Ухвала суду № 56350192, 10.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

760/4476/16-К

1-кс/760/2789/16

солом`янський районний суд міста києва

УхВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2016 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

в складі слідчого судді - Кицюк В.С.,

за участю секретаря Піддубняк І.О.,

сторін кримінального провадження - прокурора Стасюка Р.О.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Солом`янського УП ГУ НП України в м. Києві Косиченко Т.М. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вишневе Київської області, громадянина України, який має вищу освіту, не працює, раніше не судимий, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, гуртожиток, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 08.03.2016 приблизно о 17.00 годині, знаходячись в громадському місці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, неподалік від входу до Південного Залізничного вокзалу в м. Києві, що по вул. Кірпи, 2 в м. Києві, помітивши раніше незнайомого громадянина Ірану ОСОБА_5, безпричинно із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, затіяв конфлікт з потерпілим ОСОБА_5, при цьому виливши йому на голову пиво з банки, яку утримував у руках, висловлюючись при цьому на його адресу брутальною лайкою. Не реагуючи на зроблені зауваження ОСОБА_6, яка знаходилася поряд з потерпілим ОСОБА_5, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_2 дістав з одягу ніж та наніс ним чотири удари в ліве передпліччя потерпілому ОСОБА_5.

З метою припинення грубого порушення громадського порядку та раптово виниклого конфлікту з боку ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_5 почав бігти в бік приміщення південного вокзалу, але ОСОБА_2 наздогнав останнього та, діставши з одягу телескопічну палку, наніс два удари по спині, спричинивши фізичний біль потерпілому.

Такі дії ОСОБА_2 продовжувалися протягом 10 хвилин.

Старший слідчий СВ Солом`янського УП ГУ НП України у м. Києві Косиченко Т.М. звернулася до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва із клопотанням, погодженим із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Стасюком Р.О., про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись з урахуванням пояснень прокурора в судовому засіданні на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 7 років, і наявні ризики того, що, перебуваючи на волі, останній не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні або продовжить злочинну діяльність. Окремо, сторона обвинувачення зауважила на наступному. Так, просила слідчого суддю врахувати конкретні обставини справи та поведінку самого підозрюваного як під час вчинення інкримінованого злочину, так і в той час, коли сторонні особи намагалися припинити його дії, що ним було проігноровано, а навпаки, він продовжив свої дії, при цьому перебував стані алкогольного сп`яніння. Крім того, прокурор стверджував, що підвищує небезпеку для суспільства і те, що підозрюваний в громадських місцях носить із собою заздалегідь заготовлені предмети без наявної загрози для його життя та застосовує їх до прохожих. На підтвердження наявності ризиків звертав увагу на відсутність стійких сімейних зв`язків, взагалі відсутність родини, відсутність будь-якої зайнятості, що, на його думку, може свідчити про намір продовжити злочинну діяльність. Зазначав, що саме така міра запобіжного заходу унеможливить вплив як на самого потерпілого, так і на свідків. Прокурор зазначає, що по місцю реєстрації не проживає, відтак відсутні підставі і для обрання міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Захисник категорично заперечував проти задоволення клопотання. Не оспорюючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, стверджував, що стороною обвинувачення взагалі не доведено наявність жодного ризику застосування до його підзахисного найсуворішої міри запобіжного заходу. Зазначав, що особа не зобов`язана проживати за місцем своєї реєстрації, в даному ж випадку ОСОБА_2 проживає в м. Боярка Київської області у своїх батьків. Також захисник зазначав, що ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров`я, також хворіє його матір, він єдиний утримує своїх батьків, працює, про що надав відповідну довідку. Позитивно характеризується за місцем навчання у школі. Незважаючи на те, що в даний час не вирішується питання щодо винуватості ОСОБА_2, останній визнає свою вину, щиро кається та зобов`язується цілком сприяти слідству у встановленні дійсних обставин справи. Адвокат просив слідчого суддю обрати міру запобіжного заходу, не пов`язану із триманням під вартою, розглянути зокрема, можливість передачі його на поруки або батькам, або народному депутату України ОСОБА_8

Підозрюваний ОСОБА_2 цілком підтримав доводи свого захисника, зазначив, що сподівається на здійснення неупередженого правосуддя, просить надати йому «останній шанс», оскільки він має бажання стати на шлях виправлення

В свою чергу, прокурор вважав такими, що не заслуговують на увагу вищенаведені доводи захисника в частині наявності сім`ї, працевлаштування, незадовільного стану здоров`я, оскільки сторона захисту не підтвердила це жодним доказом. Наявні медичні довідки датовані минулими роками, а характеристика зі школи не свідчить про наявність тих якостей, про які відмічено в ній, у підозрюваного в теперішній час. Крім того, просив суд при обранні міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою не застосовувати альтернативно залог, оскільки даний злочин було вчинено із застосуванням насильства. Щодо передачі ОСОБА_2 на поруки, то звертав увагу суду на порушення порядку подачі таких клопотань.

Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисника та підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що СВ Солом`янського УП ГУНП України в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100090002761від 08.03.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

09.03.2015 року ОСОБА_2 вручено письмове повідомлення про підозру за ч.4 ст.296 КК України.

Як вбачається з протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 08.03.2015 року о 18 годині 40 хвилині ОСОБА_2 фактично було затримано.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2, виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в протоколах огляду місця події від 08.03.2015, протоколах допиту підозрюваного ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, протоколу пред`явлення особи для впізнання, слвдчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

ОСОБА_2 хоча і не притягувався раніше до кримінальної відповідальності, не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України), за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 7 років. Він хоча і має реєстрацію в Київській області в м. Вишневе в гуртожитку, але там не проживає, будь-яких доказів свого проживання за іншою адресою суду не надано, відтак слідчий суддя позбавлений можливості взагалі вирішувати питання про обрання міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 має батька та матір, остання в свою чергу в 2010 році перенесла оперативне втручання, проте будь-яких доказів того, що ці особи проживають із ОСОБА_2 однією сім`єю сторона захисту слідчому судді не надала, а слідчий суддя позбавлений законом права приймати рішення на підставі припущень. Також слідчий суддя критично сприймає твердження сторони захисту щодо того, що підозрюваний матеріально забезпечує своїх батьків за відсутності даних про його працевлаштування, оскільки надана захистом довідка про нібито трудову діяльність в теперішній час датована 2013 роком. Слідчий суддя акцентує увагу на тому, що жодних доказів протилежного слідчому судді не надано, що позбавляє слідчого судді можливості взагалі зробити висновок про те, що ОСОБА_2 займається суспільно корисною працею.

Нічого підозрюваного не тримає, відтак наявні ризики його ймовірного переховування від органів досудового розслідування, зважаючи на тяжкість можливого покарання.

Характеристика зі школи приймається слідчим суддею, проте не може бути врахована для характеристики підозрюваного в теперішній час, оскільки на даний час він не є учнем 10 класу.

Щодо тверджень захисника про наявність у ОСОБА_2 патріотичних почуттів, його перебування в зоні АТО в складі тих чи інших формувань із захисту Вітчизни, то слідчий суддя акцентує увагу на наявній в матеріалах справи довідці «Батальйону ОУН» від 16 лютого 2015 року, в якій зазначено лише про те, що ОСОБА_2 до 15 грудня 2015 року знаходився в зоні проведення АТО. Ані позитивних характеристик, ані відомостей про те, чим займався ОСОБА_2 перебуваючи в той час в АТО слідчому судді також не надано. Слідчий суддя окремо зупиняється на часі події інкримінованого правопорушення - 08 березня 2016 року та перебування в зоні АТО - до 15 грудня 2015 року.

Проаналізувавши протоколи допиту потерпілого та свідків, зваживши на конкретні обставини інкримінованого злочину, слідчий суддя також погоджується із стороною обвинувачення, що така зухвала поведінка підозрюваного значно підвищує ступінь його агресивності перед суспільством і впливає на вирішення даного клопотання і висновку щодо неможливості застосування до нього іншого менш суворого запобіжного заходу, оскільки зважаючи на вищенаведені дані про його особу, виключно міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку в рамках даного кримінального провадження.

Надаючи пояснення в судовому засіданні підозрюваний зазначив, що дійсно носив із собою ніж та телескопічну палку під одягом для того, щоб застосувати в разі погрози його життю чи здоров`ю, вважає це нормальним. На запитання слідчого судді, із чим пов`язані такі побоювання, відповіді не надав, також не надав доказів того, що раніше його життя чи здоров`я зазнавало будь-яких сторонніх впливів, щоб слідчий суддя зміг зважити переконливість цих обставин.

За наведених обставин існують ризики того, що ОСОБА_2 може продовжити злочинну діяльність і ймовірно вчинить новий злочин.

Також слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора щодо необхідності обрання найсуворішої міри запобіжного заходи задля недопущення можливого впливу на свідків та потерпілого, оскільки обставини ймовірного кримінального правопорушення, викладені самим потерпілим в ході його допиту свідчать про агресивність поведінки підозрюваного.

Щодо можливості «передачі на поруки» як народному депутату, так і батькам підозрюваного, то слід зазначити, що відсутність першого позбавляє слідчого суддю вирішити це питання по суті, зокрема, як з`ясувати його думку з приводу «поручительства» за належне виконання своїх процесуальних обов`язків підозрюваним, так і оцінити саму особу, оскільки будь-яких даних/характеристик по такому «поручителю» суду не надано. Що стосується присутніх батьків, то будь-яких документів, які характеризують їх особи, слідчому судді також не надано. Слідчому судді не надано жодного документа, на підставі якого можна прийти до висновку про те, що перелічені особи заслуговують на особливу довіру в розумінні ст.180 КПК України.

Щодо доводів сторони захисту про те, що підозрюваний став на шлях виправлення та просить дати йому «останній шанс», суд їх до уваги не бере, оскільки відношення самого підозрюваного до тих чи інших своїх діянь мають бути враховані судом під час вирішення справи по суті, а не під час розгляду даного клопотання.

Вищенаведене, за переконанням суду, свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи ОСОБА_2 і з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобіганню, передбачених статтею 177 КПК України ризикам, йому належить обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Водночас, на виконання положень ч. 3 ст. 183 КПК України, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає можливим в даному випадку обрати ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у виді застави, але в розмірі, наближеному до максимального, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП України в м. Києві Косиченко Т.М. - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі №13 - строком до 18 години 00 хвилин 06 травня 2016 року.

Визначити ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 70 мінімальних заробітних плат в сумі 96 460 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва:

р/р 373 1900 100 4186;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 762;

ЄДРПОУ банку: 02896762;

Банк одержувача: УДК в м. Києві.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження № 12016100090002761 зі встановленою періодичністю;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця реєстрації та про своє місце проживання,

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні,

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.С. Кицюк