Постанова № 56374929, 16.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 р. Справа № 804/14353/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій А.В. за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 Донцова Є.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, вимоги

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення планової документальної виїзної перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_5, з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року;

визнати незаконною та скасувати вимогу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2015 року № Ф-0009731701 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 32 536,95 грн.;

визнати незаконним та скасувати рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.08.2015 року № 0009741701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 4 331,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», Податкового кодексу України, необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про заниження позивачем єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та протиправно оскаржуваними вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0009731701 від 20.08.2015 року визначив суму недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 32536,95 грн. та рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0009741701 від 20.08.2015 року застосував штрафні санкції в сумі 4331,36 грн.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваних рішень діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про проведення планової документальної виїзної перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю, ОСОБА_5 від 30.04.2015 року № 95 та плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на II квартал 2015 року, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб та спеціальних перевірок управління доходів і зборів з фізичних осіб Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Пауком В.Ю. проведена планова документальна виїзна перевірка з питань дотримання самозайнятою особою ОСОБА_5 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 02.06.2015 року № 349/04-07-17-01.НОМЕР_1, розділом 2.4 якого щодо перевірки достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, встановлено, що розмір середньомісячного оподаткованого доходу за період діяльності з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року визначався невірно, без урахування фактичного періоду отримання доходу.

Зазначено, що у графі 2 таблиць 1 та 3 додатку 5 до звіту з єдиного внеску сума чистого прибутку в рядках календарних місяців повинна зазначатися як щомісячний оподатковуваний дохід, що визначається на підставі первинних документів та даних Книги обліку доходів та витрат само зайнятої особи, протягом якого він отриманий.

Визначено порушення п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», надалі - Закон № 2464, у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 32536,95 грн., в т.ч. за 2012 рік - 21553,33 грн., за 2013 рік - 10983,62 грн.

На підставі акту прийнято вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20 серпня 2015 року № Ф-0009731701 в сумі 32536,95 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20 серпня 2015 року № 0009741701 в розмірі 4331,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач провадить незалежну професійну діяльність приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю НОМЕР_2 від 25.05.1998 року, реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності від 01.06.1998 року №163. На податковий облік позивача взято в органах податкової служби 01.06.1998 року за № 28813. На облік як платника єдиного внеску позивача взято 01.06.1998 року за №04220305238. Місцем здійснення діяльності є адреса: АДРЕСА_1. Вид діяльності за КВЕД - 74.11.2 - нотаріальна та інша юридична діяльність.

Так, за 2012 рік сума чистого оподатковуваного доходу позивача, вказана у Книзі обліку доходів і витрат склала 103458,32 грн.., сума чистого оподатковуваного доходу, заявлена позивачем в декларації, склала 103458,32 грн., сума єдиного внеску, нарахована позивачем з доходу 103458,32 грн., склала 15468,57грн..

За 2013 рік сума чистого оподатковуваного доходу позивача, вказана у Книзі обліку доходів і витрат склала 76872,70 грн.., сума чистого оподатковуваного доходу, заявлена позивачем в декларації, склала 76872,70 грн.., сума єдиного внеску, нарахована позивачем з доходу 76872,70 грн.., склала 15964,08 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим документом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон 2464), статтею 2 якого закріплено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною другою статті 2 Закону визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Статтею 9 Закону № 2464 визначено порядок обчислення і сплати єдиного внеску, згідно якого платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, для яких звітним періодом є календарний рік".

Пунктом 5 ст. 4 Закону № 2464 визначено, що платником єдиного внеску є особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, зокрема юридичною практикою, в тому числі нотаріальною діяльністю.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2464 був виданий наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в пункті 3.4 якого зазначено, що фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Таким чином, звітним періодом для фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі нотаріальною діяльністю - є календарний рік.

Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року, який відповідно до ст. 34 ПКУ є податковим періодом.

Відповідно до ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації була затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793, в якій в розділі IV "Доходи отриманні фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність" вказуються суми доходу, витрат та податку за себе для зазначених осіб за календарний рік.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі "усього" таблиці 3додатка 5 до Порядку № 454 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, що забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Цей висновок підтверджується наказом Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в якому зазначено: "платники, визначені підпунктом 4 п. 2.1 розділу II Інструкції (фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно) сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 01 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)" (підпункт 3 п. 4.5 розділу IV Інструкції).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

На підставі статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було видано: постанову правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2, якою затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (дана постанова діяла до 03.12.2013 року) (далі - Порядок №22-2); наказ Міністерства доходів та зборів від 09.09.2013 року №454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.09.2013 року №1628/24160 (далі - Порядок № 454).

Згідно пунктів 3.4 даних Порядків фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, у тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт один раз на рік до 1 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з таблицею 3 Додатка № 5 до Порядку. В таблиці 3 в другій графі зазначається сума доходу, заявлена в податковій декларації.

Таким чином, сума доходу, з якої розраховується єдиний внесок в графі "усього" таблиці 3 Додатка №5 до Порядку №454 та Порядку №22-2 має відповідати чистому доходу, заявленому в податковій декларації, яка подається фізичною особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, до органів доходів і зборів за результатами календарного року.

Як наслідок, суд робить висновок про те, що позивачем дотримано вимоги підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пункту 3.4 Порядків №22-2 та № 454, згідно яких у графі 3 таблиці 3 Додатку №5 вказано як база для нарахування єдиного внеску суму чистого оподатковуваного доходу відповідно до поданих декларацій про майновий стан і доходи.

Що стосується заперечень відповідача, то слід зазначити, що актом перевірки підтверджується ігнорування контролюючим органом положень підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пункту 3.4 Порядків №22-2 та №454, оскільки всупереч встановлення в акті перевірки факту правильного визначення позивачем чистого оподатковуваного доходу контролюючим органом у таблиці акта перевірки вказано непідтверджені суми загального чистого доходу, що свідчить про протиправність нарахування контролюючим органом єдиного внеску та відповідно протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 26.06.2015 року № Ф-0019811701.

Визнаючи правомірність нарахування та сплати єдиного внеску позивачем, суд також вказує, що Законом України від 04.07.2013 року № 406-VІІ було внесено зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до яких центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надає роз'яснення з питань застосування законодавства, про збір та ведення обліку єдиного внеску, а Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади.

На виконання вказаної норми Закону видано спільний лист Міністерства доходів та зборів України та Пенсійного фонду України від 27.12.2013 року № 21052/5/99-99-17-03-01-16; № 36398/05.10, згідно з яким Міністерство доходів і зборів України та Пенсійний фонд України повідомляє, що консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 Додатка 4, всіх таблиць Додатка 5, Додатка 6 та Додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкові державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальникам звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 року за №1628/2416, надають органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до роз'яснення Пенсійного фонду України "Опис формату звіту щодо суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органами Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 №22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1014/18309, враховуючи зміни постанови правління Пенсійного фонду №18-1 від 23.06.2011, зміни постанови правління Пенсійного фонду №24-1 від 10.12.2012" - особи, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто займаються незалежною професійною діяльністю, формують та подають звіт згідно з таблицею 3 додатка №5 до Порядку. У графі 2 таблиці 3 Додатка №5 "Сума доходу, заявлена в податковій декларації" відображаються в розрізі місяців суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності та задекларованого до органу податкової служби за результатами звітного року. При цьому слід зазначити, що у графі 3 таблиці 3 додатка № 5 зазначені особи самостійно визначають суму доходу у розрізі кожного місяця відповідного звітного року".

Подані позивачем звіти з єдиного внеску за 2012-2013 роки заповнені з урахуванням вказаних вище вимог та відповідають приписам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Звіти з єдиного внеску подавалися позивачем своєчасно, страхові внески сплачувались в повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що встановлений механізм визначення суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок передбачав, що приватний нотаріус самостійно визначає таку суму доходу кожного місяця. При цьому загальна сума річного доходу, визначена у податковій звітності повинна співпадати із загальними річними показниками Книги обліку доходів і витрат.

В силу вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний соціальний внесок не відноситься до податків, так як Податковим кодексом України визначений виключний перелік податків та зборів.

Відповідно до положень цього Закону єдиний внесок це консолідований страховий внесок сплата якого є обов'язковою з метою забезпечення захисту, у випадках передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Тобто, основним завданням подачі звітів про сплату єдиного внеску є підтвердження страхового стажу та його безперервності, де страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вже було зазначено, стаття 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає базою нарахування єдиного внеску суму доходу (прибутку) отриманого від нотаріальної діяльності, що підлягають обкладенням податком на доходи фізичних осіб. При цьому, законодавець передбачає, що сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). Однак, за розрахунками відповідача деякі місяці вказані з нульовими показниками, що з урахуванням висновків податкового органу, потягнуло б за собою несплату позивачем за ці місяці єдиного внеску, і неврахуванням їх до страхового стажу, що є порушенням прав позивача на отримання страхового стажу.

Отже, позивачем правомірно, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, сформовано зобов'язання із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи встановлені обставини та вимоги ст.162 КАС України, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування вимоги Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2015 року № Ф-0009731701 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 32536,95 грн., слід задовольнити.

Крім того, суд зазначає, що порядок нарахування і сплати фінансових санкцій з єдиного внеску встановлено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року №455, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року №1622/24154 (далі Інструкція № 455).

Відповідно до пункту 7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Оскільки, у даному випадку встановлено відсутність порушення позивачем норм законодавства про єдиний внесок, то відповідно відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій, тому рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.08.2015 року № 0009741701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 4331,36 грн. суперечить вимогам Інструкції № 455, а відтак підлягає скасуванню.

Також, суд зазначає, що п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України визначено, що цей кодекс регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Разом з тим, відповідно до п. 1.3 цієї ж статті, Податкового кодексу України не регулює погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1 ст. 13 Закону №2464 органи доходів і зборів мають право отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених цим Законом а також проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про нотаріат", нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Як випливає із приписів п. 14.1.226 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб

З урахуванням викладеного вище, приватний нотаріус є фізичною особою, а в трактуванні Податкового кодексу України та Закону № 2464 - самозайнятою особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, та не є суб`єктом, що зобов`язаний надавати відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску органам доходів і зборів та не підлягає перевірці ними з цього приводу.

Відповідно до абзаці другого п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, проведення посадовою особою Нікопольської ОДПІ документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування єдиного соціального внеску є перевищенням такою особою своїх службових повноважень, а відтак підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправним дій Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення планової документальної виїзної перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_5, з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення планової документальної виїзної перевірки фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю ОСОБА_5, з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.08.2015 року № Ф-0009731701 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 32 536,95 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.08.2015 року № 0009741701 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 4 331,36 грн.

Стягнути судові витрати в розмірі 974,40 грн. на користь позивача за рахунок асигнувань Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2015 року

Суддя О.В. Єфанова