Рішення № 56372326, 26.02.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/11798/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/789/192/16 Доповідач - Гурзель І.В.Категорія - 2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2016 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Гурзеля І.В.

суддів - Щавурська Н. Б., Ходоровський М. В.,

при секретарі - Панькевич Т.І.

з участю сторін - представника позивача ОСОБА_1,представників відповідача ОК ЖБК "Корольова 5" Югова С.А. та Клебана В.М., представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Корольова, 5", ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень правління та загальних зборів кооперативу, скасування державної реєстрації на нерухоме майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору про внесення пайового внеску,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_5 звернулась в суд із позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Корольова,5», ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень правління та загальних зборів кооперативу, скасування державної реєстрації на нерухоме майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору про внесення пайового внеску.

В обґрунтуванні позивних вимог послалась на те, що 26 березня 2010 року між нею та ПП Тернопільська фірма «Будівельник» було укладено договір відповідно до якого зазначене підприємство зобов'язувалось збудувати та передати у власність позивачу квартиру АДРЕСА_1.

Так, 11 липня 2011 року Тернопільським міськрайонним судом прийнято рішення, відповідно до якого за нею визнано майнове право на 51,64 м.кв. площі зазначеної квартири - пропорційно оплаченої нею суми згідно договору. Довідавшись, про те, що створено обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив Корольова 5» вона подала заяву про вступ до даного кооперативу та 30 березня 2011 року вона сплатила на рахунок кооперативу 1500 гривень в якості вступного членського внеску за квартиру. В подальшому, вона намагалась сконтактувати з головою кооперативу, однак вони поміняли місце перебування і їй це не вдалось. Як стало відомо пізніше, загальними зборами кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Корольова 5» не приймалось рішення про визначення розміру вступного, членських внесків та паю, її не було поставлено до відома про розмір таких внесків, які були б затверджені рішенням загальних зборів. Крім цього, загальними зборами кооперативу не приймалось рішення про порядок передачі паїв його членами кооперативу.

ОСОБА_5 свій майновий пай кооперативу не передавала. Таким чином, спірна квартира АДРЕСА_1 не була передана кооперативу, як пайовий внесок, - кооператив не приймав її на баланс, а тому, на її думку, зазначене майно кооперативу не належить. Крім цього, рішенням правління вказаного кооперативу №11 від 12.03.2013 року, загальних зборів кооперативу від 21.04.2013 року вирішено продати її квартиру АДРЕСА_1. Однак, на думку позивача правління та загальні збори не приймали рішення про передачу зазначеної квартири в якості паю члену кооперативу ОСОБА_6 Також, відповідно до протоколу №16 загальних зборів членів кооперативу від 08 грудня 2013 року спірну квартиру АДРЕСА_1, яку ще 02 жовтня 2013 року було передано в якості паю ОСОБА_6 повторно вирішено продати.

На думку позивача, внаслідок незаконних дій кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Корольова 5», порушено її майнові права, а тому вона вважає, що зазначені рішення слід визнати недійсними та скасувати, як і правостановлюючі документи ОСОБА_6

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Корольова,5», ОСОБА_6 про визнання недійсними рішень правління та загальних зборів кооперативу, скасування державної реєстрації на нерухоме майно, визнання недійсним свідоцтва про право власності та договору про внесення пайового внеску - відмовлено.

Не погоджуючись з даним судовим рішення ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, представники відповідача ОК ЖБК "Корольова , 5" Югов С.А. та Клебан В.М. заперечили проти поданої апеляційної скарги, вважають рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши сторони, дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі в межах позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Так, відмовляючи позивачу ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався перш за все нормами діючого статуту ОК ЖБК "Корольова , 5" і зробив висновок, що дії зазначеного кооперативу та ОСОБА_6 по набутті права на спірну квартиру, відповідали статутним нормам відтак не встановив підстав недійсності рішень кооперативу та договору про купівлю-продаж спірної квартири між сторонами.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки судом першої інстанції невірно визначено правовідносини між сторонами, як наслідок застосовано не ті норми права. Суд помилково обмежився перевіркою відносин між відповідачами, які дійсно регулюються статутом кооперативу, однак не перевірив правовідносин позивача з відповідачами. Так, статутні норми кооперативу не регулюють відносин між кооперативом та ОСОБА_5, оскільки остання членом кооперативу не була, що сторонами неоспорювалось, а отже спір повинен був вирішуватись на підставі норм цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 26 березня 2010 року між ПП «Тернопільська фірма «Будівельник» (Сторона-1) та ОСОБА_5 (Сторона-2) укладено договір, відповідно до умов якого Сторона-1 приймає Сторону-2 у пайове будівництво двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Планова вартість цільового об'єкту на момент укладення договору складає 262768 гривень.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 11 липня 2011 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» про визнання майнових прав на частку в об'єкті незавершеного будівництва, визнано за ОСОБА_5 майнові права на 51,64 м.кв. двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

В подальшому фірма "Будівельник " не завершила добудову будинку та згідно договору від 11.08.2011 року передала "ЖБК Корольова 5" у власність (редакція договору) матеріали та обладнання , які були використанні у процесі будівництва (створення мана) з відповідними актами передачі (а.с.80-83). В договорі зазначалось, що вказані матеріали та обладнання придбано за кошти осіб, з якими було укладено договори, що до будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1.

Для завершення будівництва будинку по АДРЕСА_1, пайовики створили Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Корольова,5» на основі добровільного об'єднання пайовиків фірми "Будівельник".

Згідно висновку про вартість майна від 21.10.2011 р. №95, наданого ПП «Експертоцінка», вартість переданого об'єкта, відповідно до висновку про вартість майна, станом на 13.10.2011 року становить 33 117 440 грн.

Також, 09.01.2013 року Інспекція ДАБК у Тернопільській області зареєструвала Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № ТП 14313000568 на ім'я замовника ОК ЖБК «Корольова,5» - групи зблокованих секційних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів на землях Байковецької сільської ради Тернопільського району на АДРЕСА_1.

Як пояснив голова кооперативу, на час передачі їм майна, коробка будинку була готова в т.ч 9 - й поверх, де знаходилась спірна квартира, крім перекриття стелі .

Відповідно до протоколу загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Корольова, 5» від 09 серпня 2011 року, зборами прийнято рішення про встановлення першого вступного внеску для вступу громадян до кооперативу наступним чином: для дольовиків (пайовиків) на квартиру у розмірі 1500 гривень, місячний членський внесок для дольовиків (пайовиків) на квартиру у розмірі 35 гривень в місяць. Крім цього, відповідно до протоколу №5 загальних зборів ОК ЖБК Корольова,5 від 12..02.2012 року, встановлено вартість одного метра квадратного загальної площі квартир у розмірі 480 гривень.

Згідно з копії заяв від 22.02.2013 року, представлених ОСОБА_5, адресованих голові ОК «ЖБК Корольова-5», остання просила повідомити її реквізити для оплати коштів за невиплачені квадратні метри (13,91) двокімнатної квартири АДРЕСА_1 за договором від 26.03.2010 року, укладеного між нею та ПП «Будівельник», зазначила, що нею було внесено на рахунок зазначеного кооперативу членський внесок у розмірі 1500 гривень. Зазначені заяви, виходячи із тверджень представника позивача, було надіслано рекомендованими листами 26.02.2013 року на адресу кооперативу.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно із копії квитанції №35 від 30.09.2011 року, ОСОБА_5 було внесено на рахунок кооперативу ОК ЖБК «Корольова,5» 1500 гривень, призначення платежу членський внесок за квартиру. Крім цього, судом встановлено, що рішення правління із затвердженням його в подальшому зборами обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Корольова,5», відповідно до Статуту ОК ЖБК «Корольова, 5», про прийняття ОСОБА_5 до зазначеного кооперативу не приймалось.

Також, як вбачається з протоколу засідання членів правління ОК «ЖБК Корольова-5» від 12 березня 2013 року (питання №1), головою кооперативу наведено заборгованість по сплаті боржниками, у тому числі квартири АДРЕСА_1 пайових внесків, яка в загальній сумі складає 752 536 гривень, запропоновано вжити заходів щодо продажу квартир, після погодження з пайовиками на загальних зборах кооперативу.

Згідно із протоколом №13 від 21 квітня 2013 року загальних зборів кооперативу ОК «ЖБК Корольова,5», зборами вирішено підтвердити зазначене рішення членів правління від 12.03.2013 року протокол №11, у тому числі щодо сум заборгованості по квартирах, та здійснити продаж квартир з великою заборгованістю, у тому числі квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до протоколу №16 від 08 грудня 2013 року загальних зборів кооперативу ОК «ЖБК Корольова. 5», зборами вирішено підтримати рішення членів правління кооперативу та затверджено вартість одного метра квадратного загальної площі квартири у розмірі 4878 гривень. Також, вирішено повторно підтвердити відчуження квартир та критих автостоянок в пайовиків, які не є членами кооперативу та не платників пайових внесків, у тому числі квартиру АДРЕСА_1, а також затверджено список членів кооперативу, які виключені із нього та членів кооперативу, які було передано до реєстраційного центру згідно додатку №1 та додатку №2, відповідно до яких дольовиком та членом кооперативу зазначено ОСОБА_6.

Зазначене рішення про відчудження квартири АДРЕСА_1 порушує майнові права ОСОБА_5 на зазначену квартиру, які встановленні рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 11 липня 2011 року, яке набрало законної сили та у відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають. А тому, доводи ОСОБА_5 в цій частині беруться колегією до уваги.

Так, майном, як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами у відповідності до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Крім того, у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 січня 2013 р. у справі № 6-168цс12 робиться висновок, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Таким чином, захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Статтею 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" визначено перелік можливих механізмів залучення коштів у житлове будівництво, якими є: фонди фінансування будівництва, фонди операцій знерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця нерухомості.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиційною діяльністю вважається сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави щодо реалізації інвестицій.

В даному випадку діяв інститут спільного інвестування способом, не забороненими чинним законодавством, а тому до даних правовідносин слід застосувати зазначений закон.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" основним правовим документом, що регулює відносини між суб'єктами інвестиційної діяльності є договір (угода). Враховуючи це, інвестор, який правомірно здійснює інвестиційну діяльність, зобов'язаний укласти договір або низку договорів, якими врегулюються відносини, пов'язані із створенням об'єкта інвестицій, у тому числі об'єкта житлового будівництва. Саме на такі договір/договори розповсюджується обмеження на їх розірвання, яке передбачене частиною 4 статті З Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Також, статтями 18, 19 зазначеного Закону встановлюються державні гарантії та захист інвестицій.

У відповідності до ст.1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У справі ЄСПЛ від 5 січня 2000 р. в справі "Бейелер проти Італії" зазначається, що "...поняття "майно" в ст. 1 Конвенції має автономне значення, яке не обмежується власністю на фізичні речі. Воно є незалежним від формальної класифікації в національному праві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, можуть розглядатися як право власності і таким чином, як "майно" в контексті цього положення .

Майнові права на житло являються активами, оскільки можуть передаватись в іпотеку.

Таким чином, відповідач ОК ЖБК "Корольова , 5" укладаючи з ОСОБА_6 оспорюваний договір про внесення пайового внеску за квартиру АДРЕСА_1 не врахував, що зазначена квартира була проінвестована позивачкою ОСОБА_5 в розмірі 51,64 кв.м з необхідних 65,55 кв.м., що встановлено судовим рішенням.

Цей факт, також, підтверджується висновком про вартість майна де зазначено готовність фундаментів та покрівлі будинку АДРЕСА_1 - 95%, стін, перегородок, перекриття -90% (а.с.86) що приблизно відповідає вкладеним позивачкою інвестиціям.

При цьому, кооператив розпорядився майном та майновими правами, які йому не належать. Кооперативу передано від попереднього підрядника, такі ж права та обов'язки, які той мав по відношенню до інвесторів будівництва, тобто обов'язок добудувати будинок із здачею в експлуатацію та виділити квартиру, що ним по відношенню до позивача не було дотримано.

Доводи кооперативу про те, що він був власником оспорюваної квартири оскільки провів її добудову не є вірними, так як власність може набуватись в силу закону чи договору.

Доводи апелянта про те, що вона вчинила зі своєї сторони всі дії на вступ до кооперативу з метою добудови квартири, а голова кооперативу ухилявся від вирішення питання прийняття її в члени кооперативу, змінював адреси перебування кооперативу, як і доводи представника кооперативу про те що позивач крім перерахування вступного внеску в розмірі 1500 грн. більше не з'являлась до кооперативу і не дивлячись на їх неодноразові повідомлення її листами в 2012-13 роках та опублікування в газетах "Урядовий кур'єр" та "Свобода" про чергові збори членів кооперативу, уникала оформлення статутних відносин з кооперативом та сплати статутних внесків та решти коштів за добудову, судом приймаються до уваги, однак вони не є вирішальними при вирішенні зазначеного спору, оскільки доведеність чи недоведеність зазначених фактів не впливає на набуття правоздатності кооперативу розпоряджатись правами на майно позивача, визначене рішенням суду.

Колегія суддів, також визнає, що окрім майнових прав на спірну квартиру, ОСОБА_5 у зв'язку із зобов'язанням добудови і її ухилення від виконання вказаних зобов'язань може порушувати права інших забудовників, однак у випадку зазначених дій ОСОБА_5, як про це стверджують відповідачі, припинення її майнових прав з цих підстав, повинно відбуватись в судовому порядку, а не за рішенням кооперативу. Кооператив не має права вирішувати питання, щодо майна інших осіб, які не являються його членами.

Так, згідно із ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В даному випадку зміст договору про внесення пайового внеску від 10.09.2013 року на спірну квартиру АДРЕСА_1 суперечив вищенаведеним нормам цивільного права, щодо захисту майнових прав позивачки на цю ж квартиру, нормам права щодо правомірності набуття кооперативом власності на майно ( ст.ст. 328, 331 ЦК України), яке створене за участю коштів іншої особи, а тому його слід визнати недійсним, як і рішення кооперативу які передували укладенню цього договору, так і свідоцтва про підтвердження та реєстрацію права власності за ОСОБА_6

За вказаних обставин рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає до скасуванню.

Відповідно до ст. 307, 309 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити .

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 09 грудня 2015 скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5

Визнати недійсним рішення правління обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Корольова 5» № 11 від 12.03.2013 року в частині продажу квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним рішення загальних зборів обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив Корольова 5» №13 від 21.04.2013 року та №16 від 08.12.2013 року в частині продажу квартири АДРЕСА_1. Визнати недійсним договір про внесення пайового внеску від 10.09.2013 року, укладеного між ОСОБА_6 та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив Корольова 5»

Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №8761115 від 06 грудня 2013 року.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності видане 06 грудня 2013 року реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції. Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру об'єкт житлової нерухомості, АДРЕСА_1, номер нерухомості 234283261252 за ОСОБА_6.

Рішення Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.В. Гурзель