Рішення № 56348020, 10.03.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1893/13-ц Номер провадження 22-ц/786/674/16Головуючий у 1-й інстанції Миркушіна Н.С. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.

при секретарі Колодюк О.П.

за участі позивача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Хорольська міська рада Полтавської області, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном та знесення самочинно побудованих будівель та споруд,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та просив зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні його квартирою та знести за свій рахунок самочинно побудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1 та господарські споруди: гараж, сінник, літній душ, сарай, вигрібну яму, каналізаційну трубу.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що він є власником квартири АДРЕСА_2 та є сусідом відповідача.

Вказував, що ОСОБА_3 здійснив добудову до своєї квартири, яка виходить за межі її стін. Крім того, він самовільно побудував на прибудинковій земельній ділянці гараж, сінник, літній душ, сарай, вигрібну яму та влаштував каналізаційну трубу з власної квартири з другого поверху.

Позивач вказував, що ОСОБА_3 самовільно провів добудову до своєї квартири, не отримавши дозволу від власника будинку, яким на той час було ВАТ "Полтаваобленерго", не отримавши у власника будинку та від газо-водо-енергопостачальних організацій технічних умов. Відповідач не мав і не має проекту та дозволу на будівництво ні прибудови до квартири, ні на будівництво господарських споруд на прибудинковій території земельної ділянки, яка належить органу місцевого самоврядування - Хорольській міській раді.

Вказував, що відповідач своїм самовільним будівництвом порушив його права та інтереси, як власника квартири, а саме створив перешкоди нормальному користуванню і розпорядженню квартирою.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_3 усунути всі перешкоди в користуванні ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_2 а саме знести самочинно збудовану прибудову до квартири АДРЕСА_1

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням в частині вимог, у задоволенні яких було відмовлено, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, просив скасувати його та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі не повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_2 на праві приватної власності має квартиру АДРЕСА_2 На другому поверсі цього ж будинку над квартирою позивача розташована квартирі № 4, в якій проживає відповідач ОСОБА_3 та належить йому на праві приватної власності.

Як встановлено Актом комісійного огляду прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 від 28 серпня 2013 року,складеного комісією виконавчого комітету міської ради з житлових питань та вирішення спірних питань сумісного житлового будівництва (т.1, а.с. 21), комісією встановлено, що некапітальна споруда гараж (дерев'яні конструкції, азбестоцементні листи) розміром близько 3.0-6.0 метра, некапітальна споруда сінник (дерев'яні конструкції, азбестоцементні листи) розміром близько 3.0-3.0 метра, літній душ (стіни цегла керамічна, огорожа азбестоцементні листи) розміром близько 1.5-1.0 метра та господарська будівля для утримання домашньої птиці (стіни цегла керамічна, покрівля азбестоцементні листи) розміром близько 4.0-9.0 метра зведені, зі слів громадянина ОСОБА_3, у 1983 році без відповідних на те дозвільних документів, але зі згоди, на той час, всіх власників квартир житлового будинку. Документів підтверджуючих право власності на збудовані об'єкти громадянином ОСОБА_3 не представлені. На влаштовану каналізаційну трубу, з власної квартири на другому поверсі, та вигріб (розташований на віддалі близько 8 метрів від стіни житлового будинку) дозвільні і узгоджувальні матеріали громадянином ОСОБА_3 комісії не представлені.

Вказаний акт був затверджений рішенням виконавчого комітету Хорольської міської ради №267 від 29 серпня 2013 року (т.1 а.с. 22).

Відповідно до п. 2.22 Державних санітарних норм та правил утримання території населених місць, затверджених наказом МОЗ України №145 від 17 березня 2011 року, вигрібна яма повинна бути віддалена від стін житлових будівельна на відстань не менше 20 метрів.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, вищевказані господарські будівлі відносяться до самочинного будівництва, про що вірно зазначено місцевим судом.

Проте, ухвалюючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що самочинним будівництвом господарських споруд, відповідач порушив його права та інтереси.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду.

У ч. 4 ст. 376 ЦК України встановлено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до пункту 2 Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №389 від 29 грудня 2011 року, прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, що визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та яка необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Таким чином, використання прибудинкової території ОСОБА_3 для задоволення власних господарських потреб суперечить її призначенню та порушує права власників квартир багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, у тому числі позивача, оскільки вона призначена для обслуговування багатоквартирного будинку і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у такому багатоквартирному будинку.

Окрім того, відповідачем не було запропоновано шляхів відновлення прав та інтересів позивача, а тому колегія суддів вважає, що знесення самочинного будівництва є єдиним можливим заходом досягнення цієї мети.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції ухвалено помилкове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про знесення самочинно побудованих будівель та споруд, яке відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 241,50 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п. 4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про знесення самочинно побудованих будівель та споруд - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 знести за свій рахунок самочинно побудовані споруди, а саме: гараж, сінник, літній душ, сарай, вигрібну яму, каналізаційну трубу, що розташовані по АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 241,50 грн.

В іншій частині рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 31 грудня 2015 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: --//-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --//-- С.Ю. Мартєв

--//-- Л.М. Хіль

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова