Ухвала суду № 56398064, 14.03.2016, Радомишльський районний суд Житомирської області

2/289/32/16

Справа № 289/1383/15-ц

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2016 року

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького І.М.,

при секретарі Шуба В.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі філії Житомирського обласного управління (надалі Банк) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача, посилаючись на те, що відповідач не виконав умови кредитного договору, не повернув банківський кредит, чим наніс при цьому Банку шкоду, тому просив суд стягнути з нього заборговані станом на 18.05.2015 року грошові кошти в сумі 232 619,90 грн., з них прострочена заборгованість за тілом кредиту 34 279,17 грн., заборгованість за відсотками 69 569,76 грн., заборгованість по комісії 3 048,77 грн., пеня 125 722,20 грн. та понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача за письмовою довіреністю - ОСОБА_1 не з»явився, надіслав письмову заяву, просив справу розглянути без них, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти винесення судом заочного рішення в разі неявки належним чином повідомленого відповідача від якого не надійшло заяви про розгляд справи без нього.

В судове засідання з»явився представник відповідача ОСОБА_2, який з позовними вимогами до свого довірителя не погодився, при цьому зазначив про те, що Рішенням Радомишльського районного суду в Житомирській області від 02 квітня 2012 року (справа № 2/620/36/12) задоволені позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» та стягнено з ОСОБА_3 за рахунок заставного майна (автомобіль) заборгованість за кредитним договором № ZRZOAV00093998 від 26.06.2007 року в сумі 54 909,55 грн. Рішення оскаржувалося в суді апеляційної інстанції, однак було залишене в силі, на даний час має законну силу, а тому на думку представника відповідача даним Рішенням повністю задоволені претензії Банку до його довірителя, претензій будь-яких з моменту винесення згаданого рішення Банк до його довірителя не заявив, пропустив трирічний термін позовної давності, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, в т.ч. архівної, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановленого між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (надалі Банк) та ОСОБА_3 (надалі позичальник) - 26.06.2007 року був заключений кредитний договір №ZRZOAV00093998 (надалі Договір), згідно якого Банк надав Позичальнику кредит в сумі 65 824, 00 грн. зі сплатою 16,08% річних, а останній зобов"язався сплатити відсотки за користування кредитом та повернути кредит в строки, обумовлені Договором, тобто до 25.06.2012 року.

Пунктами 6.5, 6.6 згаданого Договору було передбачено, що в разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальником у визначені строки, останній відшкодовує Банку (Кредитору) завдані цим збитки в повній сумі та штрафні санкції.

Судом також встановлено, що Рішенням Радомишльського районного суду в Житомирській області від 02 квітня 2012 року (справа № 2/620/36/12) задоволені позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» та стягнено з ОСОБА_3 за рахунок заставного майна (автомобіль) заборгованість за кредитним договором № ZRZOAV00093998 від 26.06.2007 року в сумі 54 909, 55 грн. Рішення оскаржувалося в суді апеляційної інстанції, однак було залишене в силі, на даний час має законну силу та стягнені судові витрати. На даний час рішення суду виконане.

З матеріалів архівної справи вбачається, що згідно судового Рішення від 02.04.2012 року вже було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» кошти в сумі 54 909, 55 грн., в тому числі непогашений кредит 33 769, 17 грн. (тобто тіло кредиту) та заборгованості по відсоткам і пені.

Також встановлено судом, що 05 лютого 2014 року ОСОБА_3 змінив своє «прізвище» з «ЛИТВИНЕНКО» на «ІВАХНЕНКО», що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені серії 1-ТП №003900 від 05 лютого 2014 року (арк.спр. 29).

У відповідності до вимог ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Проте, позивач знову звернувся повторно після винесення судового Рішення в серпні 2015 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

При цьому позивач, після винесення судового Рішення в квітні 2012 року жодним чином не звертався до відповідача з будь-якими претензіями щодо наявності кредитної заборгованості.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, №5 від 30.03.2012 року, з подальшими змінами, передбачено,що при застосуванні положення пункту 7 частини одинадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, суди мають виходити з того, що у системному зв'язку з частиною одинадцятою статті 11 зазначеного Закону ця вимога стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямована на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв»язку з відмовою позивача від позову або укладанням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав.

З огляду на те, що відповідно спірних правовідносин між тими ж самими сторонами, з тих же самих підстав Радомишльським районним судом 02 квітня 2012 року винесено рішення, яким в повному обсязі задоволено вимоги Банку, Рішення суду вступило в законну силу, було виконане, то за таких обставин суд вважає, що вимоги Банку у повторному стягненні з відповідача боргу є безпідставними, а тому суд провадження у справі закриває.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 205, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 631 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ :

Провадження у справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі філії Житомирського обласного управління (надалі Банк) до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом п»яти днів починаючи з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів починаючи з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.М. Невмержицький