Постанова № 56397007, 11.02.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 р. Справа №818/2154/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Шамоніна Е.О.,

представник відповідача - Мачули А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергонафтмаш» (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Енергонафтмаш") звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0008171502/64942 від 17 грудня 2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на загальну суму 113699 грн. 27 коп. в частині збільшення суми на 93914,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Енергонафтмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за 2010-2011 роки, січень-жовтень 2012 року, відповідачем складено акт від 28.11.2012 року №3982/152/32318138, яким встановлено порушення ст.ст. 2, 17, 23 Закону України "Про плату за землю", п. 288. 7 ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік на суму 15 810, 29 грн., 2011 рік - 43 354, 76 грн., січень-жовтень 2012 року - 36 129, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року №0008171502/64942, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на суму 113 699, 27 грн., в тому числі 95 294, 05 за основним платежем та 18 405, 22 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В межах даної справи позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року №0008171502/64942 про збільшення суми грошового зобов'язання в частині збільшення суми на 93 914, 74 грн.

Між ЗАТ "Енергонафтмаш" (орендар) м. Суми та Сумською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди земельні ділянки від 05.03.2005 року, площею 9874 кв. м. по вул. Машинобудівників, 4 в м. Суми.

Відповідно до п. 3 даного договору орендна плата на рік складає 2 % від нормативної грошової оцінки землі для 0,3189 га та 1 % від нормативної грошової оцінки землі для 0,6685 га.

Згідно із витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17.02.2005 року №346/01-20 грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки на 2005 рік становить 99, 72 грн.

При цьому, позивач просить суд врахувати, що згідно ст. 13 Закону України "Про плату за землю" визначено - підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, позивач вважає, що ДПІ у м. Сумах, при своєму розрахунку розміру орендної плати за 2010 рік, безпідставно застосувала дані державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку землі від 19.01.2010р. Позивач звертає увагу суду на те, що такі дані, відповідно до ст. 13 Закону, є підставою для нарахування земельного податку, а не оренди землі.

З 01.01.2011 р. Закон України "Про плату за землю" втратив чинність, плата за землю здійснюється на підставі Податкового кодексу України .

Згідно п. 286.1. ст.286 Податкового кодексу України для нарахування земельного податку підставою є дані державного земельного кадастру.

Згідно п. 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Справляння податку у вигляді орендної плати визначено ст. 288 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 288.1., 288.4., 288.5. та підпункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем і орендарем, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою (для нашого випадку) трикратного розміру земельного податку.

Зміст цієї статті зазначає, що орендна плата за землю та земельний податок, який розраховується ДПІ та справляється на підставі їх рішення-повідомлення, це різні види плати за землю як податку.

Згідно п 289.1. статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянок.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

На переконання позивача, вказана норма Податкового кодексу України визначає, що орендна плата за землю та земельний податок є різні види плати за землю як податку і вказує саме на те, що при щорічному перерахунку розміру орендної плати за землю слід застосовувати нормативну грошову оцінку землі, зазначену в договорі оренди землі з подальшим її корегуванням, застосовуючи коефіцієнт індексації кумулятивно.

Позивачем було надано у поховній заяві та до матеріалів справи відповідний розрахунок, згідно якого він частково погоджується з тим, що розмір орендної плати мав бути більше ніж було зазначено у поданих податкових деклараціях за 2010, 2011 та 2012 рік.

Так, позивачем у 2010 році було визначено загальну суму орендної плати за 2010 рік - 16335,14 грн.

При цьому, відповідно до умов договору оренди земельної ділянки складовими розрахунку розміру орендної плати є:

- коефіцієнти індексації за 2005 р. - 1,035, за 2007 р. - 1,028, за 2008 рік - 1.152, за 2009 рік - 1.059 нормативна грошова оцінка земель за 2004, 2006 рік не індексувалась.

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки зазначена в договорі станом на момент його укладання - 99,72 грн.

Проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Ц1) на 2010 рік становить:

Ц1= 99,72 x 1.035 x 1,028 x 1,152 x 1.059= 129,43 грн.

2% - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що застосовується при розрахунку річної орендної плати згідно договору для земельної ділянки 3189 кв. м.

1 % - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що застосовується при розрахунку річної орендної плати згідно договору для земельної ділянки 6685 кв. м.

Отже, позивач погоджується, що орендна плата (Ц) по договору на 2010 рік мала становити:

Ц= 129,43 х 3189 x 2% + 129,43х 6685 х 1% = 16907,45 грн., замість визначеної в декларації суми - 16335,14грн. Різниця складає 572,31 грн. - це сума з якою позивач погоджується і вважає, що податковим органом її було нараховано правомірно. Однак, в частині збільшення грошових зобов'язань на суму 15237,98 грн. (за 2010 рік) позивач не погоджується.

Щодо 2011 року, відповідно до умов договору оренди земельної ділянки складовими розрахунку розміру орендної плати на 2011 рік є:

Коефіцієнти індексації за 2005 р. - 1,035, за 2007 р. - 1,028, за 2008 рік - 1.152, за 2009 рік - 1.059. Нормативна грошова оцінка земель за 2004, 2006, 2010 роки не індексувалась.

Проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Ц1) на 2011 рік становить:

Ц1= 99,72 х 1.035 х 1.028 x 1.152 х 1.059= 129,43 грн. розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що застосовується при розрахунку річної орендної плати згідно норми встановленої п.288.5.1. ст.288 ПКУ.

Орендна плата (Ц) по договору на 2011 рік становить:

Ц= Ц1 х 3.0 % = 9874 х 129,43 х 3% = 38339,75 грн.

Отже, з урахуванням вищенаведеного розрахунку, позивач погоджується, що орендна плата (Ц) по договору на 2011рік мала становити 38339,75грн. за 2011 рік, замість визначеної в податкових деклараціях за 2011рік - 29539,06грн. Різниця становить 8800,69грн. - з даною сумою позивач погоджується. Однак вважає безпідставним збільшення відповідачем грошових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки в розмірі 34554,07 грн.

Розрахунок орендної плати за 2012 рік

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки складовими розрахунку розміру орендної плати на 2012 рік є:

Коефіцієнти індексації за 2005 р. - 1,035, за 2007 р. - 1,028, за 2008 рік - 1.152, за 2009 рік - 1.059. Нормативна грошова оцінка земель за 2004, 2006, 2010-2011 роки не індексувалась.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначено в договорі, станом на момент його укладення - 99,72 грн.

Проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Ц1) на 2012 рік становить:

Ц1= 99,72 x 1.035 x 1.028 x 1.152 x 1.059= 129,43 грн.

3% - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що застосовується при розрахунку річної орендної плати згідно норми встановленої п.288.5.1. ст.288 ПКУ.

Орендна плата (Ц) по договору на 2012 рік становить:

Ц= Ц1 х 3.0 % = 9874 х 129,43 х 3% =38339,75грн. (щомісячний платіж 3194,98грн.)

Зважаючи на те, що перевірка за 2012 рік стосується лише 10 місяців за період січень - жовтень 2012 року, згідно розрахунку позивача орендна плата за 10 місяців 2012 року мала становити 31949,79 грн. (3194.98 х 10 = 31 949,79 грн.)

Отже, з урахуванням вищенаведеного розрахунку, позивач погоджується, що орендна плата (Ц) по договору на 2012 рік (за період січень - жовтень) мала становити 31949,79 грн., замість визначеної в податкових деклараціях за 2012 рік - 24615 грн. (2461.59 грн. за місяць). Різниця становить 7333,89 грн. - з даною сумою позивач погоджується. Однак вважає безпідставним збільшення відповідачем грошових зобов'язань по орендній платі за земельні ділянки в розмірі 28795,11 грн.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивач частково погоджується зі збільшенням суми грошового зобов'язання з орендної плати на земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на загальну суму 16706,89 грн. (основного платежу) (2010 рік: 572,31 грн.+2011 рік: 8800,69 грн. + 2012 рік 10 місяців : 7333,89 грн. = 16706,89 грн.), та не погоджується з сумою 78587,16 грн. (основного платежу).

Штрафні (фінансові) санкції з якими погоджується позивач (572,31 грн. + 8800,69 грн. / 2+7333,89 грн.) х 25% +1 грн. = 3077,64 грн.

З урахуванням штрафних санкцій позивач приходить до висновку про правомірність збільшення відповідачем грошового зобов'язання з орендної плати на земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на загальну суму 19787,53 грн. (16706,89 грн.+3077,64 грн.=19787,53 грн.) та вважає, що ДПІ у м.Сумах протиправно збільшено грошове зобов'язання з орендної плати на земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на суму 93911,74 грн., з яких 78587,16 грн. - основного платежу та 15324,58 грн. штрафних санкцій.

Отже, спір у даній справі виник з приводу розміру нормативної грошової оцінки землі, який має використовуватися для її розрахунку.

В судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримує позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у письмовому запереченні (а.с.36-40).

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про оренду землі», за що позивачу було донараховано податкові зобов'язання.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд дійшов висновку про підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Як свідчить з матеріалів справи, відповідно до постанови Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2013року (а.с.80-83) позовні вимоги ТОВ «Енергонафтмаш» було задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах №0008171502/64942 від 17 грудня 2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на загальну суму 113699 грн. 27 коп. в частині збільшення суми на 93914 грн. 74 коп.

Відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року вищезазначену постанову суду І-ї інстанції було залишено без змін.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2015 року касаційну скаргу ДПІ в м.Сумах було задоволено частково. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року у справі № 818/2154/13-а про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 17.12.2012 року №0008171502/64942, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на загальну суму 113 699,27 грн., в частині збільшення суми на 93941,74 грн. в частині збільшення суми на 74867,26 грн. скасовано, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року у справі № 818/2154/13-а залишено без змін.

Слід зазначити, що суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що висновки судів висновки судів попередніх інстанцій про те, що за нормами Податкового кодексу України при щорічному перерахунку розміру орендної плати за землю слід застосовувати нормативну грошову оцінку землі, зазначену в договорі оренди землі, є необґрунтованими.

Отже, враховуючи наявний у матеріалах справи витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.01.2010 року №154/01-17, судам необхідно з'ясувати питання правомірності нарахування податковим органом земельного податку за спірний період, починаючи з 2011 року.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, це призвело до необґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 22.06.2015р. (а.с.125-129) наголошує, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012 року №0008171502/64942 в частині збільшення суми на 93 914, 74 грн., в тому числі 78 587, 16 грн. за основним платежем та 15 327, 58 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таким чином, з урахуванням наявного у матеріалах справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, справа в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 17.12.2012 року №0008171502/64942 в частині суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб в загальному розмірі 74 867, 26 грн. підлягає скасуванню та направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З урахуванням вищевикладеного, судом було встановлено наступне:

27.11.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Енергонафтмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за 2010-2011р.р., січень-жовтень 2012 р., за результатами, якої ДПІ в м. Сумах складено акт перевірки від 28.11.2012 р. за №3982/152/32318138 (а. с. 10-16).

17.12.2012 р. на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення - рішення №0008171502/64942, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на суму 113699,27 грн., з яких: 95294,05 грн. - за основним платежем, 18405,22 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 17).

Судом встановлено, що 5 березня 2005 року ЗАТ "Енергонафтмаш" (орендар) уклав договір оренди земельні ділянки з Сумською міською радою, площею 9874 кв. м. по вул. Машинобудівників, 4 терміном до 23.06.2024 року (а.с. 19-20).

Як вбачається з акту перевірки, підставами для прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення-рішення слугували висновки відповідача про порушення ЗАТ "Енергонафтмаш" вимог статей 2, 17, 21, 23 Закону України "Про плату за землю" та порушення вимог Податкового кодексу України щодо визначення розміру орендної плати за землю.

Суд зазначає, що в 2010 році розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначав Закон України "Про плату за землю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст.2 Закону України "Про плату за землю", плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель, а за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 14 закону України "Про плату за землю", платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Відповідно до ст.13 Закону України "Про плату за землю", підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, суд зазначає, що при розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку і визначенні податкового зобов'язання на 2010 рік позивач правомірно застосував дані договору оренди земельної ділянки про грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 99,72грн. за 1 кв.м., зазначену у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 53).

Випадок зміни розміру орендної плати в зв'язку з підвищенням цін, тарифів, що в тому числі, стосується і розміру нормативної грошової оцінка земельної ділянки, складовою розрахунку якої є базова ціна на землю, передбачено розділом 3 та п.4.1 Договору оренди земельної ділянки, де зазначено, що розмір орендної плати за землю може бути переглянуто на вимогу орендодавця, з моменту отримання орендарем повідомлення про перерахунок орендної плати з причини підвищення цін, тарифів, збільшення розміру ставки земельного податку, тощо.

Суд зазначає, що розмір орендної плати за землю є істотною умовою, його зміна допускається виключно шляхом внесення - змін до договору оренди, які відповідно до п.5.5 Розділу 5 договору здійснюються у письмовій формі та підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Зазначені умови договору оренди земельної ділянки визначені Типовим договором оренди землі затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 і відповідають вимогам його пунктів 13, 36. (а.с. 52).

Оскільки, з моменту укладення договору оренди земельної ділянки, зміни до нього не вносились, тому позивач, згідно з діючим законодавством та умовами договору оренди, правомірно застосував відомості про нормативну грошову оцінку земельної зазначені в договорі при розрахунку розміру орендної плати і визначенні податкового зобов'язання на 2010 рік.

Отже, при визначенні розміру нарахування грошового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку за 2010 рік відповідачем безпідставно застосовано поточні дані державного земельного кадастру, зазначені у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 246,08 грн. за 1 кв. м., наданому управлінням Держкомзему в м. Суми, оскільки відповідно до норми ст.13 Закону України "Про плату за землю", такі дані державного земельного кадастру є підставою для нарахування іншого виду плати за землю - земельного податку, що призвело до незаконного збільшення податкового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку за 2010 рік

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки складовими розрахунку розміру орендної плати є:

- коефіцієнти індексації за 2005 р. - 1,035, за 2007 р. - 1,028, за 2008 рік - 1,152, за 2009 рік - 1,059 (нормативна грошова оцінка земель за 2004, 2006 рік не індексувалась).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки зазначена в договорі станом на момент його укладання - 99,72 грн.

Проіндексована нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Ц1) на 2010 рік становить:

Ц1= 99,72 x 1,035 x 1,028 x 1,152 x 1.059= 129,43 грн.

- 2% - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що застосовується при розрахунку річної орендної плати згідно договору для земельної ділянки 3189 кв. м.

-1 % - розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що застосовується при розрахунку річної орендної плати згідно договору для земельної ділянки 6685 кв. м.

Отже, орендна плата (Ц) по договору на 2010 рік мала становити:

Ц= 129,43 х 3189 x 2% + 129,43х 6685 х 1% = 16907,45 грн., що узгоджується з позицією позивача по даній справі та відображена у наданому до матеріалів справи розрахунку за 2010 рік (а.с.8.). Тоді як згідно розрахунку відповідача орендна плата за 2010 рік мала становити 32145,43 грн. Різниця суми орендної плати з якою не погодився позивач становить 15237 грн. Розмір штрафних санкцій (25%) становить 3809,50 грн. Загальна сума за 2010 рік з урахуванням нарахованих штрафних санкцій становить 19047 грн. 48 коп.

Слід зазначити, що в даній частини (в частині неправомірності нарахування суми грошових зобов'язань по орендній платі за 2010 рік з урахуванням штрафних санкцій на загальну суму 19047 грн. 48 коп.) Вищий адміністративний суд України з висновками судів першої та апеляційної інстанції погодився, про що свідчить ухвал ВАСУ від 22.06.2015р. А тому, позовні вимоги ТОВ «Енергонафтмаш» в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Сумах №0008171502/64942 від 17 грудня 2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на загальну суму 113699 грн. 27 коп. в частині збільшення суми на 19047 грн. 48 коп. з яких: 15237 грн. - сума основного платежі, 3809,50 грн. - штрафні санкції є правомірними, обґрунтованими і, відповідно, підлягають задоволенню.

Щодо правомірності нарахування грошових зобов'язань по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на суму 74867,26 коп. (за 2011 та 2012 роки), на яку звертає увагу Вищий адміністративний суд України, слід зазначити наступне:

З 01.01.2011р. плата за землю здійснюється на підставі Податкового кодексу України. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755 і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Податковим кодексом визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок який справляється у форму земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (п.п.14.1 147 п.14.1 ст.14).

Базою оподаткування за землю є - нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнту індексації, визначеного відповідно до порядку встановленого ст..271 ПК України.

Згідно п. 286.1 ст.286 Податкового кодексу України для нарахування земельного податку підставою є дані державного земельного кадастру.

Згідно п. 286.2. ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Справляння податку у вигляді орендної плати визначено ст. 288 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 288.1., 288.4. ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем і орендарем, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Водночас, спеціальний припис п. 288.5 Податкового кодексу України встановлює, що розмір орендної плати встановлюється договором, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (підпункт 288.5.1 цього пункту).

Диспозиція розглядуваної норми чітко розрізняє розмір орендної плати (яка визначається договором) та річну суму платежу (яка, в свою чергу, не може бути меншою від затвердженого законодавцем розміру).

Так, з наведеної норми випливає, що незалежно від установленого договором розміру орендної плати сума річного платежу не повинна бути меншою від певної суми.

Згідно п 289.1. статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянок.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства, будь-які умови договору не можуть суперечити встановленим законодавством вимогам та не можуть змінювати розміри податків. Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст..9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору.

Отже, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення розміру орендної плати, Податковий кодекс України вимагає аби річний платіж був не менше трикратного розміру земельного податку.

При цьому, з огляду на норми ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом касаційної інстанції враховується правова позиція Верховного Суду України, викладена у рішенні від 02.12.2014 року у справі № 21-274а14.

Отже, при визначенні суми грошового зобов'1язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ «Енергонафтмаш» повинно було врахувати вимоги ст.288, п.289.1 ст.289 ПК України та узгодити грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011рік та за 2012р. (перевіряємий період січень-жовтень 2012 року), виходячи з нормативно-грошової оцінки 1кв.м. земельної ділянки в розмірі 246,08 грн. за адресою: м. Суми, вул.Машинобудівників,4.

Як свідчить з матеріалів справи, за наслідками перевірки податковим органом було визначено суму орендної плати:

- за 2011 рік загальна сума нарахованої податковим органом орендної плати складає 72893,82 грн. Сума з якою погодився позивач (звертаючись з позовом про часткове скасування ППР) становить 38339,75 грн. Різниця, яка була оскаржена позивачем до суду становить 34 554,07 грн. Розмір штрафних санкцій становить 1 + 4319,25 грн. Загальна сума на яку було збільшено грошові зобов'язання за 2011 рік (яка є предметом оскарження по даній справі), з урахуванням штрафних санкцій, становить 38874,32 грн. (34554,07 + 1 + 4319.25 = 38874,32);

- за 2012 рік (за період січень - жовтень 2012 року) загальна сума нарахованої податковим органом орендної плати складає 60744,90 грн. Сума з якою погодився позивач (звертаючись з позовом про часткове скасування ППР) становить 31949,80 грн. Різниця, яка була оскаржена позивачем до суду становить 28795,10 грн. Розмір штрафних санкцій становить 7198,78 грн. Загальна сума на яку було збільшено грошові зобов'язання за 2012 рік (яка є предметом оскарження по даній справі), з урахуванням штрафних санкцій, становить 35993,88 грн. (28795,10 + 7198,78 = 35993,88).

38874.32 грн. (за 2011 рік) + 35993,88 грн. ( за 10 місяців 2012 року) = 74868.20 грн. (розрахунок - а.с.197).

З урахуванням вищевикладених обставин, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 17.12.2012 року №0008171502/64942 в частині визначення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб в загальному розмірі 74 868, 20 грн. є правомірним і обґрунтованим.

Відповідно, вимоги позивача в даній частині задоволенню не підлягають за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Енергонафтмаш" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0008171502/64942 від 17 грудня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності юридичних осіб на загальну суму 113 699 грн. 27 коп. в частині збільшення суми на 19 047 грн. 48 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 16.02.2016 року

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець