Вирок № 56359379, 09.03.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

№ 202/838/16-к

№1-кп/0202/128/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.

при секретарі Лукасевич С.А.

за участю прокурора Єлісєєва С.О.

потерпілої ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2

представників цивільних відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12014040030000460 від 23.07.2014 року за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Краснодар РФ, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, що працює водієм ТОВ «Транспромгаз», не судимого, не одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2014 року, приблизно о 07 годині 45 хвилин ОСОБА_6 керуючи технічно справним вантажним автомобілем «Сканіа Р 124», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7, з напівпричепом цистерною «Кряо», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ВАТ «Лінде Газ Україна», рухався по вул. Воронежській, з боку вул. Сагайдачного у напрямку вул. Совхозної у місті Дніпропетровську.

Під час руху ОСОБА_6 порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та їх змінам, повертаючи праворуч на перехресті з пр. ім. Газети «Правда» не надав дорогу пішоходу ОСОБА_9 який рухався справа від нього на інвалідній колясці та скоїв на його наїзд.

В наслідок ДТП пішоходу ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, перелому кісток черепу, крововиливу під твердою мозковою оболонкою у правій лобно-тім'яно-скроневій ділянці голови у кількості біля 80 мл., розповсюдженого крововиливу під м'якими мозковими оболонками, внутрішньо мозкові крововиливи з ділянкою забиття головного мозку, набряку мозку, м'яких мозкових оболонок, серозного енцефаліту, інфільтруючого крововиливу у товщі м'яких покровів правої тім'яно-потиличної та лівої тім'яно-скроневої ділянок голови. Застійної бронхопневмонії. Забійно-рваної рани зі сторони внутрішньої поверхні лівої стопи та гомілки з масивним синцем навколо неї. Синця на шкірних покровах тильної поверхні правої стопи та її пальців, зі сторони підошви правої стопи, в проекції задньо - внутрішньої поверхні правого ліктьового суглобу, в проекції задньої поверхні лівого ліктьового суглобу. Садна на шкіряних покровах в проекції верхнього краю правої лопатки. Уламкового перелому першої плюснової кістки та кісток 1-го пальця лівої стопи. Крововиливу у товщі м'яких тканин зовнішньої поверхні лівої гомілки та стопи з розмозженням підшкірно-жирової клітковини, на відстані від підошовної поверхні стопи до верхнього краю крововиливу 30 см, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до настання смерті.

Смерть ОСОБА_9 настала від відкритої черепно-мозкової травми, з переломом кісток черепу, крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, клінічний перебіг якої ускладнився серозним енцефалітом та набряком речовини головного мозку.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_6 керуючи транспортним засобом - автомобілем «Сканія», з напівпричепом цистерною «Кряо», порушив вимоги п.16.2 Правил дорожнього руху України, який наголошує:

- п. 16.2 «На регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку», невиконання якого знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України не визнав та пояснив, що 23 липня 2014 року, приблизно о 07 годині 45 він керував вантажним автомобілем «Сканіа Р 124», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухався по вул. Воронежській у місті Дніпропетровську. Коли його авто під'їхало до пр. ім. Газети Правда, то він зупинився на червоне світло світлофору. При цьому оскільки справа знаходилось інше авто, то він зупинився в лівій смузі. Після того, як світлофор переключився на зелене світло, ОСОБА_6 почав рух, при цьому повертаючи праворуч на пр. ім. Газети Правда. При цьому він бачив чоловіка на інвалідному візку який знаходився на узбіччі праворуч від нього. При під'їзді до пішохідного переходу ОСОБА_6 почув скрегіт та одразу зупинився. Він вийшов з кабіни авто та побачив зліва інвалідний візок та чоловіка, який лежав на асфальті. Нога цього чоловіка знаходилась під колесом автомобіля. Для того щоб звільнити ногу, ОСОБА_6 зняв авто з ручного гальма, від чого колесо трохи посунулось та з'їхало з ноги потерпілого. Одразу після цього були викликані швидка допомога та ДАІ. Вважає, що в його діях немає порушень правил дорожнього руху, а ДТП сталось внаслідок порушень потерпілого.

Не зважаючи на невизнання своєї провини, вина ОСОБА_10 підтверджується дослідженими по справі доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, внаслідок ДТП загинув її батько ОСОБА_9, який був інвалідом 1 групи і пересувався у інвалідному візку. У зв'язку з ДТП вона понесла витрати на лікування та поховання батька, у зв'язку з чим просить стягнути матеріальну та моральну шкоду, солідарно з обвинуваченого та з ТОВ «Транспромгаз», як з роботодавця, оскільки обвинувачений працював водієм в ТОВ «Транспромгаз», скоїв ДТП під час виконання своїх трудових обов'язків.

Під час судового розгляду позовні вимоги було уточнено до участі у справі було притягнуто страхову компанію ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», з якої позивач просила стягнути матеріальну шкоду.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він був свідком подій ДТП. В той день він стояв на перехресті пр. ім. Газети «Правда» та вул. Воронежській, та бачив як виїхав автомобіль «Сканіа». На перехресті автомобіль став на червоне світло світлофора, також бачив інваліда у візку. Потім автомобіль почав їхати по проїзній частині дороги, та в цей час він побачив інваліда, який рухався прямо в невстановленому для переходу місці та в цей момент був здійснений наїзд автомобілем «Сканіа» на інваліда.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона була свідком подій ДТП. В той день вона стояла на зупинці, та чекала маршрутне таксі, та бачила що коли автомобілям загорілось зелене світло вони почали свій рух повертаючи праворуч. Перший автомобіль зупинився, для того, щоб пропустити чоловіка, а автомобіль «Сканіа» не зупинився, та скоїв на нього наїзд.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він, перебуваючи на пр. ім. Газети «Правда», бачив як виїжджав автомобіль «Сканіа», також бачив інваліда. Сам момент зіткнення він не бачив, тільки чув звуки скреготу металу.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 суду пояснили, що подробиці ДТП вони знають зі слів, та свідками пригоди не були. Підтвердили моральні страждання потерпілої ОСОБА_1 у зв'язку із загибеллю її батька.

Представник цивільного відповідача ТОВ «Транспромгаз» позов визнав частково у розмірі 10 000 грн. моральної шкоди. Вважає, що діючим законодавством не передбачена солідарна відповідальність роботодавця та робітника, крім того послався на те, що відповідальність підприємства застрахована, а ДТП сталось в наслідок грубої необережності загиблого.

Представник страхової компанії ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» позов не визнав, посилаючись на те, що до них у встановленому законом порядку потерпіла до початку суду не зверталась. Після винесення вироку суду страхова компанія виплатить в встановленому порядку всі витрати, передбачені законом.

Судом в судовому засіданні також були досліджені письмові докази, які підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння.

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 23 липня 2014 року, проведеного в період часу з 08 години 35 хвилин до 09 години 45 хвилин була зафіксована обстановка на перехресті по вул. Воронезькій з вулиці Сагайдачного в напрямку вул. Совхозної в м. Дніпропетровську. Також була складена схема місця ДТП з зазначенням місця розташування транспортного засобу, місце зіткнення, дорожня розмітка та дорожні знаки.

Разом з тим суд критично відноситься до зазначеного на схемі напрямку руху пішохода, оскільки такий напрямок спростовується іншими дослідженими по справі доказами, а саме: показами обвинуваченого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також переглянутим відеозаписом моменту ДТП, протоколом проведення слідчого експерименту від 12.11.2014 року за участю ОСОБА_6, протоколом проведення слідчого експерименту від 15.11.2014 року за участю свідка ОСОБА_11

- Відповідно до протоколу огляду від 23.07.2014 року був проведений огляд відеозапису з авто реєстратора автомобіля «Сканіа Р 124», реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому вбачається місце знаходження автомобіля пілся ДТП. Також вказаний відеозапис був переглянутий у судовому засіданні.

- Згідно з протоколом перегляду відеозапису від 11.08.2014 року був здійснений перегляд відеозапису з камер спостереження автосалону «Оріон», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 96А, згідно якого вбачається рух автомобіля обвинуваченого та потерпілого, місце наїзду. Також вказаний відеозапис був переглянутий у судовому засіданні.

- Відповідно до висновку експерта № 1359/233-Е при дослідженні трупа ОСОБА_9 виявлено: відкрита черепно-мозкова травма: перелом кісток черепу, крововилив під твердою мозковою оболонкою у правій лобно-тім'яно-скроневій ділянці голови у кількості біля 80мл, розповсюджений крововилив під м'якими мозковими оболонками, внутрішньо мозкові крововиливи з ділянкою забиття головною мозку, набряк мозку, м'яких мозкових оболонок, серозний енцефаліт: інфільтруючі крововиливи у товщі м'яких покровів правої тім'яно-потиличної та лівої тім'яно-скроневої ділянок голови. Застійна бронхопневмонія. Забійно-рвана рана зі сторони внутрішньої поверхні лівої стопи та гомілки з масивним синцем навколо неї. Синці на шкіряних покровах тильної поверхні правої стопи та її пальців, зі сторони підошви правої стопи, в проекції задньо-внутрішньої поверхні правого ліктьового суглобу, в проекції задньої поверхні лівого ліктьового суглобу. Садно на шкіряних покровах в проекції верхнього краю правої лопатки. Уламковий перелом першої плюснової кістки та кісток 1-го пальця лівої стопи. Крововилив у товщі м'яких тканин зовнішньої поверхні лівої гомілки та стопи з розмноженням підшкірно-жирової клітковини, на відстані від підошовної поверхні стопи до верхнього краю крововиливу 30 см.

Тілесні ушкодження виявлені при дослідженні трупа прижиттєві, виникли задовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету (предметів) та при ударі об такий (такі), можливо в термін та за обставин, які зазначені у постанові слідчого, тобто 23.07.2014 року за умов дорожньо-транспортної події.

За своїм характером тілесне ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми відноситься до категорії тяжких, що призвело до настання смерті потерпілого.

Згідно з даними медичної документації смерть потерпілого була констатована 28.07.2014 року о 23.35 годині.

Смерть йото настала від відкритої черепно-мозкової травми, з переломом кісток черепу, крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, клінічний перебіг якої ускладнився серозним енцефалітом та набряком речовини головного мозку, що підтверджується даними судово-медичного та додаткових методів дослідження трупу.

Враховуючи відомі обставини справи, характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених при дослідженні трупа гр. ОСОБА_9, можливо зазначити, що потерпілий на час дорожньо-транспортної події, міг знаходитися в інвалідній колясці у положенні сидячи, та був звернений на час первинного контакту з виступаючими частинами автомобіля, що рухався, лівою стороною тіла.

Тілесні ушкодження, що були виявлені в ділянці голови трупа, могли утворитися за умов дорожньо-транспортної події та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого

- Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.07.2014 року був проведений огляд трупа ОСОБА_17, який на момент огляду перебував в кареті швидкої допомоги.

- Згідно Висновку токсикологічної лабораторії «Дніпропетровської шостої міської клінічної лікарні» від 23.07.2014 р. в крові ОСОБА_9 вміст алкоголю становив 2,55%.

- Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 12.11.2014 року за участю ОСОБА_6, останній вказав місце та обставини за яких відбувались події 23.07.2014 року та складена схема місця ДТП.

- Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.11.2014 року за участю свідка ОСОБА_11, останній вказав місце та обставини за яких відбувались події 23.07.2014 року та складена схема місця ДТП.

- Згідно з висновком експерта №70/27-872 від 19.11.2014 року в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Сканія» ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.2 Правил дорожнього руху України. При заданому механізмові події, дії водія автомобіля «Сканіа» ОСОБА_10 не відповідали вимогам п. 16.2 ПДР України, що з технічної точки зору знаходилось в причинному зв'язку з настанням даної ДТП. Експерт ОСОБА_18, допитаний в судовому засіданні даний висновок підтвердив та пояснив, що розмір авто та оглядовість кабіни жодним чином не впливають на провину водія, оскільки водій повинен при русі враховувати всі ці фактори.

- згідно акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги було обстежено місце ДТП з зазначенням основних характеристик.

Оцінюючи вищевикладені докази, суд вважає їх достовірними і допустимими, які відображають і підтверджують фактичні обставини кримінального провадження та вину обвинуваченого ОСОБА_6

Невизнання обвинуваченим своєї вини, суд сприймає критично та розцінює як спробу уникнути покарання.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_6 у пред'явленому обвинуваченні та його дії кваліфікуються за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення особою, яка керує транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілому.

При призначенні покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів, суд враховує відповідно до ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого діяння, а саме те, що відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України віднесений до категорії тяжких злочинів, особу винного, те що ОСОБА_6 раніше не судимий, скоїв злочин з необережності, на обліку у нарколога, психіатра не знаходиться, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, офіційно працевлаштований на ТОВ «Транспромгаз» водієм.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідним призначити покарання ОСОБА_6 у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України. Враховуючи, що обвинувачений має професію водія, яка відповідно до копії трудової книжки є його єдиним заробітком, суд вважає за доцільне не призначати додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами.

В позовній заяві потерпіла ОСОБА_1 просила суд стягнути солідарно на свою користь з ТОВ «Транспромгаз» і ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 156 537,36 грн., а також 9000 грн. правової допомоги, стягнути з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на її користь матеріальну шкоду в розмірі 19 327,21 грн. Розглядаючи зазначені вимоги суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

При розгляді даного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових відносинах з цивільним відповідачем ТОВ «Транспромгаз» та керував автомобілем «Сканіа», державний номер НОМЕР_1, який належав ОСОБА_7, директору ТОВ «Транспромгаз».

Оскільки шкода завдана обвинуваченим у його робочий час, діями, які пов'язані з виконанням ним своїх трудових (службових) обов'язків у ТОВ «Транспромгаз», яке є власником джерела підвищеної небезпеки, то ТОВ «Транспромгаз», на думку суду, повинно нести відповідальності за його дії та відповідати перед цивільним позивачем за спричинену шкоду.

Водночас, суд виходить із положень ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1192, 1193, 1200, 1201 ЦК України, ст.ст. 9, 17, 22, 23, 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", умов полісу обов'язкового страхування № АІ/1147168згідно якого ПАТ «Українською пожежно-страховою компанією»несе відповідальність в межах розміру страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілого в сумі 100 000 гривень, майну потерпілого у розмірі 50 000 грн.; з франшизою у розмірі 500 грн.

Так, потерпілою документально підтверджена матеріальна шкода, завдана майну у розмірі вартості пошкодженої інвалідної коляски - 1900,64 грн. (згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2571-14 від 13.11.2014 р.)

Отже вказана сума з відрахуванням суми безумовної франшизи у 500 грн. підлягає стягненню з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь потерпілої ОСОБА_1

Судом також встановлено розмір матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого доведеного цивільним позивачем та підтвердженого відповідними документами:

- витрати на поховання - 3454 грн. (квитанція №1170101 від 30.07.2014 р. на суму 660 грн.; накладна № 0079 від 29.07.2014 р. на суму 2794 грн.);

- витрати на лікування батька потерпілої, якому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, в розмірі 2 267,92 грн. (видаткова накладна № К-00038973 на суму 873,94 грн., чеки від 23.07.2014 р. на суму 289 грн., від 24.07.2014 р. на суму 231,06 грн., від 27.07.2014 р. на суму 873,92 грн.)

З урахування положень ст. 1201 ЦК України, п. 27.4 ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" витрати на поминальний обід у сумі 11 500 грн. не підлягають стягненню з страхової компанії.

Загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого становить - 2267,92 грн. + 3454 грн. = 5721, 92 грн.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров'ю потерпілих, не застосовується.

Отже позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого підлягають задоволенню частково та сума 5721, 92 грн. в повному обсязі підлягає стягненню з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь потерпілої ОСОБА_1

Щодо вимог потерпілої про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до висновку судової психологічної експертизи № 2535-14 від 25.11.2014 року ОСОБА_19, були спричинені психологічні (моральні) страждання внаслідок ДТП, при якій загинув її батько ОСОБА_9, що сталося ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Моральна шкода завдана ОСОБА_1 може складати 108 мінімальних заробітних плат. Також вказаний висновок був підтверджений у судовому засіданні експертом ОСОБА_20

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує грубу необережність потерпілого, а саме знаходження в стані алкогольного сп'яніння та перехід дороги в невстановленому місці (поруч з пішохідним переходом), що в сукупності згідно ч. 2 ст. 1193 ЦК України є підставою для зменшення розміру шкоди.

Враховуючи обставини ДТП, характер та обсяг душевних страждань доньки померлого, потерпілої по справі, які вона зазнала у зв'язку зі смертю батька та враховуючи її вік, тяжкість вимушених змін у житті, суд бере до уваги що її втрата непоправна, та визначає розмір заподіяної їй моральної шкоди у розмірі 100 000 грн. У зв'язку з тим, що межі відшкодування моральної шкоди законом не встановленні, і у будь-якому випадку ця шкода є оціночною, суд задовольняючи стягнення зазначеної суми керується принципом розумності і справедливості.

Відповідно до положень ст. 27-3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).

Загальний розмір такого відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, що станом на 23.04.2014 року становить 14 616,00 гривень.

Згідно статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, в рамках позовних вимог, на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню з ТОВ «Транспромгаз» моральна шкода у розмірі (100 000 грн. - 14616 грн.) - 85 384 грн.

Вимог про стягнення моральної шкоди з страхової компанії потерпілою не заявлялось.

Також потерпілою ОСОБА_1 заявлені вимоги до обвинуваченого ОСОБА_6, ТОВ «Транспромгаз» про стягнення 9000 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ст.. 124 КПК у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Позивачем надано суду в підтвердження своїх вимог як докази: договір про надання правової допомоги від 26.07.2014 р., додатковий договір на надання юридичних послуг від 19.12.2014 р.; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанцію до прибуткового ордера від 26. 07.2014 р. на суму 9000 грн.

Згідно договору про надання правової допомоги від 26.07.2014 р. вартість послуг захисника за допомогу під час досудового розслідування складає 5000 грн., квитанція прибуткового ордеру видана також 26.07.2014 р., проте в ній зазначена сума 9000 грн. Доказів сплати витрат за додатковим договором від 19.12.2014 р. потерпілою та її захисником не надано.

З огляду на наведено суд встановив, що потерпілою понесені витрати на правову допомогу під час досудового розслідування у розмірі 9000 грн.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За правилами ч.2 ст.84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Оскільки потерпілою було проведено оплату виключно за договором про надання правової допомоги від 26.07.2014 р. під час досудового розслідування, відповідного розрахунку про кількість витраченого часу її представником не надано, а також не надано належних доказів на підтвердження сплати витрат по наданню правової допомоги понесені під час судового розгляду справи, суд вважає такі вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати, пов'язані з залученням експертів в кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. 367-374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7 122,56 грн.

Стягнути з ТОВ «Транспромгаз» (ІК 36162299) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 85 384 грн.

В іншій частині цивільного позову ОСОБА_1 відмовити.

Речовий доказ: автомашину з напівпричепом, що передана ТОВ «Транспромгаз»- залишити власнику за належністю. Відеодиск з обставинами від 23.07.2014 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_3) на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої , судово-автотехнічної та судово-психологічна експертиз у розмірі 7151,64 грн.

Арешт, накладений Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.11.2014 р. на автомобіль «Сканія Р 124», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7 - скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: О.М. Мачуський