Ухвала суду № 56393004, 10.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Васильєва Н.П.

№ 22-ц/796/4069/2016 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,

секретар Троц В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року про визнання неподаною та повернення заяви ОСОБА_2 до Загальнодоступної групи в соціальній мережі Фейсбук «Штаб оборони Києва» про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року визнано неподаною та повернуто заяву ОСОБА_2 до Загальнодоступної групи в соціальній мережі Фейсбук «Штаб оборони Києва» про встановлення факту, що має юридичне значення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на те, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. На думку апелянта, суд дійшов безпідставного висновку про повернення заяви ОСОБА_2, пославшись на те, що з неї вбачається спір про право. Звертає увагу на те, що право на звернення ззаявою про встановлення факту недостовірності інформації та ї спростування прямо передбачено ч. 4 ст. 277 ЦК України.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою до Загальнодоступної групи в соціальній мережі Фейсбук «Штаб оборони Києва» про встановлення факту, що має юридичне значення. Просив встановити факт розповсюдження недостовірної інформації у виді статті, що має першу строку: «У столиці зароджується новий міні-«Еліта-Центр», 52 вересня 2015 року, на інтернет-ресурсі Фейсбук за електронною адресою: www.facebook.com./groups/230208380343919?_rdr=p&id=10529571 28069036&novif_t=group_activity&ref=m_notif&view=permalink.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що із заяви ОСОБА_2 вбачається спір про право та згідно з ухвалою від 03 листопада 2015 року визнав неподаною та повернув її заявнику.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 12 постанови пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику в справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен

установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.

У заяві ОСОБА_2 зазначає, що автором статті, яка, на його думку, містить недостоовірну інформацію, є ОСОБА_3.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що із заяви ОСОБА_2 вбачається спір про право.

Дії суду в разі, якщо із заяви вбачається спір про право регламентовані ч. 4 ст. 256 ЦПК України.

Відповідно до положень вказаної статті визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Натомість, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 119, 121 ЦПК України та дійшов висновку про визнання неподаною та повернення позовної заяви.

Враховуючи викладене, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 року підлягає скасуванню, а питання про відкриття провадження в справі за заявою ОСОБА_2 до Загальнодоступної групи в соціальній мережі Фейсбук «Штаб оборони Києва» про встановлення факту, що має юридичне значення- передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2015 рокускасувати, а питання про відкриття провадження в справі за заявою ОСОБА_2 до Загальнодоступної групи в соціальній мережі Фейсбук «Штаб оборони Києва» про встановлення факту, що має юридичне значення передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді