Рішення № 5637951, 30.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/41830.06.09 За позовомПриватного підприємства «Капітал-Авто» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансекспедиція» Треті особи1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач-2005» 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинавтотранс»

3.Приватне підприємство «Трансавто-плюс»

простягнення 981281,10 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача:не з'явився

від відповідача:Румша А.Л. по дов.

від третіх осіб:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 981281,10 грн. завданих збитків у результаті знищення вантажу, прийнятого Відповідачем до перевезення.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якій він просить суд повернути Позивачу позовну заяву на підставі п.п. 4, 6, 10 ст. 63 ГПК України для усунення недоліків.

В процесі розгляду справи було надано додатковий відзив по суті позовних вимог, у якому Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог, посилаючись на: відсутність договірних відносин між Позивачем та Відповідачем; наявність орендних правовідносин щодо автомобіля ault-Magnum»(д.н. АА 1657 ВА) та напівпричепа »(д.н. АА 6004 ХХ) між Відповідачем, як орендодавцем, та ТОВ «Гайсинавтотранс», відповідно Відповідач не надавав Позивачу послуги з перевезення вантажу; відсутність документів, які б підтверджували наявність у Позивача вантажу на момент здійснення його відвантаження, вказаних у внутрішніх накладних Позивача; згідно цін у наданих Позивачем накладних, Позивач безпідставно заявив до перевізника не прямі збитки (за ціною придбання товару), а з урахуванням власного прибутку.

Позивач надав суду Заяву № 113/3 від 08.12.2008 р. про збільшення позовних вимог до 1419325,26 грн. заявлено у зв'язку з втраченою вигодою від невиконання договору поставки № 147/08 від 01.08.2008 р., укладеного Позивачем з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, та збільшенням суми договору поставки на індекс інфляції, згідно ст. 625 ЦК України.

10.12.2008 р. Позивач надав суду Висновок спеціаліста № 2-50 від 15.09.2008 р. про причини пожежі, яка виникла в автомобілі, що перевозив вантаж.

У судовому засіданні 17.12.2008 р. представник Відповідача надав суду письмові заперечення на Заяву Позивача про збільшення позовних вимог та Висновок спеціаліста №2-50 від 15.09.2008 р., у яких зазначив наступне: згідно ч. 2 ст. 924 ЦК України та ч. 3 ст. 314 ГК України, перевізник відповідає за втрату вантажу у розмірі фактичної шкоди (а не упущеної вимоги), якщо не доведе, що це сталося не з його вини; Позивачем не надано докази вжиття заходів з метою отримання доходів (ч.4 ст. 623 ЦК України); договір поставки № 147/08 від 01.08.2008 р., укладений між Позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 має ознаки фіктивності; Висновок спеціаліста не має статуту судової експертизи, ґрунтується на сумнівних матеріалах та даних, що не відповідають дійсності; спеціалістом навіть не досліджувалось питання випадкового або навмисного підпалу автомобіля, висновок суперечить вихідним даним.

У судовому засіданні 17.12.2008 р. представник Позивача надав суду письмові доводи № 387 від 16.12.2008 р. на відзив Відповідача від 11.12.2008 р. У доводах Позивач наполягає на: наявності договірних відносин (укладені договору перевезення вантажу) із Відповідачем, що підтверджується підписанням водієм ОСОБА_5 транспортної накладної; достатності товарно-транспортної накладної для визначення кількості та оціночної вартості товару.

У судовому засіданні 17.12.2008 р. суд прийшов до висновку про необхідність залучити до участі у справі, у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач-2005»(як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Гальчин», код Єдрпоу 33560741) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Гайсинавтотранс»(код Єдрпоу 35536925), про що виніс ухвалу.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Палій В.В., Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.12.2008 р. № 18 справа №20/418 передана на розгляд судді Борисенко І.І.

Суддя Борисенко І.І. відповідно до розпорядження прийняла справу № 20/418 до свого провадження.

02.02.2009 р. судом одержано від Відповідача Клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із поданням до Катеринопільського суду Черкаської області скарги про оскарження Постанови про відмову в порушені кримінальної справи за фактом пожежі автомобіля від 05.09.2008 р.

02.02.2009 р. судом одержано від третьої особи - ТОВ «Гайсинавтотранс»Пояснення № 3/09 щодо позовної заяви, у яких він заявляє, що позов заявлено без належних підстав до неналежного Відповідача, оскільки: автомобіль Magnum»(д.н. АА 1657 ВА) та напівпричеп »(д.н. АА 6004 ХХ) був орендований з екіпажем (водієм) ТОВ«Гайсинавтотранс»; ТОВ«Гайсинавтотранс»не укладало з ПП «Капітал-Авто»жодних договорів перевезення; 28.08.2009 р. було укладено договір-замовлення на перевезення зазначеного у позові вантажу між ТОВ «Гайсинавтотранс»та експедиторською компанією приватне підприємство «Трансавто-плюс»; ТОВ «Гайсинавтотранс»не уповноважувало водія ОСОБА_5 на укладення правочинів, крім того підписи ОСОБА_5 на документах (ТТН, Актах про пожежу, Поясненнях) не співпадають; згідно ч. 2 ст. 924 ЦК України та ч. 3 ст. 314 ГК України, перевізник відповідає за втрату вантажу у розмірі фактичної шкоди (а не упущеної вимоги), якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

10.03.2009 р. Відповідач подав заяву про залучення належних відповідачів: ТОВ«Укрпромпостач-2005»та ТОВ «Гайсинавтотранс».

19.03.2009 р. судом одержано від Позивача Доводи-клопотання № 313 від 16.03.2009 р., у якому Позивач наполягає на своїх доводах та позовних вимогах, заявляє, що договір-заявка від 28.08.2008 р. між ТОВ «Гайсинавтотранс»та ПП «Трансавто-плюс»не має значення для справи і, оскільки Позивач не є стороною цього договору, воно не може його коментувати. Крім того, Позивач просить розглянути справу по суті та за відсутності його представника.

У судовому засіданні 31.03.2009 р. суд приходить до висновку про необхідність залучити до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача Приватне підприємство «Трансавто-плюс»(код Єдрпоу 34182711).

У судовому засіданні 07.04.2009 р. представник Відповідача надав суду письмову Заяву про підтримання клопотання ТОВ «Гайсинавтотранс»№5/09 про залучення третьої особи ПП«Трансавто-плюс», як належного відповідача, та заявив клопотання витребувати у Позивача та відомості про взаємні господарські відносини з наданням відповідних документів.

У судовому засіданні 07.04.2009 р. представник Відповідача надав суду письмові Заперечення на доводи Позивача № 313 від 16.03.2009 р., у яких вказує на наступне: між Позивачем та Відповідачем не існувало жодних договірних відносин і Позивач не надав належних документів, які б підтверджували укладення договору перевезення та отримання ТОВ«Укртрансекспедиція»вантажу до перевезення; водій ОСОБА_5 не мав повноважень на укладення від імені ТОВ «Укртрансекспедиції»будь-яких правочинів; підпис ОСОБА_5 на транспортних накладних не співпадає з його підписами на інших документах; надані Позивачем аудіо-, фото- та відеоматеріали є неналежними доказами, крім того вони не суперечать запереченням Відповідача; передача автомобіля в оренду ТОВ «Гайсинавтотранс»підтверджена належними документами; згідно з наданими Позивачем документами він отримав товар через декілька днів після його завантаження в автомобіль, тобто відсутні документи, які б підтверджували, кому товар належить, його асортимент, кількість, вартість; висновки спеціалістів про причини пожежі суперечать один одному, є неповними; не проводилась експертиза зі встановлення виду та кількості вантажу, що згорів.

11.05.2009 р. судом отримано Заяву про надання додаткових доказів № 18/09-юр від 06.05.2009 р. з Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 28.01.2009 р. по справі №4 38/2009 про скасування Постанови про відмову в порушені кримінальної справи від 05.09.2008 р. Катеринопольського РВ ГУ МНС України в Черкаській області за фактом пожежі автомобіля, що сталася 02.09.2008 р. на автодорозі Катеринопіль-Кайтанівка, та повернення матеріалів справи для проведення додаткової перевірки.

29.06.2009 р. судом одержано від Позивача Клопотання розглянути позовні вимоги по суті за наявними матеріалами, у строки передбачені чинним законодавством та за відсутності його представника.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2009 р. приблизно о 18.00 годині вантажний автомобіль enault-Magnum»(д.н. АА 1657 ВА) та напівпричіп »(д.н. АА 6004 ХХ), що належить на праві власності ТОВ «Укртрансекспедиція»(свідоцтва про реєстрацію ААС040560 від 01.04.2006 р. та ААС040102 від 22.03.2006 р.), із вантажем (автомобільні мастила, автопокришки) був повністю знищений у результаті пожежі, що виникла на автомобільній дорозі Катеринопіль Кайтанівка. Цей факт підтверджується Актом про пожежу від 02.09.2008 р.

Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 28.01.2009 р. по справі №4 38/2009 було скасовано Постанову про відмову в порушені кримінальної справи від 05.09.2008 р. Катеринопольського РВ ГУ МНС України в Черкаській області за фактом пожежі автомобіля, що сталася 02.09.2008 р. на автодорозі Катеринопіль-Кайтанівка та повернуто матеріали справи для проведення додаткової перевірки, оскільки не було проведено всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи. Тобто причини виникнення пожежі, винні особи та розмір збитків станом на дату розгляду цієї справи не встановлені.

Позивачем надана товарно-транспортна накладна № 2/04 від 29.08.2008 р., виписана ним на перевезення вантажу. У зазначеній накладній зазначено: «ПП «Капітал Авто»є замовником (платником), вантажовідправником та вантажоодержувачем; пункт навантаження - «м. Київ», пункт розвантаження «м. Сімферополь»; автомобіль - «РЕНО № АА 16 57 ВА», причеп «АА 60 04 ХХ»; автопідприємство «ООО «Гальчин»; водій «ОСОБА_5». У відомостях про вантаж вказані відпускні накладні № К/000019 та №К/000018 від 29.08.2008 р. Зі сторони вантажовідправника ТТН підписана та засвідчена печаткою ПП «Капітал Авто». У графі «Прийняв водій-експедитор»наявний підпис без зазначення прізвища, ім'я та по-батькові особи. У товарно-транспортній накладній наявне посилання на відпускні накладні № К/000019 та № К/000018 від 29.08.2008 р., проте асортимент, кількість та вартість одиниці товару не вказані.

Згідно Довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №21 10/6584 від 20.11.2008 р., наданої Позивачем, товариство з обмеженою відповідальністю «Гальчин»(ідентифікаційний код 33560741) відповідно до реєстраційних дій від 21.09.2007 було перейменовано на товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромпостач-2005»(третя особа -1).

У позовній заяві та у інших поясненнях Позивач зазначає, що у товарно-транспортній накладній № 2/04 від 29.08.2008 р. помилково вказано «ООО «Гальчин», як автоперевізник.

Позивачем надані накладні на переміщення № К/000019 та № К/000018 від 29.08.2008 р., на яких підписи керівника та бухгалтера засвідчені печаткою ПП «Капітал-Авто», інші підписи та печатки на цих накладних відсутні.

Позивачем надано накладну на ТМЦ № 3386 від 01.09.2008 р., за якою ТОВ «Схід Маркет» передало 01 вересня 2008 року ПП«Капітал Авто»товар (автомобільні шини), вказані Позивачем у внутрішній накладній на переміщення № К/000018 від 29.08.2008 р. Ціна товару вказана у накладній № К/000018 від 29.08.2008 р. є більшою за ціну цього товару у накладній на ТМЦ № 3386 від 01.09.2008 р.

Згідно наданих Позивачем накладних № RG1/400973 від 28.08.2009 р. та №/401003 від 29.08.2008 р., ТОВ«Кастрол авто»передало ПП «Капітал Авто»товар (оливи). Зазначеного у цих накладних товару по кількості менше ніж вказано у внутрішній накладній Позивача на переміщення № К/000019 від 28.08.2008 р. У товарно-транспортній накладній №2/04 від 29.08.2008 р. зазначена внутрішня накладна Позивача на переміщення № К/000019 від 29.08.2008 р., а не від 28.08.2008 р., як додана до позову.

Позивачем надано карточки розрахунків із зазначеними постачальниками, підписані тільки зі сторони Позивача.

Вищевказані накладні не дають можливості точно встановити асортимент, кількість, вартість та власника товару, що був завантажений у автомобіль.

Відповідачем надано Договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) №1ОТЕ/2008 від 12.08.2008 р. та Акт приймання-передачі від 29.08.2008 р., підписані між ТОВ «Укртрансекспедиція» та У відповідності до цих документів, 29.08.2008 р. ТОВ«Укртрансекспедиція»передало ТОВ «Гайсинавтотранс»вантажний автомобіль Magnum» (д.н. АА 1657 ВА) та напівпричіп »(д.н. АА 6004 ХХ) для комерційної експлуатації (перевезення вантажів). Автомобіль був переданий Орендарю з водієм ОСОБА_5.

ТОВ «Гайсинавтотранс» у Поясненнях № 3/09 від 29.01.2009 р. підтверджує факт укладення вищевказаного договору оренди та отримання автомобіля та напівпричепа з екіпажем (водієм). Одночасно ТОВ«Гайсинавтотранс»стверджує, що не укладало жодних договорів перевезення з ПП «Капітал-Авто». Замовлення на перевезення вантажу надійшло від експедиторської компанії ПП «Трансавто-плюс»- третя особа-3 (ідентифікаційний код 34182711; м. Київ, вул.Бориспільська, 30). На підтвердження цього факту надало Договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом 28.08.2009 р. між ПП«Трансавто-плюс»та ТОВ«Гайсинавтотранс», який було укладено у письмовій формі шляхом обміну факсограмами з підписами та печатками сторін, що відповідає (ч. 1 ст. 181 ГК України та ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України). У зазначеному Договорі-заявці на перевезення вказано: маршрут Київ-Сімферополь; наданий автомобіль «Рено АА 1657 ВА п/п АА 6004 ХХ»; водій «ОСОБА_5». Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.01.2009 р., основним видом діяльності ПП «Трансавто-Плюс»є організація перевезень вантажів (код за КВЕД 63.40.0), тобто експедиторська діяльність.

Суд неодноразово направляв ТОВ «Укрпромпостач-2005»(третя особа-1) та ПП«Трансавто-плюс»(третя особа-3) Ухвали про залучення їх у справу як третіх осіб та зобов'язував їх надати письмові пояснення щодо суті спору. Проте зазначені особи письмових відповідей суду не надали, присутність свої представників у судових засіданнях не забезпечили.

Позивач у п. 2 Доводів-клопотання № 313 від 16.03.2009 р. заявив, що, оскільки він не є стороною Договору-заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом 28.08.2009 р., укладений між ПП «Трансавто-плюс»та ТОВ«Гайсинавтотранс», він «не може коментувати й тлумачити його зміст».

Суд неодноразово Ухвалами зобов'язував Позивача письмово надати інформацію та документи про його господарські відносини з ПП «Трансавто-плюс», проте Позивач не надав такої інформації.

Позивач не підтримав жодного із клопотань інших сторін у справі про заміну первісного відповідача на належного, тобто не надав такої згоди (ст. 24 ГПК України).

Позивач неодноразово вносив клопотання розглянути заявлені ним позовні вимоги по суті за наявними у справі матеріалами без участі його представника.

У ч.ч. 2, 3 ст. 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно статті 203 ЦК України (Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину):

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно абз. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

У Позивача відсутній укладений з Відповідачем письмовий договір на перевезення вантажу. Надані Позивачем документи (товарно-транспортна накладна № 2/04 від 29.08.2008 р., накладні на переміщення № К/000019 та № К/000018 від 29.08.2008 р. та інші документи) не підтверджують факт укладення з Відповідачем договору перевезення, оскільки у цих документах:

- не вказано, що ТОВ «Укртрансекспедиція»(Відповідач) є автоперевізником за договором перевезення;

- відсутні (не погоджені) істотні умови договору перевезення: предмет, ціна, строк дії договору, місце завантаження, строк доставки, перевізник (із зазначенням реквізитів достатніх для його ідентифікації), місце призначення, зобовязання вантажовідправника сплатити встановлену плату;

- не вказано, яким документом була уповноважена особа на отримання до перевезення вантажу;

- відсутня печатка ТОВ «Укртрансекспедиція».

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд відхиляє посилання Позивача на судову практику узагальнену у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»щодо можливості доведення факту вчинення правочину крім письмових іншими доказами, крім показань свідків, оскільки поведінка сторін (що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків) та наявні у справі документи не підтверджують факт укладення між Позивачем та Відповідачем договору перевезення.

Надані Позивачем фото- та відеоматеріали з місця пожежі, не беруться судом до уваги, як неналежні докази підтвердження наявності договірних відносин.

Щодо наданого Позивачем аудіозапису, суд також не приймає його, як доказ факту укладення між Позивачем та Відповідачем договору перевезення, оскільки:

- розшифровка міжміських розмов не засвідчена підприємством, що надавало послуги зв'язку;

- відсутнє підтвердження приналежності телефону, зазначеного у розшифровці міжміських розмов, директору ТОВ«Укртрансекспедиція»;

- відсутнє підтвердження запису саме розмови з абонентом за вказаним телефонним номером;

- відсутнє підтвердження ким, коли і за яких обставин був здійснений аудіозапис;

- не підтверджено приналежність голосів певним особам;

- зміст розмови не підтверджує факт укладення договору перевезення.

Отже, фактичні обставини справи свідчать про те, що Позивачем не доведено факту наявності між ним та Відповідачем укладеного договору перевезення.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 ЦК України та ч. 3 ст. 314 ГК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди. Тобто, якщо Позивач придбавав втрачений вантаж, він може вимагати від перевізника відшкодування виключно вартості товару за ціною його придбання (без врахування власних націнок). Зважаючи на ці норми та те, що Позивач у своїй позовній заяві та заяві № 113/3 від 08.12.2008 р. про збільшення позовних вимог заявляє свої позовні вимоги до Відповідача, як до перевізника, вимоги Позивача про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) суперечать чинному законодавству і, відповідно, не можуть бути задоволені судом.

Щодо клопотання Позивача у заяві № 113/3 від 08.12.2008 р. про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на кошти в установах банків та інших кредитних установах, а також майно й майнові права Відповідача, суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 66. ГПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте Позивач не надав суду обґрунтування необхідності забезпечення позову, пояснень чому саме цей вид належить застосувати.

Крім того, Позивач у заяві про забезпечення позову не вказав відомості, необхідні для виконання ухвали про забезпечення позову (номери рахунків і найменування установ банків, де розміщено кошти; місцезнаходження цього майна, підтвердження його приналежності Відповідачу тощо). Зважаючи на це у суду відсутні підстави для задоволення цього клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

30.06.2009 в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.І.Борисенко

Рішення підписано: 17.07.2009р.