Рішення № 56354199, 17.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 330/541/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Куценко О.О.

№ провадження 22-ц/778/122/16 Суддя-доповідач: Савченко О.В

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„17" лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» в особі представника ОСОБА_2 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа: відділ Держземагенства в Якимівському районі Запорізької області, про визнання недійсним рішення та договору оренди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» звернулось до суду з позовом до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа: відділ Держземагенства в Якимівському районі Запорізької області, про визнання недійсним рішення та договору оренди.

У позові зазначало, що 01 березня 2002 року між ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» та Якимівською РДА Запорізької області було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею (з урахуванням змін) 0,5331 га, розташована на території Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, кадастровий номер НОМЕР_1 посвідчений державним нотаріусом Якимівської державної нотаріальної контори та зареєстрований за № 1411.

Відповідно до п.2.1. зазначеного договору строк оренди складає 49 років та закінчується 17 вересня 2059 року.

26 грудня 2013 року рішенням № 24 Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, незважаючи на існування зазначеного вище договору оренди земельної ділянки, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0448 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та передано зазначену земельну ділянку в довгострокову оренду відповідачу ОСОБА_3

На підставі зазначеного рішення 10 лютого 2014 року з ОСОБА_3 було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Якимівського нотаріального округу Запорізької області Тимченко Є.С. та зареєстровано в реєстрі за номером 53.

Між тим, згідно листа відділу Держземагенства в Якимівському районі Запорізької області, земельна ділянка, що передана в оренду відповідачу ОСОБА_3, знаходиться в межах земельної ділянки, яка була передана по договору оренди товариству.

Таким чином, Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, приймаючи рішення № 24 від 26.12.2013 року, не припиняючи при цьому товариству право користування земельною ділянкою, одночасно передала її в оренду відповідачу ОСОБА_3, що є порушенням приписів чинного законодавства України.

Посилаючись на зазначені обставини, просило суд визнати недійсним рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 24 від 26 грудня 2013 року «Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_3», визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_3 10 лютого 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області Тимченко Є.С. та зареєстрований за № 53, судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2014 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2015 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» в особі представника ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У засідання апеляційного суду ОСОБА_3, який відповідно до ч.5 ст. 76 ЦПК України вважається повідомленим належним чином про місце і час слухання справи, а також його представник - адвокат Клименко І.В., як і представник Кирилівської селищної ради, не з"явились, однак, виходячи з положень ч.2 ст. 305 ЦПК України, колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни і юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття цих прав громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно із ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на підставі розпорядження голови Якимівської районної адміністрації від 02.09.2002 року за № 343 між Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області, як орендодавцем, та ВАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», як орендарем, 01.03.2002 року було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту на території Кирилівської селищної ради на косі Пересип, площею 0,68 га згідно з планом-схемою, з метою розташування бази відпочинку, строком на 49 років.

Договір був посвідчений приватним нотаріусом Тимченко Є.С. 17.09.2002 року, зареєстровано у реєстрі за № 1411, та зареєстрований Якимівським районним відділом земельних ресурсів 26.09.2002 року за Р№ 29.

В подальшому, на підставі рішення Кирилівської селищної ради № 48 від 29 листопада 2005 року між позивачем та Кирилівською селищною радою було укладено угоду від 20.01.2006 року про оренду земельної ділянки шляхом внесення змін до умов раніше укладеного договору від 17.09.2002 року, зокрема, щодо площі земельної ділянки, загальна площа якої була визначена 0,5332 га(а.с.50). Угода була посвідчена приватним нотаріусом 20.01.2006 року та зареєстрована в Якимівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП „ЦДЗК при державному комітеті по земельних ресурсах України" 13.02.2006 року за Р№ 040626400034(а.с.15).

За додатковим договором до названої угоди про оренду земельної ділянки, укладеним 19.07.2011 року, вносилися зміни щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати( а.с.12).

Рішенням № 24 від 26 грудня 2013 року сорокової сесії шостого скликання Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області „Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_3" було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0448 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для будівництва, обслуговування та ремонту об"єктів енергетичної інфраструктури, що розташована за адресою : АДРЕСА_1 та передано її в довгострокову оренду строком на 49 років, на підставі якого між Кирилівською селищною радою та ОСОБА_3 10.02.2014 року було укладено договір оренди названої ділянки на 49 років, з цільовим використанням - для будівництва, обслуговування та ремонту об"єктів енергетичної інфраструктури.

Відмовляючи у задоволенні позову ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» про визнання вказаного рішення № 24 від 26 грудня 2013 року та укладеного з ОСОБА_3 договором оренди земельної ділянки площею 0,0448 га, мотивованого тим, що названа ділянки повністю знаходиться в межах ділянки, яка надана у дострокову оренду позивачу для будівництва та обслуговування бази відпочинку, однак у товариства не вилучалась і категорія цієї ділянки не змінювалась, суд послався на його недоведеність, оскільки, за висновком суду, земельна ділянка, яка перебуває у користуванні позивача за договором оренди, як об"єкт цивільних прав не сформована, не визначена її площа, межі та не внесена інформація про неї до Державного земельного кадастру.

З висновками суду погодитися не можна, оскільки він не погоджується з матеріалами справи, суд дійшов їх без дотримання встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об"активного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.

Виходячи з положень ст. 93 ЗК України, право на оренду і відповідне користування земельною ділянкою виникає на підставі укладеного у встановленому законом порядку договору оренди, за яким між сторонами виникають відповідні права та обов"язки.

При цьому відповідно до ч.4 ст. 15 Закону України „Про оренду землі", план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень( обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі( на місцевості), проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно з законом є невід"ємою частиною договору.

Згідно п. 1.2 договору від 27.01.2006 року між Кирилівською селищною радою та ВАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» площа переданої земельної ділянки згідно з додатком становить 0,5332 га, вказаний договір пройшов державну реєстрацію, є чинним і в судовому порядку ніким не оспорювався.

Висновок же суду про те, що площа переданої в оренду позивачу земельної ділянки не визначена, бо за даними ситуаційного плану її площа складає 5447,67 кв.м, не є переконливим. Вказаний план правовстановлюючим документом не являється, оскільки згідно з чинним законодавством підставою для користування земельною ділянкою є укладений та зареєстрований договір оренди.

Безпідставним є і посилання суду на розмір земельної ділянки, що зазначений в акті встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки(а.с.39), оскільки цей акт складався відносно земельної ділянки, яка передавалася в оренду не позивачу, а приватному підприємцю ОСОБА_6, земельна ж ділянка ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» зазначалась у ньому лише як ділянка суміжного землекористувача.

Виходячи з положень ст.ст. 58-60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, на підставі належних та допустимих доказів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на повідомлення відділу Дерземагенства в Якимівському районі Запорізької області від 26.07.2013 року № 1770, направлене голові Кирилівської селищної ради, про перевірку даних для внесення до Національної Кадастрової Системи, якою виявлено, що земельна ділянка площею 0,0448 га у АДРЕСА_1 яка планувалася для передачі в оренду ОСОБА_3 для будівництва, ремонту обслуговування об"єктів інженерної та енергетичної інфраструктури, всією площею знаходиться в межах земельної ділянки, яка вже перебуває в оренді ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», однак зазначене застереження Кирилівською селищною радою при прийнятті рішення № 24 від 26 грудня 2013 року ніяким чином враховано не було.

Зазначені доводи позивача підтверджені і висновком проведеної по справі комісійної судової земельно-технічної експертизи № 1218-15(а.с.206-214), згідно яким земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0448 га, кадастровий номер НОМЕР_2 та перебуває у користуванні ОСОБА_3, в повному обсязі, тобто площею 0,0448 га, накладається на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,5332 га та перебуває у користуванні ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт».

За вимогами ч.ч.6,7 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов"язковим і оцінюється судом за правилами , встановленими ст. 212 ЦПК України. При цьому незгода суду з висновком експерта повинна бути мотивована в рішенні або ухвалі, однак переконливих мотивів незгоди з вказаним експертним висновком суд у рішенні не навів.

Крім того, ухвалюючи рішення, суд не врахував, що докази, які б спростовували висновок експертизи, зокрема, відповідні дані державного земельного кадастру щодо місця розташування земельної ділянки, стосовно якої прийняте оскаржуване позивачем рішення, відповідачами не надавались.

Не звернув уваги суд і на те, що передана у користування ОСОБА_3 земельна ділянка відносилася до категорії земель житлової та громадської забудови, однак при передачі її цільове призначення було визначено, як для будівництва, обслуговування та ремонту об"єктів енергетичної інфраструктури.

Відповідно до положень ст.ст. 19, 20 ЗК України землі житлової та громадської забудови та землі промисловості, транспорту, енергетики, оборони та іншого призначення відносяться до різних категорій.

Віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється лише на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Між тим, рішення щодо відчуження земельної ділянки площею 0,0448 га зі складу орендованої ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» земельної ділянки для будівництва та обслуговування бази відпочинку площею 0,5332 га не приймалось, як і рішення про зміну цільового призначення вказаної ділянки.

Як визначено ст. 76 ЗК України, землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об"єкти, під об"єкти транспортування електроенергії до користувача.

Звертаючись із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ділянки для будівництва, обслуговування та ремонту об"єктів енергетичної інфраструктури, як фізична особа(а.с.70), ліцензію відповідно до ст. 9 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" про право зайняття господарською діяльністю у сфері електроенергетики ОСОБА_3 не надавав і, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, її не має.

Отже судом не враховано, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання відповідно до ст. 21 ЗК України недійсними рішень з надання земель та угод щодо земельних ділянок.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в силу ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову у зв"язку з його доведеністю.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із судового збору, витрат, пов"язаних з проведенням судових експертиз.

За вимогами ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору склали 755 грн. 16 коп.(а.с.1, 253), витрати, пов"язані з проведенням комісійної судової земельно-технічної експертизи- 8870 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією від 06.05.2015 року № ПН549837, всього 9625 грн. 56 коп.

В порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України вказані судові витрати підлягають присудженню з відповідачів - Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» в дольовому порядку, по 4812 грн. 78 коп. з кожного.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» в особі представника ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2015 року по даній справі скасувати та ухвалити нове, яким позов Приватного акціонерного товариства «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» задовольнити.

Визнати недійсним рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 24 від 26 грудня 2013 року «Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_3», визнати недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки, укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_3 10 лютого 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області Тимченко Є.С. та зареєстрований за № 53.

Стягнути з Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області та ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Третій експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» судові витрати у розмірі 4812 грн. 78 коп. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: