Ухвала суду № 56354130, 03.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 314/2436/15Головуючий у 1-й інстанції Галянчук Н.М.№22-ц/778/721/16Суддя-доповідач Гончар М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Стрелець Л.Г., Каракуші К.В.

при секретарі Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2015 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Вільнянської міської ради Запорізької області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, який у подальшому уточнила (а.с.56-58), та в якому на підставі ст. 344 ЦК України просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими надвірними спорудами, розташованими по вул. Свердлова, 34 м. Вільнянськ Запорізької області за набувальною давністю.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що з 2005 року по теперішній час, тобто понад 10 років, зареєстрована та постійно проживає у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1; добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується зазначеним житловим будинком та земельною ділянкою, утримує майно в належному стані, здійснює поточні та капітальні ремонти.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 червня 2015 року (а.с. 60) провадження у цій справі за вищезазначеним позовом позивача було відкрито.

13 серпня 2015 року до суду першої інстанції надійшла заява Кравченка В.А. в інтересах ОСОБА_4 про залучення останнього до участі у цивільній справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

В обґрунтування цієї заяви заявник зазначав, що ОСОБА_4 є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 - власника житлового будинку АДРЕСА_1, про визнання права власності за набувальною давністю на який ставиться питання у позові.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 вересня 2015 року (а.с.81-82) ОСОБА_4 залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2015 року (а.с.123-124) провадження у цій справі закрито.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до Вільнянського районного суду Запорізької області для продовження розгляду.

У судове засідання 03 березня 2016 року представник відповідача - Вільнянської міської ради Запорізької області та третя особа - ОСОБА_4 не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, хоча про час та місце розгляду цієї справи відповідач та третя особа були повідомлені апеляційним судом належним чином (а.с. 146-147), клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажною причини неявки представника відповідача - Вільнянської міської ради Запорізької області і третьої особи - ОСОБА_4 у дане судове засідання та ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю позивача ОСОБА_2, представника останньої за договором - адвоката (а.с.75-76) Вайновського Є.О. та представника третьої особи ОСОБА_4 за договором - адвоката Кравченка В.А. (а.с.71, 148).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 307 ч. 2 п. 4 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Встановлено, що закриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції керувався ст. 10-11, 205 ч. 1 п. 2, 209-210 ЦПК України та виходив із того, що вже є рішення суду, що набрало законної сили, ухвалене з приводу того самого спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

Встановлено, що дійсно у листопаді 2006 року позивач ОСОБА_2 вже зверталась до суду з аналогічною позовною заявою до Вільнянської міської ради Запорізької області, в якій також просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за набувальною давністю на підставі ст. 344 ЦК України, та рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 11 грудня 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено; рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року рішення суду першої інстанції від 11 грудня 2006 року скасовано, ухвалене нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 101-102). Вказане рішення набрало законної сили 03 листопада 2011 року.

Також дійсно за змістом ст. 205 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

При вищевикладених обставинах, встановлено, що дійсно у цій та іншій вищезазначеній цивільних справах співпадають: сторони - позивач ОСОБА_2 та відповідач - Вільнянська міська рада Запорізької області, предмет спору -житловий будинок з господарськими надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 та право власності на нього, проте, трохи різняться підстави.

Так, не дивлячись на те, що правовою підставою обох позовів ОСОБА_2 у цій та вищезазначеній цивільних справах є ст. 344 ЦК України (набувальна давність), проте разом із тим, іншим є період цієї набувальної давності: у цій справі - це з лютого 2005 року по теперішній час (позов подано до суду першої інстанції позивачем у травні 2015 року), тобто понад 10 років, в іншій справі - це період з лютого 2005 року по листопад 2006 року.

В силу вимог ст. 119 ч. 2 п. 5 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Звідси, обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги у цій справі, різняться із тими, що були зазначені в її вищезазначеній позовній заяві в іншій цивільній справі, у задоволенні якої їй було відмовлено рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03 листопада 2011 року і саме через те, що на час її звернення до суду із вищезазначеним позовом в іншій справі у 2006 році з 01.01.2011 року (п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року) не пройшло 10 (десяти) років користування ОСОБА_2 вищезазначеним будинком, який є чужим нерухомим майном, як того вимагає ст. 344 ЦК України.

При цьому, апеляційним судом в іншій цивільній справі підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 було саме передчасне звернення позивача до суду із позовом в порядку ст. 344 ЦК України, та не досліджувались взагалі фактичні обставини користування ОСОБА_2 вищезазначеним будинком, а також належність чи неналежність відповідача Вільнянської міської ради Запорізької області у вказаній справі.

При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції, закриваючи провадження у цій справі на підставі ст. 205 ч. 1 п. 2 ЦПК України, постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо її законності та обґрунтованості; є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у цій справі, а тому підлягає скасуванню на підставі ст. 307 ч. 2 п. 4 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі було сплачено судовий збір 243,60 грн. (оригінал квитанції а.с.138).

Згідно із ст. 37 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, передбачену в ч. 1 ст. 293 ЦПК України, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2015 року про закриття провадження у цій справі скасувати.

Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Стрелець Л.Г.Каракуша К.В.