Ухвала суду № 56340720, 01.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року м. Київ К/800/20577/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015

та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.11.2014

у справі № 821/3811/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Князя Трубецького»

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндохів у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Князя Трубецького» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндохів у Херсонській області від 16.05.2014 № 0001042200, № 0001052200, № 0000982200 та № 0000992200.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.11.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правиль?ність застосування судами по?передніх інстанцій норм мате?ріального та процесуального? права, юридичної оцінки обста?вин справи, колегія суддів Вищ?ого адміністративного суду У?країни приходить до висновку?, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на на?ступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Князя Трубецького» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, складено акт № 46/21-02-22-012/00413720 від 30.04.2014, в якому зафіксовано порушення, зокрема: п. 134.1 ст. 134, п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, а саме: заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткуван?ня за 2013 рік в сумі 1 018 235 грн.; пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6 ст. 138 ПК України, а саме: завищення витрат, що нараховуються при визначенні об'єкта оподаткуванн?я на 2013 рік в сумі 2 068 175 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 189.4 ст. 189, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було донараховано податок на додану вартість в сумі 1 384 207,21 грн. за вересень 2012 - грудень 2013 року; п. 160.2 ст. 160 ПК України?, в результаті чого не було нараховано податок з доходів нерезидентів з джерелом його походження в Україні на загальну суму 43 407 грн.; п. 103.9 ст. 103 ПК України, в результаті чого позивачем не було надано до податкового органу звіт за? утримані та перераховані до бюджету суми податку на доходи нерезидентів.

На підставі результатів проведеної перевірки, 16.05.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001042200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 086 410 грн.;

- № 0001052200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 076 311 грн., в т.ч.: 1 384 207 грн. основного платежу та 692 104 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0000982200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 65 111 грн., в т.ч.: 43 407 грн. основного платежу та 21 704 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000992200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 340 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Перевіркою повноти визначення валових доходів податковою інспекцією було встановлено їх заниження в 2013 році на с?уму 1 018 235 грн.

Відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн» договору поставки № 0107 ТК від 01.07.2013, позивачем за видатковою накладною № 907 від 04.07.2013 були поставлені ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн» виноматеріали: аліготе ординарне витримане 2009 року в кількост?і 1 744,35 дкл. за ціною 57,50 грн.; каберне столове ординарне 2009 року в кількості 1 221,43 дкл. за ціною 62,50 грн., в?сього на суму 176 639,48 грн., крім того ПДВ 35 327,90 грн. Також відп?овідно до укладеного позивач?ем з ПАТ «Кобле?во» договору поставки № ВМ 2803/13 від 28.03.2013, позивачем поставлені виноматеріали: за видатковою накладною № 617 від 17.05.2013 каберне? столове в кількості 1 529,8 дкл за ціною 65 грн. з ПДВ (54,17 грн. без врахуванн?я ПДВ); за видатковою накладною № 624 від 17.05.2013 було поставлено Шардоне в кількості 1 874,7 дкл за ціною 65 грн. з ПДВ (54,17 грн. без врахування ПДВ), всього на суму 121 855,50 грн. з врахуванням ПДВ 20 309,25 грн., усього на суму 184 410,45 грн., крім того ПДВ 36 882,08 г?рн.

На підставі аналізу зворотно-сальдових відомостей бухгалтерських рахунків, відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що позивачем було занижено дохід, що враховується при в?изначенні об'єкту оподаткування на суму різниці між собівартістю виготовлених виноматеріалів та сумою їх реалізації в 2013 році на суму 1 018 234,55 грн., що є порушенням вимог пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134, п. 135.4 ст. 135 ПК України. Дохід занижено на суму різниці між собівартістю виготовлених виноматеріалів та сумою їх реалізації на 1 018 234,55 грн.

Перевіркою також було виявлено завищення витрат по маркетингових послугах, придбаних у ТОВ «Поляна Україна Груп». Між позивачем і ТОВ «Поляна Україна Груп», яке здійснює спеціалізовану торгівлю вином та спиртними напоями та має розгалужену мережу спеціалізованих магазинів на території України, 11.12.2012 було укладено договір поставки № 176, за умовами якого позив?ач здійснював у 2012 та 2013 році поста?вку вина на замовлення покупц?я. Крім того, між позивачем і ТОВ «Поляна Україн?а Груп» (виконавець) 11.12.2012 було укладено договір про надання комерційних послуг № 178, за умовами якого виконавець над?авав послуги зі стимулювання збуту т?овару, передпродажної підгот?овки, розміщення (викладки) продукції в містах продажу тощо. Вказані посл?уги розповсюджувалися на тов?ар позивача, який поставлявся? за договором поставки № 176 від 11.12.2012.

05.02.2013 між вказаними сторонами були укладені аналогічні за змістом договори: договір поставки № 4/П та договір про надання маркетингових послуг № 5/п. При виконанн?і вищевказаних договорів тов?ар виконавцем розміщувався в? різних торгівельних точках у? містах Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку та інших містах, що зазначається у додатку № 6 до акту перевірки. Всього?, за перевіряємий період позив?ачем було поставлено ТОВ «Поляна Україн?а Груп» товарів на загальну суму 945 740,88 грн., у тому числі ПДВ 157 623,48 грн. У зв'язку і?з закриттям деяких торгівель?них точок, після їх закриття за період з червня 2013 року по жовтень 2013 року ТОВ «Поляна Україна Груп» повернуло поз?ивачу товар на загальну суму 462 661 грн., у тому чис?лі ПДВ 77 110 грн., що становить 48,9 % від вартості поставлених товарів. Вартість маркетингових послуг за договорами № 178 від 11.12.2012 та № 5/п від 05.02.2013 склала 558 653,67 грн., у т.ч. ПДВ 93 108,94 грн. Відповідач дійш?ов висновку, що маркетингові послуги, надані ТОВ «Поляна Україн?а Груп», у зв'язк?у із просуванням товар?у позивача, у зв?'язку із поверненням частини т?овару не були використані у го?сподарських операціях позив?ача, останнім завищені витрат?и на збут на суму 227 651,40 грн., ПДВ - 45 530,30 грн., що становить 48,9 % від загальної суми витрат 558 653,67 грн.

Перевіркою було виявлено, що в обліку позивача завищені витрати на збут на суму 75 000 грн. в?артості послуг, придбаних у ТО?В «Міват», оскільки вони не були використані в господарські?й діяльності позивача. Між поз?ивачем і ТОВ «Міват» (виконавець) був укладений договір № 2310 від 23.10.2013, предметом якого було надання позивачу послуг з пошуку покупців столового вина, яке виробляє позивач. Від?повідно до актів здачі-прийма?ння і наданих послуг від 31.10.2013 та договору № 2310 від 23.10.2013, ТОВ «Міват» було знайдено? покупця столового вин?а для позивача - ТОВ «АТБ Маркет». Разом з тим, ПАТ «Князя Трубецького» раніше вже укладався договір поставки з даним покупцем на поставку винопродукції. Отже, пошук зазначеного покупця в даному випадку були зайвими.

Крім того, до Новокаховської ОДПІ від ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшов акт від 24.02.2014 № 49/08-27-2211/38600144 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міват» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.11 по 31.12.2013», відомості якого свідчать про те, що 17.12.2013 даний п?латник змінив податкову адре?су на м. Запоріжжя, Комунарський район, вул. Парамонова, буд. 4. Станом на дату складання акту перебував на обліку в ДПІ у Кому?нарському районі м. Запоріжжя? ГУ Міндоходів у Запорізькій о?бласті. Підприємство має стан? 3 - прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру) з 31.01.2014. Також відповідач зазначає? про наявність двох інших акті?в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міват» щодо документальног?о підтвердження господарськ?их відносин із платниками под?атків за вересень та за жовтень 2013 року (ак?ти від 12.12.2013 та від 14.01.2014). Відомості вказаних актів свідчать про відсутність даного платника за юридичною адресою, відсутність у ТОВ «Міват» необхідних ум?ов для здійснення господарсь?ких операцій, відсутність осн?овних фондів, технічного перс?оналу, виробничих активів, скл?адських приміщень та транспо?ртних засобів.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 податковою інспе?кцією встановлено їх занижен?ня на загальну суму 203 646,91 грн., в тому числі за травень 2013 року на 79 512,17 грн., липень 2013 року на 124 134,74 грн. внаслідок продажу ви?номатеріалів за ціною нижче с?обівартості по операц?іях з ПАТ «Кобл?ево» і ТОВ «К?ам'янка Глобал Вайн». В акті перевірки було зазначено, що виноматеріали, які продані позивачем за ціню? нижче собівартості ПАТ «Коблево» і Т?ОВ «Кам'янка Глобал Вайн», використані не у господарський діяльності підприємства.

Перевіркою було виявлено завищення податкового кредиту усього на суму 1 180 560,30 грн., в том числі за вересень 2012 року на 1 119 700 грн., за жовтень 2013 року на су?му 50 360,30 грн., за листопад 2013 року на суму 10 500 грн. На завищення податкового кредиту вплинуло включення сум ПДВ від проведення безтоварних фінансових операцій за договорами комісії та доручення, укладеними з ТОВ «Слов'янський д?вір». Позивачем (комітент) у серпні-вересні 2012 року укладено з ТОВ «Слов'янський двір» (комісіонер або повірений) два договори комісії придбання матеріалів для використання у господарській діяльності п?озивача та договір доручення? на організацію рекламної ком?панії позивача. У перевіряємо?му періоді, станом на 31.12.2013 ці договори були не виконані, продовжували діяти. На виконання цих д?оговорів позивач пере?рахував ТОВ «Слов'янський двір» грошові кошти протяг?ом вересня 2012 року в сумі 6 835 200 грн. в якості перед?оплати, на суму попередньої оп?лати позивачу ТОВ «Слов'янський двір» надані податкові накладні на суму 6 835 100 грн. (в? т.ч. ПДВ 1 139 200 грн.). Зазначені суми ПДВ включено до складу податкового кредиту вересня 2012 року, що податкова інспекція вважає неправомірним, оскільки ніякі дії за договорами комісії не вчинялись, фактичної поставки товарів, послуг не відбувалось. Пр?и цьому податковий орган посилається на норми? п. 189.4 ст. 189 ПК України.

В акті перевірки зазначено про завищення податкового кредиту на суму 45 530,30 грн. за декларацією жовтня 2013 року по господарським операціям придбання у ТОВ «Поляна Україна Груп» комерційних послуг, які не використані в господарській діяльності щодо організації, просуванню нереалізованої винопродукції, а також про завищення податкового кредиту жовтня 2013 року на суму 4 500 грн., листопада 2013 року на 10 500 грн. по господарським опе?раціям придбання у ТОВ «Міват» маркетингових послу?г.

В ході проведення перевірки встановлено, що за перевіряємий період ПАТ «Князя Трубецького» придбало товар у ТОВ «Готика ЛТД» відповідно до? податкової накладної № 98 від 31.10.2013 на заг?альну суму 1 980 гр?н., в тому числі ПДВ - 330 грн. Перевіряючим?и був використаний акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.04.2014 № 1226/26-55-22-08/38388548 про неможливість проведення зустрічної звірки за період з 01.04 по 31.12.2013 ТОВ «Готика ЛТД», яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентом ПАТ «Князя Трубецького». До такого висновку відповідач дійшов з огляду на інформацію в зазначеному акті про те, що ТОВ «Готика ЛТ?Д» не звітує пр?о загальну чисельність працю?ючих, наявність основних фонд?ів у власності або в оренді. Враховуючи вищезазначене, ТОВ «Готика ЛТД» порушено ст. 93 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - за юридичною адресою ТОВ «Готика ЛТД» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості. ТОВ «Готика ЛТД» не надано жодних пояснень та їх документального під?твердження на підтвердження? даних податкових декларацій? та розрахунків по податках та? інших обов'язкових платежах д?о бюджету та державних цільов?их фондів. В зв'язку із тим, що усі операції купівлі-продажу за ТОВ «Готика ЛТД» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є н?ікчемними, на порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України ПАТ «Князя Трубецького» завищено пода?тковий кредит за жовте?нь 2013 року на 330 грн.

Висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства у сфері оподаткування зовнішньоекономічної діяльності податковим органом зроблено, з огляду на те, що відповідно до контрактів про надання консультативних послуг б/н від 01.07.2009 та б/н від 01.04.2012, укладених між ТОВ «Le Faiseur de Vi» (Франція, м. Бордо) та позивачем, останній придбав консультативні послуги в сфері ведення виноградарського господарства і наступного виробництва вина, шляхом регулярних відвідувань винних льохів, спеціального дегустування та змішування різних продуктів позивача, зокрема, надання рекомендацій щодо сортів винограду; консультації щодо догляду за виноградниками, рекомендації з поливу винограду з застосуванням мінеральних добрив, у сфері виробництва вина - це консультування на всіх етапах виробництва вина, рекомендації з вибору дубових бочок, вибір устаткування для розливу в пляшки, дегустація, змішування різних продуктів. Виконання послуг на підприємстві підтверджуються актами виконаних робіт на загальну суму 19 945,23 євро (289 377,52 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 зазначеного Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій встановлено дотримання позивачем вимог зазначених норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат за результатами господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Крім того, відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України собівартість реалі?зованих товарів, виконаних ро?біт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрат?и, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не супер?ечить положенням цього розді?лу.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткува?ння є: прибуток із джерелом походження з України та за її меж?ами, який визначається шляхом? зменшення суми доходів звітн?ого періоду, визначених згідн?о зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, над?аних послуг та суму інших витр?ат звітного податкового пері?оду, визначених згідно зі стат?тями 138 - 143 цього Кодексу, з урахува?нням правил, встановле?них статтею 152 цього Кодексу.

Що стосується нарахування доходу від продажу товару, то відповідно до п. 135.4 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної вартості, але не менше, ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань та включає згідно з пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Тобто, вказані норми не містять особливих вимог щодо визначення доходу при реалізації товарів за ціною нижчою, ніж собівартість.

Слід також зазначити, що Податковий кодекс України не передбачає обов'яз?ку визначення доходу від прод?ажу готової продукції на рівн?і не нижче собівартості. В бухгалтерському та податковому обліку операції з реалізації товарів за ціною нижче собівартості відображаються на загальних підставах, дохід визнається в розмірі договірної вартості, але не менше ніж отрима?на сума компенсації; собіварт?ість виготовленої та реалізо?ваної продукції складається? з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом такої продукції.

Твердження в акті перевірки про те, що частина виноматеріалів не була використана у господарській діяльності ПАТ «Князя Трубець?кого» вірно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки весь обсяг виноматеріалів продано та відвантажено покупцям, за нього отримано плату, тобто його використано для отримання доходу у господарській діяльності позивача. Факт відвантаження виноматеріалів позивачем ТОВ «Кам'янка Глобал Вайн» та ПАТ «Коблєво» та отримання за них оплати в акті перевірки не заперечуються і підтверджено матеріалами справи, а саме: товарно-транспортними та податковими накладними, платіжними документами, тощо.

Жодних обмежень по віднесенню до складу витрат послуг, прид?баних у резидента Укра?їни (яким і є ТОВ «Поляна Україна Груп») діючим законодавств?ом не передбачено.

Також, Податковий кодекс України не міст?ить посилань на залежність об?сягу маркетингових послуг, як?і можна віднести до витрат на збут, до обсягу реалізації продукції. Той факт, що ТОВ «Поляна Україна Груп» повернуло частину то?вару ПАТ «Князя Трубецького» не ставить під сумнів отримання позивачем маркетингових послуг від ТОВ «Поляна Україна Груп», оскільки це окремі події в рамках виконання різних договорів (договір поставки продукції (вина) від 11.12.2012 № 176 та договір про надання комерційних послуг (маркетингові послуги) від 11.12.2012 № 178, договір поставки від 05.02.2013 № 4/П та договір про надання маркетингових послуг від 05.02.2013 № 5/п.).

Крім того, відповідно до наведеного у Додатку № 6 до акту перевірки переліку актів виконаних робіт за договорами про надання маркетингових послуг, укладеними позивачем з ТОВ «Поляна Україна Груп», вказані послуги були отримані позивачем у грудні 2012 року - на суму 50 000 грн., січні 2013 року - 74 400 грн., у берез?ні 2013 року - 185 301,50 грн., травні 2013 року - 35 441,33 грн., червні 2013 року - 50 542 грн., липні 2013 року - 41 895,39 грн., а також в грудн?і 2013 року - 79 074,17 грн., що підтверджується відповідними актами. Повернення товару за договорами поставки з деяких торгівельних точок, у зв'язку з їх закриттям відбувалося, згідно додатку №7 до акту перевірки, в основно?му у вересні - жо?втні 2013 року, тобто, вже після отр?имання позивачем більшості м?аркетингових послуг та підпи?сання сторонами актів викона?них робіт за договорами про на?дання маркетингових послуг. П?овернення частини винопроду?кції не свідчить, що виконавце?м не надавалися маркетингові? послуги, як це передбачено у відповідних договора?х про надання маркетингових п?ослуг.

Факт отримання позивачем маркетингових послуг підтверджено актами наданих послуг, податковими накладними, платіжними документами. З переліку маркетингових послуг вбачається, що їх вартість є фіксованою? в грошовому виразі та не залежить у відсотковому виразі від кількості проданої продукції, а в деяких випадках рахуєть?ся у відсотках до суми отриман?их позивачем грошових коштів? за продану продукцію. Наприкл?ад, оплата за відкриття торгов?ого закладу складала 1 000 грн., а як стверджує? позивач, товар поставлявся ТОВ «Поляна Україна Груп» в? 28 торгівельних закладах, оплата за внесення відомостей до? інформаційної бази складала? 250 грн. за кожну т?оварну позицію в кожному торг?івельному закладі. Щомісяця с?торони домовились про оплату? стелажу для вина 2 250 грн. п?о кожному торгівельному закл?аду, плату за розміщення в промо-каталозі 6 разів за 2013 рік складала 36 000 грн. Інші маркетин?гові послуги визначались у ві?дсотках до суми сплачених поз?ивачу грошових коштів за реал?ізований товар за дого?вором поставки, тобто залежали від ст?ану та обсягу розрахунків між? сторонами договору по?ставки, а не від варто?сті поставленого това?ру, як розрахув?ав податковий орган в акті перевірки.

Також, в судовому порядку спростований висновок відповідача про зайве? віднесення до складу валових? витрат суми вартості послуг, придбаних у ТОВ «Міват». Позивач стверджує про те, що в актах здачі-прийманн?я послуг допущено техн?ічну помилку, замість покупця? - ТОВ «Альянс Маркет» помилково зазначено Т?ОВ «АТБ Маркет». Фактично ТОВ «Міват» знайшов для позивача? покупця товару: ТОВ «Альянс Маркет», з яким позивачем укл?адено договір поставк?и №ТА0628/13 від 01.11.2013. Про дану п?омилку позивач давав відпові?дні пояснення під час проведе?ння перевірки з наданням нале?жним чином оформлених актів з?дачі-приймання наданих послу?г. Але відповідач не прийняв до уваги вказані обставини. При здійсненні адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем на підтвердження вказаної обставини також надавалися податковому органу лист ТОВ «Мі?ват» та виправлені належним чином оформлені акти здачі-приймання наданих послуг, що підтверджено копією скарги від 28.05.2014 № 111.

Щодо посилань відповідача на акти ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 12.12.2013 та 14.01.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міват», ДПІ у Комунарівському районі м. Запоріжжя від 24.02.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міват», слід зазначити наступне.

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента не є джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок вказаного контрагента не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства ПАТ «Князя Трубецького».

Також, слід зазначити, що факт поставки виноматеріалів позивачем від ТОВ «К?ам'янка Глобал Вайн» та ПАТ «Коблєво» та отримання за це оплати в акті пер?евірки не заперечуєть?ся, підтверджено належним чином склад?еними первинними документам?и, тому висновки акту перевірк?и щодо порушення позивачем по?даткового законодавства не в?ідповідають фактичним обста?винам та нормам чинного закон?одавства.

Що стосується завищення податкового кредиту внаслідок включення до нього сум ПДВ на під?ставі податкових накладних, в?иданих ТОВ «Слов'янський двір», то в акті перевірки податковий орган посилався на порушення? позивачем норм п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України.

Однак, відповідно до п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України базою оподаткування д?ля товарів/послуг, що передают?ься/отримуються у межах догов?орів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 цього Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця.

Тобто комітент, який отри?мав комісійні послуги, має пра?во віднести відповідні суми п?одатку до податкового кредит?у.

При цьому слід керуватися положеннями п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якого датою виникнення прав?а платника податку на віднесе?ння сум податку до податковог?о кредиту вважається дата тіє?ї події, що відбулася раніше: дата списання? коштів з банківського рахунк?а платника податку на оплату т?оварів/послуг; дата отримання? платником податку товарів/по?слуг, що підтверджено податко?вою накладною.

Отже, на дату передачі комітентом комісіонеру товарів/послуг згідно з договором комісії, або оплати послуг комітента, к?омісіонер має право збільшит?и суми податкового кредиту, а комітент повинен збільшити свої податкові зобов'язання. Таким чином, у комісіонер?а, повіреного ТОВ «Слов'янський двір» при надходжен?ні коштів від комітента, довір?ителя ПАТ «Князя Трубецького» виникли податкові зо?бов'язання з ПДВ, а в останнього право на податковий кредит. Тому суму 1 122 950 грн. п?озивач включив до податковог?о кредиту вересня 2012 року обґрунтовано.

Таким чином, висновки відповідача в акті перевірки про порушення позивачем вимог п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України та завищ?ення податкового кредиту є бе?зпідставними. При цьому, в чому саме полягає таке порушення, в акті перевірки не визначено?. Та обставина, що можливо послуги не будуть надані в майбутньому, може бути підставою для п?одальшого коригування подат?кового кредиту, але при поверненні позивачу від ТОВ «Слов'янський двір» грошових коштів (авансових платежів) та отриманні відповідних пода?ткових накладних.

Що стосується висновку відповідача про зави?щення податкового кредиту на? суму 45 530,30 грн. за декларацією жовтн?я 2013 року по господарським операціям придбання у ТОВ «Поляна Україна Груп» комерційних п?ослуг, які не використані в господарській діяльності щодо організації, просуванню нереалізованої винопродукції, та завищення податкового кредиту за жовтень 2013 року на суму 4 500 грн., листопад 2013 року на сум?у 10 500 грн. внаслідок придбаних? маркетингових послуг, що не використані у господарській діяльності операціях з ТОВ «Міват», то мотиви, з яких суд погоджується з доводами позивача, наведені при розгляді порядку формування позивачем валових витрат.

За наслідками перевірки у сфері оподаткування зовнішньоекономічної діяльності за порушення пп. 160.2 ст. 160 ПК України відпо?відачем податковим повідомл?енням-рішенням № 0000982200 від 16.05.2014 донараховано позивачу 43 407 грн. податку на при?буток іноземних юридичних ос?іб та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 21 704 грн., у зв'язку із виплатами доходів нерезиденту джерелом походження в Україні та податковим повідомленням-рішенням № 0000992200 від 16.05.2014 застосований штраф з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 340 грн. за порушення п. 103.9 ст. 103 ПК України - неподанн?я інформації щодо виплат нере?зидентам доходів із джерелом? їх походження з України

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 ПК України? будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, ви?значеними цією статтею. Для ці?лей цього пункту під доходами?, отриманими нерезидентом із д?жерелом їх походження з Украї?ни, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у том?у числі проценти за позиками т?а борговими зобов'язаннями, ви?пущеними (виданими) резиденто?м; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лі?зингова/орендна плата, що спла?чується резидентами або пост?ійними представництвами на к?ористь нерезидента - лізингод?авця/орендодавця за договора?ми оперативного лізингу/орен?ди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі ма?йна постійного представницт?ва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу; є?) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження? нерезидентами або уповноваж?еними ними особами культурно?ї, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) бро?керська, комісійна або агентс?ька винагорода, отримана від р?езидентів або постійних пред?ставництв інших нерезиденті?в стосовно брокерських, коміс?ійних або агентських послуг, н?аданих нерезидентом або його? постійним представництвом н?а території України на корист?ь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у т?ому числі страхування ризикі?в життя) або страхування резид?ентів від ризиків за межами Ук?раїни; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї); ї) дохо?ди у вигляді благодійних внес?ків та пожертв на користь нере?зидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вар?тості послуг із міжнародного? зв'язку чи міжнародного інфор?маційного забезпечення.

Аналіз вказаної норми свідчить, що оподаткуванню підлягають практично всі виплати доходів на користь нерезидента, перелічені у п. 160.1 ст. 160 ПК України, які не по?в'язані з компенсацією вартос?ті товарів, виконаних робіт, послуг. Відповідно виплати, що з?дійснені платником податку у? зв'язку з компенсацією вартос?ті товарів, виконаних робіт, послуг іноземній юридичній особі не підпадають під дію ст. ст. 160-161 ПК України і тому позивач, під час здійснення виплат вартості консультаційних послуг ТОВ «Le Faiseur de Vi» правомірно не? обчислив податок на прибуток? з цих виплат незалежно від наявності чи відсутності довідки, яка давала право не нарахов?увати податок на ці виплати дл?я уникнення подвійного опода?ткування відповідно до міжна?родних угод України. Відповід?но, відсутність обов'язку окремо оподатковувати кошти, сплачені іноземній юридичній особі, не зобов'яз?ує платника податку на прибут?ок окремо відображати ці кошт?и у податковій звітності, нада?вати окремі додатки та заповн?ювати певні показники податк?ової декларації.

Позивач в 2013 році вже звертався до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати, зокрема, податкові повідомлення-рішення: № 0000012310 від 29.01.2013 про сплату? 71 868,28 грн. податку на при?буток іноземних юридичних ос?іб та штрафних (фінансових) санкцій 7 307 гр?н. за порушення п. 160.2 ст. 160 ПК України; № 0000022310 від 29.01.2013 від 29.01.2013, штраф з подат?ку на прибуток іноземних юрид?ичних осіб у розмірі 3 060 грн. Підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень була здійснена позивачем оплата в сумі 44129,30 євро на користь нерезидента за укладеним позивачем з нерезидентом - компанією «Le Faiseur de Vi» контрактом від 01.07.2009 року, за якими компанія - нерезиден?т надавала позивачу консульт?аційні послуги на території У?країни з виробництва вина. Заз?начений контракт від 01.07.2009 був ана?логічним за предметом та змістом контракту від 01.04.2012, про що відповідач сам зазначив в акті перевірки та проаналізував зміст контракту від 01.07.2009.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.08.2013, яка залишена без змін ухвалою Одеського апе?ляційного адміністративного суду від 26.02.2014, у справі № 821/1958/13-а, вказаний адміністра?тивний позов позивача було за?доволено, вищевказані податк?ові повідомлення-рішення від? 29.01.2013 визнані протиправними та скасовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто, доводи відп?овідача в акті перевірки щодо? порушення позивачем вимог п. 160.2 ст. 160 ПК України та, відповідно п. 103.9 ст. 103 ПК України, є безпідставними та такими, що спростовані встановленими судами попередніх інстанцій матеріалами справи.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2015 та постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний