Ухвала суду № 56350193, 04.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/4086/16-ц

Провадження № 2/760/3007/16

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 березня 2016 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шевченко Л. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління», Київський національний університет технологій та дизайну, про стягнення заробітної плати та інших платежів, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

01.03.2016 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління» (відповідач-1), Київський національний університет технологій та дизайну (відповідач-2), про стягнення заробітної плати та інших платежів, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 119 ЦПК.

Так у пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Частина перша статті 30 ЦПК визначає, що «сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач».

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими позовними вимогами.

У своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначила відповідачем-1 Державний вищий навчальний заклад «Міжгалузева академія управління», а відповідачем-2 - Київський національний університет технологій та дизайну, який відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 19.06.2015 № 661 є правонаступником відповідача-1, однак вимоги пред'являє як до відповідача-1 так і до його правонаступника.

Таким чином позивачу необхідно визначитися з особою яка, на його думку порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси, тобто визначити відповідача.

Крім цього, позивач просить суд стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку у розмірі її середнього заробітку по день фактичного розрахунку, однак не зазначає суму заборгованості.

Таким чином, позивач не обґрунтував зміст позовних вимог, що складає предмет позову, зокрема, не зазначив розрахунки розміру заборгованості, а також не зазначив відповідні докази, що підтверджують розмір такої заборгованості.

Враховуючи принцип диспозитивності, суд обмежений у можливості виявляти свою ініціативу. Суд зобов'язаний вирішувати спори лише в межах заявлених фізичними чи юридичними особами вимог і на підставі поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказів. Таким чином, суд обмежений у праві витребувати докази щодо розміру заборгованості у судовому засіданні.

Крім цього, на правовідносини у цій справі поширюється дія Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, який затверджений постановою КМУ від 20.12.1997 № 1427.

Таким чином позивачу, з урахуванням вимог вищезазначеного положення, необхідно зазначити що він розуміє під компенсацією за невчасно виплачену заробітну плату та компенсацією за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку по день фактичного розрахунку.

Частина п'ята статті 119 ЦПК передбачає, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».

З 01.09.2015 Закон України «Про судовий збір» діє у новій редакції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 цього Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Із статті 5 вищезазначеного Закону, яка визначає пільги щодо сплати судового збору, виключено пункт, який встановлював, що від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів за іншими вимогами, що випливають з трудових відносин.

Зі змісту позовної заяви випливає, що позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 551, 20 грн.

Отже, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 551,20 грн. за позовну вимогу щодо стягнення моральної шкоди. Реквізитами для сплати судового збору є: розрахунковий рахунок № 31212206700010, утримувач коштів ГУДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: ГУ ДК у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу 22030001; 050, «судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 121 ЦПК «суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали».

Враховуючи вищезазначене, позовну заяву належить залишити без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання нової, належним чином оформленої позовної заяви, її копій та копій доданих до неї документів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі та належного доказу сплати судового збору.

Керуючись статтями 119, 121 ЦПК, суддя

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія управління», Київський національний університет технологій та дизайну, про стягнення заробітної плати та інших платежів, компенсацію за невчасно виплачену заробітну плату, компенсацію за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - три дні з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Шевченко