Дата документу 11.03.2016
Справа № 320/8660/15-к
Провадження № 1-кп/320/92/16
2016 рік
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 березня 2016 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді Дараган Л.В.
за участю секретаря: Данчук К.В.
за участю прокурора: Нагорного В.А.
за участю захисника: адвоката ОСОБА_1
за участю обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в м. Мелітополі Запорізької області, кримінальне провадження № 120150801400015654 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2, обвинуваченого в скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3, обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у виді утримання під вартою, а 18 березня 2016 року зазначений строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити дію запобіжного заходу у виді утримання під вартою ще на строк шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 щодо заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою заперечувала і заявила клопотання про зміну запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування, у виді утримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на те, що відсутні будь-які передбачені законом ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 такого запобіжного заходу як утримання під вартою, а тому необхідно змінити цей запобіжний захід на більш м'який у виді домашнього арешту. Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою та підтримав заявлене захисником клопотання про зміну запобіжного заходу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 щодо заявлених прокурором і захисником клопотань покладався на розсуд суду.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність продовження дії обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді утримання під вартою, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що 18 березня 2016 року спливає строк утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.
Так, суд враховує, що обраний обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді утримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення, так і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризики чого є реальними та дійсними. А обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжному заході у виді утримання під вартою відпала, судом не встановлено. Тому заявлене захисником обвинуваченого ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_1 клопотання щодо зміни запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування, у виді утримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.
Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді утримання під вартою на строк шістдесят днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України суд,
П О С Т А Н О В И В:
Продовжити дію обраного обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді утримання під вартою строком на шістдесят днів, до 10 травня 2016 року включно.
Копію ухвали направити до Запорізького слідчого ізолятору УДПтС України в Запорізькій області для виконання, а прокурору Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області для контролю за виконанням ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя:
The court decision No. 56382005, Melitopol City and District Court of Zaporizhzhia Oblast was adopted on 11.03.2016. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 320/8660/15-к. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: