Ухвала суду № 56386391, 10.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

Провадження № 11-кп/781/239/16 Головуючий у І інстанції: Гершкул І.М.

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач у ІІ інстанції: Лещенко Р.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2016 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Лещенка Р.М.,

суддів: Ремеза П.М., Онуфрієва В.М.,

при секретарі Піроженко Д.В.,

за участю прокурора Добрової Н.І.,

захисника - адвоката Нестерова В.А., обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінального провадження № 12015120170000575 стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, за апеляційною скаргою останнього на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08.12.2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 раніше судимий:

- 10.06.2002 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ст.ст.185 ч.3, 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

- 08.08.2003 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ст.ст.185 ч.3, 71 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- 24.01.2008 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ст.185 ч.3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 05.03.2012 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України на 2 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнений 24.12.2013 року по відбуттю покарання;

- 13.01.2015 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ст.125 ч.1 КК України до покарання у виді громадських робіт тривалістю 200 годин,

засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки та за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання покарання за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.01.2015 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 25 (двадцять п'ять) днів.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 30 грн.

Вирішено долю речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком суду обвинувачений ОСОБА_3 визнаний винним за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, а також ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання, за таких обставин.

Так, Вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.01.2015 року ОСОБА_3 засуджений за ст.125 ч.1 КК України до громадських робіт тривалістю 200 годин. 13.02.2015 року вирок набрав законної сили, а 20.02.2015 року до Кіровоградського РП КВІ УДПтСУ в Кіровоградській області надійшли вирок і розпорядження щодо ОСОБА_3, які були прийняті на виконання. 12.03.2015 року засудженого ОСОБА_3 ознайомлено з порядком і умовами відбування покарання та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання. У цей же день засудженим отримано направлення до Оситняжської сільської ради, Кіровоградського району та області, для відбування покарання та встановлено дні явки на реєстрацію. Отримавши направлення ОСОБА_3 жодного разу до сільської ради не з'явився для відпрацювання громадських робіт, причину неявки не повідомив. Поведінка засудженого вказує на свідоме ухилення від відбування покарання та небажання стати на шлях виправлення, оскільки засудженим не відпрацьовано жодної години громадських робіт.

23.05.2015 року в період із 08.00 до 15.00 години ОСОБА_3 маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за вчинення злочину проти власності, перебуваючи у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_4, шляхом вільного доступу таємно викрав електродриль «Саратов ИЭ-1036э» вартістю 400 грн., що належить ОСОБА_5, а також ланцюгову бензопилу «Тайга 52сс» вартістю 1036,02 грн., що належить ОСОБА_4 З місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілим матеріальну шкоду на вказану суму.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3, не оспорюючи кваліфікації та встановлених районним судом обставин, просить змінити вирок суду стосовно нього, та призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, мотивуючи це тим, що він свою вину визнав повністю, потерпілі не мають до нього претензій та просять не позбавляти його волі, про що свідчать їх заяви, які знаходяться в матеріалах справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, вислухавши думку прокурора, яка заперечувала проти її задоволення, потерпілу ОСОБА_4, яка підтримала апеляційну скаргу обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, що підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, та ніким з учасників судового розгляду в апеляційному порядку не оспорюється.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані районним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, а також ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції в повній мірі дотримався загальних засад призначення покарання, які закріплені у ст. 65 КК України, та належним чином врахував тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а саме щире каяття обвинуваченого та те, що він характеризується посередньо, на обліку лікаря психіатра не перебуває, проте перебуває на обліку лікаря нарколога з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, раніше неодноразово судимий та вчинив умисні злочини не відбувши покарання за попереднім вироком і маючи не зняту та не погашену судимість, через що обґрунтовано призначив останньому майже мінімальне покарання, в межах санкцій ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, повністю приєднавши, на підставі ст. 71 КК України, покарання за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.01.2015 року, остаточно визначивши покарання у виді позбавлення волі на строк на 2 роки 25 днів, яке, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08.12.2015 року є законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та пом'якшення призначеного судом покарання не має.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08.12.2015 року стосовно останнього за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_3 в той же строк, з дня вручення йому копії ухвали.

Судді

Р.М. Лещенко П.М. Ремез В.М. Онуфрієв