Постанова № 56391918, 10.03.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/38/16

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Михальченко Д.С.,

та

представників сторін:

від позивача - Лободи В.О.,

від відповідача - Якутко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 812/38/16 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Клівер» до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення від 20.08.2015 № 113 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19 січня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Клівер» (далі - Позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення від 20.08.2015 № 113 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 10.02.2016 замінено неналежного відповідача по справі Головне управління ДФС у Луганській області на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Красному Лучі Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Відповідач).

03.03.2016 Позивач без зміни предмету уточнив позовні вимоги та просив скасувати рішення від 20.08.2015 № 113 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість TOB «НВО «Клівер», зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Красному Лучі Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області відновити в Реєстрі платників податку на додану вартість дані щодо платника податку на додану вартість - TOB «НВО «Клівер» (код ЄДРПОУ 35368073) шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість (а.с. 194-199).

Згідно із заявою позивача під даними щодо платника податку має на увазі індивідуальну реєстраційну інформацію (а.с. 217).

В обґрунтування позову зазначив, що не згоден з рішенням Відповідача від 20.08.2015 № 113 про анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість з підстав передбачених підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПКУ - в наслідок ненадання декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців, оскільки у зв'язку із знаходженням підприємства та території тимчасово окупованій незаконними збройними формуваннями з 07.07.2014 робота підприємства була зупинена на підставі наказу № 27У від 07.07.2014. Фактичні військові дії на окупованій території унеможливлювали подачу податкової звітності.

На підтвердження зазначених обставин послався на сертифікат Торгово-промислової палати України від 23.09.2015 № 5137, отриманий після прийняття рішення від 20.08.2015 №113 та ПКМ від 29.12.2014 № 718, якою внесені зміни до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.

Стверджував, що згідно зазначеними змінами у разі коли організація діяльності органів державної статистики, органів Казначейства та інших органів, до яких подається фінансова звітність, припинена (порушена) у зв'язку з тимчасовою окупацією території та/або проведенням антитерористичної операції, підприємства, розміщені на такій території, подають фінансову звітність після відновлення звичайної діяльності зазначених органів або відповідним органам в населених пунктах, на території яких такі органи здійснюють повноваження в повному обсязі (п. 2 Порядку подання фінансової звітності).

Згідно пункту 8 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2010 року № 1245, який визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації (пункт 1 даного Положення), суб'єкти інформаційних відносин не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань, якщо це зумовлено дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Стверджував, що у зв'язку з розміщенням Позивача в м. Красний Луч, яке тимчасово не контролюється українською владою, та відноситься до територією проведення антитерористичної операції на TOB «НВО «Клівер» розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», а також усіх законодавчих актів прийнятих у зв'язку з проведенням АТО.

Додатково зазначив про недотримання Відповідачем форми та підстав прийняття оскарженого рішення.

Основною причиною неподання підприємством звітності засобами електронного документообігу є те, що дані звітів, створені в умовах обмеженого доступу до інформації будуть містити свідомо не достовірну інформацію.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з наступних підстав. Згідно з частинами 2 та 3 статті 11 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон № 1669) дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Таким чином, Відповідач робить висновок, що сертифікат ТПП України є єдиним належним і достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили.

На час винесення рішення від 20.08.2015 № 113 про анулювання реєстрації платника ПДВ сертифікат ТПП України не був отриманий Позивачем, і відповідно не був наданий до ДПІ у м. Красному Лучі.

Також послався на відсутність під час прийняття оскарженого рішення затвердженого переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З посиланням на вимоги пункту 46.1. статті 46, статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та укладений між Позивачем та Відповідачем Договір від 10.12.2013 №101220131 про визнання електронних документів, а саме податкової звітності наполягав на наявності можливості подати відповідну звітність.

Додатково зазначив про відсутність належних та допустимих доказів захоплення підприємства Позивача невстановленими особами та неможливості подання звітності.

Також Відповідач зазначив, що у період з 20.08.2014 по 20.07.2015 та на дату винесення рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Позивач не звертався до ДПІ у м. Красному Лучі з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкової звітності та не надавав сертифікат ТПП України із засвідченням форс-мажорних обставин.

Посилаючись на підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України та імперативний характер цієї норми зазначив, що згідно даних інформаційної системи «Податковий блок» (реєстр податкових декларацій) Позивач не подавав податкову звітність до ДПІ у м.Красному Лучі з 20.08.2014 до 20.07.2015, тобто протягом 12 послідовних податкових місяців. Комісією, створеною відповідно до розпорядження 1208 ДПІ у м. Красному Лучі ГУ ДФС у Луганській області від 04.08.2015 № 1, було прийнято рішення від 20.08.2015 № 113 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Окрім того, дані Реєстру податкових накладних свідчать про закупівлю Позивачем товарно-матеріальних цінностей, тобто про фактичну діяльність підприємства. Відтак, Позивач не зупинив тимчасово господарську діяльність, а тому повинен був подавати податкову звітність відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України та сплачувати ПДВ.

Посилаючись на дані інформаційної системи «Архів податкової звітності» зазначив, що Позивач у період з 15.11.2013 по 14.11.2015 мав діючі електронні ключі для подання податкової звітності в електронному вигляді до ДПІ у м. Красному Лучі.

В судовому засіданні сторони надали пояснення тотожні інформації зазначеній в позовній заяві, запереченнях та додаткових письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач зареєстрований в як юридична особа (а.с. 26-60), та 14.12.2007 отримав свідоцтво платника податку на додану вартість № 100083197 (а.с.61).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження Відповідача визначені у тому числі статтею 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Межі перевірки дій суб'єкта владних повноважень визначені частиною третьою статті 2 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

20.08.2015 Відповідачем було прийнято рішення № 113 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість директора TOB «НВО «Клівер» на підставі не подання ним протягом 12 звітних податкових місяців декларації з податку на додану вартість до податкового органу (а.с. 11, далі - рішення № 113). Підставами для прийняття рішення була наявна у Відповідача інформація у тому числі викладена в довідці від 20.08.2015 № 131, реєстрі податкових накладних, та інформація щодо податкової звітності (а.с. 95-98).

Період, протягом якого не подавалися декларації з податку на додану вартість, податковий орган визначив - з 20.08.2014 по 20.07.2015 (а.с. 11).

Зазначене рішення є предметом спору по даній справі.

Спірне рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби в Луганській області та Державної фіскальної служби України та залишено без змін з підстав перелічених в запереченнях Відповідача (а.с. 12-25).

Позивач, відповідно до інформації, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, має адресу місцезнаходження: пл. Трофімова, буд. 1, кабінет 305 А, м. Красний Луч, Луганська область, 94518 (а.с. 57-60, 66).

В судовому засіданні встановлено, що остання декларація, яка була сформована Позивачем, є декларацією за червень 2014 року. Після цього не було подано жодної декларації з податку на додану вартість.

Сторонами визнається період, за який Позивач не подавав декларацію

Згідно із пунктом 46.1. статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 203.1 статті 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У спірний звітний період форма та порядок подання податкової звітності регламентувався наказами Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 та № 966 від 23 вересня 2014 року.

З урахуванням вимог статей 46, 49, 201, 203 ПК України сторонами визнається обов'язок Позивача щомісячно подавати декларацію з податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Таким чином підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України чітко встановлена імперативна норма відповідно до якої, якщо протягом 12 послідовних податкових місяців платник податків не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, то контролюючий орган зобов'язаний анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Наказом Міністерства Фінансів України від 14.11.2014 № 1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення № 1130).

Згідно із пунктом 1.2 Положення у тому числі визначається порядок реєстрації платників податку на додану вартість та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 5.2 Положення № 1130 при розгляді питання про анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

З системного аналізу зазначених норм вбачається обов'язок Відповідача прийняти рішення про анулювання свідоцтва після збігу граничного терміну 12-ти послідовних податкових місяців протягом яких не подається податкова звітність.

Таким чином, Відповідачем було прийнято оскаржене рішення в межах наявних повноважень на виконання покладених обов'язків.

При вирішенні питання щодо направлення Позивачу рішення № 113 суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5.6 розділу V Положення № 1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Сторонами визнано, що керівнику Позивача було надано паперовий носій рішення без підписів членів комісії і без печатки. Таке рішення було отримане не пізніше 24 вересня 2015 року.

Відповідно до пункту 184.10. статті 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Згідно пунктом 5.7 розділу V Положення № 1130 протягом трьох робочих днів після дня анулювання один примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ надсилається контролюючим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи або за наявності відомостей про комісію з припинення (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію) або ліквідатора такої особи - за місцезнаходженням комісії. Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податків - фізичній особі або відповідальній особі платника податків - юридичної особи чи будь-якій особі за наявності належним чином оформленої довіреності від платника податків (далі - Представник платника).

Особа, яка отримує рішення, має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

З вищезазначеного випливає, що пунктом 5.7 розділу V Положення № 1130 встановлено альтернативну норму, відповідно до якої ДПІ у м. Красному Лучі має законодавчу можливість надіслати платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручити йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Керуючись пунктом 5.8. розділу V Положення № 1130 якщо контролюючий орган або пошта не може вручити платнику податків примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, відмовою прийняти таке рішення, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилалось таке рішення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Зазначена довідка разом з примірником рішення про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника.

Відповідно до листа від 14.04.2015 № 214 Луганської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» зазначено, що УДППЗ «Укрпошта» не здійснює пересилання пошти до м. Красний Луч у зв'язку з проведенням АТО (далі - лист № 214) (а.с. 94).

Таким чином, інформація наявна в листі № 214 свідчить про неможливість вручення Позивачу оскарженого рішення.

Представник платника з письмовим або усним зверненням, про отримання примірника рішення, до Відповідача ДПІ не звертався, про що свідчить відсутність відповідного запису в Журналі реєстрації пропозицій, заяв і скарг.

З урахуванням предмету спору дотримання порядку направлення рішення має значення для реалізації права Позивача на його оскарження в частині дотримання строків та не звільняє Відповідача від обов'язку у разі наявності підстав прийняти відповідне рішення.

Приймаючи до уваги реалізацію Позивачем права на оскарження рішення № 113 у тому числі в адміністративному порядку 25.09.2015 та отримання рішення в електронному вигляді, суд дійшов висновку про відсутність порушень прав Позивача в частині повідомлення про прийняте рішення.

Стосовно посилання Позивача на порушення Відповідачем форми прийнятого рішення в частині посилання в правому верхньому куті на пункт 5.5.4 замість передбаченого пункту 5.6., суд дійшов наступного.

Згідно із змістом рішення № 113 підставою для його прийняття послугувала неподання Позивачем декларації протягом 12-ти місяців. З урахуванням викладеного та встановлених обставин суд погоджується з доводами Відповідача про технічну помилку в нумерації пункту, яка має суто формальне значення та не впливає на підстави прийняття оскарженого рішення.

Враховуючи пояснення сторін та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення з суто формальних підстав.

Суд критично оцінює посилання Позивача на вимоги Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», неможливість подання звітності в наслідок дії форс-мажорних обставин та зупинку діяльності підприємства, виходячи з наступного.

Законом України від 22.05.2003 № 0852 «Про електронний цифровий підпис» передбачено надання послуг електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП).

Можливість подання електронної звітності передбачена Правилами посиленої сертифікації, затвердженими наказом Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації Служби безпеки України від 13.01.2005 № 03, Регламентом Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС, Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 0680 «Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу» (зі змінами).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», утворено юридичну особу публічного права - Інформаційно-довідковий департамент ДФС, який став правонаступником Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів.

У складі Інформаційно-довідкового департаменту ДФС функціонує Акредитований центр сертифікації ключів (далі - АЦСК), діяльністю якого є безкоштовне надання послуг електронного цифрового підпису органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб'єктами господарської діяльності та фізичним особам.

Відповідно до підпункту 49.4.1 пункту 49.4. статті 49 ПК України Акредитований центр сертифікації ключів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає особам, які мають намір подавати податкову декларацію в електронній формі, послуги у сфері електронного цифрового підпису.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 01 листопада 2013 року № 79 «Про формування посилених сертифікатів ключів з подовженим строком дії» подовжено термін дії посилених сертифікатів ключів до двох років. З 1 листопада 2013 року всім клієнтам Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту Міндоходів України формують посилені сертифікати ключів строком дії до двох років.

А отже, строк чинності посилених сертифікатів відкритих ключів становить 2 (два) роки з моменту їх формування.

Між ДПІ у м. Красному Лучі Міндоходів у Луганській області та «TOB «Клівер» було укладено Договір від 10.12.2013 № 101220131 про визнання електронних документів, а саме податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с. 108-110).

Згідно даних інформаційної системи «Архів податкової звітності» за Договором від 10.12.2013 № 101220131 електронні ключі діють з 15.11.2013 до 14.11.2015. Електронні ключі надаються ОСОБА_4 договір від 10.12.2013 № 101220131, прийнятий 10.12.2013, опрацьований 10.12.2013 (а.с. 179-180).

Між ДПІ у м. Красному Лучі Міндоходів у Луганській області та «TOB «Клівер» було укладено новий договір від 16.07.2015 № 9082041352 про визнання електронних документів, а саме податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с. 150-151).

Згідно даних інформаційної системи «Архів податкової звітності» за договором від 16.07.2015 № 9082041352 електронні ключі діють з 14.05.2014 до 14.11.2015. Електронні ключі надаються ОСОБА_5 договір від 16.07.2015 № 9082041352, прийнятий 16.07.2015, опрацьований 22.07.2015 (а.с. 183-184)

Таким чином у звітний період Позивач мав діючі електронні ключі для подання податкової звітності в електронному вигляді до ДПІ. Наявна можливість подавати податкову звітність в електронному вигляді спростовує також посилання Позивача на перерву в роботі Відповідача та необізнаність про його нове місцезнаходження.

Відповідно до статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», Наказу Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 податкові накладні реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У звітний період Позивачем укладались господарські договори та в електронному вигляді подавались податкові накладні (а.с. 186-190).

Наявність господарських договорів у звітний період не є предметом спору по справі, а лише спростовує твердження Позивача про зупинку діяльності підприємства.

Відповідно до статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», Наказу Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 податкові накладні реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Інформація, наявна у витязі з Реєстру податкових накладних свідчить про наявну технічну можливість Позивача подавати податкову звітність в електронному вигляді (а.с. 186-190).

Посилання Позивача на неподання податкової звітності у зв'язку з можливою її недостовірністю є недоречним оскільки не звільняє від обов'язку подавати звітність.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введене в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014.

Розпорядженням від 30.10.2014 № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м.Красний Луч Луганської області віднесене до вказаного переліку.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

23.09.2015 Позивачем був отриманий сертифікат № 5137, який на час розгляду справи Відповідачу не надавався.

Приймаючи до уваги отримання сертифікату про форс-мажорні обставини після прийняття оскарженого рішення та не пред'явлення його в установленому порядку Відповідачу, суд дійшов висновку про безпідставне посилання на зазначений сертифікат.

Посилання Позивача на сталу судову практику є безпідставним, оскільки розглянуті судами ситуації не є тотожними (а.с. 209-212).

Суд критично оцінює посилання Позивача на Порядок подання фінансової звітності, затверджений Постановою КМУ від 28.02.2000 № 419, та Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений Постановою КМУ від 27.12.2010 № 1245, оскільки податкова та фінансова звітність не є тотожними та зазначені Позивачем нормативні акти регламентують інші правовідносини.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про правомірність дій Відповідача при прийнятті рішення від 20.08.2015 № 113 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, та відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.

У зв'язку із відмовою в задоволені позову судові витрати зі сплати судового збору Позивачу не відшкодовуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 10 березня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО», ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Клівер» до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Головного управління ДФС у Луганській області про скасування рішення від 20.08.2015 № 113 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 12 березня 2016 року.

Суддя С.М. Чиркін