Ухвала суду № 56341940, 03.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

УХВАЛА

"03" березня 2016 р.Справа № 916/1844/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі Фатєєвій Г.В.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача (заявника) не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Прокуратури Одеської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення (вх. № 2-905/16 від 22.02.2016 р.) в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/1844/15 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрація Ізмаїльського морського порту) до Прокуратури Одеської області про стягнення 72134,05 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрація Ізмаїльського морського порту) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Прокуратури Одеської області про стягнення заборгованості в сумі 72134,05 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.2015 р. (суддя Брагіна Я.В.) позовну заяву ДП „Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрація Ізмаїльського морського порту) прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/1844/15, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

З огляду на відрахування судді Брагіної Я.В. зі штату суддів господарського суду Одеської області, згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 20.05.2015 р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого вказану справу № 916/1844/15 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Петрову В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2015 р. справу № 916/1844/15 прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд справи призначено в засіданні суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2015 р. по справі № 916/1844/15 позов ДП Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрація Ізмаїльського морського порту) задоволено частково та на користь останнього стягнуто з Прокуратури Одеської області суму заборгованості в розмірі 33200,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,88 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 р. по справі № 916/1844/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2016 р., рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2015 р. скасовано частково, позов ДП Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрація Ізмаїльського морського порту) задоволено повністю, стягнуто з Прокуратури Одеської області на користь ДП Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрація Ізмаїльського морського порту) заборгованість в сумі 72134,05 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. і за апеляційний перегляд справи - в сумі 913,50 грн.

04.09.2015 р. господарським судом Одеської області на виконання вказаної постанови Одеського апеляційного господарського суду по справі № 916/1844/15 видано наказ про її примусове виконання щодо стягнення з Прокуратури Одеської області на користь ДП Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрація Ізмаїльського морського порту) суми заборгованості в розмірі 72134,05 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. та 913,50 грн. за апеляційний перегляд справи.

22.02.2016 р. Прокуратура Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу та порядку виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 р. по справі № 916/1844/15 про стягнення з Прокуратури Одеської області на користь ДП Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрація Ізмаїльського морського порту) суми заборгованості в розмірі 72134,05 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. та 913,50 грн. за апеляційний перегляд справи. Так, заявник в обґрунтування вказаної заяви вказує, що рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2015 у справі № 916/1844/15 частково задоволено позов ДП „Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрація Ізмаїльського морського порту) та стягнуто з прокуратури Одеської області заборгованість у розмірі 33200 грн. та 840,88 грн. судового збору. Вказане рішення суду було Прокуратурою Одеської області виконано добровільно та 17.08.2015 р. сплачено стягувачу 33200 грн. та судовий збір в сумі 840,88 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 842, 843, 844, 845, 866. Проте, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 р. у справі № 916/1844/15 рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2015 р. частково скасовано, позов ДП „Адміністрація морських портів України в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України (адміністрація Ізмаїльського морського порту) задоволено повністю та стягнуто з прокуратури Одеської області заборгованість у розмірі 72134,05 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. і за апеляційний перегляд справи в сумі 913,50 грн. На підставі вказаної постанови ОАГС господарським судом Одеської області 04.09.2015 р. видано наказ про примусове виконання постанови, який перебуває на виконанні в головному управлінні Державної казначейської служби України в Одеській області (безспірне списання коштів). Враховуючи, що на виконання рішення суду у справі № 916/1844/15 Прокуратурою Одеської області 17.08.2015 р. добровільно сплачено стягувачу заборгованість у розмірі 33200 грн. та судовий збір в сумі 840,88 грн., заявник вважає, що необхідно змінити спосіб та порядок виконання судового рішення ОАГС на списання коштів з рахунків боржника на користь стягувача з урахуванням добровільно сплачених коштів в розмірі 34040,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін.

Як зазначено в абз. 1 п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (із змін. і доповн.), заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Зокрема, заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо.

При цьому у випадках, коли відповідну заяву подано стороною, державним виконавцем після прийняття постанови апеляційною чи касаційною інстанцією, питання про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання цієї постанови вирішує господарський суд першої інстанції (абз. 2 п. 7.8 Постанови Пленуму ВГСУ № 9).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2016 р. у справі № 916/1844/15 вказану заяву Прокуратури Одеської області прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд заяви призначено в засіданні суду на 03.03.2016 р.

Позивач письмових пояснень по суті вказаної заяви не надав, проте представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви, наразі підтвердив часткову сплату заявником суми заборгованості у розмірі 34040,88 грн.

Дослідивши матеріали заяви, господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

В силу приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України Про виконавче провадження.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про зміну способу та порядку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

На необхідність встановлення зазначених обставин також вказано у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України

При цьому при вирішенні заяви сторони про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду повинно враховуватися те, що задоволення вказаних заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ч. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження).

Таким чином, в основу судового акту про зміну способу виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

В п. 7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно (п. 7.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Так, як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, Прокуратура Одеської області зазначає про часткову сплату стягнутої за судовим рішенням у даній справі заборгованості на користь позивача в сумі 33200 грн. згідно платіжних доручень від 17.08.2015 р. №№ 842, 843, 844, та 840,88 грн. судового збору згідно платіжного доручення № 845 від 17.08.2015 р. Між тим наведені заявником доводи в обґрунтування необхідності заміни способу та порядку виконання рішення господарського суду у даній справі не свідчать про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, з настанням яких закон повязує виняткову можливість зміни способу та порядку виконання рішення суду, а навпаки вказують на часткове виконання рішення суду, що підтверджено позивачем. Наразі слід зазначити, що заявником у поданій заяві не вказується ані порядок, ані інший спосіб можливості задоволення боржником вимог стягувача, ніж той, що встановлений рішенням суду. Адже зміна способу можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (з грошової на майнову) виконання, тобто за відсутності у боржника грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Відтак, враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про необґрунтованість вимог заявника про зміну способу та порядку виконання судового рішення ОАГС від 27.08.2015 р. у справі № 916/1844/15. За таких обставин, вказана заява Прокуратури Одеської області задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Прокуратури Одеської області про зміну способу та порядку виконання судового рішення Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 р. у справі № 916/1844/15.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний строк з дня її прийняття

Суддя В.С. Петров