Ухвала суду № 56395442, 09.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2016 року м. Київ К/800/42210/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Ємельянової В.І.,

Ситникова О.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Хмельницькому (далі - Фонд) до Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини про стягнення коштів,

за касаційною скаргою Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року Фонд звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини капіталізовані платежі в сумі 620 465 грн 57 коп.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що Хмельницька регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини зареєстрована як юридична особа - страхувальник у Фонді.

У зв'язку із припиненням діяльності - ліквідацією Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини (наказ Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України №718 від 17 березня 2013 року) позивач звернувся до голови комісії з припинення діяльності Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини із заявою про визнання кредиторських вимог на суму 620 465 грн 57 коп. капіталізованих платежів, у задоволенні якої відповідач відмовив.

Позивачем проводяться виплати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, як особам які отримали трудове каліцтво під час виконання трудових обов'язків у Хмельницькій регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини та перебувають на обліку у Фонді.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у Хмельницької регіональної лабораторії ветеринарної медицини наявний обов'язок сплатити на рахунок Фонду капіталізовані платежі, який відповідачем не виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно зі статтею 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Положеннями пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-XIV, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, визначено, що фінансування Фонду соціального страхування України здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Цією нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), з застосуванням порядку, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України №765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю» зі змінами та доповненнями (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Із матеріалів справи вбачається, що для визначення періоду, на який розраховується капіталізація платежів, позивачем було використано середні показники смертності та середньої очікуваної тривалості життя за 2013 рік. Також, судами встановлено, що дії Фонду щодо здійснення розрахунку направленого позивачем 19 травня 2015 року голові комісії з припинення діяльності Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини із заявою про визнання кредиторських вимог не оскаржувалися.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про те, що Хмельницька регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок Державного бюджету та не є суб'єктом підприємницької діяльності, тому не має обов'язку відшкодовувати капіталізовані платежі, оскільки чинним законодавством України передбачено, що юридичні особи у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

О.Ф. Ситников