Ухвала суду № 56371542, 02.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Юрченко А.С.

за участю: представника заявника ОСОБА_2

представника ВДВС Бурлаки Р.В.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на і постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Бурлаки Руслана Володимировича про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», ОСОБА_5, ОСОБА_4, -

Справа №760/7909/15-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/3823/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В..Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Солом'янського районного управління юстиції в м.Києві Бурлаки Р.В. від 04 лютого 2015 року про відкриття виконавчого провадження №46332053 про стягнення з неї заборгованості на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.

В обґрунтування скарги посилалась на те, що на момент відкриття зазначеного виконавчого провадження вже закінчилися строки пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Крім того, звернула увагу на те, що виконавче провадження щодо неї безпідставно відкрите щодо стягнення усієї суми боргу, в той час як, на її думку, стягненню з неї на рівні з іншими двома боржниками підлягає заборгованість в рівних частках, тобто по 1/3 від усієї суми.

Крім того,посилалась на те, що державний виконавець безпідставно відкрив виконавче провадження за заявою КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, в той час як судове рішення прийняте було на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради. При цьому, рішення суду про заміну стягувана правонаступником не приймалось.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 року скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Бурлаки Руслана Володимировича про відкриття виконавчого провадження, заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», ОСОБА_5, ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, у якій вона просить ухвалу скасувати та постановити нову , якою направити справу для продовження розгляду справи, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 апелянт підтримала доводи апеляційної скарги із викладених в ній підстав.

Представник ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Бурлака Р.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 24 грудня 2010 року, було стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради заборгованість по оплаті за утримання житла та платі за комунальні послуги за період з 01 квітня 2008 року по 01 листопада 2010 року в сумі 3541 гривня 50 копійок.

На підставі зазначеного рішення Солом'янським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №2-2922-1/10 від 25 липня 2011 року щодо боржника ОСОБА_2.

Зазначений виконавчий лист стягувачем неодноразово пред'являвся до виконання, про що свідчать наявні на ньому відмітки державного виконавця, а також матеріали цивільної справи.

Постановою від 08 вересня 2014 року у виконавчому провадженні №42587247 було повернуто виконавчий лист №2-2922-1/10 від 25.07.2011р. стягувачу згідно з п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.2. ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно ч.5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (тобто протягом року).

Повторне пред'явлення стягувачем виконавчого листа №2-2922-1/10 від 25 липня 2011 року до виконання 02 лютого 2015 року здійснене в межах річного строку після його переривання згідно з ч. 3 ст.23 Закону, і підстав не приймати виконавчий лист на виконання у зв'язку з пропуском строків у державного виконавця не було.

Такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що виконавче провадження відкрите на підставі заяви не уповноваженої особи і з залученням неналежного стягувача, то в цій частині колегія суддів важчає зазначити наступне.

Як убачається зі змісту рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 24 грудня 2010 року, викладеного у виконавчому листі №2-2922-1/10 від 25 липня 2011 року, Позивачем у справі було Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради (код ЗКПО 35756919).

Рішенням Київської міської ради від 10 листопада 2011 року №607/6843 «Про внесення змін до рішення Київради від 23 червня 2012 року №291/5678 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва, та передаються до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації» КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради було перейменовано в Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.

Отже у відносинах між сторонами не відбулось заміни кредитора у зобов'язанні, ним залишилась та сама юридична особа, яка була утворена рішенням Солом'янської районної ради від 19 грудня 2007 року №218, зареєстрована в ЄДРПОУ за кодом 35756919, та після передачі до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації лише змінила своє найменування.

Зазначене свідчить про відсутність підстав для заміни стягувана у виконавчому провадженні відповідно до ст. 378 ЦПК України.

Встановлено також, що відповідно до пункту 23 Рішення Київської міської ради II сесії VII скликання від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» вирішено перейменувати Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації в Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».

Зазначені зміни були зареєстровані у встановленому порядку 28 січня 2015 року (а.с. 43), тобто вже після направлення на адресу виконавчої служби заяви про відкриття виконавчого провадження, яка датована 12 січня 2015 року.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2013 року заборгованість та судовий збір стягнута солідарно з ОСОБА_2 ОСОБА_5, ОСОБА_9

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи, що судовим рішенням визначене саме солідарне зобов'язання боржників, державний виконавець на підставі поданої стягувачем заяви цілком обґрунтовано відкрив виконавче провадження щодо ОСОБА_2 на всю суму зобов'язання, зазначеного у виконавчому листі №2-2922-1/10 від 25 липня 2011 року.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: