Ухвала суду № 56393512, 09.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/513/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Фомін В.А.

Провадження № 22-ц/778/1609/16 Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«09» березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Пільщик Л.В.

суддів: Сапун О.А.

Краснокутської О.М.

за участю секретаря: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольпродмаш»

на ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року про відмову у відкритті провадження по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольпродмаш» до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екссон-груп» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2016 року ТОВ «Мелітопольпродмаш» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ТОВ «Екссон-груп» про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування вимог зазначало, що є співвласником у праві спільної часткової власності на 9/10 частин комплексу будівель та споруд, що складається з будівель І1-1, Г-1/3, Д-1, Б-1/3, Х-3, Т-1, Е1-1, Я-1, Р-1/3, Ц-1, будов Т3-1, Т4-1, загальною площею 25521,4 кв.м, розташованого за адресою Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Фрунзе, буд 57. Іншими співвласниками є ТОВ «Екссон-груп» (3/1000 частин комплексу) та ОСОБА_3 (97/1000 частин комплексу).

В вересні 2015 року товариство прийняло рішення про виділ комплексу будівель та споруд в самостійні об'єкти з присвоєнням окремих поштових адрес нежитлових будівель, які позначені літерами Г-1/3 та Д-1. ТОВ «Екссон-груп» свою згоду на виділ дало.

Проте, звернення ТОВ «Мелітопольпродмаш» до ОСОБА_3 залишені останнім без реагування.

Вважає, що дії відповідача порушують права та інтереси товариства щодо користування та розпорядження належною йому часткою комплексу будівель та споруд.

На підставі зазначеного просило усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження ТОВ «Мелітопольпродмаш» 9/10 частинами комплексу будівель і споруд, розташованого за адресою - АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_3, як співвласника 97/1000 частин комплексу будівель і споруднадати письмову нотаріально посвідчену згоду ТОВ «Мелітопольпродмаш» на поділ, виділення (виділ в натурі) окремих об'єктів нерухомого майна із складу 9/10 частин комплексу будівель і споруд, та/або на виділ частки з 9/10 частин комплексу будівель і споруд, розташованого за адресою - АДРЕСА_1, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року відмовлено у відкриття провадження по справі.

Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ТОВ «Мелітопольпродмаш».

В апеляційній скарзі ТОВ «Мелітопольпродмаш», посилаючись на помилковість висновку суду про віднесення спору до підвідомчості господарського суду, просить скасувати ухвалу судді та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача,пояснення представника ТОВ «Мелітопольпродмаш», обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Пунктом 3 частини 1 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя виходив з того, що справа підвідомча господарському суду й не підлягає розгляду в суді у порядку цивільного судочинства, оскільки спір між сторонами виник із корпоративних відносин.

Проте, погодитися з такими висновками судді не можна.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ч. 2).

За змістом п. 3 постанови Пленуму ВССУ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12 ГПК України), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Частинами першою, третьою статті 167 ГК України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ «Мелітопольпродмаш» зареєстроване право власності на 9/10 частин у нерухомості за адресою АДРЕСА_1, а за ОСОБА_3 - 97/1000 частин ( а.с.7,11).

Будь-яких даних про те, що ОСОБА_3 є учасником товариства, в матеріалах не має. Товариством «Мелітопольпродмаш» пред'явлено позов на підставі ст. 391 ЦК України до фізичної особи ОСОБА_3, який, на думку позивача, порушує його права шляхом чинення перешкод у здійсненні права власності. За змістом викладених в позовній заяві обставин товариство не заявляло вимог до ОСОБА_3 з приводу корпоративних відносин, не посилалося на порушення відповідачем його корпоративних прав.

Наведені обставини свідчать про відсутність ознак корпоративних відносин. Питання у чому саме полягає порушення, невизнання або оспорювання прав позивача, чи буде таке порушення його законних прав чи інтересів відновлене у спосіб, обраний ТОВ «Мелітопольпродмаш», з'ясовуються під час розгляду справи.

Ухвала судді не відповідає вимогам ст.15, п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України і підлягає скасуванню на підставі пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України з направленням матеріалів до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Вимоги апеляційної скарги про направлення справи для продовження розгляду справи є необґрунтованими. Питання про відкриття провадження у справі не вирішено, отже, апеляційний суд відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України передає це питання на новий розгляд до суду першої інстанції, а не для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольпродмаш» задовольнити частково.

Ухвалу судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року скасувати, матеріали направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: