Рішення № 56372511, 05.02.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 601/1880/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Білосевич Г.С. Провадження № 22-ц/789/94/16 Доповідач - Гурзель І.В.Категорія - 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Гурзеля І.В.

суддів - Дикун С. І., Ходоровський М. В.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю сторін - представників позивачів ОСОБА_1,ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3

йго представника ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_3 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 листопада 2015 року по справі за позовом релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с.Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви до ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа без пред'явлення самостійних позовних вимог - Тернопільська обласна державна адміністрація про визнання недійсним ( протиправним) та скасування протоколу загальних зборів віруючих УПЦ "Парафія Св. Апостола Іоанна Богослова " с.Колосова та визнання недійсними і скасування статуту релігійної громади "Парафії Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова єпархії Української Православної Церкви,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом в інтересах релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви до ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа без пред'явлення самостійних позовних вимог - Тернопільська обласна державна адміністрація про визнання недійсним ( протиправним) та скасування протоколу загальних зборів віруючих УПЦ "Парафія Св. Апостола Іоанна Богослова " с. Колосова . В процесі розгляду справи, позивачі збільшили позовні вимоги та просили також визнати недійсним і скасувати статут релігійної громади "Парафії Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова єпархії Української Православної Церкви. Обґрунтовували свої вимоги тим, що релігійна громада «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» села Колосова Тернопільської єпархії УПЦ діє на підставі статуту затвердженого у встановленому законом порядку та у відповідності до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» . Членство в парафії не є фіксованим. Вважає, що проявом втручання у внутрішню діяльність їх релігійної громади стали збори жителів села, які начебто проводилися в с. Колосова 26 квітня 2015р. ОСОБА_3 і ОСОБА_6. Вказаними особами було підписано протокол № 1 загальних зборів УПЦ «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова», яким прийнято рішення незаконно постановлено перейти з УПЦ до УПЦ КП та прийнято статут УПЦ КП який порушує права релігійної громади «Парафії Святого Апостола Іоана Богослова» села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви. Вважають, що рішення загальних зборів жителів села не може впливати на діяльність їх релігійної громади, як відокремлено юридичної особи, яка відповідно до закону управляється передбаченими статутом органами. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не мали права проводити збори, оскільки не являються членами релігійної громади «Парафія Святого Апостола Іоана Богослова». 26 квітня 2015 року відповідачі склали протокол, який ніби то приймався особами, які не входять до складу парафії Святого Апостола Іоана Богослова УПЦ с. Колосова Кременецького району про внесення змін до статуту та викладення його в новій редакції. Внаслідок чого змінилось церковне підпорядкування парафії з УПЦ на УПЦ КП. Члени парафії не приймали участі в загальних зборах 26.04.2015р. та згоди на перехід в КП не давали. Таким чином, рішення щодо їх парафії прийняте сторонніми особами, що є наслідком втручання в її діяльність. Підписантами вказаного вище протоколу є жителі села Колосова, які не мають відношення до парафії, оскільки не визнають статут Парафії, не відвідують богослужіння та не перебувають канонічному послухові настоятелю, (пункт 11 Статуту парафії). Головою Колосівської сільської ради засвідчено лише підписи голови та секретаря, що ж до інших 185 осіб, які брали участь у голосуванні, не проводилося засвідчення підписів. Тому не можливо ідентифікувати чи дійсно врахована воля усіх присутніх на зборах. Про проведення загальних зборів, настоятеля не повідомлялося, участі настоятель парафії не брав, протокол не підписував. Відповідно до п.п. 8, 9, 12, 14 розділу VIII Статуту про управління УПЦ, роботою Парафіяльних зборів керує настоятель згідно з ухваленим регламентом. Парафіяльні збори обирають зі свого складу секретаря відповідального за ведення протоколу засідання. Протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та п'ятьма членами зборів, які обираються для цього. Протоколи Парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності. Просили суд визнати недійсним (протиправним) та скасувати рішення загальних зборів УПЦ «Парафія Св. Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецької району Тернопільської області оформлені протоколом від 26.04.2015р. №1.Скасувати протокол №1 загальних зборів УПЦ «Парафія Св. Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області від 26.04.2015р. Визнати недійсним та скасувати статут Релігійної громади «Парафія Св. Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату прийнятий зборами від 26.04.2015р. (протокол №1). Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 листопада 2015 року позов релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с.Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви - задоволено. Визнано недійсним (протиправним) та скасовано рішення загальних зборів УПЦ «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області оформлені протоколом від 26.04.2015 року № 1. Скасувано протокол № 1 від 26.04.2015 року загальних зборів віруючих УПЦ «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області. Визнано недійсним і скасовано статут релігійної громади «Парафії Святого Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату прийнятий зборами від 26.04.2015 року. Стягнуто в користь релігійної громади «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви із ОСОБА_3 121 грн. 80 коп. сплаченого судового збору та ОСОБА_6 121 грн. 80 коп. сплаченого судового збору. Не погоджуючись із даним судовим рішенням представник ОСОБА_3 та ОСОБА_6- ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 листопада 2015 року скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Заслухавши відповідача ОСОБА_3 його представника ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги, представників релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" с.Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви ОСОБА_1, ОСОБА_2, які просять апеляційну скаргу відхилити, представника третьої особи ТДОА ОСОБА_5, яка також вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Так, при задоволенні позовних вимог позивачів суд першої інстанції насамперед керувався тим, що оскільки, членство в церковних громадах не є фіксованим, встановити кількість членів релігійної громади, які приймали участь у зборах неможливо, а тому зазначеним протоколом складеним за підписом відповідачів та статутом відбулось порушення прав членів релігійної громади, яка дотримувалась вимог діючого статуту, зміни в статут внесені не у спосіб передбачений законодавством та статутом церкви, а тому суд скасував рішення загальних зборів викладені у відповідному протоколі та новоприйнятий статут. Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується частково з огляду на наступне. Так, відповідно до ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Крім цього, згідно із статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію переконання' підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Також, відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» № 987 від 23.04.1991 року, кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Згідно ст. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного і того ж культу, віросповідання, напрямку, течії або толку, які добровільно об'єднались з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості. Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим. З копії виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 366031, Державним адміністратором Кременецької районної державної адміністрації проведено реєстрацію «Колосівська парафія Апостола Св. Іоанна Богослова Тернопільської єпархії Української Православної Церкви" 24.09.1991р. № 16401200000001735. Таким чином, релігійна громада "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви є юридичною особою та діє на підставі статуту затвердженого керуючим Тернопільською єпархією Української Православної Церкви архієпископом Сергієм (Генсіцьким), зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради 24.09.1991 № 221 ( у редакції розпоряджень голови Тернопільської обласної державної адміністрації 28.04.2011 №308) зі підписом голови обласної державної адміністрації В.А. Хоптяна. Так, судом встановлено, що "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви є релігійною громадою, інтереси якої, представляє настоятель ОСОБА_1, який , також перебуває є членом парафії. Виходячи з п.п. 10, 11 Статуту релігійної громади "Парафія святого апостола Іоанна Богослова", органами парафіяльного управлінні є Парафіяльні збори, очолювані настоятелем та Парафіяльна рада, підзвітні настоятелю. Парафіяльні збори складаються з православних віруючих, кліриків, мирян, які досягли 18-річного віку, в канонічних питаннях визнають обов'язковість Статуту Української Православної Церкви, регулярно відвідують богослужіння, сповідь, перебувають у канонічному послухові настоятелю і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті. В п. 16 Статуту зазначається, що парафію очолює настоятель, який запрошується Парафією та призначається єпархіальним архіреєм. Настоятель повноважно представляє Парафію при вирішенні канонічних, богослужбових, катехізичних, благодійних та церковнопарафіяльних питань, повноважно представляє Парафію перед органами державної влади, органами місцевого самоврядування та в суді, звітує перед парафіяльними зборами про виконання прийнятих рішень та ін. Оскільки, парафія є юридичною особою, то згідно з ч.І ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав і обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Так, протоколом № 1 загальних зборів віруючих УПЦ «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» села Колосова від 26.04.2015 р. прийнято нову редакцію Статуту релігійної громади та прийнято рішення про перехід релігійної громади «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» до Тернопільської єпархії УПЦ КП. Згідно п. 1 нового Статуту, затвердженого керуючим Тернопільською єпархією Української Православної Церкви Київського Патріархату Архієпископом ОСОБА_7 (ОСОБА_7), Релігійна громада «Парафія Святого Іоанна Богослова» села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату є первинним структурним підрозділом Української Православної Церкви Київського Патріархату, який в канонічному та організаційному підпорядкуванні входить до Тернопільської єпархії УПЦ КП. Парафія являється правонаступником релігійної громади з наданням їй усіх попередніх прав і обов'язків, зареєстрованої рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 24 вересня 1991 року № 221. У відповідності до ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" № 987 від 23.04.1991 року, статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях. При цьому, відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" № 987 від 23.04.1991 року, у статуті (положенні) релігійної організації повиненно містититися відомості про: порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації. Крім цього, ст. 13 даного Закону передбачено, що релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення). Так, відповідно до п.1, п.4 ст.83 ЦК України положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ не встановлені законом. Отож, спеціальним законодавством, яким є Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" та Статутом релігійної громади "Парафія святого апостола Іоанна Богослова", який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради 24.09.1991 №221 зі змінами, не висвітлено питання порядку внесення змін до зазначеного статуту релігійної організації, а тому в даному випадку слід керуватися загальними нормами цивільного законодавства.

У відповідності до п.8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Колегія суддів вважає, висновок суду першої інстанції про унеможливлення встановлення кількісного членства релігійної громади неправильним. Доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія бере до уваги. Так, суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність фіксованого членства і спірності питання підрахунку голосування на зборах. Однак, судом не надано правову оцінку листам Колосівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області від 08.06.2015 року № 165 , Районної державної адміністрації вих. № 01-990/02-319 від 09.06.2015 року та Районної державної адміністрації № 01997/02-319 від 11.06.2015 року де зазначається, що - "аналізуючи ситуацією та в зв'язку з тим, що згідно з опитуванням жителів с.Колосова за Українську Православну Церкву Київського Патріархату 101 житель за Українську Православну Церкву 50 чоловік утрималися 34 чоловіки, детально вивчивши дане питання та керуючись ст.14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" вважаємо за потрібне зареєструвати статут релігійної громади " Парафія Сваятого Іоана Богослава" с.Колосова Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату, а діючий статут УПЦ Тернопільської Єпархії залишити без змін, так як частина жителів є прихильниками УПЦ Тернопільської єпархії". Зазначені відомості, встановлені органами місцевого самоврядування та місцевою райдержадміністрацію у відповідності до ст. 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" у необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів.

Таким чином, законодавством допускається взяття до відома висновку місцевих органів влади, які необхідні відповідному органу при реєстрації чи внесення змін до статуту. Кількісний склад приналежності осіб до тієї чи іншої конфесії, який визначений у наведених листах, збігається з результатами голосування, зафіксованими в оспорюваному протоколі від 26 квітня 2015 року, де за вихід зі складу Тернопільсько-Кременецької єпархії УПЦ (Московського патріархату (редакція оригіналу)) та приєднання до Тернопільської єпархії УПЦ Київського патріархату та внесення відповідних змін до статуту проголосувало 101 особа, проти -50, утримались -34. Зважаючи на це, колегія апеляційного суду, зазначені в оспорюваному протоколі цифри кількісного голосування бере до уваги, як дійсні. Крім того, колегією суддів приймаються до уваги, як правильні доводи апелянта про те, що законодавством передбачено право релігійної громади на зміну канонічного підпорядкування, а тому внаслідок скасування судом першої інстанції оспорюваного рішення загальних зборів від 26 квітня 2015 року, відбулось порушення цього права. Так, рішення зборів приймалось по 5-ти питаннях, серед яких обрання голови та секретаря зборів релігійної громади, вихід зі складу єпархії (Московського патріархату - редакція протоколу) та перехід в Київський патріархат, прийняття статуту у новій редакції, визначення уповноважених осіб для реєстрації Статуту. Всі зазначенні питання, відносяться до самоврядної компетенції зборів.

Разом з тим, релігійна громада в 1991 році, виявивши бажання зареєструвати Статут у відповідних державних органах влади, що не є обов'язковим, вступила у певні юридичні відносини з державою з метою отримання законодавчих гарантій її захисту та визнає, що державні органи влади реєструють статут чи зміни до нього тільки у випадку, якщо їх положення не суперечать законодавству. Також, у відповідності до ст. 29 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" , забезпечення виконання та додержання законодавства про свободу совісті, світогляду, віросповідання та релігійні організації здійснюють у межах компетенції центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері релігії, інші центральні органи виконавчої влади, органи прокуратури, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

А тому, при вирішенні питання правильності внесення змін до діючого статуту, колегія суддів керується положеннями п.1, п.2, п.5 ст. 98 ЦК України, яка підлягає застосуванню, згідно з п.4 ст 83 ЦК України, у відповідності до яких загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Таким чином, положення ст. 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", щодо реєстрації статуту громадянами в кількості 10 чоловік, стосуються тільки процесу реєстрації прийнятих до статуту змін і доповнень в органах державної влади, а не внесення змін до статуту. А тому, суд не погоджується з твердженнями апелянта, про правомірність внесення змін, який в свої доводах ототожнює порядок внесення змін до Статуту з порядком реєстрації внесених змін в органах державної влади.

Отже, внесення змін до статуту, шляхом викладення його в новій редакції потребує 3/4 голосів. В даному випадку за внесення змін голосував 101 громадянин зі 184 присутніх на зборах, що є більше чим 1/2 , однак не становить визначену законом кваліфікаційну більшість - 3/4 необхідних для цього голосів.

Разом з тим, внесення змін до Статуту оспорюваним рішенням зборів, відбулось не у спосіб, який визначений законодавством. А тому, в цій частині оскаржене рішення зборів підлягає скасуванню.

Як вбачається з копії статуту (а.с. 60-62) парафіяльними зборами протокол № 1 від 26 квітня 2015 року прийнято статут релігійної громади "Парафія святого апостола Іоанна Богослова" який зареєстрований рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради 24.09.1991 №221 та затверджений керуючим Тернопільською єпархією Української православної церкви Київського Патріархату настоятелем Архієпископом ОСОБА_7 (ОСОБА_7) 2015 р. Вказівок про те, що даний Статут прийнятий у новій редакції чи про припинення дії статуту 1991 року у вказаному засновницькому документі немає. В п. 1 Статуту громада позиціонує себе, як правонаступник релігійної громади з наданням їй усіх релігійних прав і обов'язків, зареєстрованої рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 21 вересня 1991 року. Правова оцінка правильності вказаного твердження, знаходиться поза межами зазначеного спору, оскільки стосується майнових та інших прав чи обов'язків обох релігійних громад с. Колосова, які не є предметом спору.

У відповідності до ч.3 ст.215 ЦПК України у мотивувальній частині рішення суд повинен зазначити встановленні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини .

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком Кременецької райдержадміністрації викладеній в листі від 9.06.2015 року на ім'я директора департаменту культури релігій та національностей Тернопільської ОДА (а.с.15) про те, що в с. Колосова відбувся поділ релігійної громади УПЦ на УПЦ та УПЦ КП. А тому, вони пропонують зареєструвати статут новоствореної релігійної громади , а діючий статут залишити без змін.

Така позиція органів місцевої влади відповідає ст.16 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" де передбачено можливість поділу, злиття, приєднання релігійної організації і вона відображає дійсні правовідносини, які склались в середині релігійної громади.

Разом з тим, зазначеною статтею передбачено що діяльність релігійної організації припиняється за рішенням суду в позовному порядку за правилами ЦПК України. Зазначене положення закону діє у визначенні підсудності по справі, оскільки у позові йдеться про захист від фактичного припинення діяльності релігійної організації шляхом внесення змін до статуту і воно кореспондується з ч.2 ст. 16 ЦК України та ст. 15 ЦПК України, оскільки право вибору стороною способу на захист порушеного права є визначальним, а отже сторона вправі захищати себе по вказаній категорії справ не тільки у разі пред'явлення до неї позову, а і пред'явленням позовних вимог на захист, чим вона скористалась.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не правильно застосовано рішення Європейського суду з прав людини по справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" (Заява № 77703/01) від 14 червня 2007 року , а саме де зазначається, - "що відмова Київської міської державної адміністрації зареєструвати зміни до статуту громади-заявника, яка була підтримана Київським міським судом та Верховним судом, становить втручання у право громади-заявника на свободу віросповідання, передбачене статтею 9 Конвенції, взято окремо та у поєднанні із статтею 11.Зокрема суд зазначає , що цим втручанням органи державної влади обмежили можливість згаданої релігійної групи, здійснювати в повній мірі релігійну діяльність та діяльність, яку зазвичай здійснювали зареєстровані неурядові юридичні особи. Втручання, також перешкодило приєднанню до Київського Патріархату, як незалежної релігійної групи, яка керує справами церкви, яку вона збудувала і де де зазвичай відправляла релігійні обряди. Суд нагадує, що "Закон" має бути сформульовано з достатнім ступенем передбачуваності, щоб надати громадянину можливість в розумній, залежно від обставин, мірі, передбачити наслідки певної дії" є вірним. Вказані висновки Європейського суду з прав людини, хоча і стосувались процесу реєстрації статуту, однак беруться колегією суддів до уваги, так як у відповідності до ст.18 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, підлягають застосуванню під час розгляду справ. Крім того, колегія суддів вважає, що право новоствореної релігійної громади підлягає захисту, шляхом скасування рішення суду, щодо скасування статуту цієї громади.

Разом з тим, реєструючи свій статут, громада яка виділилась, не може порушувати права іншої частини релігійної громади, сповідувати віру і діяти відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури та мати правоздатність, шляхом перебування в релігійній організації, за виключенням права вносити зміни до статуту кваліфікованою більшістю, у спосіб визначений законодавством .

Так, в п.115 справи "Свято-Михайлівська Парафія проти України" (Заява 77703/01) Страсбург, 14 червня 2007 року вказано: "як неодноразово зазначалося у рішеннях Суду, у висвітленнях пункту 2 статті 11 і так само в статті 9 Конвенції, втручання може бути виправданим, якщо воно "встановлено законом" та здійснено "згідно закону", оскільки оскаржувані заходи повинні не тільки мати законодавче підґрунтя, але й передбачатися якісним законом, який має бути достатньо доступним та передбачуваним, щодо наслідків його застосовування, тобто бути сформульованим у спосіб, який дає змогу кожній особі у разі потреби, за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Крім того, одним із засобів користуванні правом сповідувати певну релігію, особливо для релігійної громади в її колективному вимірі, є можливість забезпечити судовий захист громади, її членів та її майна.

У випадку зазначеному в п.4 оспорюваного рішення зборів, прийняття нової редакції статуту, ці права позивачів, як релігійної громади (організації) втрачаються, оскільки Статут, який визнають і виконують члени цієї громади втратить юридичну силу. А тому, права позивачів, як релігійної громади, діяльність якої може припинитись, також підлягають захисту шляхом скасування частини зазначеного в цьому пункті рішення що до " нової редакції" Статуту.

За вказаних обставин рішення Кременецького районного суду від 25 листопада 2015 року було частково прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому по справі слід ухвалити нове рішення.

Оскільки, вимоги сторін, як позивачів так і апелянтів - відповідачів задоволені частково і обидві сторони понесли рівні судові витрати при зверненні до суду з позовом та оплаті апеляційної скарги, то при їх розподілі у відповідності до ст. 88 ЦПК України компенсації сторін одна одній будуть рівними, а тому проводити їх розподіл недоцільно.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_3 - задовольнити часткового.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 листопада 2015 року в частині визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів УПЦ «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області оформлені протоколом від 26.04.2015 року № 1. змінити, виклавши у новій редакції.

Визнати частково недійсним рішення загальних зборів віруючих УПЦ «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області від 26.04.2015 року в частині зазначення викладення статуту в новій редакції.

Виключити з п.4 протоколу № 1 від 26.04.2015 року загальних зборів віруючих УПЦ «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області слова "у новій редакції".

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 25 листопада 2015 року в частині визнання недійсним та скасування статуту релігійної громади «Парафії Святого Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату прийнятий зборами від 26.04.2015 року-скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у визнанні недійсним та скасуванні статуту релігійної громади «Парафії Святого Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату прийнятий зборами від 26.04.2015 року -відмовити.

Судові витрати покласти на сторони в межах понесених ними при розгляді справи.

Рішення Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.В. Гурзель