Ухвала суду № 56354433, 10.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Троценко Т.А. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 310/9030/15

10 березня 2016 року Справа № 22ц/778/980/16

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бєлка В.Ю., судді: Бондар М.С., Онищенко Е.А.

секретар - Книш С.В.

при участі: прокурора - адвоката

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.12.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"(далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що за кредитним договором від 22.04.2010 року відповідач отримав в Банку 2000 грн. зі сплатою 30% річних на термін який співпадає зі строком дії картки. Про те свої зобов'язання, щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом на виконував. У зв'язку з цим станом на 31.07.2015 року виникла заборгованість на загальну суму 12 684 грн. 05 коп., із яких: 4330 грн. 15 коп. заборгованість за кредитом, 5687 грн. 11 коп. заборгованість за процентами, 1586 грн. 60 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, 500 грн. штраф (фіксована частина), 580 грн. 19 коп. штраф (процентна складова). Тому Банк просив задовольнити заявлені вимоги.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.12.2015 року заявлені вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі відповідач прохав змінити ухвалене рішення, посилаючись на невідповідність розрахунків заборгованості за кредитним договором здійснених судом при вирішенні спору.

Заслухавши пояснення представника Банку, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з розгляду цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Судом встановлено, що за кредитним договором від 22.04.2010 року відповідач отримав в Банку 2000 грн. зі сплатою 30% річних на термін який співпадає зі строком дії картки (а.с.6,7).

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Позичальник не сумлінно виконував прийняті зобов'язання й на 31.07.2015 року виникла заборгованість на загальну суму 12 684 грн. 05 коп., із яких: 4330 грн. 15 коп. заборгованість за кредитом, 5687 грн. 11 коп. заборгованість за процентами, 1586 грн. 60 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, 500 грн. штраф (фіксована частина), 580 грн. 19 коп. штраф (процентна складова) (а.с.4-5).

Свою позицію у апеляційній скарзі відповідач обстоював тим, що розрахунок заборгованості із процентів мав би бути виконаний виходячи з 2,5% базової ставки, а не з 30%, як на це посилався Банк.

Із укладеного договору слідує, що грошові кошти надані позичальнику під умовами сплати 2,5% щомісячно, а отже річна ставка становить 30% й саме з цієї величини виходив Банк у своїх розрахунках(а.с.7).

В такому разі, аргументи скарги щодо невідповідності розрахунку заборгованості в цій частині не є виправданими.

Щодо включення до розрахунку 500 грн. штраф (фіксована частина) та 580 грн. 19 коп. штраф (процентна складова).

Залежно від способу встановлення забезпечувальні зобовязання поділяються на законні та договірні.

Законні це способи забезпечення, які встановлені законом.

Договірні способи забезпечення це всі способи забезпечення, передбачені законодавством, що встановлюються за угодою сторін.

Неустойка (штраф,пеня), як способи забезпечення виконання зобов'язання це грошова сума яку боржник має сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобовязання.

Законом або договором може бути встановлена штрафна неустойка у процентному відношенні чи у твердій формі.

Як убачається із Умов кредитного договору пеня сплачується за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором, а штраф за порушення строків внесення платежів (а.с.7,17-б п.1.1.5.32, 1.1.3.20).

Отже, штраф та пеня у справі нараховані Банком за різні порушення умов договору й не є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

Як підсумок, суд не вбачає підстав для зміни оскаржуваного рішення суду.

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.12.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: