Ухвала суду № 56349513, 05.03.2016, Оболонський районний суд міста Києва

05.03.2016 Справа № 756/3204/16-к

№ 756/3204/16-к

№ 1-кс/756/392/16

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2016 року слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва Римар ЄП., за участю секретаря судових засідань Цяпко І.Т., прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ШЕВЧЕНКА Д.С., слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в місті Києві МАТЮШІ В.О., підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в місті Києві МАТЮШІ В.О., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №5 ОХРІМЕНКОМ О.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що народився в Старовижівському районі Волинської обл., громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, такого, що не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимогоу 18.12.2014 році Святошинським районним судом м. Києва за ч.1 ст.190 КК України до 1 року позбавлення волі Старовижівським районним судом Волинської обл.за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 год. громадських робіт, 02.03.2015 р. знятий з обліку по відбуванню покарання, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12016100050002053 стосовно ОСОБА_4, який підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, з посиланням на те, що останній 26.02.2016, у період з 06 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 1-Б, поблизу ТРЦ «Дрім Таун», зі сторони входу до магазину «Зооленд», побачив транспортний засіб - автомобіль марки «Daewoo Lanos», транзитний д.н.з. НОМЕР_2, жовтого кольору, номер шасі НОМЕР_1, що належить громадянину ОСОБА_6 В той час, у ОСОБА_4, виник намір спрямований на повторне незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій намір спрямований на повторне незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем марки «Daewoo Lanos», транзитний д.н.з. НОМЕР_2, жовтого кольору, номер шасі НОМЕР_1,усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, ОСОБА_4, перебуваючи у вказаному вище місці та у зазначений період часу, шляхом відкриття викруткою водійських дверей зазначеного транспортного засобу, проник до салону автомобіля марки «Daewoo Lanos», транзитний д.н.з. НОМЕР_2, жовтого кольору, номер шасі НОМЕР_1, за допомогою викрутки привів у дію двигун зазначеного транспортного засобу та поїхав від місця первинного його знаходження, тим самим реалізувавши до кінця свій намір, спрямований на незаконне повторне заволодіння належним ОСОБА_6 транспортним засобом - автомобілем марки «Daewoo Lanos», транзитний д.н.з. НОМЕР_2, жовтого кольору, номер шасі НОМЕР_1.

Під час розслідування даної справи слідчий СВ Оболонського УП ГУ Національної поліції в м. Києві звернувся до суду з клопотанням про застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий заявив клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, посилаючись на наявність визначених п.3 ч.1 ст. 177 КПК України ризиків. При цьому, прокурор вказав, що ОСОБА_4, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, а також наявність можливих зв'язків з особами, які можуть бути причетними до вчинення даного кримінального правопорушення.

Слідчий МАТЮША В.О. підтримав своє клопотання, вказавши, що ОСОБА_4 не має постійних джерел доходу, належних засобів для існування, не має сталих соціальних зв'язків, вчинив тяжке кримінальне правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та пояснив, що він від слідства і суду переховуватись не буде, в Києві проживає у своєї сестри, допомагає їй по догляду за дитиною.

Заслухавши виступ прокурора, слідчого, підозрюваного, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, слідчий суддя встановив наступне.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12016100050002053 вбачається, що 26 лютого 2016 року стосовно ОСОБА_4 внесено відомості про вчинення останнім злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

04 березня 2016 року ОСОБА_4 у відповідності до ст. 278 КПК України було повідомлено про підозру з урахуванням визначеного п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України випадку.

З копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, його вік та стан здоров'я, сімейний стан, майновий стан, особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, тобто тяжкого злочину, матеріали клопотання дають суду достатньо підстав для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ст. 177 КПК, та його належну поведінку. По справі не допитано низку свідків, не встановлено інших осіб, що можуть бути причетними до вчинення правопорушення. Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4, враховуючи спосіб вчинення злочину, що йому інкримінуються, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він підозрюється і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; (ризик перешкоджання здійсненню правосуддя). У останнього наявні особисті зв'язки з іншими особами, які є у тому числі можливими очевидцями або співучасниками дій, в яких підозрюється ОСОБА_4, та можуть внаслідок таких дій на його прохання свідомо завадити встановленню істині у справі (ризик змови). Крім того, є достатньо підстав вважати, що підозрюваний, з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), а відповідно, суд вважає за необхідне доцільним обрання щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки на думку суду більш м'яка міра запобіжного заходу на даний час не може забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, що випливають із ст.177 КПК України та його належної поведінки.

Також при цьому суд враховує, що міра запобіжного заходу має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання. Також суд враховує системне погіршення криміногенної ситуації в державі.

Таким чином, зважаючи на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне клопотання слідчого про обрання підозрюваному СЕНЮ Д.Є. запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Також суд враховує при своєму висновку, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України»). «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу» (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року справа «Хайреддінов проти України».

Бралася до уваги практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у СПРАВІ «ЛУЦЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ» у остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбулось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільними, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли з боку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману (див. рішення від 09 липня 2009 року у справі «Морен проти Німеччини» (Mooren v. Germany) [ВП], заява № 11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), заява №65559/01, пункт 74)».

Приймаючи таке рішення суд також враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я. Також суду не надано ґрунтовних доказів того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 р. за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.

Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, вважаю необхідним визначати розмір застави у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що народився Старовижівському районі Волинської обл., запобіжній захід у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби у м. Києві та Київській області, взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, тобто з 05 березня 2016 року.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовноОСОБА_4 закінчується 03 травня 2016 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4, заставу в розмірі 25 (двадцяти п'яти) розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 34 450 гривень (депозитний рахунок Оболонського районного суду міста Києва №37317001005411; код ЄДРПОУ - 02896785; Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО - 820019).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченимтак і іншою фізичною чи юридичною особою, окрім юридичної особи державної або комунальної власності або такої, що фінансується з місцевого, державного бюджету, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

ОСОБА_4 або інша фізична чи юридична особа, за винятком застережень мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом 5 днів.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, в разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Є.П.Римар