Ухвала суду № 56382005, 11.03.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.03.2016

Справа № 320/8660/15-к

Провадження № 1-кп/320/92/16

2016 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2016 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

за участю секретаря: Данчук К.В.

за участю прокурора: Нагорного В.А.

за участю захисника: адвоката ОСОБА_1

за участю обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в м. Мелітополі Запорізької області, кримінальне провадження № 120150801400015654 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у виді утримання під вартою, а 18 березня 2016 року зазначений строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді утримання під вартою ще на строк шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 щодо заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою заперечувала і заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування, у виді утримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що відсутні будь-які передбачені законом ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як утримання під вартою, а тому необхідно змінити цей запобіжний захід на більш м'який у виді домашнього арешту. Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою та підтримав заявлене захисником клопотання про зміну запобіжного заходу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 щодо заявлених прокурором і захисником клопотань покладався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження дії обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді утримання під вартою, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Судом встановлено, що 18 березня 2016 року спливає строк утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Так, суд враховує, що обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді утримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення, так і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризики чого є реальними та дійсними. А обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжному заході у виді утримання під вартою відпала, судом не встановлено. Тому заявлене захисником обвинуваченого ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_1 клопотання щодо зміни запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування, у виді утримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді утримання під вартою на строк шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити дію обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді утримання під вартою строком на шістдесят днів, до 10 травня 2016 року включно.

Копію ухвали направити до Запорізького слідчого ізолятору УДПтС України в Запорізькій області для виконання, а прокурору Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області для контролю за виконанням ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя: