Ухвала суду № 56395423, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

м. Київ

О К Р Е М А Д У М К А

судді Логвиненко А.А. щодо ухвали Вищого адміністративного суду України від

24 лютого 2016 року К/800/45699/14, К/800/45701/14, К/800/46820/14

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016р., прийнятою за наслідками розгляду касаційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця Центробуд», товариства з обмеженою відповідальністю «БІОНІК ЛЕНД» та ОСОБА_1, скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду та окрему ухвалу цього ж суду від 04 серпня 2014 року, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2014 року залишено в силі.

Позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заявлено позов про :

- визнання неправомірними рішення Міністерства оборони України, наданого у листі-згоді від 20 липня 2006 року №220/2831 щодо припинення права користування земельною ділянкою загальною площею 146,5 га, що розташована на території військового містечка АДРЕСА_1, зміну її цільового призначення з подальшим наданням в установленому законодавством порядку товариству з обмеженою відповідальністю "Столиця Центробуд" під будівництво житлового комплексу;

- визнання неправомірним рішення Київської міської ради від 08 жовтня 2009 року №362/2431 "Про передачу земельної ділянки обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ЖИТЛОБУДСЕРВІС" для житлового будівництва АДРЕСА_1".

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що оскаржуваними рішеннями порушуються їх законні права та інтереси як мешканців будинків, розташованих на спірній земельній ділянці.

Верховним Судом України неодноразово висловлювались висновки щодо застосування норм права при розгляді спорів в основі яких лежить рішення суб'єкта владних повноважень змінити порядок та умови використання земельної ділянки, яка не була вільною (постанова від 10.11.2015р. у справі №21-2319а15); позовів предметом яких є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї (постанова від 29.09.2015р. у справі №21-345а15) та позовів про оскарження ненормативних актів органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність чи оренду (постанова від 13.01. 2016р. у справі №21-5421а15).

При цьому Верховним Судом України обумовлено, що вказані спори не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на це вважаю, що судами розглянуто справу, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, є підставою для закриття провадження у справі.

А.О. Логвиненко