Постанова № 56384162, 11.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткова)

11 березня 2016 року м. Київ № 826/14497/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про повернення судового збору у справі

за позовомПриватного підприємства «ТД ЗІТА»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.09.2014р. № 0004082203 та № 0004092203,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «ТД ЗІТА» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.09.2014р. № 0004082203 та № 0004092203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2015 р. позов Приватного підприємства «ТД ЗІТА» задоволено повністю, дії ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві із проведення перевірки згідно акту від 27.08.2014р. № 414/26-57-22-03-10/38272557 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ТД ЗІТА» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «ГВВ-Груп» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014» визнано протиправними. Також суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення від 10.09.2014р. № 0004082203 та № 0004092203, та присудив судові витрати в сумі 182,70 грн. на користь Приватного підприємства «ТД ЗІТА» за рахунок асигнувань ДПІ у Святошинському ГУ ДФС у м. Києві.

Згідно відмітки служби діловодства, 13.01.2016 року Окружний адміністративний суд м. Києва одержав від Приватного підприємства «ТД ЗІТА» заяву про повернення судового збору у розмірі 1 569,46 грн.

Водночас, в резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2015 р. у справі №826/14497/14 судом не було повністю вирішено питання про відшкодування судових витрат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2016 року для вирішення питання щодо повернення судового збору у даній справі призначено судове засідання та повідомлено сторін про день, час і місце його проведення.

Позивач у судовому засіданні висловлені у заяві вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач про день, час і місце розгляду справи повідомлений у відповідності із вимогами статті 35 КАС України, явку уповноваженого представника не забезпечив, заяв/клопотань до суду не направив.

Згідно ч.3 ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, суд на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

При вирішенні питання щодо прийняття додаткової постанови у даній справі суд враховує наступне.

Станом на момент вирішення питання про винесення додаткового рішення по справі строк виконання зазначеної постанови не закінчився.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно до ч.3 ст.168 Кодексу адміністративного судочинства України Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши питання судових витрат, заслухавши думку присутніх осіб, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI) (в редакції від 28.11.2013 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати та немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, ч.3 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно ч.7 ст.6 Закону №3674-VI розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Так, ч.1 ст.98 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Зокрема, п.4 ч.1 ст.163 цього Кодексу встановлено, що в резолютивній частині постанови суду має бути зазначено про розподіл судових витрат.

Крім того, згідно з п.5 ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати, зокрема, судовий збір.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що питання про розподіл судових витрат, у тому числі й судового збору, вирішується виключно судом й одночасно з прийняттям судового рішення.

При цьому, в резолютивній частині рішення зазначається, хто, на чию користь та у якому розмірі сплачує судові витрати, зокрема, й судовий збір.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заявлених майнових вимог за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 10.09.2014 року № 0002542201 у розмірі 64 971,25 грн. та № 0004092203 - 49 225,00 грн.

Таким чином, 2% із 11 196,25 грн. дорівнює 2 283,93 грн., тобто судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру необхідно було сплатити 228,39 грн.

А також, за вимогу немайнового характеру позивачу необхідно було сплатити 73,08 грн.

Позивачем сплачено судовий збір за майнову та немайнову вимоги у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до платіжних доручень №72 від 16.09.2014 року на суму 182,70 грн. та №83 від 29.09.2014 року на суму 1 644,30 грн.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вимогу позивача про стягнення судового збору у розмірі 1 569,46 грн., а також ту обставину, що постановою від 10.12.2015 року було стягнуто на користь позивача лише частину сплаченого ним судового збору у розмірі 182,70 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача частини сплаченого останнім судового збору у розмірі 1 569,46 грн.

Керуючись положеннями ст. ст.158-163, 167, 168, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Прийняти додаткову постанову по справі.

2. Судові витрати в сумі 1 569,46 грн. присудити на користь Приватного підприємства «ТД ЗІТА» (код ЄДРПОУ 38272557) за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя І.О. Іщук