Ухвала суду № 56399119, 29.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7282/14-к Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.Провадження № 11-кп/780/70/16 Доповідач у 2 інстанції Рудніченко О. М.Категорія 49 29.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

29 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Рудніченко О.М.,

суддів Авраменка М.Г., Свінціцької О. П.

секретар Олійник О.Л.

за участю:

прокурора Семеренко Ю.Л.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_4,

виправданих ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Київської області Семеренко Ю. Л. на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2015 року, щодо ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_7, яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с.Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, з середньою спеціальною освітою, розлученої, маючої на утриманні неповнолітню дитину - інваліда 1996 року народження, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судиму,

по пред'явленому обвинуваченню у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.212 КК України визнано не винною та виправдано.

кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина Республіки Болгарія, уродженця м.Велікі-Преслав, Республіка Болгарія, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судиму,

по пред'явленому обвинуваченню у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.212 КК України визнано не винним та виправдано.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, громадянки України, уродженки м.Києва, з вищою освітою, розлученої, утриманців не маючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимої,

по пред'явленому обвинуваченню у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.364 КК України визнано не винною та виправдано.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

В задоволенні цивільного позову відмовлено.

В С Т А Н О В И Л А:

У вироку суду зазначено, що відповідно до обвинувального акту, за не встановлених досудовим розслідуванням обставин, громадянка України ОСОБА_5 вступила у злочину змову із громадянином Республіки Болгарія ОСОБА_1 з метою ухилення від сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, шляхом переміщення через митний кордон України партії ювелірних виробів, виконаних із золота, срібла та ювелірних виробів із недорогоцінного металу (далі - «біжутерія»), у великих розмірах в пункті пропуску Державне підприємство міжнародний аеропорт «Бориспіль» поза митним контролем.

Відповідно до розподілених ролей ОСОБА_5, з метою реалізації спільного злочинного умислу, повинна була організувати незаконне звільнення від митного контролю в пункті пропуску ДП МА «Бориспіль» переміщувану нею та ОСОБА_1 через митний кордон України велику партію, придбаних в Туреччині, ювелірних виробів із золота, срібла та «біжутерії», тобто їх переміщення поза митним контролем, не декларуючи та не сплачуючи податків, обов'язкових митних зборів і платежів, а також придбати в Туреччині із ОСОБА_1 означені товари і перемістити їх разом з останнім через митний кордон України зазначеним способом та в подальшому реалізувати ці ювелірні вироби на території України.

У свою чергу ОСОБА_1, на виконання спільної злочинної домовленості із ОСОБА_5, повинен був разом з останньою придбати у м. Стамбул (Туреччина) велику партію ювелірних виробів із золота, срібла та «біжутерії» для подальшого їх незаконного переміщення з Туреччини до України поза митним контролем з ухиленням від сплати податків, обов'язкових митних зборів та платежів, а також перемістити разом з ОСОБА_5 через митний кордон України вказані товари означеним способом.

Так, з метою ухилення від сплати податків, митних зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті під час переміщення в Україну товарів у разі митного оформлення, ОСОБА_5 у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці і спосіб, домовилась з представником державної влади, працівником правоохоронного органу, головним інспектором відділу митного оформлення № 7 (далі - ВМО № 7) Київської обласної митниці ОСОБА_7, про незаконне звільнення останньою від митного контролю ОСОБА_5, ОСОБА_1 та переміщувану ними через митний кордон України велику партію ювелірних виробів в терміналі «В» ДП МА «Бориспіль».

Надалі, 22.06.2011 р. ОСОБА_5 з метою реалізації злочинного умислу вилетіла до м. Стамбул (Туреччина) рейсом № VV 261 авіакомпанії «Аеросвіт» сполученням Київ Бориспіль-Стамбул, куди прибула у той же день приблизно о 09 годині.

Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на виконання спільного злочинного плану в період з 22.06.2011 р. по 23.06.2011 р. у м. Стамбул придбали ювелірні вироби із золота, срібла та «біжутерію», які в подальшому були поміщені до чотирьох дорожніх валіз.

Надалі, 23.06.2011 р. о 09 год. 00 хв. головний інспектор ВМО № 7 Київської обласної митниці ОСОБА_7, відповідно до графіку розподілу особового складу ВМО № 7, складеного заступником начальника ВМО № 7 Черниш Л.І. на виконання вимог МК України, Закону України «Про порядок ввезення в України, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України», Тимчасового порядку та власної Посадової інструкції приступила до виконання своїх службових обов'язків в залі «Приліт» терміналу «В» ДП МА «Бориспіль» на лінії митного контролю «зелений» коридор.

Того ж дня, 23.06.2011 р. приблизно о 10 годині ОСОБА_5 разом з ОСОБА_1, маючи при собі придбані у м. Стамбул Туреччина ювелірні вироби, вилетіли з Туреччини до України рейсом № VV 262 авіакомпанії «Аеросвіт» сполученням Стамбул-Київ Бориспіль.

Далі, прибувши 23.06.2011 р. приблизно о 12 годині до терміналу «В» ДП МА «Бориспіль» ОСОБА_5 разом із ОСОБА_1 обрали режим митного контролю «червоний» коридор за погодженням із ОСОБА_7, яка на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_5, в порушення плану розподілу особового складу ВМО № 7 Київської обласної митниці, перейшла з лінії митного режиму «зелений» коридор на лінію митного контролю «червоний» коридор.

Після цього, о 12 годині 38 хвилин ОСОБА_5, реалізовуючи спільний із ОСОБА_1 злочинний умисел, будучи обізнаною із порядком перетину митного кордону України, маючи при собі предмети, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню і не підпадають під критерії митного режиму «зелений» коридор, переміщення яких через митний кордон України зобов'язує до сплати податків та митних платежів, бажаючи ухилитися від їх сплати, порушуючи вимоги ст. 40, п. 4 ч. 2 ст. 96 МК України, ч. З ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України», п. 2.6 Тимчасового порядку, перетнула митний кордон України через зону митного контролю «червоний» коридор не декларуючи переміщувані предмети, не вносячи їх до письмової митної декларації, не пред'являючи до митного огляду в результаті незаконного звільнення їх від митного контролю головним інспектором ВМО № 7 Київської обласної митниці ОСОБА_7, тобто перемістила їх через митний кордон України поза митним контролем, та в порушення вимог п. 16.1.4. ст. 16, п. 180.1. ст. 180 ПК України не сплатила до державного бюджету України податок на додану вартість і мито.

Далі, ОСОБА_7 повернулась на лінію митного режиму «зелений» коридор, а через 10 хвилин знову перейшла на лінію митного режиму «червоний» коридор.

Там, о 12 годині 48 хвилин ОСОБА_1, реалізовуючи спільний із ОСОБА_5 злочинний задум, будучи обізнаним із порядком перетину митного кордону України, маючи при собі предмети, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню і не підпадають під критерії митного режиму «зелений» коридор, переміщення яких через митний кордон України зобов'язує до сплати податків та митних платежів, бажаючи ухилитися від їх сплати, порушуючи вимоги ст. 40, п. 4 ч. 2 ст. 96 МК України, ч. З ст. 4 Закону України «Про порядок ввезення в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться громадянами на митну територію України», п. 2.6 Тимчасового порядку, перетнув митний кордон України через зону митного контролю «червоний» коридор не декларуючи переміщувані предмети, не вносячи їх до письмової митної декларації, не пред'являючи до митного огляду в результаті незаконного звільнення їх від митного контролю головним інспектором ВМО № 7 Київської обласної митниці ОСОБА_7, тобто перемістив їх через митний кордон України поза митним контролем, та в порушення вимог п. 16.1.4. ст. 16, п. 180.1. ст. 180 ПК України не сплатив до державного бюджету України податок на додану вартість і мито.

Після цього, 23.06.2011 р. під час огляду місця події в кімнаті ретельного огляду багажу та ручної поклажі залу «Приліт» терміналу «В» ДП МА «Бориспіль», у дорожніх валізах ОСОБА_5 темно-синього кольору без бирки, темно-синього кольору із написом «LEGAN» з биркою № 814431 та у дорожніх валізах ОСОБА_1 чорного кольору із написом «VERAGE» з биркою № 256921 і з написом «FAITH» з биркою № 256973 виявлені, переміщені поза митним контролем, ювелірні вироби із золота, срібла та «біжутерію».

Згідно висновку судово-хімічної експертизи КНДІСЕ МЮ №№ 8092-8101/11-34 від 30.12.2011 р., кількість незаконно переміщених ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ювелірних виробів виконаних із золота складає 3653 шт. загальною вагою 4559,01 г., із срібла - 19173 шт. загальною вагою 66315,37 г. та ювелірних виробів із недорогоцінного металу «біжутерія» - 2387 шт., загальною вагою 4926,4 гр. Загальна кількість усіх ювелірних виробів, незаконно переміщених ОСОБА_5 та ОСОБА_1, виконаних із золота, срібла та «біжутерії» складає 25213 шт. загальною вагою - 75800,78 г.

Згідно висновків судово-товарознавчих експертиз КНДІСЕ МЮ № 9820-9829/11-16 від 19.10.2011 р., № 9810-9819/11-16 від 14.10.2011 р., № 9800-9809/11-16 від 20.10.2011 р., № 9890-9899/11-16 від 20.10.2011 р., № 9780-9789/11-16 від 17.10.2011 р., № 9790-9799/11-16 від 20.10.2011 р., № 9770-9779/11-16 від 17.10.2011 р., № 9760-9769/11-16 від 18.10.2011 р., № 9750-9759/11-16 від 28.10.2011 р., № 9740-9749/11-16 від 27.10.2011 р., № 9060-9069/11-16 від 31.10.2011 р., № 6049/11-16 від 20.10.2011 р., № 9850-9859/11-16 від 18.10.2011 р., № 9860-9869/11-16 від 18.10.2011 р., № 9870-9879/11-16 від 19.10.2011 р., № 9880-9889/11-16 від 19.10.2011 р., № 9890-9899/11-16 від 18.10.2011 р., № 8880-8889/11-16 від 25.01.2012 р., № 8770-8879/11-16 від 24.01.2011 р., № 8860-8869/11-16 від 24.01.2012 р., № 8850-8859/11-16 від 23.01.2012 р., № 9280-9289/11-16/13857-13866/11-53 від 28.12.2011 р., № 9270-9279/11-16 від 13.01.2012 р., № 9240-9249/11-16 від 12.10.2012 р., № 9040-9049/11-16/14197-14206/11-53 від 30.12.2011 р., № 9030-9039/11-16/14217-114226/11-53 від 29.12.2011 р., № 9020-9029/11-16 від 04.01.2012 р., № 9010-9019/11-16 від 04.01.2012 р., № 8970-8979/11-16 від 17.01.2012 р., № 8960-8969/11-16 від 18.01.2012 р., № 8950-8959/11-16 від 18.01.2012 р., № 8940-8949/11-16 від 25.01.2012 р., № 8890-8899/11-16 від 25.01.2012 р., № 9620-9629/11-16 від 18.01.2012 р., № 9360-9369/11-16/13794-13803/11-53 від 23.12.2011 р., № 9350-9359/11-16 від 16.01.2012 р., № 9340-9349/13784-13793/11-53 від 23.12.2011 р., № 9330-9339/13877-13886/11-53 від 28.12.2011 р., № 9320-9329/11-16/13897-13906/11-53 від 26.12.2011 р.,№ 9310-9319/11-16/13837-13846/11-53 від 26.12.2011 р., № 9300-9309/11-16/13917-13926/11-53 від 26.12.2011 р., № 9290-9299/11-16/13937-13946/11-53 від 20.12.2011 р., № 9480-9489/11-16/13174-13183/11-53 від 15.12.2011 р., № 9120-9129/11-16-12930-12939/11-53 від 12.12.2011 р., № 9110-9119/11-16/12890-12899/11-53 від 09.12.2011 р., № 9100-9109/11-16/12910-12919/11-53 від 09.12.2011 р., № 9160-9169/11-16 від 07.12.2011 р., № 9190-9199/11-53 від 05.12.2011 р., № 9170-9179/11-56 від 05.12.2011 р., № 9180-9189/11-16 від 05.12.2011 р., № 9640-9649/11-16 від 02.12.2011 р., № 9560-9569/11-16 від 30.11.2011 р., № 9915-9924/11-16 від 23.11.2011 р., № 9670-9679/11-16 від 23.11.2011 р., № 9710-9719/11-16 від 22.11.2011 р., № 9550-9559/11-53 від 23.11.2011 р., № 9690-9699/11-16 від 22.11.2011 р., № 9700-9709/11-16 від 22.11.2011 р., № 9680-9689/11-16 від 22.11.2011 р., № 9720-9729/11-16 від 22.11.2011 р., № 9660-9669/11-53 від 22.11.2011 р., № 9650-9659/11-53 від 22.11.2011 р., № 9570-9579/11-16 від 22.11.2011 р., № 9450-9459/13534-13543/11-53 від 19.12.2011 р., № 9070-9079/11-16 від 16.12.2011 р., № 9080-9089/11-16 від 20.12.2011 р., № 9540-9549/11-16 від 20.12.2011 р., № 9590-9599/11-16 від 20.12.2011 р., № 9600-9609/11-16/13608-13617/11-53 від 20.12.2011 р., №9400-9409/11-16/13588-13597/11-53 від 21.12.2011 р., № 9530-9539/11-16 від 21.12.2011 р., № 9130-9139/11-16/12970-12979/ від 12.12.2011 р., № 9140-9149/11-16/12990-12999/11-53 від 12.12.2011 р., № 9150-9159/11-16/12950-12959/11-53 від 13.12.2011 р., № 9090-9099/11-16/13279-13288/11-53 від 14.12.2011 р., № 9460-9469/11-16/13214-13223/11-53 від 15.12.2011 р., №№ 9470-9479/11-16/13194-13203/11-53 від 15.12.2011 р., № 9500-9509/13154-13163/11-53 від 14.12.2011 р., №№ 9510-9519/11-16/13134-13143/11-53 від 14.12.2011 р.,№ 9840-9849/11-16 від 21.12.2011 р.,№ 9830-9839/11-16 від 14.10.2011 р.,№ 8900-8909/11-16 від 30.01.2012 р., № 9370-9379/11-16 від 10.02.2012 р.,№ 8930-8939/11-16 від 26.01.2012 р., № 8920- 8929/11-16 від 26.01.2012 р., № 8910-8919/11-16 від 26.01.2012 р., № 9490-9499/11-16/13299-13308/11-53 від 15.12.2011 р., № 9630-9639/11-16 від 08.02.2012 р., № 9420-9429/11-16 від 27.01.2012 р., № 9380-9389/11-16 від 08.02.2012 р., № 9580-9589/11-16/13259-13268/11-53 від 15.12.2011 р., № 9200-9209/11-16 від 15.02.2012 р., № 9210-9219/11-16 від 13.02.2012 р., № 9220-9229/11-16 від 13.02.2012 р., № 8990-8999/11-16 від 28.02.2012 р., № 8980-8989/11-16 від 28.02.2012 р., № 1928/1929/12-53 від 28.02.2012 р., № 9730-9739/11-16 від 15.02.2012 р, № 9520-9529/11-16 від 21.02.2012 р., № 9610-9619/11-16 від 14.02.2012 р., № 9430-9439/11-16 від 14.02.2012 р., № 9440-9449/11-16 від 14.02.2012 р., № 9250-9259/11-16 від 15.02.2012 р., № 9230-9239/11-16 від 15.02.2012 р., № 9390-9399/11-16 від 2102.2012 р., № 9260-9269/11-16 від 14.02.2012 р., № 9410-9419/11-16 від 14.02.2012 р., № 8820-8829/11-16 від 16.02.2012 р., № 8830-8839/11-16 від 16.02.2012 р., № 8840-8849/11-16 від 17.02.2012 р., № 9000-9009/11-16 від 14.02.2011 р., № 9050-9059/11-16 від 14.02.2012 р., № 8810-8819/11-16 від 29.02.2012 р., та № 8092-8101/11-34 від 30.12.2011 р., загальна ринкова вартість переміщуваних ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ювелірних виробів із золота у кількості 3 653 шт. загальною вагою 4 559,01 г. та із срібла у кількості 19 173 шт. загальною вагою 66 315,37 г. , а також ювелірних виробів із недорогоцінного металу "біжутерія" у кількості 2387 шт. загальною вагою 4 926,4 гр., станом на 23.06.2011 р. становить 4 090 657,41 грн.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Київської області Семеренко Ю. Л. подав апеляційну скаргу в якій просить вирок скасувати, ухваливши новий вирок, яким визнати винними у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та призначиити покарання :

ОСОБА_5 - за ч. 2 ст. 212 КК України - штраф 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 2 роки;

ОСОБА_1 - за ч. 2 ст 212 КК України - штраф 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю на строк 2 роки;

ОСОБА_7 - за ч. 2 ст. 364 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, а також посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій на 3 роки та зі сплатою штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання строком на 2 роки з обов"язком протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

За результатами розгляду цивільного позову, поданого у рамках криміанльного провадження, постановити рішення, яким стягнути: солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заподіяну шкоду в сумі 1 309 010 грн. 37 коп. на користь Київської митниці Міндоходів.

Апеляційну скаргу прокурор мотивував тим, що висновки суду про невинуватість обвинувачених є передчасними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи. Порядок, строки, обсяги, умови митного оформлення товарів на території Київської обласної митниці, сплати митних платежів урегульовано законодавством. Висновок суду першої інстанції про відсутність складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_7 є необґрунтованим, оскільки для наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України необхідно наявність прямого умислу лише до використання службового становища всупереч інтересам служби, а щодо наслідків - вина може бути як у формі умислу, так і необережності.

В запереченнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 зазначив, що апеляційна скарга прокурора не підлягає до задоволення, оскільки доводи, викладені в ній, є непереконливими та необґрунтованими.

В запереченнях до апеляційної скарги захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 вказав, що доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими та незаконними. Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не є суб»єктом кримінального правопорушення є правильними. Просив апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача,

думку прокурора, який просив задовольнити подану ним апеляційну каргу,

пояснення захисника ОСОБА_2 та виправданої ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили вирок Бориспільського міськрайонного суду залишити без змін;

пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, які проти задоволення апеляційної скарги заперечував, зазначивши, що вирок суду є законним та обґрунтованим, та росили його залишити без змін;

пояснення виправданої ОСОБА_7, яка заперечувала прти задоволення апеляційної скарги та просила її залишити без задоволення;

перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

За встановлених фактичних обставин справи, виходячи із закріпленого в ст.63 Конституції України принципу презумпції невинуватості та вимог статей 370, 373 КПК України про те, що вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд прийняв законне та обґрунтоване рішення про невинуватість ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про недоведеність, що у діянні є склад кримінального правопорушення, передбачений ч.2 ст.212 КК України, зроблені судом на підставі доказів, які з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, були дослідженні і перевірені під час розгляду справи та їм дана належна оцінка.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги. У зв'язку з цим, апеляційний суд не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оскаржено в апеляційній скарзі.

Так, колегією суддів встановлено, що кримінальна справа порушена 24.06.2011 р. слідчим відділом Управління СБ України в Київській області щодо громадян України ОСОБА_7, ОСОБА_5 та громадянина Республіки Болгарія ОСОБА_1 за фактом переміщення через митний кордон України поза митним контролем ювелірних виробів зі золота та срібла, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України (контрабанда) ( т.1 а.с.1-3).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" від 15 листопада 2011 року, який набрав чинності 17 січня 2012 року, контрабанда - це переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладко ствольної, мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Частина 2 статті 201 КК України передбачає кримінальну відповідальність за ту саму дію, вчинену за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, і передбачений цією статтею, або службовою особою з використанням службового становища. Тобто, товар, як предмет контрабанди, виключено зі складу даного злочину.

18.01.2012 р. кримінальну справу в частині пред'явлення обвинувачення громадянці України ОСОБА_5 та громадянину Республіки Болгарія ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 201 КК України, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності». Матеріали щодо можливого переміщення або дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем направлено до Київської обласної митниці Державної митної служби України для подальшого прийняття рішення.

24.10.2011 р. в рамках розслідування даної справи порушено кримінальну справу щодо громадянки України ОСОБА_5 та громадянина Республіки Болгарія ОСОБА_1, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

Відповідно до диспозиції ст.212 КК України, складом даного злочину є умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування, введені у встановленому законом порядку, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. Об'єктом даного злочину є суспільні відносини у сфері податкового регулювання в частині формування доходних статей бюджетів різних рівнів, тобто, є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків і зборів формування доходної частини бюджетів.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду від 19 жовтня 2012 року , яка на даний час набрала чинності, за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил за № 0550\125000001\11 від 23 червня 2011 року гр.ОСОБА_5 визнана винуватою у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.351 МК України. Провадження в справі закрито у зв'язку із закінченням строків давності накладення адміністративного стягнення. Вилучені згідно протоколу ювелірні вироби, що знаходяться на зберіганні у ФІНВ УСБУ в Київській області, а саме золоті ювелірні вироби у кількості 3 647 шт., загальною вагою 4 558,86 г загальною вартістю 1 595 601грн та вироби із срібла у кількості 6 262 шт. загальною вагою 2 2642,7 г загальною вартістю 633 995,60 грн підлягають поверненню ОСОБА_5

Постановою Апеляційного суду київської області від 20.11.2012 року вищезазначена постанова була частково змінена, в частині кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.351 МК України, та в іншій частині провадження було закрито у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності, а вилучені ювелірні вироби були повернуті ОСОБА_5

В подальшому, 21.11.2014 року суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області своєю постановою виправив описку, допущену в резолютивній частині в прийнятій ним постанові від 19.10.2012 року.

Також Київською обласною митницею неодноразово до Бориспільського міськрайонного суду Київської області спрямовувались матеріали адміністративної справи про порушення ОСОБА_1 митних правил. Зокрема, протоколи складені за різними датами вже після події 23.06.2011 р., але, оскільки, жоден з них не відповідав вимогам закону, зазначені протоколи повертались на Київську обласну митницю для проведення додаткових перевірок. Після останнього повернення матеріали адміністративної справи про порушення ОСОБА_1 митних правил до суду не надходила.

Наведені постанови свідчать про те, що в діях ОСОБА_5 вбачались лише ознаки адміністративного правопорушення. Крім того, порушення митних правил не утворює склад кримінального правопорушення за дії спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, що передбачено ст.485 МК України.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом злочину передбаченого ст.212 КК України, оскільки він не мав ні права, ні обов'язку сплачувати податки, тому що не був власником переміщуваних через кордон речей. Ювелірні вироби (брухт), згідно досліджених в судовому засіданні і наявних в матеріалах кримінального провадження договору з турецькою фірмою, інвойсу, належали громадянці України ОСОБА_5, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець і займалась підприємницькою діяльністю. Саме ОСОБА_5 і повинна була, за необхідності, сплати податки за отриманий під реалізацію товар. Обвинувачення не довело суду тієї обставини, що вилучений у ОСОБА_1 товар належав йому особисто чи на праві спільної власності з ОСОБА_5, і. як наслідок, не довело обов'язок ОСОБА_1 сплачувати такі податки чи збори.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 та ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.212 КК України та правильно закрив провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.212 КК України.

Разом з тим, посилання суду першої інстанції як на підставу виправдання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відсутність зони митного контролю в аеропорту «Бориспіль» є хибними. Оскільки кожна особа, яка приїздить до іншої держави повинна розуміти, що вона перетинає кордон іншої держави повинна ознайомитися з правилами митного контролю при перетині кордону. Тому, дана підстава виправдання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 підлягає виключенню з вироку суду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду щодо закриття провадження відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Враховуючи те, що колегія суддів прийшла до висновку про необхідність виключення з мотивувальної частини вироку посилання як на підставу виправдання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - відсутність зони митного контролю в аеропорту «Бориспіль», тому вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що станом на 23.06.2011 р. в терміналі «В» аеропорту «Бориспіль» законно не була створена і не існувала зона митного контролю, за наявності якої, можна було проводити законний митний контроль, здійснювати митні процедури з товарами, засвідчити про факти, що мають юридичне значення, за наявності якої можна було проводити законний митний контроль, здійснювати митні процедури з товарами, засвідчити про факти, що мають юридичне значення, що слугує підставою вважати, що головним інспектором митниці ОСОБА_7 не було використане своє службове становище всупереч інтересам служби.

Також, колегією встановлено, що суд першої інстанції при виправдання ОСОБА_7 помилково прийшов до висновку, що за відсутності відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_1 за діяння, передбаченого ст.201 КК України, суд вважав за відсутнім і складу злочину, передбаченого ст.364 КК України в діях ОСОБА_7 за ознаками нанесення істотної шкоди, в тій частині редакції обвинувачення, яке ставилось їй у вину органом досудового розслідування та прокурором у суді.

Колегія суддів вважає, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі,в частині неправильного виправдання ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України є слушними.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити в цій частині свій вирок, оскільки відповідно до обвинувального акту, який міститься в матеріалах кримінального провадження, обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України пред'явлено не було, а у обвинувальному акті лише зазначено, що вона підозрюється у вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

За даних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Київської області Семеренко Ю. Л. на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2015 року - підлягає до часткового задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2015 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - зміні в частині Виключити з мотивувальної частини вироку посилання як на підставу виправдання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - відсутність зони митного контролю в аеропорту «Бориспіль», вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9.11.2015 року щодо ОСОБА_7 необхідно скасувати та призначити в цій частині новий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2015 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання як на підставу виправдання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - відсутність зони митного контролю в аеропорту «Бориспіль».

В інший частині вирок щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - залишити без змін.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7 - скасувати та призначити в цій частині новий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І: