Ухвала суду № 56395757, 12.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 березня 2016 року м. Київ К/800/6609/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Краян», третя особа - ОСОБА_1, про зобов'язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

До поданої касаційної скарги заявник не додав документа про сплату судового збору.

У скарзі позивач посилається на те, що на момент подання позовної заяви був звільнений від сплати судового збору, тому і за подання касаційної скарги не має його сплачувати. Такі доводи не можуть братися судом до уваги.

Відповідно до Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у новій редакції, що не передбачає звільнення від сплати судового збору скаржника.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Платіжні реквізити для справляння судового збору за подання до Вищого адміністративного суду України касаційної скарги: отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Також з матеріалів касаційної скарги вбачається, що Державна фінансова інспекція в Одеській області пропустила строк касаційного оскарження рішення апеляційного суду, ухваленого у відкритому судовому засіданні 4 лютого 2016 року за участю своїх представників.

У скарзі позивач зазначає, що в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про час, коли особи, які беруть участь у справі можуть отримати копію постанови у повному обсязі. Клопотання про поновлення строку обґрунтовує отриманням повного тексту оскаржуваного судового рішення 17 лютого 2016 року, посилаючись на вхідний штамп відділу інспекції. Крім того, в скарзі позивач зауважує, що кінцевою датою касаційного оскарження є 9 березня 2016 року.

Касаційну скаргу надіслано до Вищого адміністративного суду України 10 березня 2016 року, про що свідчить експрес-накладна №59000168080320 ТОВ «Нова Пошта».

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Таким чином, позивач міг очікувати виготовлення повного тексту рішення суду не пізніше 9 лютого 2016 року.

З системного аналізу статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що копія судового рішення обов'язково надсилається особам, які не були присутні у судовому засіданні.

Оскільки представники позивача були присутніми у судовому засіданні, то доводи заявника щодо невчасного отримання копії судового рішення не можуть бути визнані судом поважною підставою для поновлення строку касаційного оскарження.

Доказів на підтвердження того, що позивач вчасно звернувся до апеляційного суду з заявою про видачу копії судового рішення скаржник не надає.

За таких обставин твердження про невчасне отримання оскаржуваної ухвали не може пояснювати причину зволікання зі складанням касаційної скарги.

Згідно з вимогами частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються положення статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України про залишення її без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Державній фінансовій інспекції в Одеській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Залишити касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2016 року без руху.

Надати строк в тридцять днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків, подання доказів, які підтверджують поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, або зазначення інших підстав для поновлення строку.

Невиконання вимог цієї ухвали тягне наслідки, передбачені частиною 3 статті 108 або частиною 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.І. Цуркан