Постанова № 563420, 11.04.2007, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-8/020-7/085

ПОСТАНОВА

і м е н е м У к р а ї н и

"11" квітня 2007 р. 15:55 м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді - Ілюхіної Г.П.,

при секретарі –Юренковій І.В.

за участю представників:

позивача - Косачьов А.Л., директор, наказ №6/п від 30.06.2006;

- Тарасенко Р.Г., представник, довіреність б/н від 16.10.2006;

відповідача - Ліпкіної О.В., головний спеціаліст відділу транспорту та зв’язку, довіреність № 1115/24/2-07 від 28.03.2007;

- Куніцина О.В. головний спеціаліст юридичного відділу апарату, довіреність № 01/24/2-07 від 09.01.200;

третіх осіб: - Бондар В.І., представник, довіреність № 1902 від 05.04.2007 (ПП Цибулькін В.Ф.);

- Калінін А.М., паспорт серії АР 047142 (ПП Калінін А.М.),

розглянувши матеріали справи

За Приватного підприємства „АНКЛАВ”

адміністративним (вул. Адмірала Макарова, 27-13, місто Севастополь, 99004)

позовом:

до відповідача: Севастопольської міської державної адміністрації

(вул. Леніна, 2, місто Севастополь, 99011)

треті особи, Приватний підприємець Цибулькін Василь Федорович

які не заявляють (м. Севастополь, вул. Паршина, 6-6)

самостійних вимог (99040, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 123-29)

на предмет спору

на стороні відповідача: Приватне підприємство „Туя”

(99008, м.Севастополь, вул.6-та Бастіонна, готель „Крим”, офіс 316)

Приватний підприємець Калінін Андрій Миколайович

(99058, м. Севастополь, вул. Б. Михайлова, 15-3)

(99058, м. Севастополь, вул. Б. Михайлова, 12-3)

про спонукання відповідача скасувати видані тимчасові дозволи на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А,

спонукання відповідача утриматися від видачі тимчасових дозволів на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А,

в порядку ст.ст.51, 111 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги змінені:

про спонукання відповідача скасувати видані тимчасові дозволи на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А,

спонукання відповідача утриматися від видачі тимчасових дозволів на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А,

спонукання відповідача здійснити дії по зняттю з автобусного маршруту № 12-А перевізників ПП Цибулькіна В.Ф., ПП „Туя”, ПП Калініна А.М.,

Суть спору:

05.02.2007 (вх. №312) позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про спонукання відповідача скасувати видані тимчасові дозволи на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12 А, спонукання відповідача утриматися від видачі тимчасових дозволів на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12 А.

На думку позивача, відповідач, видав тимчасові дозволи на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12 А, одночасно робітникам трьох підприємств ПП Цибулькіну В.Ф., ПП „Туя”, ПП Калініну А.М., порушив чине законодавство України в сфері пасажирського перевезення, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 06.02.2006 провадження у справі відкрито суддею Ткаченко М.І. з привласненням справі №20-8/019 (а. с. 1).

Розпорядженням голови суду № 16 від 16.02.2007 у зв’язку з призначенням судді Ткаченко М.І. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду на підставі Указу Президента України від 06.02.2007 № 82/2007 та з метою дотримання строків розгляду справ, справа передана до провадження судді Ілюхіній Г.П. (а. с. 14-16).

Ухвалою суду від 21.02.2007 справу прийнято до провадження судді Ілюхіної Г.П., прийнято рішення про призначення підготовчого провадження та проведення попереднього судового засідання з метою всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України та справі привласнено № 20-8/020-7/085 (а.с.17-18).

Ухвалою суду від 20.03.2007 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено: Приватного підприємця Цибулькіна В.Ф., Приватного підприємця Калініна А.М., Приватне підприємство „Туя” (арк.с.32-35).

Позивач заявою (вх.№№ 9032 від 20.03.2007) в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України уточнив позовні вимоги, просить:

- зобов’язати відповідача скасувати видані тимчасові дозволи на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А,

- зобов’язати відповідача утриматися від видачі тимчасових дозволів на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А,

- спонукання відповідача здійснити дії по зняттю з автобусного маршруту № 12-А перевізників ПП Цибулькіна В.Ф., ПП „Туя”, ПП Калініна А.М. (арк.с.29-30).

Заявою (вх.№№ 9848 від 26.03.2007) в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України змінив позовні вимоги, просить:

- зобов’язати відповідача скасувати видані тимчасові дозволи на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А,

- зобов’язати відповідача утриматися від видачі тимчасових дозволів на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А,

- спонукання відповідача здійснити дії по зняттю з автобусного маршруту № 12-А перевізників ПП Цибулькіна В.Ф., ПП Калініна А.М. (арк.с.38-40).

В судовому засіданні позивач уточнив пункт 2 позовних вимог, просить зобов’язати відповідача утриматися від видачі тимчасових дозволів на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А до проведення конкурсу на маршруті 12-А та визначення переможця в порядку, встановленому діючим законодавством України.

Відповідач в клопотанні (вх.№11215) просить залишити позовні вимоги ПП „Анклав” без розгляду в порядку пункту 1 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з тим, що позовну заяву подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності. Клопотання мотивовано тим, що статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем по адміністративній справі є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду; вважає доводи позивача, що дії відповідача паралізують роботу позивача необґрунтованими, так як конкурс по пакету № 14 (маршрути №№ 12-А та 13) проведений у встановленому законом порядку, переможцем конкурсу є СФ ТОВ „Сим Сити Транс”; позивач не є переможцем конкурсу, у зв’язку з чим договір на перевезення пасажирів по автобусному маршруту № 12-А з ним не укладався; вважає здійснення позивачем господарської діяльності на маршруті № 12-А незаконною, тому дії відповідача не можуть вплинути на здійснення законних прав позивача по перевезенню пасажирів на зазначеному маршруті в силу відсутності цих прав (арк.с.56-62).

В запереченнях на позов (вх.№11214) відповідач просить провадження по справі припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору, так як зазначені в позовних вимогах дозволи скасовані наказом начальника відділу транспорту та зв’язку від 15.02.2007 № 1, та здані в повному обсязі; на теперішній час дозволи на перевезення пасажирів по маршруту № 12-А не видаються; контроль за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт здійснюють органи Державної інспекції на автомобільному транспорті; копії наказів направлені до територіального управління Головної державної інспекції в м. Севастополі, ВДАІ УМВД в м. Севастополі для відповідного реагування (арк.с.51-55).

Третя особа ПП Цибулькін В.Ф. в запереченнях на позов (вх.№ 11126) просить відмовити ПП „Анклав” в задоволенні позову повністю, вважає позовні вимоги необґрунтованими та неправомірними у зв’язку з тим, що відсутні законні підстави обмежувати органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в праві на видачу тимчасових дозволів, так як це передбачено статтею 7 Закону України „Про автомобільний транспорт”; позивачем в позові не зазначені норми Закону, які порушені при видачі тимчасових дозволів на маршрут № 12-А, а також норми, які б передбачали наслідки зазначені позивачем в позові з підстав, зазначених позивачем; доводи позивача про те, що в результаті видачі перевізникам тимчасових дозволів на маршрут № 12-А паралізована робота позивача не відповідають дійсності, так як позивач взагалі не має дозволу на здійснення автомобільних перевезень пасажирів по маршруту № 12 (12-А) в м. Севастополі; вважає, що ПП „Анклав” не може бути позивачем в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України; ПП „Анклав” не є автомобільним перевізником на маршрутах № 12 (12-А), тому його права та інтереси, як автомобільного перевізника, не могли бути порушені видачею тимчасових дозволів іншім автомобільним перевізникам (арк.с.63-64).

З наданих відповідачем документів вбачається, що Наказом начальника відділу транспорту та зв’язку Севастопольської міської державної адміністрації № 1 від 15.02.2007 „Про скасування тимчасових дозволів на перевезення пасажирів на маршруті № 12-А „Максимова дача –центр міста”, наказано ПП Цибулькіну В.Ф., ПП Калініну А.М., ПП „Туя” здати в відділ транспорту та зв’язку тимчасові дозволи на перевезення пасажирів на маршруті № 12-А „Максимова дача –центр міста”, видані на підставі рішення міського конкурсного комітету від 15.12.2006 (протокол № 4) у зв’язку з закінченням строку дії тимчасових дозволів. Контроль за виконанням наказу покладено на головного спеціаліста відділу транспорту та зв’язку В.І. Стадольського. Цей наказ доведено до відома господарського суду м. Севастополя, ВДАІ УМВС України в м. Севастополі, територіального управління Головної державної інспекції в м. Севастополі. ПП Цибулькін В.Ф. та ПП Калінін А.М. ознайомлені з наказом під розпис 15.02.2007 та 16.02.2007, відповідно (арк.с.28, 52-55).

Все вищеперелічене дає суду підстави для висновку, що на день подання позову 05.02.2007 у позивача були підстави для звернення до суду з вимогою про спонукання відповідача скасувати видані тимчасові дозволи на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А, однак на стадії судового розгляду предмет спору відсутній в зв’язку зі скасуванням тимчасових дозволів на перевезення пасажирів на маршруті № 12-А „Максимова дача –центр міста”, виданих ПП Цибулькіну В.Ф., ПП Калініну А.М., ПП „Туя” на підставі рішення міського конкурсного комітету від 15.12.2006 (протокол № 4) у зв’язку з закінченням строку дії тимчасових дозволів органом, який їх видав, тому суд позбавлений можливості розглядати спір та вимоги, так як його не належить розглядати ні в порядку адміністративного судочинства, ні іншого судочинства у зв’язку з його відсутністю, що виникло в процесі судового розгляду, що є підставою для закриття провадження у справі в порядку пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, про що винесено ухвалу (арк.с.70-73).

Позивачем визначено спосіб захисту як зобов’язання відповідача здійснити дії по зняттю з маршруту № 12-А перевізників ПП Цибулькіна В.Ф. та ПП Калініна А.М., який не передбачено статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 6 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Вимога щодо зобов’язання відповідача здійснити дії по зняттю з маршруту № 12-А перевізників ПП Цибулькіна В.Ф. та ПП Калініна А.М. не може бути виконана відповідачем по справі, так як такі дії не відносяться до його компетенції.

Крім того, цей спосіб захисту не направлений на реалізацію матеріального права і не підвідомчий господарському суду.

Позивач неодноразово змінював позовні вимоги, але не привів їх у відповідність до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України в цій частині, що є підставою для залишення провадження по справі по зазначеній вимозі в порядку пункту 7 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, про що винесено ухвалу (арк.с.67-69).

Клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову в порядку статей 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом зупинення дії виданих Севастопольською міською державною адміністрацією тимчасових дозволів на перевезення пасажирів перевізникам ПП „Туя”, ПП Цибулькіну В.Ф. та ПП Калініну А.М. задоволенню не підлягає, так як позивач не обґрунтував наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову, необхідність вжиття таких заходів, наявність підстав вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (арк.с.24).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін суд, -

в с т а н о в и в:

З’ясовані наступні обставини:

- 18.11.2006 відповідач в газеті „Севастопольські вісті” оголосив конкурси на пасажирські перевезення автобусом загального користування на наступні міські маршрути: № 83, 84, 84-А, 78, 79, 12-А, 13.

- 22.12.2006 позивачу стало відомо, що відповідачем на підставі спірного розпорядження видані тимчасові дозволи на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А та паспорт на маршрут 12-А третім особам: ПП Цибулькіну В.Ф. та ПП Калініну А.М.

- 28.12.2006 Севастопольською міською державною адміністрацією видано тимчасовий дозвіл № 000894 ПП Калініну А.М. (арк.с.9).

- 21.12.2006 (вих.№953Н) Управління транспорту та зв’язку повідомило Територіальне управління Головдержінспекції на автомобільному транспорті в м. Севастополі та ВДАІ УМВС України в м. Севастополі по те, що з 22.12.2006 в 06.15 на маршрути по тимчасовим дозволам на маршруті № 12-А виходять перевізники: ПП „Туя”, ПП Калінін А.М., ПП Цибулькін В.Ф. (арк.с.10).

Спір виник в зв’язку з тим, що відповідач видав третім особам тимчасові дозволи на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А до проведення конкурсу на маршруті 12-А та визначення переможців, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, який має ліцензію на перевезення і також претендує на участь в конкурсі і на перевезення пасажирів на даному маршруті.

Правовідносини сторін регулюються статтею 19 Конституції України, статтями 7, 43-45 Закону України „Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 Закону України „Про автомобільний транспорт” встановлено, що організація пасажирських перевезень покладається, зокрема:

- на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані:

- забезпечувати формування автобусної маршрутної мережі загального користування й мережі таксомоторних стоянок та розробляти перспективи їх розвитку;

- забезпечувати розроблення паспортів автобусних маршрутів загального користування з визначенням необхідної кількості автобусів, їх пасажиромісткості, класу, технічних та екологічних показників, розкладу руху. Порядок розроблення та затвердження паспорта маршруту визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту;

- проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування;

- забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником - переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), чи надання дозволу на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу;

- забезпечувати безпечне і якісне обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право, зокрема:

- у разі припинення автомобільним перевізником перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування призначати перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце, а в разі їх відмови - призначати до проведення конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше ніж три місяці;

- у разі відкриття автобусного маршруту, який не має паспорта, призначати один раз тимчасового автомобільного перевізника на термін до трьох місяців, після чого за результатами функціонування маршруту приймати рішення щодо доцільності відкриття маршруту та проведення конкурсу.

Згідно статей 43-45 Закону України „Про автомобільний транспорт” визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів).

На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

Визначення кандидатури автомобільного перевізника для роботи на міжнародному автобусному маршруті загального користування здійснюється на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До обов'язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать:

- визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками;

- державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення.

Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п'яти років.

Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) у разі відсутності в нього автобусів, що відповідають умовам конкурсу, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на один рік.

Дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пасажирському перевізнику на обслуговування автобусних маршрутів надається на термін до п'яти років.

Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій.

До конкурсного комітету не можуть входити представники суб'єктів господарювання - автомобільних перевізників, які є учасниками конкурсу або які діють на ринку перевезень пасажирів і можуть впливати на прийняття рішень комітету.

Для організації забезпечення і підготовки матеріалів для проведення засідань конкурсного комітету органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на конкурсних умовах за договором залучають підприємство (організацію), що має фахівців та досвід роботи не менше трьох років з питань організації пасажирських перевезень. Конкурс проводиться із залученням представників відповідних органів виконавчої влади, а також представників громадських організацій. Залучене для проведення засідань конкурсного комітету підприємство (організація) готує матеріали щодо умов конкурсу, паспортів автобусних маршрутів, аналізу одержаних пропозицій та їх оцінки, договорів з переможцями конкурсу та інші матеріали.

Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.

У конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону.

До участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які:

- визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб'єкта господарювання;

- подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію;

- не відповідають вимогам статті 34 цього Закону.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку, що відповідач не мав права видавати тимчасові дозволи на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А трьом перевізникам на свій розсуд до проведення конкурсу на маршруті 12-А.

Аналіз діючого законодавства, що регулює спірні відносини дає суду право для висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача утриматися від видачі тимчасових дозволів на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А до проведення конкурсу на маршруті 12-А та визначення переможців в порядку встановленому діючим законодавством України підлягають задоволенню.

Доводи відповідача та третьої особи в частині відсутності у позивача адміністративної правосуб’єктності спростовуються тим, що позивач на рівні з третіми особами: ПП Цибулькіним В.Ф. та ПП Калініним А.М. має ліцензію, яка дає право приймати участь в конкурсах по визначенню перевізників, тощо.

Відповідно до статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Позивач відповідає вимогам статей 47, 48 Кодексу адміністративного судочинства України, що регламентують адміністративну процесуальну правосуб’єктність.

Згідно частини 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Згідно зі статтями 87, 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України належні позивачеві судові витрати по справі підлягають поверненню з Державного бюджету України в розмірі 1,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 7, 43-45 Закону України „Про автомобільний транспорт”, статтями 6, 8, 9, 47, 48, 69, 70, 79, 87, 94, 98, 110, 158-163, 167, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Севастопольську міську державну адміністрацію утриматися від видачі тимчасових дозволів на перевезення пасажирів автобусним маршрутом №12-А до проведення конкурсу на маршруті 12-А та визначення переможця в порядку, визначеному діючим законодавством України.

3. Стягнути з Державного Бюджету України на користь Приватного підприємства „Анклав” (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 29, 99004, м. Севастополь, вул. Адм. Макарова, 27-13, р/р 26002426873001 в СФ „Приватбанк”, МФО 324935, ідентифікаційний код 31935003) 1,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.П. Ілюхіна

Постанову складено та підписано

в порядку частини 3 статті 160 КАС України

16.04.200 7 о 15 год. 00 хв.