Вирок № 56393684, 12.03.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/3993/15-к

н\п 1-кп/490/158/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2016 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого судді Чулуп О.С.

при секретарі Балдич Х.М.

за участю прокурора Учителя Г.О.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаїв кримінальну справу за обвинуваченням :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Гайворон Кіровоградської області, громадянина України, освіта повна середня, не одружений, не працює, раніше не судимого, проживає: АДРЕСА_1,

у скоєні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27-ч.1 ст.205 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди, в розмірі 1000 гривень, не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю, у грудні 2013 року надав згоду ОСОБА_3 зареєструвати на своє ім'я фіктивне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю «Макмирор» (код ЄДРПОУ 39021997).

ОСОБА_2 11.12.2013р., бажаючи одержати винагороду за пособництво у створенні фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності, усвідомлюючи протиправність своїх дії, діючи умисно та завідома знаючи, що діяльність ТОВ «Макмирор» буде носити незаконний характер, а саме, здійснення безтоварних операцій, оформлення фіктивних угод без наміру їх подальшого виконання, підписав заздалегідь підготовлений протокол №1 установчих зборів учасників ТОВ «Макмирор», згідно якого ОСОБА_2 став одноособовим засновником товариства.

11.12.2013р. ОСОБА_2 у приватного нотаріуса ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, підписав Статут ТОВ «Макмирор», затверджений протоколом №1 установчих зборів учасників ТОВ «Макмирор» від 11.12.2013р., про що зроблено відмітку у реєстрі за № 1100.

13.12.2013р. на підставі засвідчених ОСОБА_2 документів здійснено державну реєстрацію установчих документів ТОВ «Макмирор» у Реєстраційній службі Миколаївського міського управління юстиції у Миколаївській області за №15221020000024010.

16.12.2013р. ТОВ «Макмирор» зареєстровано, поставлено на облік як платника податків в ДПІ Центрального району м.Миколаєва Миколаївської області ДПС, та 01.03.2014р. видано свідоцтво платника податку на додану вартість за №200162626.

24.12.2013р. за вказівкою ОСОБА_3 ОСОБА_2 в приміщенні ПАТ«КБ «Порто-Франко»(МФО 328180) за адресою: м.Одеса вул.Пушкінська,10 підписав документи щодо відкриття поточного рахунку ТОВ «Макмирор» №26002114140201 (долар США), №2600311414001 (українська гривня).

25.12.2013р. за вказівкою ОСОБА_3 ОСОБА_2 в приміщенні ПАТ«КБ «Глобус»(МФО 380526) за адресою: м.Одеса вул.Базарна,41 підписав документи щодо відкриття поточного рахунку ТОВ «Макмирор» №26008001118351 (долар США, українська гривня).

Після вчинення необхідних дій, пов'язаних з реєстрацією підприємства, всі документи ТОВ «Макмирор» ОСОБА_2, передав за вказівкою ОСОБА_3 невідомим особам.

Таким чином, у грудні 2013 ОСОБА_2 став фактичним засновником та директором ТОВ «Лоокин», при цьому, фінансово-господарську діяльність ТОВ «Макмирор» не здійснював, документів по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами не підписував, товарів не поставляв, розрахунковими рахунками не керував, податкову звітність не складав та не підписував і нікому цього не доручав.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.5 ст.27-ч.1 ст.205 КК України як пособництво у створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво).

21.04.2015р. старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Прокуратури Одеської області Учителем Г.О. та підозрюваним ОСОБА_2 укладено та підписано угоду про визнання винуватості, згідно з якою підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях.

Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.5 ст.27-ч.1 ст.205 КК України у виді штрафу у розмірі 500 (П'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (Вісім тисяч п'ятсот) грн.

Підозрюваний ОСОБА_2 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 27-ч.1 ст.205 України.

Прокурор, захисник та обвинувачений у судовому засіданні просили затвердити надану до суду угоду.

Злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 - ч.5 ст.27-ч.1 ст.205 КК України, - віднесений згідно ст.12 КК України до злочинів невеликої тяжкості, тому угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ст.473, ч.4 ст.474 КПК України.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2

Запобіжний захід на час розгляду справи в суді обвинуваченому не обирався.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про застосування до нього амністії згідно Закону України "Про амністію в 2014 році" з тих підстав, що в нього на утриманні є двоє дітей.

Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" звільняється від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Розглянувши клопотання обвинуваченого, матеріали справи, заслухавши думку прокурора, який вважав можливим звільнити ОСОБА_2 від призначеного йому покарання у зв'язку з тим, що він у період з часу скоєння даного злочину інших правопорушень не скоював, характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_6, і підпадає під дію п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» суд,

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості, укладену 21 квітня 2015р. між старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Прокуратури Одеської області Учителем Г.О. та підозрюваним ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за № 3201516000000126 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27-ч.1 ст.205 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 8500 (Вісім тисяч п'ятсот) грн.

ОСОБА_2 звільнити від покарання, призначеного даним вироком Центрального районного суду м.Миколаєва у виді штрафу у розмірі 8500 (Вісім тисяч п'ятсот) грн. відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя