Ухвала суду № 56371617, 09.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

1[1]

У Х В А Л А

Іменем України

09 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого: судді Новова С.О.,

суддів: Балацької Г.О., Худика М.П.,

за участю секретаря судового засідання - Орліченко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду подання голови Дніпровського районного суду м. Києва про вирішення питання щодо направлення кримінального провадження № 12015100100011644 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України до Святошинського районного суду м. Києва,

в с т а н о в и л а :

02 березня 2016 року до Апеляційного суду м. Києва надійшли матеріали кримінального провадження № 12015100100011644 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України, разом з поданням голови Дніпровського районного суду м. Києва, внесеним на підставі ухвали підготовчого судового засідання цього ж суду від 22 лютого 2016 року, в якому порушується питання щодо направлення зазначеного кримінального провадження з одного суду до іншого в межах територіальної юрисдикції Апеляційного суду м. Києва.

В обґрунтування подання голова суду посилається на те, що, згідно обвинувальному акту, останнє за часом, більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2, було вчинено за адресою: проспект Леся Курбаса, 20 в м. Києві, що відноситься до територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однакові за тяжкістю, - суд у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Згідно вимог ст. 12 КК України, в залежності від ступеня тяжкості, злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.

Зокрема, тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Крім того, як прямо передбачено ст. 16 КК України, кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах на злочин настає за статтею 14або 15 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.

Отже єдиним критерієм визначення тяжкості кримінального правопорушення, відповідно до вимог закону, є вид та розмір основного покарання, яке передбачене санкцією відповідної статті (санкцією частини статті) КК України, а не вид та розмір покарання, яке може бути призначене винній особі з урахуванням інших положень, передбачених Загальною частиною цього Кодексу

Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12015100100011644 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 та ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України, а саме у вчиненні ряду нападів (ОСОБА_1 в період часу з 29.09.2015 по 04.11.2015, а ОСОБА_2 в період часу з 09.10.2015 по 04.11.2015) з метою заволодіння чужим майном, поєднаних з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинених особами, які раніше вчиняли розбій за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в інше приміщення, а також у готуванні до вчинення розбійного нападу на одне з приміщень ТОВ «ММК-Україна», розташоване в будинку № 4 по вул. Серафімовича в м. Києві, вчиненому особами, які раніше вчиняли розбій за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням в інше приміщення, яке обвинувачені планували вчинити 05.11.2015 приблизно о 15 годині, однак не потрапили до вказаного приміщення, оскільки були зупинені працівниками міліції.

Враховуючи зазначені обставини, а також вимоги наведених вище норм матеріального права, колегія суддів не погоджується з висновками, наведеними в ухвалі підготовчого судового засідання Дніпровського районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року про те, що зазначене кримінальне провадження надійшло до зазначеного суду з порушенням правил територіальної підсудності і що готування до злочину (ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України) не може вважатись однаковим за тяжкістю із закінченим злочином (ч. 3 ст. 187 КК України), оскільки тяжкість злочину визначається не за його стадією, а за самим злочином, в даному випадку за ч. 3 ст. 187 КК України, не залежно від того закінчений цей злочин чи ні.

У зв'язку з цим, суд першої інстанції не мав жодних правових підстав вважати, що останнім за часом та більш тяжким було кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, вчинене 04.11.2015 року по проспекту Леся Курбаса, 20 в м. Києві, що відноситься до територіальної юрисдикції Святошинського районного суду м. Києва, а тому його висновок, так само, як і висновок голови суду, про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшов до Дніпровського районного суду м. Києва з порушенням правил територіальної підсудності слід визнати таким, що не ґрунтується на вимогах закону та не відповідає фактичним обставинам кримінальних правопорушень, які прокурор, відповідно до обвинувального акту, вважає встановленими.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не погоджується з доводами подання голови Дніпровського районного суду м. Києва про те, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України підлягає направленню для розгляду за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва та вважає необхідним повернути матеріали зазначеного кримінального провадження для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва, зі стадії підготовчого провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 34 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Подання голови Дніпровського районного суду м. Києва залишити без задоволення.

Кримінальне провадження № 12015100100011644 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ст. 14, ч. 3 ст. 187 КК України, направити для розгляду за територіальною підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: ___ ___ ___

(НововС.О.) (Балацька Г.О.) (Худик М.П.)

Справа № 11-п/796/236/2016

Категорія: ст. 34 КПК України

Суддя - доповідач Новов С.О.