Рішення № 56378698, 16.02.2016, Володимирецький районний суд Рівненської області

№ 556/1661/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2016 Володимирецький районний суд Рівненської області під головуванням судді- Поровського В. А.

при секретарі- Подерня О.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідачів: ОСОБА_2І, ОСОБА_3

представника відповідача- Сурікової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_4 заявленого до ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користуватись житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

До суду звернулась громадянка ОСОБА_4 з позовом заявленим до ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про визнання їх такими, що втратили право користуватись житловим приміщенням позивачки, а саме житловим будинком з надвірними будівлями розміщеного за адресою: вул.. Київська, 19 в смт. Володимирець Рівненської області. Також позивачка просить в заявленому позові зобовязати Володимирецький районний сектор Державної міграційної служби України у Рівненській області зняти відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 з реєстраційного обліку належного їй на праві приватної власності житлового будинку №19 по вул.. Київській смт. Володимирець.

В заявленому позові позивачка вказує, що після смерті мами їй дістався у спадок житловий будинок № 19 по вул.. Київській в смт. Володимирець. Незважаючи на те, що вищезгаданий будинок належить їй на праві приватної власності там продовжує проживати колишня дружина брата ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Позивачка вказує в позові, що вона та її рідний брат ОСОБА_6 зареєстровані у вищезгаданому будинку проте користуються ним відповідачка ОСОБА_2 разом з дітьми. Відповідачка вчинила для позивачки та колишнього свого чоловіка нестерпні умови проживання у батьківській хаті і вони вимушені проживати ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги своєї довірительки і пояснила суду, що її довірителька є власником будинку №19 по вул.. Київській, а тому має право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на свій власний розсуд. Позивачка зверталась до відповідачки ОСОБА_2 з листами від 08.04.2015р., 16.07.2015р. та листом від 03.09.2015р. про виселення з будинку №19 в добровільному порядку. Після того як відповідачка не відреагувала на письмові прохання ОСОБА_4 виселитись із займаного будинку № 19 по вул.. Київській в добровільному порядку, та вимушена була звернутись до суду за захистом своїх прав.

Представник позивача попросила суд ухвалити рішення про виселення відповідачів із займаного будинку та зобовязати Володимирецький районний сектор Державної міграційної служби зняти відповідачів з реєстраційного обліку з будинку №19, де вони перебувають по даний час.

Відповідачі ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 заявлений позов не визнали і надали суду ксерокопії товарних чеків про придбання будівельних матеріалів, які відповідачка використовувала на проведення поточного ремонту будинку № 19, де вона проживає разом з дітьми. Відповідачка ОСОБА_2 пояснила суду своє право проживати ІНФОРМАЦІЯ_2 тим, що вона раніше була членом сімї власника будинку і прожила там більше 20 років, а зараз її хочуть виселити з будинку. Діти виросли в цій хаті і їм нема куди іти. Відповідачка не надала суду ніяких доказів, що стверджували б її право на проживання ІНФОРМАЦІЯ_2 і направила до суду письмову заяву про залучення до розгляду орган опіки і піклування Володимирецької РДА, що судом було відмовлено, це зроблено відповідачем лише для того щоб утруднити і затягнути розгляд справи.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_7 підтримала свою довірительку і пояснила суду, що текст заявленого позову складено з порушенням вимог діючого законодавства, його вступна частина суперечить заключній частині. Позивач повинен був звернутись до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні майном, а не втрати права на користування житловим приміщенням з виселенням відповідачів.

Заявва відповідачів про допит в судовому свідка ОСОБА_8 було задоволено, однак свідок нічого пояснити не змогла.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що ОСОБА_1 ( відповідачка ОСОБА_2І.) в 90-х роках перебралась жити до вбудинку № 19 по вул.. Київській. Коли померла Таніна свекруха то ОСОБА_1 вселилась до хати разом з чоловіком, коли ОСОБА_1 розвелась з чоловіком то в будинку № 19 по вул.. Київській живе лише вона з дітьми і ніхто більше не живе.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що будинок № 19 по вул..Київській в смт. Володимирець належить позивачці ОСОБА_4, що стверджується ксерокопією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого приватним нотаріусом ОСОБА_10 та технічний паспортом на будинок № 19 по вул. Київській вироблений 25.11.2015р. Отже, позивач є власником будинку № 19 по вул.. Київській і згідно ст 319 ЦК України має право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном на свій власний розсуд. Позивачка неодноразово зверталась до відповідачки з листом-повідомленням про добровільне звільнення займаного будинку (ас. 10, 12, 13) Посилання відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_7 на те, що відповідачка купляла будівельні матеріали і проводила за свій рахунок ремонт буд. №19 не заслуговують на увагу з тих підстав, що ксерокопії товарних чеків та накладної стверджують про відпуск товарів через магазин. Надані ксерокопії не стверджують того факту, що будівельні матеріали придбані відповідачкою ОСОБА_2 і вони були потрачені нею на ремонт будинку № 19. по вул.. Київській, котрий належить позивачці. Також як аргумент відповідачки, що їй нема куди подітись з дітьми не може бути підставою для користування нею будинком, котрий належить позивачці, що суперечить вимогам ст. 319 ЦК України. Адже позивачка через використання її власного будинку відповідачами вимушена проживати за іншою адресою.

З наданих пояснень відповідачки суд не вважає за можливе передати їй в користування будинок № 19 по вул.. Київській, в даного будинку є законний власник і він вимагає від відповідачів звільнити зайнятий будинок. Залишитись проживати у будинку лише тому, що відповідачка ОСОБА_2 є колишньою дружиною брата позивачки безпідставно. Колишній чоловік відповідачки ОСОБА_6 є братом позивачки ОСОБА_4 і також користуватись будинком № 19 може лише зі згоди власника цього будинку, котрим є ОСОБА_4

Місце реєстрації відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є вул.. Київська, 19 смт. Володимирець, що стверджується наданою ксерокопією запису в будинковій книжці. Місце реєстрації відповідача ОСОБА_3 є м. Луцьк.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 62, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 319, 387 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_4 заявлений до ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 та ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі. Визнати такими, що втратили право користуватись житловим приміщенням та виселити ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з будинку позивачки № 19 по вул.. Київській в смт. Володимирець Рівненської області.

Зобовязати Володимирецький районний сектор Державної міграційної служби України у Рівненській області зняти відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з реєстраційного обліку житлового будинку позивачки № 19 по вул.. Київській в смт. Володимирець Рівненської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через місцевий суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня одержання копії рішення.

С У Д Д Я : ОСОБА_11