Ухвала суду № 56386557, 11.03.2016, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2016 1-кс/425/520/16 425/901/16-к

Слідчий суддя Рубіжанського міського суду Луганської області Морозова С.М.

за участю секретаря судового засідання Білак Н.В.

прокурора військової прокуратури Нагорного Д.П.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стаханов, Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, начальника Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, полковника поліції, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

З клопотання вбачається, що військовою прокуратурою Луганського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015051110000077 від 23 грудня 2015 рокуза підозрою начальника Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу начальника Головного Управління національної поліції України ОСОБА_4 призначений начальником Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, перебуває у спеціальному званні полковник поліції та відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є службовою особою - працівником правоохоронного органу, яка наділена організаційно - розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями.

Наказом начальника Головного Управління національної поліції в Луганській області ОСОБА_5 призначений на посаду старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу № 2 Управління захисту економіки в Луганській області у спеціальному званні майор поліції.

Відповідно до ст.ст. 3, 8, 19, 29, 30, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю ; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно вимог ст.ст. 1, 2, 3, 6, 8, 17, 18, 19 Закону України «Про Національну поліцію» поліція в Україні - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Основними завданнями поліції є: забезпечення публічної безпеки і порядку, захист їх прав і свобод, законних інтересів; протидії злочинності та її припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень; участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань.

Діяльність поліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості.

Поліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності поліції. Поліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.

Поліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

Працівник поліції при виконанні покладених на нього обов'язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Працівник поліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Службова особа поліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.

Відповідно до вимог статей 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.

Присягою працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року № 382 встановлено, що працівник органів внутрішніх справ України зобов'язаний мужньо та рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я права і свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Згідно вимог пунктів 2.2 та 4.1 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України № 155 від 22.02.2012 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2012 року за № 628/20941, далі - Правила), ОСОБА_4 при здійсненні повноважень начальника Управління захисту економіки в Луганській області департаменту захисту економіки Національної поліції України зобов'язаний безумовно виконувати визначені Законами України завдання працівника міліції щодо забезпечення законності, бути прикладом зразкового дотримання вимог службової дисципліни в професійній діяльності, залишатися за будь-яких обставин чесним, непідкупним та відданим інтересам служби.

Положеннями пунктів 7.2 та 7.3 Правил визначено, що ОСОБА_4, як працівник органів внутрішніх справ зобов'язаний неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених антикорупційним законодавством, уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції, своєю поведінкою демонструвати, що не терпить будь-яких її проявів, відкидає пропозиції про незаконні послуги та при найменших ознаках корумпованої поведінки інших осіб інформує керівника свого структурного підрозділу.

В силу наявного досвіду роботи в органах внутрішніх справ ОСОБА_4 знав та розумів, що вимогами статей 4, 6, 8 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року № 3206-VI (станом на 14.10.2014 року), статей 3 і 22 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII, посадовим та службовим особам органів внутрішніх справ заборонено застосовувати своє становище для одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та усупереч обов'язку їх неухильного дотримання, перебуваючи на посаді начальника Управління захисту економіки в Луганській області департаменту захисту економіки Національної поліції України, ОСОБА_4 умисно вчинив корупційне кримінальне правопорушення, а саме - вимагав та систематично одержував для себе неправомірну вигоду від громадян України, за наступних обставин.

01.11.2015 року Рубіжанським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області зареєстроване кримінальне провадження, за фактом вчинення службовими особами ПП «Рубіжанський залізобетон» злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

В один із днів у листопаді 2015 року представнику ПП «Рубіжанський залізобетон» ОСОБА_6, старшим оперуповноваженим міжрайонного відділу № 2 Управління захисту економіки в Луганській області майором поліції ОСОБА_5 висунуто незаконну вимогу, про надання останньому неправомірної вигоди у розмірі 20000 гривень за сприяння у прийнятті рішення про закриття вищевказаного кримінального провадження, яке він зможе вирішити через начальника Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_4

На виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_4 в один із днів у середині листопада 2015 року, під час зустрічі з комерційним директором ПП «Рубіжанський залізобетон» ОСОБА_6 висунув останньому вимогу про щомісячне надання грошових коштів у розмірі 10 відсотків від місячного прибутку ПП «Рубіжанський залізобетон» за невтручання працівниками поліції в діяльність вказаного підприємства. Водночас, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6, що грошові кошти потрібно передавати через його довірену особу - ОСОБА_5

Одночасно, під час вказаної зустрічі, ОСОБА_4 висловив обіцянку вирішити питання щодо закриття вищевказаного кримінального провадження.

При цьому, вимогами статті 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» зазначено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

24 грудня 2015 року, ОСОБА_6 за попередньою домовленістю, передав ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 20000 гривень за сприяння у закритті кримінального провадження за фактом вчинення службовими особами ПП «Рубіжанський залізобетон» злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, після чого ОСОБА_5 передав вказані кошти ОСОБА_4

В один із днів, на початку лютого 2016 року, ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив що десять відсотків від прибутку підприємства за січень 2016 року становить 50000 гривень та домовився зустрітися з останнім з метою передачі чергової суми неправомірної вигоди.

09 лютого 2016 року близько 15 год. 00 хв. на площі по вулиці Мендєлєєва в м. Рубіжне, Луганської області у ОСОБА_6 відбулась зустріч із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час якої ОСОБА_4 висловив погрозу проводити безпідставні протиправні перевірки діяльності ПП «Рубіжанський залізобетон» і таким чином перешкоджати законній вказаного підприємства, у разі не отримання ним, тобто ОСОБА_4, систематичної щомісячної неправомірної вигоди у розмірі десяти відсотків доходу приватного підприємства «Рубіжанський залізобетон».

Того ж дня, близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_6 біля адміністративної будівлі приватного підприємства «Рубіжанський залізобетон» (Луганська область, м. Рубіжне, вул. Трудова, буд. 5) повторно передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду для ОСОБА_4 у сумі 50000 гривень за невтручання у діяльність ПП «Рубіжанський залізобетон».

У подальшому, в один із днів у березні 2016 року, ОСОБА_6 знову зателефонував ОСОБА_5 та повідомив про необхідність передачі чергової частини неправомірної вигоди у розмірі 10 відсотків від суми загального прибутку підприємства за лютий 2016 року.

09 березня 2016 року ОСОБА_6, повторно, передав ОСОБА_5, неправомірну вигоду в розмірі 20000 гривень для їх подальшої передачі ОСОБА_4 за невтручання у діяльність ПП «Рубіжанський залізобетон» працівників правоохоронних органів.

Того ж дня, близько 17:00 год. ОСОБА_5 на залізничному вокзалі м. Рубіжне, Луганської області, передав ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 20000 гривень, які вони вимагали від ОСОБА_6 за невтручання правоохоронних органів у діяльність ПП «Рубіжанський залізобетон».

Після передачі ОСОБА_5 неправомірної вигоди ОСОБА_4 останній, частину неправомірної вигоди, в розмірі 10000 гривень, передав як винагороду ОСОБА_5

Надалі працівниками військової прокуратури Луганського гарнізону в ході проведення огляду місця події у ОСОБА_4 вилучено частину предмету неправомірної вигоди у розмірі 10000 гривень. Іншу частину предмету неправомірної вигоди в розмірі 10000 гривень було вилучено у ОСОБА_5

09 березня 2016 року ОСОБА_4, затриманий правоохоронними органами, у порядку ст. 208 КПК України, у зв'язку з чим його злочинна діяльність, спрямована на вимагання та одержання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_6 припинена.

10 березня 2016 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

11 березня 2016 року прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону Нагорним Д.П. до суду внесено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 в якому зазначено, що наявні ризики передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України. ОСОБА_4 після вчинення вказаного корупційного кримінального правопорушення продовжує обіймати посаду начальника Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України; будучи начальником Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України має право доступу до службових документів у підрозділі в якому він працює, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; має можливість впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження шляхом застосування до останніх методів залякування, методів фізичного та морального впливу використовуючи своє службове становище. Тривалий період роботи ОСОБА_4, в органах внутрішніх справ, свідчить про його тісні та міцні зв'язки з керівниками органів влади. Не визнання своєї причетності до інкримінованого йому злочину, свідчить про можливість продовження протиправної діяльності та/або скоєння інших службових чи інших кримінальних правопорушень. Крім того, на даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам України, а відтак перебуваючи на волі з метою ухилення від слідства та суду ОСОБА_4 зможе виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей. У зв'язку з цим у правоохоронних органів України не буде можливості затримати ОСОБА_4 та як наслідок притягнути останнього до кримінальної відповідальності, а тому існують ризики переховування останнім у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду. Водночас, ОСОБА_4 народився у м. Стаханов, Луганської області, де і на даний час проживають його батьки. Оскільки м. Стаханов, Луганської області тимчасово окуповано незаконними військовими формуваннями та є непідконтрольною територією правоохоронним та іншим органам України, то ОСОБА_4 зможе виїхати до місця проживання його батьків і таким чином переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Прокурор в судовому засіданні довів, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, підтримав клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що неможливо застосувати стосовно нього більш м'які запобіжні заходи, оскільки існують ризики передбачені п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею було допитано підозрюваного ОСОБА_4, який вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України не визнав, суду пояснив, що з 2005 року знайомий з ОСОБА_5 і постійно підтримував з ним приятельські відносини. З ОСОБА_6, який є племінником ОСОБА_7 від бачився кілька разів. У процесі зустрічі ОСОБА_6 скаржився йому, що працівники поліції перешкоджають нормально працювати підприємству «Рубіжанський залізобетон». Він вияснив, що дійсно відносно працівників ПП «Рубіжанський залізобетон» розпочато кримінально провадження за ст.366 ч.1 КК України та повідомив про це ОСОБА_6 Також він пояснив йому, що не може втручатися в слідчі дії іншого підрозділу, яке проводить досудове розслідування. 09.03.2016 року він повинен був їхати до м. Києва, у зв'язку з чим знаходився на залізничному вокзалі м. Рубіжне. В цей час до нього підійшов ОСОБА_5, сказав, що для нього є 20000 грн. та поклав гроші йому у кишеню. Після чого його затримали працівники поліції. У зв'язку з чим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дають такі показання він пояснити не може. Пояснити чому в кишені його куртки виявлені дві помічені купюри він не може, бо куртку давно вже не одягав. Просить суд застосувати до нього запобіжний захід у виглядів домашнього арешту враховуючи його позитивну характеристику, його знаходження у полоні на території «ЛНР».

Захисник ОСОБА_2 заперечувала проти застосування у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки не надано доказів існування ризиків вказаних в клопотанні, підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочину не підтверджена належними доказами. Також не підтверджена можливість його переховування на тимчасово не підконтрольній території правоохоронним органам України. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити мінімальний розмір застави.

Захисник ОСОБА_3 заперечував проти застосування у відношенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки слідчим не надані достовірні докази про скоєння злочину та існування ризиків. Просив прийняти до уваги позитивні характеристики, чисельні грамоти на підозрюваного, стабільні сімейні зв'язки. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити мінімальний розмір застави.

Слідчим суддею досліджені матеріали кримінального провадження, а саме: витяг з кримінального провадження № 42015051110000077 від 23.12.2015 року; заяву ОСОБА_6; протокол допиту свідка ОСОБА_6; доручення про проведення слідчих дій в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України в кримінальному провадженні № 42015051110000077; лист заступника керівника ОШ ЦУ СБУ в районі проведення АТО № 50/3954 від 23.12.2015 року щодо виконання доручення; постанову про визначення місця проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 24.12.2015 року; протокол огляду та вручення грошових коштів від 09.02.2016 року; протокол обшуку від 09.03.2016 року; протоколи огляду та вручення грошових коштів від 09.03.2016 року; протокол огляду місця події від 09.03.2016 року; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.03.2016 року; витяг з наказу № 105 о/с від 07.11.2015 року по особовому складу Департаменту економіки; довідку начальника сектора управління захисту економіки в Луганській області ДЗЕ Національної поліції України від 10.03.2016 року у відношенні ОСОБА_4; протокол допиту свідка ОСОБА_8; протокол огляду від 11.03.2016 року; повідомлення про підозру від 10.03.2016 року; особисту справу підозрюваного ОСОБА_4

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши докази додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України.

Ст.29 Конституції України гарантує кожній людині право на свободу та особисту недоторканість.

Стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» - навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину, не може бути виправданням тримання під вартою підозрюваного.

Але, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Досліджуючи особу підозрюваного встановлено, що в ході досудового розслідування встановлена наявність вагомих доказів про вчинення ним даного кримінального правопорушення; він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке на підставі ст.12 КК України відноситься до тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину.

З огляду на вищевказане, дотримуючись вимог ст.184 КПК України щодо обґрунтування неможливості запобігання зазначеним ризикам застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, суд вважає доведеним наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як існують ризики передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 працюючи начальником Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України застосував своє службове становище для одержання неправомірної вигоди для себе, підозрюється у скоєнні тяжкого корупційного правопорушення, має можливість ухилятися та перешкоджати слідству, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження.

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що в судовому засіданні було доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, та надані докази про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, слідчий суддя переконаний, що такий запобіжний захід, як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді, а також зможе запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні та враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, являється начальником Управління захисту економіки в Луганській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, кримінальне правопорушення у скоєнні якого він підозрюється створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва в системі Головного управління Національної поліції в Луганській області та недовіру до органів державної влади, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, слід ОСОБА_4 визначити заставу у розмірі 800 мінімальних заробітних плат з врахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, яка достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-179, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону Нагорним Д.П. щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4.

Застосувати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 08.05.2016 року.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_4 з 09.03.2016 року.

Розмір застави визначити в сумі 800 розмірів мінімальної заробітної плати 1102400 (один мільйон сто дві тисячі чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Рубіжанського міського суду Луганської області (Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, 34, код ЄДРПОУ суду 05381449, одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ - 26297948, МФО - 820172, реєстраційний рахунок - 37317017002672).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на строк не більше 2-ох місяців, згідно ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється;

5) носити електронний засіб контролю;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Рубіжанського міського суду Луганської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її оголошення.

На ухвалу прокурором може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення, а іншими особами - з дня отримання копії ухвали безпосередньо до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя: С.М.Морозова