Рішення № 56374079, 10.03.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.2016 Справа № 920/1896/15

за позовом: Приватного підприємства МАГ, м. Суми;

до відповідача: Комунального підприємства Сумижитло Сумської міської ради,

м. Суми;

про стягнення 161 054 грн. 93 коп.,

СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: директор ОСОБА_1 (наказ № 2 від 03.01.2015);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 27 від 05.01.2016);

при секретарі судового засідання Куриленко О.В.

Під час розгляду справи судом в судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.02.2016 до 10.03.2016 до 12 год. 15 хв.

Суть спору позивач просить суд стягнути з відповідача 164 375 грн. 42 коп. заборгованості, з яких: 112 823 грн. 85 коп. основного боргу, відповідно до укладених між сторонами договору підряду на виконання робіт з дератизації та дезінсекції № 600 від 22.08.2014 та договору підряду на виконання робіт з дератизації та дезінсекції № 20/ДД від 02.03.2015; 37 092 грн. 12 коп. пені, 12 370 грн. 48 коп. інфляційних втрат, 2 088 грн. 97 коп. 3% річних, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

29.02.2016 представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість по Договору № 600 від 22.08.2014, з яких: 30 000,00 грн. основного боргу, 7 947,94 грн. пені, 789,04 грн. 3% річних, 12 690,00 грн. інфляційних втрат; по Договору № 20/ДД від 02.03.2015: 82 823,85 грн. основного боргу, 23 565,00 грн. пені, 1 322,12 грн. 3% річних, 1 916,98 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати, повязані з розглядом справи. Дана заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача 26.02.2016 подав письмові заперечення з контрозрахунком. Окрім цього, представником відповідача в судове засідання надано письмові пояснення по справі, в яких останній надав свій розрахунок пені за актами виконаних робіт від 15.12.2014 за період з 15.01.2015 по 15.07.2015.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд вважає, що сторонам створені всі належні умови та є підстави для розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив:

Між приватним підприємством «МАГ» (далі - позивач) та комунальним підприємством «Сумижитло» Сумської міської ради (далі - відповідач) було укладено 2 (два) Договори підряду на виконання робіт з дератизації та дезінсекції у житлових будинках, які обслуговує відповідач - Договір № 600 від 22.08.2014 та Договір № 20/ДД від 02.03.2015

По Договору № 600 від 22.08.2014 за період з 22.08.2014 по 31.12.2014 позивачем відповідно до умов Договору виконано роботи по дератизації та дезінсекції на суму 78 736,21 грн.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, Замовник зобов'язаний оплачувати вартість наданих послуг Підрядником, п. 2.3.2 Підрядник має право отримувати плату за виконані роботи, п. 5.1 Замовник, протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання актів виконаних робіт оплачує виконані Підрядником роботи.

В порушення вищезазначених пунктів Договору № 600 від 22.08.2014 відповідач не розрахувався з позивачем за наданні послуги і станом на 01.12.2015 має заборгованість в розмірі 30 000 грн.

По Договору № 20/ДД від 02.03.2015 за період з 02.03.2015 по 31.05.2015 позивачем відповідно до умов Договору виконано роботи по дератизації та дезінсекції на суму 102 823,85 грн.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, Замовник зобов'язаний оплачувати вартість наданих послуг Підрядником, п. 2.3.2 Підрядник має право отримувати плату за виконані роботи, п. 5.1 Замовник, протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання актів виконаних робіт оплачує виконані Підрядником роботи.

В порушення вищезазначених пунктів Договору № 20/ДД від 02.03.2015 відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги і станом на 01.12.2015 має заборгованість в розмірі 82 823,85 грн.

Позивач зазначає, що загальна сума боргу по Договору № 600 від 22.08.2014 та Договору №20/ДД від 02.03.2015 складає 112 823,85 грн.

Матеріалами справи, а саме актами здачі-приймання робіт (надання послуг), підтверджується факт виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт на загальну суму 112 823,85 грн.

Господарський суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами частини першої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, згідно з якою, Замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Пунктом 4.2 вищезазначених договорів передбачено, що Замовник протягом пяти робочих днів з моменту отримання від Підрядника акту виконаних робіт проводить перевірку виконаної роботи згідно з наданим актом та, в разі відсутності зауважень, підписує акт виконаних робіт про що повідомляє Підрядника, а у разі, якщо в ході перевірки виконаних робіт у Замовника виникнуть зауваження до якості та обсягу виконаних робіт настають наслідки передбачені п. 2.4.4. Договору.

Таким чином, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідач не подав доказів того, що ним було заявлено про недоліки у виконаних позивачем роботах, обґрунтованих доказів неякісного чи не в повному обсязі виконання підрядних робіт.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без будь-яких зауважень.

Відсутність висловлених відповідачем зауважень до виконаних робіт свідчить, в свою чергу, про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у відповідача обов'язку щодо їх оплати.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній в п. 6 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 «Про практику вирішення спорів, повязаних із виконанням договорів підряду».

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що відповідачем не надано належних доказів неналежного виконання позивачем умов договорів підряду та наявність підписаних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) свідчить про належне виконання позивачем покладених на нього договором зобовязань.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що факт виконання позивачем робіт відповідно до Договору № 600 від 22.08.2014 та Договору №20/ДД від 02.03.2015 складає 112 823,85 грн., обсяг і якість вказаних робіт підтверджується відповідними актами, які є належними та допустимими доказами. Відповідач не розрахувався за виконані роботи і доказів того, що ним було заявлено про недоліки у виконаних позивачем роботах не подав, тому суд, з врахуванням встановлених обставин справи на підставі наявних в справі доказів та положень чинного цивільного законодавства, вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 837, 853 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню по Договору № 600 від 22.08.2014 (п. 6.1 Договору) в розмірі 7 947 грн. 94коп. та по Договору № 20/ДД від 02.03.2015 (п. 6.1. договору) в розмірі 23 565 грн. 00 коп.

Суд, перевіривши розрахунок пені, погоджується з розрахунком, наданим позивачем.

Право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачено умовами договорів. Враховуючи, що дана сума пені нарахована з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України і Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по вищевказаним договорам позивач просить стягнути з відповідача 12 690 грн. 00 коп. (по Договору № 600 від 22.08.2014) і 1 916 грн. 98 коп. (по Договору № 20/ДД від 02.03.2015) інфляційних втрат та 789 грн. 04 коп. (по Договору № 600 від 22.08.2014) і 1 322 грн. 12 коп. (по Договору № 20/ДД від 02.03.2015) 3% річних.

Господарський суд, здійснивши оцінку доказів, на яких ґрунтуються відповідні розрахунки позивача, здійснивши свій розрахунок, дійшов висновку, що позивачем зроблений вірний розрахунок інфляційних втрат і 3% річних.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4 ст. 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 415 грн. 82 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 610, 629, 837, 853, , 854, 883 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Горького, б. 21, ЄДРПОУ 37654796) на користь Приватного підприємства МАГ (40000, м. Суми, вул. Металургів, 13а, код ЄДРПОУ 31930754) по Договору № 600 від 22.08.2014: 30 000,00 грн. основного боргу, 7 947,94 грн. пені, 789,04 грн. 3% річних, 12 690,00 грн. інфляційних втрат; по Договору № 20/ДД від 02.03.2015: 82 823,85 грн. основного боргу, 23 565,00 грн. пені, 1 322,12 грн. 3% річних, 1 916,98 грн. інфляційних втрат, 2 415 грн. 82 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.03.2016

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА