Ухвала суду № 56340344, 01.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 454/2711/14 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О.А.

Провадження № 22-ц/783/1224/16 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Шандри М.М.

суддів: Копняк С.М., Шумської Н.Л.

з участю секретаря Фейір К.О.

та з участю представника ПАТ «Державний ощадний банк України» - Лащук А.С., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 лютого 2015 року у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі територіально-відокремленого безбалансового відділення № 10013/0257 філії Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 3566 від 28 листопада 2007 року, яка станом на 03.09.2014 року складає 234 284 грн. 86 коп. з яких :

-58952 грн. 11 коп. прострочених платежів по кредиту;

-921 грн. 15 коп. прострочених платежів по відсотках;

- 36048 грн. 73 коп. сума нарахованої пені по відсотках;

- 71074 грн. 14 коп. сума нарахованої пені по кредиту;

Рівень інфляції за період становить 44411 грн. 65 коп.

3% річних від простроченої суми складає 22877 грн. 08 коп.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3

Вважає рішення суду незаконним, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову банку. Мотивує тим, що розмір заборгованості є невірним, з рішення суду не убачається звідки з»явилась така сума заборгованості, відповідні розрахунки в тексті рішення відсутні. Пеня, інфляційне нарахування та 3% річних також нараховані безпідставно. Вказує на те, що рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14.03.2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок стягнення суми 58 209, 29 грн., котра включала відсотки з 01.10.2010 року - 14.03.2012 року в сумі 57 155 гр. 29 коп., а також 1000 гр. за проведення експертизи та судові витрати. Суд не врахував наявність виконавчого напису нотаріуса від 30.09.2010 року, за яким на задоволення вимог банку про дострокове стягнення кредиту з відповідними нарахуваннями відсотків та штрафних санкцій у розмірі 316 966 гр. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, а саме на будинок та земельну ділянку відповідача визначеною за договором, вартістю 421 585 гр. Суд не врахував, що банком у червні 2014 року за початковою вартістю 303 320, 00 грн., предмет іпотеки звернуто на користь банку, хоча кредит отриманий в розмірі 240 000 грн. періодично погашався. Суд не врахував обов»язок банку припинити нарахування відсотків. Зазначаючи в рішенні, як і в позові, що заборгованість в сумі 234 284 гр. 86 коп. виникла після реалізації предмета іпотеки, не встановив, яка була заборгованість на момент зарахування коштів від реалізації майна і чи така була взагалі. Зазначає, що оскільки реалізація предмета іпотеки здійснювалась згідно судового рішення від 14.03.2012 року та виконавчого напису нотаріуса від 30.09.2010 року, то банк після зарахування 14.06.2014 року суми від реалізації предмета іпотеки, повинен був повернути власникам будинку різницю між сумою боргу та початковою вартістю предмета іпотеки. Вказує, що банк отримав у власність заставне майно в рахунок погашення боргу та заявляє вимоги на суму фактично аналогічну сумі позики не обґрунтовуючи своїх вимог. Судом також не враховано строк позовної давності.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 03 серпня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено та скасовано рішення Сокальського районного суду Львівської області від 4 лютого 2015 року. Ухвалено у справі нове рішення, яким у позові ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_3 1171 гр. 42 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних вправах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 грудня 2015 року вищевказане рішення Апеляційного суду Львівської області скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з таких підстав.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 28 листопада 2007 року між ПАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Сокальського відділення № 6333 ПАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_3 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №3566, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_3 кредит в розмірі 240 000 гривень з оплатою 15,5% річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 28 листопада 2017 року.

Для забезпечення виконання зобов»язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 3566 між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір № 7002 від 28.11.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Сокальського районного нотаріального округу Львівської області Бойчук Н.І. За умовами даного договору відповідач передав в іпотеку Банку житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 107,4 кв.м., житловою площею 88,8 кв.м. в с. Теляж по вул. Ланковецька, 123 та земельну ділянку загальною площею 0,1720 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями.

У зв»язку із неналежним виконанням ОСОБА_3 умов Кредитного договору, Банком на іпотечному договорі вчинено виконавчий напис (т. 1 а.с. 12).

Крім того, рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14.03.2012 року по справі № 2-613/11 змінено умови кредитного договору, щодо строку його виконання, визначивши строк виконання кредитного договору моментом набрання рішенням суду законної сили, стягнуто з відповідача на користь Банку кредитну заборгованість в розмірі 58 209 грн. 29 коп., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (т. 1 а.с. 14-15).

У межах процедури виконавчого провадження, в порядку передбаченому ст. 49 Закону України «Про іпотеку», з урахуванням ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», Банк 08.05.2014 року придбав предмет іпотеки за початковою ціною 303 320 грн. шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Після реалізації предмета іпотеки заборгованість відповідача ОСОБА_3 перед Банком станом на 03.09.2014 року становить 234 284 грн. 86 коп., та складається з 58952 грн. 11 коп. прострочених платежів по кредиту; 921 грн. 15 коп. прострочених платежів по відсотках за період з 15.03.2012 року по 23.03.2012 року - дати набрання законної сили рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14 березня 2012 року; 36048 грн. 73 коп. сума нарахованої пені по відсотках; 71074 грн. 14 коп. сума нарахованої пені по кредиту (т. 1 а.с. 92); суми інфляції - 44411 грн. 65 коп.; 3% річних від простроченої суми - 22877 грн. 08 коп. (т. 1 а.с. 38-39).

Розмір заборгованості стверджується розрахунком заборгованості, наявним в матеріалах справи, на спростування розміру якого апелянтом не надано жодних доказів.

Звертаючись з даним позовом, ПАТ «Державний ощадний банк України» просить стягнути з відповідача суму, якої не вистачає для повного погашення заборгованості після реалізації предмета іпотеки.

У п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов»язання припиняється із підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою ст. 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.526, ст. 599 ЦК України.

Таким чином, у кредитора за договором залишається право вимоги до боржника, а боржник не звільняється від обов'язку розрахуватися з кредитором, відповідне право вимоги залишається навіть після спливу строку договору.

Крім того, відповідно до п. 7.8 Договору відновлювальної кредитної лінії №3566 від 28 листопада 2007 року, сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 Цивільного кодексу України до 3 (трьох) років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені), що передбачені умовами цього договору (т. 1 а.с. 11 зворот).

Відтак, доводи апеляційної скарги про нарахування пені поза межами строку позовної давності не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України, зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи з наведеного, ухвалюючи оскаржуване рішення Сокальский районний суду Львівської області вірно виходив з того, що боржник допустив заборгованість за користування кредитом, не виконав взятих на себе за договором зобов»язань, прийшов до правильного висновку, що заборгованість за кредитним договором в сумі 234 284,86 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_3

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, з врахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України.

Згідно зі ст. 57, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий М.М. Шандра

Судді: С.М. Копняк

Н.Л. Шумська