Постанова № 56371377, 10.03.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/4753/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Єресько Л.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни (надалі - позивач, ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач, Миргородська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2015 №0007661502, яким позивача зобов'язано сплатити штраф за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 28,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення, на підставі якого на ПАТ "ВіЕйБі Банк" накладено штраф за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб. Вказував, що відносно позивача розпочато процедуру виведення з ринку неплатоспроможного банку шляхом запровадження тимчасової адміністрації, під час якої згідно частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не здійснюється, зокрема, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач позов не визнав, у наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на правомірність та обґрунтованість спірного рішення, оскільки камеральною перевіркою платника податків встановлено факт несвоєчасної сплати ПАТ "ВіЕйБі Банк" земельного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 144,95 грн.

Представники позивача та відповідача надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки представники позивача та відповідача надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Суд встановив, що співробітником Миргородської ОДПІ 06.10.2015 проведено камеральну перевірку податкової звітності ПАТ "ВіЕйБі Банк" з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за травень, червень 2015 року (від 18.02.2015 вх. №9018039749).

У ході перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб, а саме - податкове зобов'язання за травень 2015 року у розмірі 58,30 грн сплачено із простроченням на 92 календарні дні, а за червень 2015 року у розмірі 86,65 грн - на 62 календарні дні /а.с. 68-69/.

Результати перевірки оформлено актом від 06.10.2015 №16-20-15-02-49/105/19017842/797 /а.с. 68-69/.

На підставі даного акта перевірки та відповідно до положень статті 126 Податкового кодексу України Миргородською ОДПІ 28.10.2015 сформовано податкове повідомлення-рішення №0007661502, яким зобов'язано ПАТ "ВіЕйБі Банк" сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми податкового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 144,95 грн - 20% від суми податкового зобов'язання, що становить 28,99 грн /а.с. 70/.

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що визначені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що спірні відносини стосуються правомірності рішення контролюючого органу про застосування до банку штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, прийнятого відповідно до приписів статті 126 Податкового кодексу України.

Так, за приписами згаданої статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас суд зауважує, що відповідно до положень пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 20.11.2014 №733 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних банків.

20.11.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб /надалі - Фонд/ прийнято рішення №123 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк", яким на період з 21.11.2014 по 20.02.2015 включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіну М.А.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.02.2015 №35 продовжено строки тимчасової адміністрації до 20.03.2015 включно та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Таким чином, у зв'язку з віднесенням позивача до категорії неплатоспроможних банків на нього з 20.11.2014 поширюються положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що є спеціальним у спірних відносинах.

Окрім того, як визначено статтею 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.

Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Відповідно до Постанови Правління Національного Банк України від 19.03.2015 №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20.03.2015 №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", на підставі якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію банку Славкіну М.А строком з 20.03.2015 по 19.03.2016 /а.с. 14/.

Отже, з 20.03.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

А відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

За таких обставин, вимоги контролюючого органу про погашення платником податків податкових зобов'язань, що виникли у період здійснення ліквідаційної процедури банку, можуть пред'являтися тільки в межах такої ліквідаційної процедури та погашаються у порядку, визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Положення Податкового кодексу України на означені правовідносини не поширюються, що прямо передбачено у пункту 1.3 статті 1 названого Кодексу.

Крім того, варто врахувати, що відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом. До цих витрат, зокрема, належать: 1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії та інформації про продаж майна (активів) банку; 2) витрати, пов'язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку; 3) витрати на проведення оцінки та продажу майна (активів) банку; 4) витрати на проведення аудиту; 5) витрати на оплату послуг осіб, залучених Фондом для забезпечення здійснення покладених на Фонд повноважень; 6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку.

Отже, штрафи та інші фінансові санкції не відносяться до витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку.

Суд зазначає, що зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб за травень, червень 2015 року у розмірі 144,95 грн у позивача виникло вже після початку процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк", а тому погашення такого зобов'язання мало відбуватись у порядку, визначеному Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

До того ж, оспорюване податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання сформоване відповідачем 28.10.2015, тобто у період здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк".

Однак, системний аналіз наведених вище положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є підставою для висновку про те, що у період здійснення ліквідаційної процедури банку у контролюючого органу відсутні повноваження на застосування до такого банку штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі, відповідно до положень статті 126 Податкового кодексу України, адже наведена норма не підлягає застосуванню до спірних відносин з огляду на приписи пункту 1.3 статті 1 вказаного Кодексу.

При цьому суд виходить з того, що в силу згаданих вище приписів Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" погашення основної суми податкового зобов'язання платника податку, яке (зобов'язання) виникло у період здійснення ліквідаційної процедури, має відбуватись відповідно до положень названого Закону, а не згідно з нормами Податкового кодексу України.

Суд також приймає до уваги те, що позивач листом від 26.03.2015 вих. №20/1/3-4793 повідомив Миргородську ОДПІ про прийняття вимог кредиторів протягом 30 днів з дня опублікування в офіційний газеті відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду /а.с. 12/. Даний лист відповідач отримав 31.03.2015, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 13/.

Тобто, відповідач був обізнаний про запровадження ліквідаційної процедури у ПАТ "ВіЕйБі Банк" з 20.03.2015.

Відповідно до частини п'ятої статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

У спірних відносинах податкове зобов'язання ПАТ "ВіЕйБі Банк" зі сплати земельного податку з юридичних осіб за травень-червень 2015 року у розмірі 144,95 грн виникло вже після закінчення допустимого строку заявлення кредиторами вимог до банку.

Враховуючи вищевикладені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у Миргородської ОДПІ права на застосування до ПАТ "ВіЕйБі Банк" штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 28,99 грн за несвоєчасну сплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку за травень-червень 2015 року у розмірі 144,95 грн.

В силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем спростовано доводи контролюючого органу про наявність підстав для застосування до ПАТ "ВіЕйБі Банк" штрафних (фінансових) санкцій.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ПАТ "ВіЕйБі Банк" повністю.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славкіної Марини Анатоліївни до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 28.10.2015 №0007661502.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39740766) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (ідентифікаційний код 19017842) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 грн (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текс постанови виготовлено 10 березня 2016 року.

Суддя Л.О. Єресько