Постанова № 56400047, 10.03.2016, Млинівський районний суд Рівненської області

№558/390/15-к

1-кп/566/77/15

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

10 березня 2016 року смт. Млинів, Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Бандури А.П.,

суддів П.В. Феськова, А.С. Лободзінського

при секретарі Мельничук Т.Ю.,

з участю прокурора Купрун Є.П.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 -адвоката Мінька В.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в ході судового засідання по розгляду кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015180160000278 від 18 травня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта професійно технічна, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 263, ч.3 ст. 187 КК України клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Млинівського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015180160000278 від 18 травня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 263, ч.3 ст. 187 КК України .

Кримінальне провадження №558/390/15-к розпочате розглядом і в ході розгляду, 10 березня 2016 року, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою строком на 30 днів.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурором обґрунтовано тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які, слугували підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не змінилися і не зменшились та не з'явилися нові, які б виправдовували тримання ОСОБА_1 під вартою.

Суд, заслухавши, думку обвинуваченого ОСОБА_1 і його захисника - адвоката Мінько В.П., які не заперечували проти задоволення клопотання і дослідивши докази, якими прокурор обґрунтовує наявність ризиків, вважає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Ухвалою слідчого судді Демидівського районного суду від 18 червня 2015 року підозрюваному ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням в СІЗО № 24 м. Рівне.

(а.с. 149, т.1 кримінального провадження № 12015180160000278)

Ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 11 серпня 2015 року свідчить про те, що ОСОБА_1 було продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців, до 16 вересня 2015 року.

(а.с. 30-31, т.3 кримінального провадження № 12015180160000278)

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 15 вересня 2015 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, строком на шістдесят днів - до 11 год.50 хв., 14 листопада 2015 року.

(а.с. 57-58, т.1 кримінального провадження № 12015180160000278)

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 06 листопада 2015 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, строком до 11 год.50 хв., 13 січня 2016 року.

(а.с. 145-146, т.1 кримінального провадження № 12015180160000278)

Ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2015 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, строком до 11 год.50 хв., 13 березня 2016 року.

(а.с. 214-215, кримінального провадження № 12015180160000278)

Підтвердженням ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України являється те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за попередньою змовою з іншою особою, яка в даний час перебуває в розшуку і матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, і це дає підстави суду вважати, що він може незаконно впливати на іншого підозрюваного.

(а.с. 291, кримінального провадження № 12015180160000278)

Також ризик, передбачений п.3 ч.1ст.177 КПК України у сукупності із ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України підтверджуються, що згідно з показів потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4, які були допитані під час судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_1 після вчинення відносно потерпілого розбійного нападу, повернувся в смт.Демидівка Демидівського району Рівненської області, що може свідчити про те, що обвинувачений перебуваючи на волі з метою можливого уникнення від кримінальної відповідальності може іншим чином вплинути на потерпілого.

Наявність ризику, передбаченого п.1,4 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим що ОСОБА_1 являється мешканцем Львівської області і постійне місце проживання на території Рівненської області в нього відсутнє, а також вчинення ним особливо тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає тільки реальну міру покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, а тому, на думку суду, існує ймовірність того, що, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

(а.с. 237-239, т.3 кримінального провадження № 12015180160000278)

Крім того, 04 березня 2016 року, під час судового засідання по обвинуваченню ОСОБА_1 в режимі відеоконференції останній без дозволу суду самовільно залишив приміщення з якого велася трансляція із судом, що унеможливило подальший судовий розгляд, що в свою чергу свідчить про перешкоджання кримінальному провадженню та наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

У відповідності до ч.1,3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За змістом ч.3 ст.199 КПК України підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, які на час розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою не зменшились.

Враховуючи вищенаведене, суд оцінюючи у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання ним процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, а також враховує суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому. Таким чином, з урахуванням цілей п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою в межах строку, визначеного законом.

Враховуючи, що строк дії ухвали Млинівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2015 року закінчує свою дію 13 березня 2016 року, об 11 год.50 хв., то, суд вважає, що строк продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з дати закінчення дії вказаної ухвали, а саме з 11 год.50 хв. 13 березня 2016 року.

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст. 176-178, 199, ст. 331 КПК України,

суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задоволити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львів, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта професійно технічна, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого

строком на 30 днів, тобто до 11 год.50 хв., 11 квітня 2016 року, з утриманням в СІЗО м. Рівне, врахувавши при цьому строк закінчення дії ухвали від 29 грудня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий суддя: А.П. Бандура

/підпис/

Судді: П.В. Феськов

/підпис/

А.С. Лободзінський

/підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура