Ухвала суду № 56395435, 09.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2016 року м. Київ К/800/41480/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області (далі - Управління) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області про стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області (далі - Фонд) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року Управління звернулося до суду з адміністративним позовом, про стягнення заборгованості в сумі 2933 грн 03 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року, позов задоволено повністю. Стягнуто з Фонду на користь Управління заборгованість в загальній сумі 2933 грн 03 коп., з яких: основний розмір пенсії 2824 грн 35 коп., щомісячна цільова грошова допомога 108 грн 68 коп.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновків про відмову у задоволенні касаційної скарги.

Судами встановлено, що Фонд за листопад 2014 року не відшкодував суми пенсій особам, які тимчасово переїхали з Донецької області, у сумі 891 грн 70 коп.: ОСОБА_2 - 137 грн 44 коп. (28 грн 76 коп. - основний розмір пенсії, 108 грн 68 коп. - щомісячна цільова грошова допомога), ОСОБА_3 - 33 грн 18 коп. (основний розмір пенсії), ОСОБА_4 - 721 грн 08 коп. (основний розмір пенсії). За грудень 2014 року відповідачем не відшкодовано суми пенсій особам, які тимчасово переїхали з Донецької області, у сумі 2041 грн 33 коп.: ОСОБА_3 - 11 грн 06 коп. (основний розмір пенсії), ОСОБА_4 - 180 грн 27 коп. (основний розмір пенсії), ОСОБА_5 - 150 грн (основний розмір пенсії), ОСОБА_6 - 200 грн (основний розмір пенсії), ОСОБА_7 - 750 грн (основний розмір пенсії), ОСОБА_8 - 750 грн (основний розмір пенсії).

Вказану відмову відповідач обґрунтовує тим, що зазначені особи всупереч роз'яснень, викладених у листі Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №552-01-1 від 25 липня 2014 року, не звернулися особисто до Фонду із відповідними заявами.

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням згідно з пунктом 1 статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР (далі - Основи) надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1105-XIV), яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною 4 статті 26 Основ (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене абзацом другим пункту 5 частини 1 статті 24 Закону №1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Оскільки особа, вже звернулась до одного із страховиків - Пенсійного фонду, то понесені Пенсійним фондом витрати на виплату особам пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій по втраті годувальника повинні бути відшкодовані відповідачем незалежно від того, чи зверталась особа до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України із заявою.

За змістом статті 21 Закону №1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.

Частиною 16 статті 34 Закону №1105-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Матеріалами справи встановлено, що до позивача звернулося ряд осіб, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію по втраті годувальника у зв'язку з прибуттям пенсійних справ з іншого району (вимушені переселенці).

ОСОБА_3 та ОСОБА_8 взяті на облік Управлінням та отримують пенсії по втраті годувальника згідно електронної пенсійної справи, що підтверджується розпорядженням №3297 від 10 листопада 2014 року та розпорядженням №4291 від 11 грудня 2014 року.

ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 взяті на облік Управлінням та отримують пенсію по інвалідності згідно електронної пенсійної справи, що підтверджується розпорядженням №2693 від 22 жовтня 2014 року, розпорядженням №3272 від 13 листопада 2014 року, розпорядженням №2562 від 15 жовтня 2014 року, розпорядженням №2913 від 29 жовтня 2014 року та розпорядженням №139023 від 8 грудня 2014 року.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України допомоги на поховання, визначено Порядком №5-4/4.

Частиною 1 пункту 4 Порядку №5-4/4 встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону №1105-XIV та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, наведені норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок про наявність правових підстав та визначеного законодавством порядку (механізму) відшкодування відповідними відділеннями Фонду понесених управліннями Пенсійного фонду України витрат на відшкодування виплат потерпілим на виробництві та членам їх сімей, а саме шляхом пред'явлення позовних вимог про стягнення сум заборгованості.

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, на лист Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №552-01-1 від 25 липня 2014 року колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказаний лист не встановлює будь-якого особливого порядку відшкодування Пенсійним фондом сум виплачених пенсій. Крім того, порядок взаємодії та розрахунків між Фондом та Управлінням визначений Законом, а тому не може змінюватись Фондом в односторонньому порядку, тим більше шляхом видання листів, які не мають сили нормативного документу.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Пологівському районі Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

О.Ф. Ситников