеозаписом слідчої дії всі учасники були ознайомлені, заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надійшло.

(т.1, а. с. 93-95 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу пред'явлення речей для впізнання від 16 червня 2015 року долучено фототаблицю.

(т.1, а. с. 96-97 кримінального провадження №12015180160000278)

Протоколом пред'явлення речей для впізнання від 16 червня 2015 року підтверджується, що у відповідності до Кримінального процесуального кодексу України, у приміщенні Демидівського селищного відділення міліції Млинівського РВ УМВС, за участю спеціаліста ОСОБА_10, у присутності понятих, яким відповідно зі ст.ст. 11,13,15,66,23 Кримінального процесуального кодексу України роз'яснені їхні права та обов'язки та повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, зокрема, цифрового фотоапарата «Олімпус».

Свідкові ОСОБА_6 було повідомлено про те, що серед пред'явлених ножів є ніж, що належить особі, яка вчинила розбійний напад на неї та її чоловіка ОСОБА_3

Свідкові також роз'яснено, що чотири із пред'явлення для впізнання ножів, не мають відношення до справи і їй необхідно оглянути ці ножі і вказати, чи впізнає вона серед цих ножів, ножа, який їй та чоловікові погрожували.

При пред'явленні ножів для впізнання, свідок ОСОБА_6, оглянувши всі ножі, вказала на ніж під №2 і заявила, що вона впізнає цього ножа по довжині та формі леза.

З протоколом пред'явлення речей для впізнання та відеозаписом слідчої дії всі учасники були ознайомлені, заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надійшло.

(т.1, а. с. 93-95 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу пред'явлення речей для впізнання від 16 червня 2015 року вбачається долучено фототаблицю.

(т.1, а. с. 100-101 кримінального провадження №12015180160000278)

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 16 червня 2015 року підтверджується, що у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України ст. слідчий СВ Млинівського РВ (з обслуговування Млинівського та Демидівського районув) УМВС України ОСОБА_22 у приміщенні Демидівського селищного відділення міліції Млинівського РВ УМВС, за участю спеціаліста ОСОБА_10, заступника начальника Демидівського СВМ ОСОБА_23, старшого дільничного інспектора міліції ОСОБА_24, у присутності понятих, яким відповідно зі ст.ст. 11,13,15,66,23 Кримінального процесуального кодексу України роз'яснені їхні права та обов'язки та повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, зокрема, цифрового фотоапарата «Кенон», провів пред'явлення до впізнання особи ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3

Перед пред'явленням особи для впізнання ОСОБА_1 заявив, що під час розбійного нападу використовував маску, тому для проведення слідчої дії використовувалися маски для обличчя.

ОСОБА_1 було запропоновано одягнути одну з чотирьох масок, які використовувалися під час впізнання. Він вибрав чорну маску, яка відношення до розслідуваного провадження не мала, і одягнув на голову, Після цього статисти одягнули інші маски так, що видно було тільки очі.

Після цього слідчим ОСОБА_1 який пред'являвся для впізнання, у відсутності особи, що впізнає, було запропоновано зайняти будь-яке місце серед інших осіб, в числі яких він пред'являється для впізнання, і він вибрав місце першим справа, тобто четвертим, якщо рахувати зліва направо.

Потерпілому ОСОБА_3 було запропоновано попросити осіб, які пред»являються для впізнання, при необхідності робити певні рухи, розмовляти. На цю пропозицію особа під №4 зробила крок вперед, опустила руки, стала боком до потерпілого, потім спиною, після чого пройшовся залом. Потім потерпілий попросив сказати слово «Стріляй». Особа №4 двічі голосно сказала «Стріляй». В подальшому на запитання слідчого про місце народження особа під №4 відповіла, що м.Львів. На запитання, чи є у неї батько чи мати, особа під №4 відповіла, що є батько й мати є. На запитання про працевлаштування особа №4 відповіла, що не працює, тобто постійної роботи не має.

На запитання до ОСОБА_3, чи впізнає він серед пред'явлених йому осіб, особу, яка вчинила на нього розбійний напад, він заявив, що серед усіх осіб впізнає особу під №4 по тілобудові, зросту (трохи вищий за нього) та манері рухатися.

Після цього слідчим було запропоновано особам, які пред»являлися для впізнання, зняти маски та особі №4 представитися, на що вона відповіла, що її звати ОСОБА_1.

На запитання до потерпілого, чи зустрічався він раніше із ОСОБА_1, він відповів, що не зустрічався.

З протоколом та відеозаписом ознайомлені, все записано вірно, заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надійшло.

До протоколу додано диск із відеозаписом слідчої дії.

(т.1, а. с. 102-104 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16 червня 2015 року долучено фототаблицю.

(т.1, а. с. 105-107 кримінального провадження №12015180160000278)

З протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16 червня 2015 року підтверджується, що у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, ст. слідчий СВ Млинівського РВ (з обслуговування Млинівського та Демидівського районув) УМВС України ОСОБА_22 у приміщенні Демидівського селищного відділення міліції Млинівського РВ УМВС, за участю спеціаліста ОСОБА_10, заступника начальника Демидівського СВМ ОСОБА_23, старшого дільничного інспектора міліції ОСОБА_24, у присутності понятих, яким відповідно зі ст.ст. 11,13,15,66,23 Кримінального процесуального кодексу України роз'яснені їхні права та обов'язки та повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання і, зокрема, цифрового фотоапарата «Кенон», провів пред'явлення до впізнання особи ОСОБА_1 свідку ОСОБА_6

Перед пред'явленням особи для впізнання ОСОБА_1 заявив, що під час розбійного нападу використовував маску, тому для проведення слідчої дії використовувалися маски для обличчя.

ОСОБА_1 було запропоновано одягнути одну з чотирьох масок, які використовувалися під час впізнання. Він вибрав чорну маску, яка відношення до розслідуваного провадження не мала, і одягнув на голову, після цього статисти одягнули інші маски так, що видно було тільки очі.

Після цього слідчим ОСОБА_1 який пред'являється для впізнання, у відсутності особи, що впізнає, було запропоновано зайняти будь-яке місце серед інших осіб, в числі яких він пред'являється для впізнання, і він вибрав місце першим справа, тобто четвертим, якщо рахувати зліва направо.

Свідку ОСОБА_6 було запропоновано попросити осіб, які пред»являються для впізнання, при необхідності робити певні рухи, розмовляти.

На запитання до ОСОБА_6, чи впізнає вона серед пред'явлених їй осіб, особу, яка вчинила розбійний напад, вона заявила, що серед усіх осіб впізнає особу під №4 по тілобудові та манері рухатися.

Після цього слідчим було запропоновано особам, які пред»являлися для впізнання, зняти маски та особі під №4 представитися, на що він відповів, що його звати ОСОБА_1.

На запитання до свідка та ОСОБА_1, чи зустрічалися вони раніше, вони відповів, що не зустрічалися.

З протоколом та відеозаписом ознайомлені всі учасники, все записано вірно, заяв та зауважень від учасників слідчої дії не надійшло.

До протоколу додано диск із відеозаписом слідчої дії.

(т.1, а. с. 108-110 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу пред'явлення особи для впізнання від 16 червня 2015 року долучено фототаблицю.

(т.1, а. с. 111-112 кримінального провадження №12015180160000278)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 16 червня 2015 року проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, підтверджується, що в господарстві ОСОБА_3 по АДРЕСА_14, за участю: підозрюваного ОСОБА_1, захисника - адвоката Мервінського Валентина Васильовича, спеціаліста експерта СТКЗР Дубенського та Млинівського РВ (з обслуговування Демидівського та Млинівського районів) УМВС ОСОБА_10, статиста ОСОБА_25, в присутності понятих було проведено слідчий експеримент.

Особам, які брали участь у проведенні слідчого експерименту заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, і, зокрема, про те, що хід проведення слідчого експерименту буде фіксуватись цифровою відеокамерою «КЕНОН», інформація з якої зберігається на флеш-карті з подальшим записом на диск DVD-R спеціалістом ОСОБА_10

Крім цього, під час проведення слідчого експерименту проводилось фотографування цифровим фотоапаратом «Олімпус» ст. слідчим ОСОБА_22

Слідчий експеримент проводився за письмовою згодою ОСОБА_3.

Слідчий експеримент проводився з метою перевірки і уточнень відомостей та допиту підозрюваного ОСОБА_1 по факту розбійного нападу на ОСОБА_3.

Підозрюваному ОСОБА_1 слідчим, в присутності понятих було запропоновано розповісти та показати про обставини вчинення ним розбійного нападу в смт.Демидівка. На дану пропозицію підозрюваний погодився і розповів, що приїхав в неділю в Демидівку, вийшов на автостанції, його зустрів ОСОБА_17. Вони удвох пішли до хати, де живе ОСОБА_20. Там говорили, хто, що буде робити. Вони з ОСОБА_17 вийшли з хати, ОСОБА_20 залишився. ОСОБА_12 вів дорогою, підійшли до квартири, де знаходився потерпілий, точніше до двохповерхового будинку. Ворота були відкриті і вони зайшли. Підійшли до дверей і одягнули маски. ОСОБА_12 постукав у двері, він зайшов. Він мав «настрашити» потерпілого, але той став втікати назад.У нього був ніж.

Коли він зайшов, то потерпілий почав «бігти назад» і там стояв стіл. Дружина також була в кімнаті. Потерпілий оббіг цей стіл. В ОСОБА_17 в руках був пістолет і коли потерпілий оббіг стіл, то вдарив ОСОБА_17 подушкою, чи речами, точно не пам»ятає. Вдарив і почав втікати на вулицю. Він догнав потерпілого, вдарив по ногах і той впав. Він побачив, що в потерпілого ланцюжок, зірвав його і викинув. Після цього вони з ОСОБА_17 почали втікати. ОСОБА_12 біг першим.

Від учасників слідчого експерименту заяв чи зауваження до проведеної слідчої дії, не надійшло.

Запитань та доповнень від адвоката та учасників слідчої дії не надійшло.

Протокол слідчого експерименту всім учасникам зачитано вголос, заяв та зауважень не поступило.

(т.1, а. с. 131-135 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу проведення слідчого експерименту від 16 червня 2015 року долучено фототаблицю.

(т.1, а. с. 136-141 кримінального провадження №12015180160000278)

З протоколу проведення слідчого експерименту від 03 липня 2015 року проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, за участю: потерпілого ОСОБА_3, спеціаліста НДЕКЦ при УМВС (сектор №3) ОСОБА_10, оперуповноваженого СКР Млинівського РВ УМВС ОСОБА_26, в присутності понятих, яких заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, зокрема, цифрової камери марки «Кенон» вбачається, що слідчий провів слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей отриманих під час допиту потерпілого ОСОБА_3. В ході слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_3, показав та розповів, що 17 травня 2015 року, близько 22-23 години в'їздні ворота на територію будинку були відчинені. Далі потерпілий показав, де знаходиться вхід в будинок, який є двоповерховим. Зайшовши в будинок, потерпілий ОСОБА_3 показав першу кімнату з коридору від вхідних дверей до будинку і показав диван, який розташований ліворуч від входу до кімнати. Показавши диван, потерпілий пояснив, що в момент коли 17 травня 2015 року в неділю почув стукіт в двері, то сидів саме на цьому дивані разом із своєю дружиною ОСОБА_6 і дивився телевізор, який знаходиться напроти дивану праворуч від входу до кімнати. Крім цього, ліворуч від входу в кімнату, першим за диваном, знаходиться стіл навколо якого розташовані стільці.

Далі, ОСОБА_3 розповів, що коли близько 22-23 він почув стукіт у двері і шарпання за ручку дверей, то підійшов до вхідних дверей і запитав: «хто там?». Потерпілий показав, як він увімкнув світло в коридорі та на зовні біля дверей і запитав «хто там». Відстань від дивану до дверей становить приблизно 10м. Не почувши відповіді, ОСОБА_3 показав, що він відкрив двері ключем, відчинив двері і побачив двох людей, які були одягнені у весь чорний одяг і на обличчі мали чорні маски. Також потерпілий ОСОБА_3 показав, що один із невідомих був нижчого зросту, а інший вищого і той що вищого росту тримав у правій руці пістолет чорного кольору, а той що нижчого - ніж. ОСОБА_3 показав, що першим до будинку увійшла особа нижчого зросту із ножем, а за ним - особа вищого росту із пістолетом. Далі, як пояснив та показав потерпілий, він почав відходити спиною вперед далі в кімнату, де сиділа на дивані дружина.

Потерпілий показав на статистах (слідчий і оперуповноважений ОСОБА_26) як заходили до будинку нападники і як вони тримали в руках предмети схожі на зброю.

Далі, потерпілий показав, що коли він зайшов до кімнати, то підійшов до стола і так же спиною вперед почав обходити стіл навколо, починаючи з правої сторони стола, якщо дивитись із входу до кімнати. Обійшовши стіл він говорив: «Що ви, хлопці?», але нападники мовчали і спрямовували на нього ніж і пістолет. Також потерпілий пояснив і показав, що першим до входу в будинок знаходилась особа із пістолетом, а ближче до дивана та дружини знаходилася особа із ножем.

Так, потерпілий показав, що обійшовши стіл, він наблизився до стільця, якиий стояв найближче до особи з пістолетом і взяв звідти одяг, який вісив на спинці стільця та відразу кинув цей одяг на руку нападника, яка тримала пістолет. Відразу після цього, як показав потерпілий, він повернув праворуч і побіг з будинку на вулицю, при цьому він був без взуття. Потерпілий показав напрямок руху, коли він втікав із будинку.

Так, ОСОБА_3 показав, що він вибіг із будинку через відкриті ворота і на вулиці повернув ліворуч та побіг по дорозі. Зупинившись біля другого по порядку будинку від будинку, де він проживає, потерпілий показав на місце посередині дороги, яка вкрита дрібними піщаними камінцями і пояснив, що на цьому місці його наздогнали нападники, підбивши його праву ногу «за п'ятку», напевно, також ногою. ОСОБА_3 пояснив, що на цьому місці напроти будинку № 10 по вул.. Відродження, він впав і особа, яка підбила його, одразу вдарила його ногою в праву половину обличчя. Тоді цей же, напевно, нападник схопив його за шию, взявши внутрішньою частиною ліктя правої руки ззаду за його шию і таким чином тримав його. Також, як показав потерпілий, що коли він біг з будинку, то чув ще в будинку, як один із нападників кричав «стріляй», але пострілу він не почув. Також, коли нападник тримав його за шию, то відчув, що іншою рукою він схопив ззаду його за золотий ланцюжок, який вісив у потерпілого на шиї і потягнув до себе. Потерпілий показав на статистові в якому положенні він знаходився в момент коли його підбив нападник, а саме у напівсидячому положенні на колінах. Також потерпілий показав як нападник тягнув його за ланцюжок, зірвавши його. ОСОБА_3 показав, що коли він повернув голову ліворуч, то побачив як той тримав ланцюжок у руці та дивився на нього. Також, як пояснив потерпілий, він бачив, що поряд знаходився і інший нападник, однак його дій він не бачив, а бачив просто силует.

В подальшому, як пояснив потерпілий, він почув слова нападника: «не кричіть, вертаємось додому». На ці слова потерпілий відповів, що додому він не повернеться. Після цього, обидва нападники побігли далі по дорозі, в напрямку від його будинку і він бачив як вони повернули ліворуч по дорозі. Потерпілий показав напрямок їх втечі. В подальшому, як пояснив потерпілий, під час огляду місця події працівники міліції знайшли його золотий ланцюжок, неподалік від того місця, де нападники його наздогнали і зірвали ланцюжок.

З протоколом були ознайомлені всі учасники слідчої дії, заяв та зауважень не надходило.

Також після проведення слідчого експерименту та складання протоколу в приміщенні Демидівського селищного відділення міліції Млинівського РВ УМВС, всі учасники слідчої дії переглянули відеозапис слідчого експерименту, який віддразу було скопійовано на оптичний диск і цей диск долучено до протоколу як додаток № 1.

(т.1, а. с. 226-229 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу проведення слідчого експерименту від 03 липня 2015 року долучено фототаблицю.

(т.1, а. с. 230-235 кримінального провадження №12015180160000278)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 03 липня 2015 року проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, за участю: свідка ОСОБА_6, спеціаліста НДЕКЦ при УМВС (сектор №3) ОСОБА_10, оперуповноваженого СКР Млинівського РВ УМВС ОСОБА_26, в присутності понятих, яких заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок їх використання, зокрема, цифрової камери марки «Кенон» підтверджується, що слідчий провів слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення відомостей отриманих під час допиту свідка ОСОБА_6.

В ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_6, показала та розповіла, що події за цією датою розпочались із приміщення будинку. Далі свідок показала де знаходиться вхід в будинок, який є двоповерховим. Зайшовши в будинок, свідок показала першу кімнату з коридору від вхідних дверей до будинку і показала диван, який розташований ліворуч від входу до кімнати. Показавши диван, свідок пояснила, що в момент коли 17 травня 2015 року, в неділю, почула стукіт в двері, то сиділа саме на цьому дивані разом із чоловіком ОСОБА_3 і дивилася телевізор, який знаходиться напроти дивану праворуч від входу до кімнати. Крім цього, ліворуч від входу в кімнату, першим за диваном, знаходиться стіл навколо якого розташовані стільці.

Далі, ОСОБА_6 розповіла, що коли близько 22-23 години вона почула стукіт у двері і шарпання за ручку дверей, то чоловік пішов до вхідних дверей і запитав: «хто там?». Вона не вставала із дивану і не бачила, що там відбувається, але пояснила, що чула, що в будинок зайшло кілька людей. Потім вона побачила, як її чоловік ОСОБА_3 «йде спиною» вперед у напрямку до кімнати, а перед ним йдуть двоє невідомих осіб, які були одягнені у весь чорний одяг і на обличчі мали чорні маски, а один із невідомих був нижчого зросту, а інший вищого і той що вищого росту тримав у правій руці пістолет чорного кольору, а той що нижчого - ніж.

Так, ОСОБА_6 показала, що нижчий нападник із ножем зупинився ближче до неї, а той що з пістолетом ближче до виходу з кімнати, а чоловік у цей час підійшов до стола, який знаходився праворуч від неї та дивану і почав обходити стіл, починаючи з правої сторони стола, якщо дивитись на нього від входу. Так, свідок показала, що увесь час сиділа на дивані і не вставала, а коли нападники зайшли в кімнату, то той що з пістолетом, побачивши її, направив пістолет на неї, а потім знову різко на чоловіка. При цьому вони обидва нічого не говорили, а чоловік, обходячи стіл, дивився на нападників і запитував: «Що ви, хлопці?». Коли чоловік обійшов стола, то він підійшов до стільця, який стояв ближче до виходу з кімнати і на тому стільці лежав одяг чоловіка, який і лежить там на момент проведення слідчої дії. Так, підійшовши до того стільця, як показала ОСОБА_6, її чоловік схопив той одяг і різко кинув його на праву руку нападника, у якій той тримав пістолет. Таким чином, чоловік зумів дезорієнтувати нападників і скориставшись цим він відразу побіг до виходу з будинку і вибіг на вулицю. Нападники, як показала свідок, також, напевно не очікуючи таких дій чоловіка, побігли услід за її чоловіком.

Свідок ОСОБА_6 показала на статистові як розміщувались нападники в кімнаті у той момент, коли вони зайшли туди і зупинились.

Також, як показала свідок, нападник, який тримав у руках ніж і був нижчий зростом, у той момент, коли вибіг чоловік крикнув: «стріляй!», але звуків пострілу вона не почула. Це все відбувалось дуже швидко. Після того, як чоловік і нападники вслід за ним вибігли на вулицю, то вона підійнялась на 2 поверх, де знаходились її діти і викликала міліцію по телефону.

Крім цього, свідок пояснила, що нападник, який був нижчий зростом мав особливу відмінність, а саме коли він йшов і втікав, то його тіло при русі «коливалось зі сторони в сторону» і він був сутулий, а нападник, який був вищий зростом також сутулився.

З протоколом були ознайомлені всі учасники слідчої дії, заяв та зауважень не надходило.

Також після проведення слідчого експерименту та складання протоколу в приміщенні Демидівського селищного відділення міліції Млинівського РВ УМВС, всі учасники слідчої дії переглянули відеозапис слідчого експерименту, який відразу скопійовано на оптичний диск і цей диск долучено до протоколу як додаток №1.

(т.1, а. с. 236-238 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу проведення слідчого експерименту від 03 липня 2015 року долучено фототаблицю.

(т.1, а. с. 239-240 кримінального провадження №12015180160000278)

З протоколу огляду місця події і речей від 30 липня 2015 року проведеного з дотримання вимог кримінального процесуального законодавства, в присутності понятих, за участю свідка ОСОБА_4, вбачається, що огляд здійснювався в господарстві власником якого є ОСОБА_4 по АДРЕСА_7. Свідок ОСОБА_4 показав, що на подвірї під дошками на землі лежить пістолет, який він заховав приблизно в кінці травня - на початку червня 2015 року.

(т.2, а. с. 196 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу огляду місця події і речей від 30 липня 2015 року долучено фототаблицю.

(т.2, а. с. 197-199 кримінального провадження №12015180160000278)

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 липня 2015 року підтверджується, що у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України в приміщенні к.20 УМВС України в Рівненській області у присутності понятих, яким заздалегідь повідомлено про застосування технічних засобів фіксації, свідку ОСОБА_4 проведено пред'явлення особи ОСОБА_1 для впізнання по фотознімку.

В ході впізнання свідок ОСОБА_4 вказав, що він впізнає у особі під №1 чоловіка на ім'я ОСОБА_1, за кольором волосся, формою зачіски , довжиною волосся, віком, який приїжджав до нього додому після того як приїхав ОСОБА_13 і потім вони разом пішли до будинку ОСОБА_3 з метою вчинення корисливого злочину, а потім повернулися до нього додому і прожили там кілька днів.

(т.2, а. с. 202-203 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу пред'явлення особи для впізнання від 31 липня 2015 року долучено фототаблицю.

(т.2, а. с. 204 кримінального провадження №12015180160000278)

З висновку експертизи холодної зброї № 34 від 25 червня 2015 року вбачається, що ніж вилучений у ОСОБА_1, 16 червня 2015 року - являється клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії.

Даний ніж відноситься до мисливських ножів загального призначення, виготовлений саморобним способом.

(т.3, а.с. 34-37 кримінального провадження №12015180160000278)

З протоколу огляду речей від 26 червня 2015 року проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства ст. слідчий ОСОБА_30. здійснив огляд речей, які вилучені 18 червня 2015 року під час обшуку господарства ОСОБА_27 АДРЕСА_1 та під час огляду ОСОБА_116 червня 2015 року вбачається, що в ході огляду було оглянуто коробку картонну білого кольору від мобільного телефона із написами: «SAMSUNG GT-EI12001I. НОМЕР_6 Дата виробництва 11.2014. Зроблено в Китаї.

Два буклети - інструкції та гарантійний талон до мобільного телефону «SAMSUNG». На гарантійному талоні наявні наступні рукописні написи та наклейка з написом «SAMSUNG GT-EI12001I. НОМЕР_7 22.11.14 ТзОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Мобільний телефон марки «Nokia» моделі «6610» із корпусом чорно-сірого кольору без кришки і акумулятора. На задній частині телефону наявний напис номеру ІМЕІ - НОМЕР_8.

Акумуляторна батарея до мобільного телефону білого кольору із написом «NOKIA Made in Hangary. НОМЕР_9».

(т.3, а.с. 116 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу огляду речей від 26 червня 2015 року долучено ілюстративну таблицю.

(т.3, а.с. 120-127 кримінального провадження №12015180160000278)

Протоколом огляду речей від 07 липня 2015 року проведеного з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства підтверджується, що ст. слідчий ОСОБА_30. здійснив огляд речей, які вилучені 18 червня 2015 року під час обшуку господарства ОСОБА_27 АДРЕСА_1, а також речей, які вилучені 17 червня 2015 року під час огляду місця події в будинку АДРЕСА_8, а саме оглянув пару кросівок чорного кольору; пару кросівок чорного з білими полосами та кросівки синього кольору; одну трикотжну рукавицю помаранчевого кольору; сумку темно-сірого кольору; куртку чорного кольору; спортивну куртку і штани ОСОБА_1; гольф чорного кольору; 2 шнурівки чорного кольору.

(т.3, а.с. 141-142 кримінального провадження №12015180160000278)

До протоколу огляду речей від 07 липня 2015 року долучено ілюстративну таблицю.

(т.3, а.с. 143-145 кримінального провадження №12015180160000278)

З висновку судової балістичної експертизи №1.2-261/15 від 12 серпня 2015 року вбачається, що об'єкт, схожий на пістолет з написом «НОМЕР_10» виявлений та вилучений 30 липня 2015 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_9 вогнепальною зброєю не являється - є газобалонним пневматичним багатозарядним пістолетом моделі «PM MAKAROV FULL METAL» НОМЕР_5 калібру 4,5 ММ (/177/ВВ), виробництва компанії «KWC» Тайвань, призначеним для тренувальних стрільб сферичними снарядами калібру 4,5 мм. Досліджуваний пістолет виготовлений заводським способом.

Досліджуваний пістолет у наданому на дослідження вигляді до стрільби не придатний по причині відсутності балона з тисненим СО2.

(т.3, а. с. 189-191 кримінального провадження №12015180160000278)

До висновку експерта від 12 серпня 2015 року №1.2-261/15 долучено ілюстративну таблицю.

(т.3, а.с. 192-193 кримінального провадження №12015180160000278)

Висновком судової імунологічної експертизи №2.2-149/15 від 12 серпня 2015 року підтверджується, що на представленому на експертизу предметі у вигляді камінця (об'єкт №1) вилученому 18 травня 2015 року під час огляду місця події по АДРЕСА_10 - виявлено кров людини.

(т.3, а. с. 202-203 кримінального провадження №12015180160000278)

До висновку експерта від 12 серпня 2015 року №2.2-149/15 долучено ілюстративну таблицю.

(т.3, а.с. 204 кримінального провадження №12015180160000278)

З висновку судової імунологічної експертизи №2.2-150/15 від 13 серпня 2015 року вбачається, що на представленій на експертизу куртці з капюшоном (об'єкт №1) чорного кольору, вилученій 16 червня 2015 року під час огляду місця події у ОСОБА_1 по АДРЕСА_11 - виявлено кров людини.

На представлених на експертизу штанах чорного кольору, вилучених 16 червня 2015 року під час огляду місця події у ОСОБА_1 по АДРЕСА_12 - слідів крові не виявлено.

(т.3, а. с. 207-209 кримінального провадження №12015180160000278)

До висновку експерта від 12 серпня 2015 року №2.2-150/15 долучено ілюстративну таблицю.

(т.3, а.с. 210-211 кримінального провадження №12015180160000278)

Як вбачається з аналізу інформації мобільного зв'язку щодо пересування мобільних телефонів ОСОБА_1, схему руху мобільного терміналу НОМЕР_2 було активовано 15 травня 2015 року в м. Львів в телефоні, що належить матері ОСОБА_1 і, в подальшому, номер поміщений в інший телефон, який був вимкнений вже 17 травня 2015 року о 23:34 в смт. Демидівка Рівненської області. Крім того, встановлено, що маршрут і час руху мобільного терміналу НОМЕР_2 аналогічний руху терміналу НОМЕР_3, який належить обвинуваченому.

Так, номер мобільного терміналу НОМЕР_4, який належить ОСОБА_18 активований 15 травня 2015 року о 13:24 в м. Львів та зафіксований в смт.Демидівка Рівненської області 15 травня 2015 року о 19:23 та вимкнений 17 травня 2015 року о 23:34.

Вказаними письмовими доказами підтверджується факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_18 17 травня 2015 року в смт. Демидівка Демидівського району Рівненської області.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що у встановлений досудовим слідством час вчинення злочину абоненти № НОМЕР_2 та НОМЕР_11, які належать ОСОБА_1, перебував в смт. Демидівка Рівненської області. Як вбачається з роздруківок, абонент перебував в зоні дії різних базових станцій, що свідчить, що телефон був разом з особою, яка його використовувала.

(т.2, а.с. 12-175 кримінального провадження №12015180160000278)

В судовому засіданні перевірялась скарга обвинуваченого ОСОБА_1 щодо вчинення на нього психологічного та фізичного тиску працівниками міліції.

З цією метою в судовому засіданні був допитаний слідчий ОСОБА_22, який дав показання про те, що ОСОБА_1 знає у зв'язку з виконанням службових обов»язків. Його було включено до групи слідчих у кримінальному провадженні за фактом розбійного нападу. Що стосуться слідчих дій, то ним, як слідчим, було проведено затримання підозрюваного та першочергові слідчі дії, зокрема, допит підозрюваного, впізнання з потерпілим за його, обвинуваченого, участі, а також слідчий експеримент з підозрюваним з участю його адвоката. Вподальшому кримінальне провадження було передано до слідчого управління Рівненської області.

Провадження було передано за рішенням прокурора, точної дати не пам»ятає. Начальник розшуку здійснював супровід цього провадження відповідно до наказу про створення постійно діючої слідчо-оперативної групи куди входили заступник начальника Демидівського відділення поліції ОСОБА_23, начальник карного розшуку ОСОБА_28 та він, свідок, як керівник слідчої групи. Всі дії і заходи проводились за його, свідка, погодженням. Зі скаргами про спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 до нього не звертався. Крім того, при затриманні ОСОБА_1 були присутні двоє понятих і жодних заяв та зауважень зі сторони підозрюваного не надходило. Якби такі скарги надійшли б, то вони були б записані у протоколі затримання. Також при затриманні був присутній захисник - адвокат, який був призначений центром вторинної безоплатної правової допомоги і з яким у підозрюваного була конфіденційна зустріч і жодних скарг від підозрюваного на той час не надходило. Було проведене медичне обстеження підозрюваного. Показання ОСОБА_1 надав добровільно, на початку досудового розлідування визнав вину, активно сприяв розслідуванню та давав вільні показання при допиті та проведенні слідчого екперименту. На його, як слідчого, дії при проведенні слідчих дій ні письмових, ні усних скарг зі сторони ОСОБА_1 та його адвоката не надходило. При проведенні процесуальних дій йому, свідку, від ОСОБА_1 не надходили скарги про застосування відносно нього фізичного та психологічного тиску. Протокол затримання складався в приміщенні Демидівського РВ. Законність затримання ОСОБА_1 була перевірена прокурором і жодних скарг від ОСОБА_1 та його захисника не надійшло.

Слідчий ОСОБА_30, в судовому засіданні дав показання про те, що ОСОБА_1 знає у зв»язку з виконанням службових обов»язків. Точної дати не пам»ятає з якої у нього перебувало дане кримінальне провадження. Від підозрюваного ОСОБА_1 та його захисників жодних зауважень та клопотань щодо застосування відносно нього фізичного та психологічного впливу не надходило. З жодних джерел йому, свідку, не надходила інформація щодо вчинення психологічного та фізичного тиску на ОСОБА_1 Він, свідок, особисто не спостерігав та інформації не отримував про те що на ОСОБА_1 чинився тиск з боку працівників поліції.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив , що ні слідчим ОСОБА_22, ні слідчим ОСОБА_30,. в ході досудового розслідування, на нього не чинився психологічний та фізичний тиск.

З метою перевірки заяви ОСОБА_1 про вчинення на нього психологічного та фізичного тиску працівниками міліції в судовому засідані був досліджений висновок експерта №126 від 02 липня 2015 року за результатами судово-медичної експертизи з якого вбачається, що у дослідній частині вказано: Вкладиш із амбулаторної картки на ім'я ОСОБА_1. Запис 18 червня 2015 року 19год.40 хв. доставлений працівником міліції. Скарги на наявність садна на обличчі. Зі слів отримав під час тренування 15 днів тому. Об'єктивно: в ділянці правої щоки садно 0,8х0,2 см. в ділянці правої вилиці садно 0,6х1 см. В ділянці лоба справа 1,2х0,1 см. Діагноз: забійні садна правої щоки, правої виличної ділянки, правої половини лоба

З підсумків вбачається, що у гр. ОСОБА_1 під час огляду черговим лікарем, 18 червня 2015 року, о 19 год.40хв. виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі справа. Вказані ушкодження утворились від дії тупих предметів, що мали обмежену контактуючу поверхню і згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ №6 Міністерства охорони здоров'я від 17 січня 1995 року) є легким.

За записами в медичних документах експерт не може достовірно встановити давність спричинення вказаних ушкоджень.

Не виключено виникнення ушкоджень від удару взутою ногою, падіння на тверду поверхню. Із обличчям потерпілого три рази контактував травмуючий предмет.

(т.3, а.с. 49-50 кримінального провадження №12015180160000278)

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_21 свій висновок №126 від 02 липня 2015 року підтримав повністю. Висновок підписував особисто. Особисто ОСОБА_1 не оглядав, висновок зроблено на підставі медичної документації. На проведення експертизи надається місяць. Час проведення експертизи залежить від складності самої експертизи, та характеру ушкоджень, що є предметом дослідження. Ступінь ушкоджень визначається на підставі Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Висновок про те, що «Із обличчям потерпілого три рази контактував травмуючий предмет» може пояснити наступним чином: необхідно розрізняти кількість ударів і кількість контактів. Це могло бути одноразове прикладання сили, але цей предмет контактував з трьома виступаючими частинами обличчя, де і залишись садна. Садна на відміну від крововиливу чітко вказують на місце контактування.

Запис у висновку з амбулаторної картки переписаний повністю, тобто не вибірково. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_1 належать до легких тілесних ушкоджень. Локалізація садна характерна для одноразової дії. Якщо садна глибокі, то сліди залишаються протягом двох тижнів.

Судом також досліджено матеріали Демидівського районного суду Рівненеської області щодо застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з відтворенням в судовому засіданні фонограми запису фіксування судового засідання технічними засобами, якими спростовуються посилання ОСОБА_1 про застосування відносно нього органами досудового розслідування фізичного чи психологічного насильства при проведенні з ним слідчих дій, а також будь-яких інших незаконних методів досудового розслідування. Зокрема, з матеріалів видно, що ОСОБА_1 було забезпечено право на захист з моменту його затримання та першої слідчої дії. В судовому засіданні, 18 червня 2015 року, при обранні відносно нього запобіжного заходу, ОСОБА_1 в присутності свого захисника Мервінського В.В. підтвердив слідчому судді відсутність будь-якого фізичного чи психологічного тиску на нього не тільки з боку органів досудового розслідування при проведенні слідчих дій, а й взагалі будь-якого стороннього тиску. Показання, як слідчим, так і слідчому судді давав добровільно. Відомості зазначені у протоколах його допиту в якості підозрюваного, слідчих експериментів були відображені правдиво, з його слів, так як вони відбувалися в дійсності. Вказане підтверджується як журналом судовго засідання, так і фонограмою звукозапису судового засідання на диску серійний номер якого 2015.06.19-12.40.

Таким чином, судом в ході судового провадження перевірено показання ОСОБА_1 щодо застосування відносно нього незаконних методів досудового розслідування по причині яких, як стверджував обвинувачений, він обмовив себе щодо обставин вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України у співучасті з іншою особою.

Враховуючи вищенаведене, в сукупності з висновками судово-медичної експертизи ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, що посилання ОСОБА_1 щодо застосування відносно нього фізичного та психолочного насильства саме при проведені з ним слідчих дій не знайшли свого підтвердження. Так як всі слідчі дії з ОСОБА_1 проводилися з участю його захисника починаючи з моменту затримання, тобто 16 червня 2015 року, а тому, протоколи слідчих дій, які проведені із ОСОБА_1 в ході досудового розслідування із застосуванням технічних засобів фіксації (відеозйомки) суд відносить до належних, допустимих та достовірних доказів у кримінальному провадженні.

Показання ОСОБА_1 щодо застосування відносно нього фізичного та психологічного тиску в ході досудового розслідування суд розцінює не інакше, як намагання ОСОБА_1 ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений ним особливо тяжкий злочин.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.3 ст. 187 КК України, як умисні, що виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному із проникнення у житло .

Так, у відповідності до п.п. 6,9 Постанови Пленуму Верховного суду України №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» розбій як злочин проти власності (стаття 187 КК) - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.

Під нападом за статтею 187 КК (2341-14) слід розуміти умисні дії, спрямовані на негайне вилучення чужого майна шляхом застосування фізичного або психічного насильства, зазначеного в частині першій цієї статті.

Розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, або з погрозою застосування такого насильства, незалежно від того, заволоділа винна особа майном потерпілого чи ні.

Небезпечне для життя чи здоров'я насильство (стаття 187, частина третя статті 189 КК) (2341-14 ) - це умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.

Пунктом 12 і 22 цієї ж постанови передбачено, що погроза при вимаганні має місце тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме винній особі або не виконає її вимог, то ця погроза буде реалізована. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсована зброя, макет зброї тощо), але потерпілий сприймає ці предмети як такі, що являють собою небезпеку для життя чи здоров'я. Така погроза може стосуватись як потерпілого, так і його близьких родичів і завжди містить у собі вимогу майнового характеру щодо передачі майна в майбутньому.

Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки, як проникнення в житло, інше приміщення чи сховище, суди повинні мати на увазі таке.

Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

Вирішуючи питання про наявність у діях винної особи названої кваліфікуючої ознаки суди повинні з'ясовувати, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном. Викрадення майна не можна розглядати за ознакою проникнення в житло або інше приміщення чи сховище, якщо умисел на викрадення майна у особи виник під час перебування в цьому приміщенні.

Під житлом потрібно розуміти приміщення, призначене для постійного або тимчасового проживання людей (будинок, квартира, дача, номер у готелі тощо). До житла прирівнюються також ті його частини, в яких може зберігатися майно (балкон, веранда, комора тощо), за винятком господарських приміщень, не пов'язаних безпосередньо з житлом (гараж, сарай тощо).

Як вбачається з постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у кримінальній справі 5-35кс13 від 14 листопада 2013 року розбій є окремим спеціальним різновидом суспільно небезпечного діяння проти власності, яке складається з двох нерозривних, взаємозалежних дій: нападу і насильства.

Напад складається (може складатися) з одномоментного акту або системи поведінкових актів, за допомогою яких відбувається заволодіння чужим майном. Властивістю нападу є включення, «вплетення» в нього насильства - дії, що робить заволодіння майном нападом. Власне акт чи акти заволодіння майном через обов'язкове поєднання з насильством чи погрозою його застосування (фізичне або психічне насильство) наповнюються якісно іншим змістом - набувають ознак розбійного нападу.

У розбої напад завжди пов'язаний із насильством або погрозою його застосування. Зусилля нападника спрямовані насамперед проти особи (потерпілого, власника майна); застосовуються проти її волі та/або поза її волею. Метою такого насильства є намір відразу подавити опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Нападник покладається й обирає форми (способи) насильства, які самі по собі становлять реальну небезпеку для життя і здоров'я потерпілого у разі їх негайного застосування чи впродовж тривання нападу. В уяві нападника таке насильство забезпечує безперешкодний перехід чужого майна на його користь аби уможливити його утримання, якщо воно вже у нього перебувало.

У більшості випадків під час розбою особа діє раптово і несподівано. Насильство, як правило є інтенсивним. Особа, яка його застосовує або погрожує ним, перебуває в агресивно-насильницькому стані, тобто у стані готовності застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я особи, на будь-якому етапі злочинної поведінки. Такий стан і характер дій нападника по суті є тими ознаками, які, навіть за відсутності реального застосування насильства, свідчать про розбій.

Зовнішні прояви нападу і насильства (погрози його застосування) можуть бути й іншими. У часі вони можуть збігатися або між ними є часовий розрив, особливо тоді, коли насильство застосовується для утримання майна, яким особа володіла на момент його застосування. Має значення місце, пора доби, обстановка, обставини, форма та порядок перебігу нападу і застосування насильства.

Крім того, дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 263 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

У відповідності до п. 8.11 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» холодна зброя - предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м'язової сили людини.

Пунктом 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622 передбачено, що здійснюючи дозвільну систему, органи внутрішніх справ відповідно до законодавства України видають міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва, ремонту, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною та охолощеною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с; виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу (далі - суб'єкти господарювання), дозволи на придбання, зберігання, перевезення (через митний кордон України, територією України, транзит через територію України) й використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, холодної зброї, охолощеної зброї, пневматичної зброї; пристроїв та патронів до них; вибухових матеріалів і речовин; на відкриття та функціонування сховищ, складів і баз, де вони зберігаються, стрілецьких тирів і стрільбищ, мисливсько-спортивних стендів, а також підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазинів, у яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них (далі - об'єкти дозвільної системи); громадянам - дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.

При призначенні міри кримінального покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 суд відносить стан здоров'я членів сімї ОСОБА_1, зокрема, важку хворобу батька, що об'єктивно підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного хворого від 27 липня 2015 року

Таку обставину, як щире каяття, суд не визнає в якості пом'якшуючу покарання обвинувачуваному, поскільки впродовж судового розгляду фактичних даних, які б свідчили про дійсне, відверте та щире розкаяння ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів не здобуто. Зокрема, в ході з'ясування обставин у справі обвинувачений неодноразово змінював позицію щодо своєї винуватості у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.263 та ч.3 ст.187 КК України, заперечуючи факт злочинів у співучасті за попередньою змовою групою осіб.

Винним себе, ОСОБА_1, у вчинені злочинів визнав лише по закінченю з'ясування обставин у справі, в результаті доведеності його вини сукупністю досліджених у кримінальному провадженні доказів.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1судом не встановлено.

Санкція ч.3 ст. 187 КК України передбачає міру покарання тільки у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Санкція ч. 2 ст. 263КК України, передбачає міру покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арешт на строк від трьох до шести місяців, або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років

Отже, злочини, передбачені ч.3 ст. 187 та ч.2 ст. 263 КК України в яких обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України злочини відносяться до особливо тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, який відноситься до особливо тяжких злочинів - розбій, з корисливих спонукань, а тому вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року (з послідуючими змінами та доповненнями) «Про практику призначення судами кримінального покарання» «…призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України».

З врахуванням даних про особу обвинуваченого та наявності пом'якшуючої покарання обставини, суд вважає, за можливе призначити ОСОБА_1 мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ч.3 ст.187 КК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Постановами про приєднання речових доказів від 18 червня 2015 року, 16 червня 2015 року, 18 червня 2015 року, 18 червня 2015 року, 30 липня 2015 року до матеріалів кримінального провадження №12015180160000278 в якості речових доказів приєднано:

- кросівки чорного кольору, гольф чорного кольору, 2 шнурівки, одну рукавицю оранжевого кольору, робу, сумку темно-сірого кольору, які передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського РВ;

- кросівки чорного кольору, ніж з чохлом, одну рукавицю оранжевого кольору, мобільний телефон ІМЕІ:НОМЕР_12 та сім-картку із абонентським номером НОМЕР_13, шапку з прорізами, штани чорного кольору, спортивну куртку чорного кольору, волокна подібні до волосся - передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського РВ;

- основи-тримачі до сім-карток в кількості 5 шт.; сім-картки в кількості 6 шт.; карта-пам'яті «Micro CD 2 Gb»; картонна коробка з-під сірників; свідоцтво про реєстрацію ТЗ, візитна картка ломбарду, бірка від золотого ланцюжка, оголошення про купівлю антикваріату; мобільний телефон «Nokia» із акумуляторною батареєю, картонна коробка від мобільного телефону «Самсунг»; картонна коробка із невідомим пристроєм та міні-касета; спортивна куртка чорного кольору; дві пари кросівок; спортивна куртка чорного кольору, футболка чорного кольору та двоє спортивних штанів - передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Млинівського РВ; касовий апарат під розписку 10 серпня 2015 року передано свідку ОСОБА_4; матеріальні цінності, ювелірні вироби, в кількості 21 штуки;

- 1) оптичний диск з написом «GD/KI-R/15/7537 від 25.05.2015» від оператора «МТС Україна», вилучений на підставі ухвали слідчого судді Демидівського районного суду №558/211/15-к від 20.05.2015 року;

2) оптичний диск CD-R з написом «Київстар вих.№8153/3/кт від 05.06.15» від оператора «Київстар», вилучений на підставі ухвали слідчого судді Демидівського районного суду №558/211/15-к від 20.05.2015 року;

3) оптичний диск CD-R з написом «13959вк» від оператора «Астеліт», вилучений на підставі ухвали слідчого судді Демидівського районного суду №558/211/15-к від 20.05.2015 року;

4) оптичний диск CD-R з написом «Київстар вих. 8152/3/кт від 05.06.2015» від оператора «Київстар», вилучений на підставі ухвали слідчого судді Демидівського районного суду №558/211/15-к від 20.05.2015 року;

5) оптичний диск CD-R з написом «15207-152/6» від оператора «Астеліт» », вилучений на підставі ухвал слідчого судді Демидівського районного суду №558/223/15-к від 26.05.2015 року, №558/243/15-к від 04.06.2015 року, №558/244/15-к від 04.06.2015 року;

6) оптичний диск CD-R з написом «МТС Україна» №558/243/15-к, №558/244/15-к, №558/223/15-к. GD/KI-П/15/8284 від 08.06.2015. GD/KI-П/15/8291 від 08.06.2015. GD/KI-П/15/8295 від 08.06.2015.» від оператора МТС України вилучений на підставі ухвал слідчого судді Демидівського районного суду №558/223/15-к від 26.05.2015 року, №558/243/15-к від 04.06.2015 року, №558/244/15-к від 04.06.2015 року;

7) оптичний диск CD-R з написом «справа №558/223/15-к. Київстар вих.№8476/3/кт від 11.06.2015 року» від оператора «Київтсар», вилучений на підставі ухвали слідчого судді Демидівського районного суду №558/223/15-к від 26.05.2015 року;

8) оптичний диск CD-R з написом «справа №558/244/15-к. Київстар вих.№8474/3/кт від 11.06.2015 від оператора Київстар, вилучений на підставі ухвали слідчого судді Демидівського районного суду №558/244/15-к від 04.06.2015 року;

9) оптичний диск CD-R з написом «справа №558/243/15-к. Київстар вих.№8473/3/кт від 11.06.2015 від оператора Київстар , вилучений на підставі ухвали слідчого судді Демидівського районного суду №558/243/15-к від 04.06.2015 року;

10) оптичний диск CD-R з написом «вх.12479. Справа № 558/269/15-к вих.№8984/3/кт від 19.06.2015» від оператора Київстар, вилучений на підставі ухвали слідчого судді Демидівського районного суду №558/269/15-к від 10.06.2015 року;

11) оптичний диск CD-R з написом «17594вк» від оперетора «Астеліт», вилучений на підставі ухвали слідчого судді Демидівського районного суду №558/284/15-к від 19.06.2015 року

12) оптичний диск CD-R з написом «справа №558/284/15-к. Київстар вих.№10211/3/кт від 09.07.2015 від оператора «Київстар», вилучений на підставі ухвали слідчого судді Демидівського районного суду №558/284/15-к від 19.06.2015 року;

- пістолет з написом «KWC. Made in Таiwan» - переданий на зберігання до спеціальної кімнати для зберігання речових доказів УМВС України в Рівненській області;

(т.1, а.с. 205, 207, 209-210, т.2 а.с.176-179, 200-201 кримінального провадження №12015180160000278)

У відповідності до вимог ст. 100 ч. 9 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішуються судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

У відповідності ч.1 ст. 122 Кримінального процесуального кодексу України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В ході досудового розслідування залучалися екперти для проведення слідуючих експертиз:

1) судово товарознавчої - витрати на проведення експертизи 245 грн.52 коп.;

2) судово-трасологічної - витрати на проведення експертизи 491 грн.04 коп.;

3) експертизи холодної зброї - витрати на проведення експертизи 491 грн.04 коп.;

4) судової експертизи волосся - витрати на проведення експертизи 768 грн.00 коп.;

5) експертизи спеціальних технічних засобів негласного зняття інформації - витрати на проведення експертизи 767 грн.30 коп.;

6) судово-траологічної - витрати на проведення експертизи 245грн.25 коп.;

7) судово балістичної - витрати на проведення експертизи 491 грн.04 коп.;

8) дві судово імунологічні - витрати на проведення експертизи 1536грн.00 коп.;

Таким чином, суд вважає, що з обвинувачуваного ОСОБА_1 слід стягнути процесуальні витрати в доход держави в сумі 5 035, 46 грн. пов'язані із залученням експертів

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 16 червня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 фактично затриманий 16 червня 2015 року об 11 год 50 хв. на АДРЕСА_13.

(а.с. 113-114, т.1 кримінального провадження № 12015180160000278)

Ухвалою слідчого судді Демидівського районного суду від 18 червня 2015 року підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням в СІЗО № 24 м. Рівне.

(а.с. 149, т.1 кримінального провадження № 12015180160000278)

Ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2015 року свідчить про те, що ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців, до 16 вересня 2015 року.

(а.с. 30-31, т.3 кримінального провадження № 12015180160000278)

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2015 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, строком на шістдесят днів - до 11 год.50 хв., 14 листопада 2015 року.

(а.с. 57-58, т.4 кримінального провадження № 12015180160000278)

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 06 листопада 2015 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, строком до 11 год.50 хв., 13 січня 2016 року.

(а.с. 145-146, т.4 кримінального провадження № 12015180160000278)

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2015 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, строком до 11 год.50 хв., 13 березня 2016 року.

(а.с. 205-206, т.4 кримінального провадження № 12015180160000278)

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 10 березня 2016 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 30 днів, тобто до 11 год.50 хв., 11 квітня 2016 року, з утриманням в СІЗО м. Рівне,

(а.с. 26-27, т.5 кримінального провадження № 12015180160000278)

Поскільки ОСОБА_1 з 16 червня 2015 року з 11 год.50 хв. утримується під вартою, то, суд вважає, за доцільне захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

У відповідності до абз.1 ч.5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межех того ж кримінального провадження (тобто в межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення) проводитися з розрахунку: один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, а тому ОСОБА_1 слід зарахувати строк перебування його під вартою з 16 червня 2015 року з 11 год.50 хв. в строк відбуття покарання у виді позбавлення волі з розрахунку: один день увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі наведенного,

керуючись ст. ст.370, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України

ст. 59, 70, 72КК України,

с у д ,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з відбуттям міри покарання у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією ? (однієї четвертої) частини майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_1 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим 7 (сім) років позбавлення волі з відбуттям міри покарання у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією ? (однієї четвертої) частини майна, яке є власністю засудженого.

Захід забезпечення кримінального провадження до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 16 червня 2015 року, з 11 години 50 хвилин, зарахувавши, в строк відбування покарання строк перебування його під вартою з розрахунку, один день увязнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази по справі:

- ланцюжок із золота 585 проби, вагою 11,18 гр. та хрестик із золота 585 проби, вагою 11,19 гр. - повернути ОСОБА_3;

- кросівки чорного кольору, гольф чорного кольору, штани чорного кольору, спортивну куртку чорного кольору, дві пари кросівок; футболку чорного кольору та двоє спортивних штанів, мобільний телефон «Nokia» із акумуляторною батареєю, ІМЕІ:НОМЕР_12 та сім-картку із абонентським номером НОМЕР_13 - передати ОСОБА_1;

- 2 шнурівки, одну рукавицю помаранчевого кольору, робу, сумку темно-сірого кольору - знищити ;

- ніж з чохлом - знищити як не придатний до подальшого використання;

- шапку з прорізами для очей - знищити;

- волокна подібні до волосся - знищити;

- основи-тримачі до сім-карток в кількості 5 шт. - знищити;

- сім-картки в кількості 6 шт. - залишити при матеріалах справи;

- карта-пам'яті «Micro CD 2 Gb» - залишити при матеріалах справи;

- картонну коробку з-під сірників- знищити;

- свідоцтво про реєстрацію ТЗ, візитну картку ломбарду, бірку від золотого ланцюжка, оголошення про купівлю антикваріату- залишити при матеріалах справи;

- картонну коробку від мобільного телефону «Самсунг» - знищити;

- картонну коробку із невідомим пристроєм та міні-касетою - залишити при матеріалах справи;

- 12 оптичних дисків CD-R - залишити при матеріалах справи;

- пістолет з написом «KWC. Made in Таiwan» - передати в Рівненськиї НДЕКЦ при МВС України;

- матеріальні цінності - ювелірні вироби, в кількості 21 штуки, вилучені під час обшуку 18 червня 2015 року з господарства ОСОБА_27 - повернути ОСОБА_27.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати пов'язані з залученням експертів в сумі 5 035 (п'ять тисяч тридцять п'ять) гривень, 46 копійок в доход держави

/МФО 820172, р/р 31255215115690 Казначейській службі України м. Київ, ЄДРПОУ 25574883 Рівненський НДЕКЦ при МВС України/

Згідно до ст. 532 КПК України, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд Рівненської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя: А.П. Бандура

/підпис/

Судді: П.В. Феськов

/підпис/

А.С. Лободзінський

/підпис/