Ухвала суду № 56391936, 12.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2016р. Справа № 876/5920/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. у справі №819/511/15-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2015р. позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій№000002/19-06-22/НОМЕР_1 від 27.02.2015р.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідно до вимог ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення і протягом одного року з дня вчинення.

За результатами розгляду справи Тернопільський окружний адміністративний суд в задоволені позову відмовив, оскільки дія статті 250 ГК України не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим Кодексом України та іншими законами, контроль за дотримання яких покладено на органи доходів і зборів, а також рішення про накладення фінансових санкцій від 27.02.2015р. відповідає вимогам законодавства України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (позивач у справі): ФОП ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що адміністративно господарські санкції можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, а штрафи, встановлені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" є нічим іншим, як адміністративного-господарською санкцією. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити.

З урахуванням вимог п.1 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, працівником Лановецького РВ УМВС України в Тернопільській області виявлено факт реалізації тютюнових виробів неповнолітній особі в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" в АДРЕСА_1, на, що складено протокол про адміністративне порушення № 004528 від 03.03.2014p.

Збаразькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Тернопільській області на підставі вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 03.03.2014р. винесено рішення про застосування фінансових санкцій №000002/19-06-22/НОМЕР_1 від 27.02.2015р. за продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, на суму 6800,00грн. до суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, ніж через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до вимог ст.ст. 102, 114 ПК України, граничні строки давності для застосування податкових зобов'язань в т. ч. штрафних (фінансових) санкцій становлять 1095 днів.

Вимогами статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: особами, які не досягли 18 років.

Відповідно до норм ст.17 Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15 3 цього Закону - 6800 гривень;

Колегією суддів апеляційного суду не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010p. статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою яка встановила, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.

Висновки Верховного Суду України, на які посилається апелянт було зроблено за результатами розгляду справи в період існування відносин, які відбувались до прийняття Податкового кодексу України та до внесення змін у ст.250 ГК України.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності накладення фінансових санкції та в межах строків визначених законодавством України.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. у справі №819/511/15-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, - залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.04.2015р. у справі №819/511/15-а, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга