Вирок № 56346383, 11.03.2016, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 375/725/14-к

1-кп/379/7/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2016 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Бабоїд О.М.,

за участю прокурорів: Сахно Л.В., Нечепоренка Р.Л.,

секретаря: Різник Н.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисника : ОСОБА_4,

відкрито провівши в залі суду в м. Тараща судове засідання по кримінальному провадженню № 12014110250000088 щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Рокитне Київської області та мешканки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, працюючої продавцем в кафе-барі «Міраж», одруженої, немаючої на утриманні неповнолітніх дітей, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, раніше не судимої,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки смт. Рокитне Київської області та мешканки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, непрацюючої одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, немаючої статусу потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимої,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки с. Синява Рокитнянського району Київської області та мешканки АДРЕСА_3, українки, громадянки України, з повною вищою освітою, непрацюючої, розлученої, маючої на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_6 -дитину-інваліда, ІНФОРМАЦІЯ_11, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, раніше не судимої,

обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до зміненого обвинувального акта ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 обвинувачуються в заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого чи особливо тяжкого злочину і їх дії кваліфіковані за ч. І ст. 396 КК України, вчинених за наступних обставин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» гральний бізнес - діяльність, пов'язана з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера.

Азартна гра - це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»).

Кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом передбачена ч. 1 ст. 203-2 КК України, відповідно до санкції якої вчинення даного злочину карається штрафом від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 203-2 КК України є особливо тяжким.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в листопаді 2013 року невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_7, в орендованому приміщенні за адресою АДРЕСА_4, з метою проведення азартних ігор розмістив в ньому 10 ігрових автоматів з купюроприймачами та три ігрових комп'ютери з встановленими на них спеціальними ігровими програмами для проведення азартних ігор.

З метою забезпечення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів учасникам азартних ігор невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_7 в листопаді 2013 року залучив до роботи в гральному закладі ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в якості адміністраторів.

Усвідомлюючи, що гральний бізнес в Україні є забороненим видом господарської діяльності, за який передбачена кримінальна відповідальність, та те, що невстановлена слідством особа на ім'я ОСОБА_7, в орендованому приміщенні за адресою АДРЕСА_4 організувала і займалась гральним бізнесом, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в період з 08.11.2013 по 26.02.2014 року вчинили активні дії, спрямовані на приховування вищевказаного злочину.

Зокрема, з метою приховування організованого невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_7 грального бізнесу від правоохоронних органів та інших громадян, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в період часу з 08.11.2013 року по 26.02.2014 року надавали доступ гравцям до вказаного приміщення лише через мобільний телефон з номером НОМЕР_2 з номерами телефонів гравців на ньому.

Також, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з вищевказаною метою використовували наявні засоби охорони приміщення, а саме вхідні двері із замком, систему відео спостереження у режимі он-лайн за вхідними дверима та в середині приміщення, які унеможливлювали доступ до приміщення без їх дозволу.

Як наслідок, в період часу з 08.11.2013 року до 26.02.2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 умисно, з метою приховування особливо тяжкого злочину, зазначеним вище способом, всупереч вимогам Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року, не повідомивши правоохоронні органи про вчинюваний злочин, надали за адресою: АДРЕСА_4, доступ до гральних автоматів з купюроприймачами та комп'ютерної техніки з метою проведення азартних ігор та отримання прибутку, яким у разі виграшу, виплачували різні суми виграшу більше 70 гравцям.

Зокрема, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 надано доступ до гральних автоматів з купюро приймачами та комп'ютерної техніки з метою проведення азартних ігор та отримання прибутку, яким у разі виграшу, виплачували різні суми виграшу наступним гравцям: 08.11.2013 р., 02.12.2013 р., 04.02.2014 р., 16.02.2014 р. ОСОБА_8, жителю АДРЕСА_1; 08.11.2013 р., 25.11.2013 р., ОСОБА_9, жителю АДРЕСА_5; 08.11.2013 р., 25.11.2013 р., ОСОБА_10, жителю АДРЕСА_6; 13.01.2014 р. ОСОБА_11, жителю АДРЕСА_7; р., 28.11.2013 р., 01.12.2013 р., 12.12.2013 р., 16.12.2013 р., 19.12.2013 р., 26.12.2013 р., 06.01.2014 р. 10.01.2014 р., 11.01.2014 р., 08.02.2014 р. ОСОБА_12, жителю АДРЕСА_8; 21.11.2013 р., 22.11.2013 р., 23.11.2013 р., 25.11.2013 р., 27.11.2013 р., 28.11.2013 р., 29.11.2013 р., 30.11.2013 р., 01.12.2013 р., 04.12.2013 р., 05.12.2013 р. 07.12.2014 р., 08.12.2013 р., 09.12.2013 р., 10.12.2013 р., 11.12.2013 р., 14.12.2013р., 15.12.2014р., 17.12.2013р., 18.12.2013р., 19.12.2013р.,

20.12.2013р., 23.12.2013 р., 26.12.2013 р., 28.12.2013 р., 29.12.2013 р., 30.12.2013 р., 31.12.2013 р., 02.01.2014 р., 03.01.2014 р., 04.01.2014 р., 06.01.2014 р., 07.01.2013 р.,08.01.2014 р., 09.01.2014 р., 11.01.2014 р., 12.01.2014 р., 13.04.2014 р., 15.01.2014 р., 16.01.2014 р., 17.01.2014 р., 18.01.2014р, 19.01.2014р., 20.01.2013 р, 21.01.2014 р, 22.01.2014 р, 23.01.2014 р. ,26.01.2014 р., 27.01.2014 р., 28.01.2014 р., 29.01.2014 р., 30.01.2014 р., 31.01.2014 р., 01.02.2014 р., 02.02.2014 р., 04.02.2014 р., 05.02.2014 р., 06.02.2014 р., 07.02.2014 р., 08.02.2014р.,10.02.2014р., 11.10.2014 р., 13.02.2014 р, 14.02.2014 р., 15.02.2014р., 17.02.2014р., 18.02.2014 р., 22.02.2014 р., 23.02.2014 р., 24.02.2014 р., 25.02.2014 р., 26.02.2014 р. ОСОБА_13, жителю АДРЕСА_9; 10.01.2013 р., 14.01.2014 р., 20.02.2014 р. ОСОБА_14, жителю АДРЕСА_10; 09.12.2013 р., 23.12.2013 р.,26.12.2013р., 27.12.2013 р.,14.01.2014 р., 17.01.2014 р., 24.01.2014 р., 08.02.2014 р.,13.02.2014 р., 14.02.2014 р., 16.02.2014 р., 17.02.2014 р., 18.02.2014 р., 19.02.2014 р., 23.02.2014 р., 26.02.2014 р. ОСОБА_15, жителю АДРЕСА_11; 21.11.2013 р., 11.12.2013 р., 24.12.2013 р.. 25.12.2013 р., 29.12.2013 р., 30.12.2013 р., 04.01.2014 р., 09.01.2014 р., 10.01.2014 р., 21.02.2014 р. ОСОБА_16, жителю АДРЕСА_12; 14.11.2013 р., 16.11.2013 р., 20.11.2013 р., 22.11.2013 р., 23.11.2013 р., 27.11.2013 р., 12.12.2013 р., 20.01.2014 р. ОСОБА_17, жителю АДРЕСА_13; 08.11.2013 р., 24.02.2014 р., 25.02 2014 р., ОСОБА_18, жителю АДРЕСА_14; 01.02.2014 р., 02.02.2014 р., 06.02.2014 р., 12.02.2014 р., 13.02.2014 р., 14.02.2014 р., 18.02.2014 р., 19.02.2014 р., 22.02.2014 р., 25.02.2014 р., 26.02.2014 р., 27.02.2014 р. ОСОБА_19, жителю АДРЕСА_15;

03.12.2013р., 06.12.2013 р., 15.01.2014 р., 01.02.2014 р., 02.02.2014 р., 05.02.2014 р., 10.02.2014 р., 12.02.2014 р., 13.02.2014 р., 14.02.2014 р, 18.02.2014 р., 25.02.2014р., ОСОБА_20, жителю АДРЕСА_16; 17.02.2014 р., 18.02.2014 р., 21.02.2014 р., 22.02.2014 р., 27.02.2014 р. ОСОБА_21, жителю АДРЕСА_17; 20.11.2013 р., 21.11.2013 р., 22.11.2013 р., 24.11.2013 р., 01.12.2013 р., 13.01.2013 р., 30.01.2013 р., 02.01.2014 р., 03.01.2014 р., 04.01.2014 р., 08.01.2014 р., 16.01.2014 р., 17.01.2014 р., 22.01.2014 р., 24.01.2014 р., 26.01.2014 р., 27.01.2014 р., 30.01.2014 р., 01.02.2014 р., 02.02.2014 р., 05.02.2014 р, 09.02.2014 р, 11.02.2014 р., 15.02.2014 р., 16.02.2014 р. 18.02.2014 р., 19.02.2014 р., 21.02.2014 р., 23.02.2014 р. ОСОБА_22, жителю АДРЕСА_18, чим вчинили приховування особливо тяжкого злочину.

27.02.2014 року о 18 год, в ході проведеного обшуку приміщення за адресою АДРЕСА_4, працівниками Рокитнянського РВ ГУ МВС України в Київській області було виявлено приміщення грального залу, де здійснювався гральний бізнес гральними автоматами в кількості 10 штук та комп'ютерною технікою в кількості 3 одиниці.

В зв'язку з чим дії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 досудовим слідством кваліфіковані за ч.1 ст.396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Суд встановив, що в листопаді місяці 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, кожна окремо, пройшли стажування і були прийняті на роботу в Інтернет кафе, яке знаходилося за адресою АДРЕСА_4. Прийняв їх на роботу ОСОБА_7, невстановлена слідством особа. Він провів з ними стажування, тобто показав та пояснив як працювати на комп'ютерах, пояснив, що в їх обов'язки входить: подавати відвідувачам чай, каву, проводити прибирання приміщення. Між ними була домовленість про офіційне оформлення їх на роботу з оплатою 1500 грн в місяць. Під час оформлення на роботу на приміщенні висіла вивіска Інтернет кафе, стояли зовнішні і внутрішні відеокамери, був робочий мобільний телефон, в якому були наявні номери телефонів, була кнопка виклику працівників міліції, охорону приміщення здійснювали працівники позавідомчої охорони Рокитнянського РВ, в приміщенні були наявні три комп'ютери. Проте, власник Інтернет кафе ОСОБА_7, невстановлена слідством особа, в подальшому записи про роботу в трудових книжках їм не оформив, зарплату виплачував в розмірі 1500 грн у місяць. Через деякий час вивіска з приміщення зникла, для охорони приміщення були найняті особи, які не були працівниками позавідомчої охорони. Приблизно в середині січня 2014 року до приміщення власником ОСОБА_7, невстановленою слідством особою, були завезені гральні автомати і розміщені в іншій залі.

Встановлене підтверджується наступними доказами.

Показаннями обвинуваченої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України не визнала та суду пояснила, що дійсно працювала в «інтернет клубі», який розташований за адресою АДРЕСА_4. На роботу її прийняв ОСОБА_7, якого вона вважала власником кафе, він провів з нею стажування: роз'яснив як працювати на комп'ютерах, а також, що входить в її обов'язки. В її обов'язки входило надання доступу громадянам до комп'ютерів (вхід у відповідну програму для отримання логіну. Даний логін, за певну суму і на певний період часу надавався громадянину, який використовував його для входу у відповідну гру), приготування чаю, кави відвідувачам, прибирання. Трудової угоди з нею не укладав, хоча при прийнятті на роботу обіцяв. ОСОБА_7, який приїздив щоденно, давав вказівки як працювати, виплачував їй заробітну плату один раз в місяць в розмірі 1500 грн., забезпечував всім необхідним: чаєм, кавою, туалетним папером тощо. Особисті кошти вона в даний бізнес не вкладала. До закладу вхід у день був вільний, а в вечірній час вони закривали двері, оскільки боялися. Вони впускали громадян за попереднім дзвінком на мобільний телефон, який також надав їм ОСОБА_7. Доступу до автоматів у них не було, гроші з автоматів забирав ОСОБА_7. Виграші вони не видавали, а повідомляли ОСОБА_7 і він привозив гроші і залишав. Крім ОСОБА_7 був ОСОБА_25, який контролював роботу охоронників. В закладі постійно були працівники міліції у формі, пили чай, каву, сиділи за комп'ютерами. На момент поступлення на роботу була вивіска Інтернет кафе, але згодом її не стало. Попервах охорону приміщення проводили працівники позавідомчої охорони Рокитнянського РВ, але в подальшому були набрані наймані охоронники.

В приміщенні знаходилося три комп'ютери, зовнішня та внутрішня відеокамери, кнопка виклику працівників міліції, робочий мобільний телефон з номерами. Працювала один раз на три доби. Працювала з листопада 2013 року по лютий 2014 року. Про те, що гральний бізнес є забороненим не знала, оскільки в залі постійно сиділи працівники міліції, заклад розташований в центрі міста неподалік прокуратури, міліції і суду. На робочому місці був комп'ютер, були коди, була програма, нараховувалися бали, грошей не було. Десь в середині січня 2014 року до приміщення були завезені гральні автомати і поміщені в іншому залі. Доступу до цих автоматів вони не мали. Коли завезли гральні автомати, то вона звільнилася.

Про притягнення ОСОБА_35 до кримінальної відповідальності їй стало відомо з виступу прокурора в даному судовому засіданні. Власником бізнесу, де вона працювала, був ОСОБА_7. Ніколи ні від кого вона не чула про ОСОБА_35. На досудовому слідстві їй про ОСОБА_35 не повідомляли і щодо нього будь-яких питань не задавали, в суд не викликали.

Ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_25 до кримінальної відповідальності за зайняття гральним бізнесом не притягнені.

Просить суд виправдати її за відсутністю складу та події злочину.

Показаннями обвинуваченої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України не визнала та суду пояснила, що дійсно працювала в «інтернет клубі», який розташований за адресою АДРЕСА_4. На роботу її прийняв ОСОБА_7, якого вона вважала власником кафе, він провів з нею стажування: роз'яснив як працювати на комп'ютерах, а також, що входить в її обов'язки. В її обов'язки входило надання доступу громадянам до комп'ютерів (вхід у відповідну програму для отримання логіну. Даний логін, за певну суму і на певний період часу надавався громадянину, який використовував його для входу у відповідну гру), приготування чаю, кави відвідувачам, прибирання. Трудової угоди з нею не укладав, хоча при прийнятті на роботу обіцяв. ОСОБА_7, який приїздив щоденно, давав вказівки як працювати, виплачував їй заробітну плату один раз в місяць в розмірі 1500 грн., забезпечував всім необхідним: чаєм, кавою, туалетним папером тощо. Особисті кошти вона в даний бізнес не вкладала. До закладу вхід у день був вільний, а в вечірній час вони закривали двері, оскільки боялися. Вони впускали громадян за попереднім дзвінком на мобільний телефон, який також надав їм ОСОБА_7. Доступу до автоматів у них не було, гроші з автоматів забирав ОСОБА_7. Виграші вони не видавали, а повідомляли ОСОБА_7 і він привозив гроші і залишав. Крім ОСОБА_7 був ОСОБА_25, який контролював роботу охоронників. В закладі постійно були працівники міліції у формі, пили чай, каву, сиділи за комп'ютерами. На момент поступлення на роботу була вивіска Інтернет кафе, але згодом її не стало. Попервах охорону приміщення проводили працівники позавідомчої охорони Рокитнянського РВ, але в подальшому були набрані наймані охоронники.

В приміщенні знаходилося три комп'ютери, зовнішня та внутрішня відеокамери, кнопка виклику працівників міліції, робочий мобільний телефон з номерами. Працювала один раз на три доби. Працювала з листопада 2013 року по лютий 2014 року. Про те, що гральний бізнес є забороненим не знала, оскільки в залі постійно сиділи працівники міліції, заклад розташований в центрі міста неподалік прокуратури, міліції і суду. На робочому місці був комп'ютер, були коди, була програма, нараховувалися бали, грошей не було. Десь в середині січня 2014 року до приміщення були завезені гральні автомати і поміщені в іншому залі. Доступу до цих автоматів вони не мали. Коли завезли гральні автомати, то вона звільнилася.

Про притягнення ОСОБА_35 до кримінальної відповідальності їй стало відомо з виступу прокурора в даному судовому засіданні. Власником бізнесу, де вона працювала, був ОСОБА_7. Ніколи ні від кого вона не чула про ОСОБА_35. На досудовому слідстві їй про ОСОБА_35 не повідомляли і щодо нього будь-яких питань не задавали, в суд не викликали.

Ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_25 до кримінальної відповідальності за зайняття гральним бізнесом не притягнені.

Просить суд виправдати її за відсутністю складу та події злочину.

Показаннями обвинуваченої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України не визнала та суду пояснила, що дійсно працювала в «інтернет клубі», який розташований за адресою АДРЕСА_4. Роботу їй запропонував ОСОБА_25, який познайомив її з ОСОБА_7. Останній прийняв її на роботу. ОСОБА_7, якого вона вважала власником кафе, провів з нею стажування: роз'яснив як працювати на комп'ютерах, а також, що входить в її обов'язки. В її обов'язки входило надання доступу громадянам до комп'ютерів (вхід у відповідну програму для отримання логіну. Даний логін, за певну суму і на певний період часу надавався громадянину, який використовував його для входу у відповідну гру), приготування чаю, кави відвідувачам, прибирання. Трудової угоди з нею не укладав, хоча при прийнятті на роботу обіцяв. ОСОБА_7, який приїздив щоденно, давав вказівки як працювати, виплачував їй заробітну плату один раз в місяць в розмірі 1500 грн., забезпечував всім необхідним: чаєм, кавою, туалетним папером тощо. Особисті кошти вона в даний бізнес не вкладала. До закладу вхід у день був вільний, а в вечірній час вони закривали двері, оскільки боялися. Вони впускали громадян за попереднім дзвінком на мобільний телефон, який також надав їм ОСОБА_7. Доступу до автоматів у них не було, гроші з автоматів забирав ОСОБА_7. Виграші вони не видавали, а повідомляли ОСОБА_7 і він привозив гроші і залишав. Крім ОСОБА_7 був ОСОБА_25, який контролював роботу охоронників. В закладі постійно були працівники міліції у формі, пили чай, каву, сиділи за комп'ютерами. На момент поступлення на роботу була вивіска Інтернет кафе, але згодом її не стало. Попервах охорону приміщення проводили працівники позавідомчої охорони Рокитнянського РВ, але в подальшому були набрані наймані охоронники.

В приміщенні знаходилося три комп'ютери, зовнішня та внутрішня відеокамери, кнопка виклику працівників міліції, робочий мобільний телефон з номерами. Працювала один раз на три доби. Працювала з листопада 2013 року по лютий 2014 року. Про те, що гральний бізнес є забороненим не знала, оскільки в залі постійно сиділи працівники міліції, заклад розташований в центрі міста неподалік прокуратури, міліції і суду. На робочому місці був комп'ютер, були коди, була програма, нараховувалися бали, грошей не було. Десь в середині січня 2014 року до приміщення були завезені гральні автомати і поміщені в іншому залі. Доступу до цих автоматів вони не мали. Коли завезли гральні автомати, то вона звільнилася.

Про притягнення ОСОБА_35 до кримінальної відповідальності їй стало відомо з виступу прокурора в даному судовому засіданні. Власником бізнесу, де вона працювала, був ОСОБА_7. Ніколи ні від кого вона не чула про ОСОБА_35. На досудовому слідстві їй про ОСОБА_35 не повідомляли і щодо нього будь-яких питань не задавали, в суд не викликали.

Ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_25 до кримінальної відповідальності за зайняття гральним бізнесом не притягнені.

Просить суд виправдати її за відсутністю складу та події злочину.

Під час досудового розслідування на них морально тисли працівники міліції, фіксували у протоколи показання, які вони не давали.

Показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_37, ОСОБА_36, ОСОБА_29, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_30, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_16, які суду показали, що на протязі 2013-2014 років відвідували заклад, який розташований в АДРЕСА_4, де знаходилися гральні автомати та комп'ютери. В приміщенні були відеокамери та до нього вони заходили лише за попередньою домовленістю, зателефонувавши на мобільний телефон, номер якого надала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (обвинувачені). Відкривав двері охоронник. Обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надавали доступ до комп'ютерів, подавали чай, каву, прибирали. Гроші вони їм не давали. У разі виграшу дівчата записували бали і наступного дня їм видавали гроші. Хто є власником даного закладу вони не знають, проте зазначають, що обвинувачені доходів від роботи даного закладу не мали, були найманими працівниками.

Показаннями свідків ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, які суду показали, що вони працювали в закладі, який розташований в АДРЕСА_4, охоронниками. В даному закладі були камери спостереження. Власником приміщення був житель смт. Рокитне ОСОБА_34, а орендарем - ОСОБА_7, який приїздив щодня. Обвинувачені були найманими працівниками в даному закладі: надавали доступ до комп'ютерів, подавали чай, каву, прибирали. Які посади вони займали вони сказати не можуть, оскільки на роботу їх усіх ніхто не оформляв. За вказівкою обвинувачених вони відкривали двері та впускали громадян, які грали на гральних автоматах та комп'ютерах. Якби не було цих обвинувачених, то були б інші і заклад працював би. Заробітну плату привозив ОСОБА_7, а щодня після закінчення зміни їм видавали за чергування по 100 грн обвинувачені.

Показаннями свідка ОСОБА_25, який суду показав, що в свій час ( до набрання законної сили Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 року), він займався гральним бізнесом. До нього звернувся чоловік на ім'я ОСОБА_7, який просив надати номери телефонів людей, які працювали раніше у нього. Він надав йому номер телефону ОСОБА_3 та охоронників, які раніше працювали у нього. Без обвинувачених гральний заклад працював би, оскільки були б інші.

Показаннями свідка ОСОБА_34, який суду показав, що він є власником приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_4. З 2013 року дане приміщення у нього орендував громадянин ОСОБА_7, з яким у нього був укладений договір оренди, який він надав працівникам міліції. Куди дівся цей договір йому невідомо. ОСОБА_7 сплачував йому орендну плату. Крім того він навідувався до цього приміщення вдень, один раз в місяць, для звірки показників електролічильника.

Частина перша статті 396 КК України передбачає відповідальність за заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Приховуванням злочину є активна умисна діяльність, спрямована на те, щоб утаїти від правоохоронних органів та суду факт вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, знаряддя та засоби їх вчинення, сліди чи предмети, здобуті злочинним шляхом, або їх місцезнаходження, відомості щодо суб'єкта (суб'єктів) злочинного діяння, а також не допустити виявлення слідів злочину.

Стаття 396 КК України передбачає заздалегідь не обіцяне приховування злочину. За такого варіанту поведінки особа надає згоду на вчинення дій, що пов'язані з приховуванням, вже після вчинення злочину (закінченого чи незакінченого). У цьому випадку має місце не співучасть у злочині, а причетність до нього.

Згідно із ч. 6 ст. 27 КК України особи, які вчинили заздалегідь не обіцяне переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених ст.ст. 198 та 396.

Об'єктом злочину є нормальна діяльність органів досудового слідства і суду, що забезпечує можливість всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, вжити всі передбачені законом заходи щодо виявлення як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу, а також обставин, що пом'якшують і обтяжують її відповідальність.

З об'єктивної сторони даний злочин виражається в діях особи, яка після закінчення вчиненого іншою особою тяжкого чи особливо тяжкого злочину, здійснює приховування: 1) злочинця (шляхом надання йому приміщень, сховищ, документів); 2) знарядь чи засобів вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину; 3) слідів такого злочину чи 4) предметів, здобутих внаслідок його вчинення, або 5) придбання чи збут таких предметів. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 396 КК України кримінально караним є тільки заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-яких діянь, що пов'язані із заздалегідь не обіцяним приховуванням тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом; особа усвідомлює фактичні обставини заздалегідь не обіцяного приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину (зокрема, надання згоди на вчинення дій, що пов'язані з приховуванням, вже після вчинення злочину, який за законом визнається тяжким або особливо тяжким) та бажає цього.

Суб'єктом злочину є будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16 років.

Як встановлено судом обвинувачені працювали по найму у ОСОБА_7, невстановленої досудовим слідством особи, який для них був власником комп'ютерів і гральних автоматів, господарем цього бізнесу, орендарем даного приміщення. Разом з ним працював ОСОБА_25, який керував охоронниками.

На сьогоднішній день ні ОСОБА_7, ні ОСОБА_25 не притягнуті до кримінальної відповідальності, щодо жодного з них немає вироку суду про визнання їх винними у вчинені злочину, передбаченого ст.. 203- 2 КК України.

Частина друга статті 2 КК України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, досудовим і судовим слідством не встановлено вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_25. Оскільки не встановлено вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_25, то не може мати місце склад злочину, передбачений ч.1 ст.396 КК України в діях обвинувачених, оскільки дана стаття передбачає заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину. Тобто має місце відсутність злочину в приховуванні якого обвинувачуються ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

За таких обставин досудовим слідством не доведено і в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення обвинуваченими злочину, передбаченого ч.1 ст. 396 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Стаття 2 КПК України визначає, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, не доведена у повному обсязі.

Речові докази: лазерний диск формату DVD номер диска РАР 682QB03065169 3 на поверхні якого мається напис маркером чорного кольору «Змінено гриф на н/т Акт ЕК РОВ №39 від 06.03.14 №14н/т від 02.12.2013 року, з відображеною інформацію телефонних розмов ОСОБА_1 з додатками на 3-х арк., лазерний диск формату DVD, на поверхні якого мається напис маркером чорного кольору «Змінено гриф секрет згідно Акт ЕК РВ №73 від 19.04.2014, РВ інв. №24Т (не таємно) 16.04.2014 р., серійний номер диска CYH 208183636AOO з зображенням фото з додатками на 5-ти арк., лазерний диск формату СD, на поверхні якого мається напис маркером чорного кольору КС, Вх. 2892, справа №375/336/14к, вих. №2582/1/кт від 02.04.14» серійний номер диска 230532 МD 8836 з інформацією про дату, час, тривалість вихідних та вхідних дзвінків абонентського номера «НОМЕР_1» та додатком на 41 арк., один лист паперу з графіком чергування, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12014110250000088 підлягають залишенню при справі.

Інші речові докази суду не надавалися.

Керуюсь ст.ст. 369- 374 КПК України, суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України та виправдати.

ОСОБА_2 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України та виправдати.

ОСОБА_3 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України та виправдати.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази: лазерний диск формату DVD номер диска РАР 682QB03065169 3 на поверхні якого мається напис маркером чорного кольору «Змінено гриф на н/т Акт ЕК РОВ №39 від 06.03.14 №14н/т від 02.12.2013 року, з відображеною інформацію телефонних розмов ОСОБА_1 з додатками на 3-х арк., лазерний диск формату DVD, на поверхні якого мається напис маркером чорного кольору «Змінено гриф секрет згідно Акт ЕК РВ №73 від 19.04.2014, РВ інв. №24Т (не таємно) 16.04.2014 р., серійний номер диска CYH 208183636AOO з зображенням фото з додатками на 5-ти арк., лазерний диск формату СD, на поверхні якого мається напис маркером чорного кольору КС, Вх. 2892, справа №375/336/14к, вих. №2582/1/кт від 02.04.14» серійний номер диска 230532 МD 8836 з інформацією про дату, час, тривалість вихідних та вхідних дзвінків абонентського номера «НОМЕР_1» та додатком на 41 арк., один лист паперу з графіком чергування, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12014110250000088 - залишити при справі.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення через Таращанський районний суд Київської області.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженим та прокурору.

Головуючий:О. М. Бабоїд