Ухвала суду № 56339306, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2016 р. м.Київ К/800/26712/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» до Реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рис України», ОСОБА_2, про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» звернулося з позовом до Реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області, за участю третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України» та ОСОБА_2, в якому просило скасувати рішення державного реєстратора Коваленка А.О. від 11 квітня 2013 року № 1581129 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) про реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Рис України».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про незаконність оскаржуваного рішення щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, яке прийняте з порушенням земельного законодавства та прав позивача як законного землекористувача, за яким вже зареєстроване право оренди на цю ж земельну ділянку, внаслідок чого неправомірно здійснено повторну реєстрацію.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року позов задоволено.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із незаконності оскаржуваного рішення відповідача про реєстрацію за ТОВ «Рис України» права оренди на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні позивача ТОВ «Агро-Тріус».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року задоволено апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рис України» і Реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області; постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року скасовано; прийнято нову постанову; в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване правомірністю реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТОВ «Рис України» на підставі поданого ним повного та належно оформленого пакету документів у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рис України» у поданих запереченнях просить касаційну скаргу відхилити, рішення апеляційного суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 08 грудня 2011 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,12 га, яка знаходиться у адміністративних межах Каланчацької селищної ради Херсонської області, на строк 7 років. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Каланчацькому районі Херсонської області 30 грудня 2011 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №652320004000322.

На виконання договору оренди земельної ділянки між сторонами складено акт прийому-передачі земельної ділянки від 30 грудня 2011 року та акт про визначення меж земельної ділянки в натурі.

06 березня 2012 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рис України» укладено договір оренди земельної ділянки.

07 березня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області із заявою щодо реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована на території Каланчацької селищної ради на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого 24 березня 2003 року Каланчацькою селищною радою.

23 березня 2013 року ТОВ «Рис України» до Реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Херсонської області подано заяву про реєстрацію договору оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, укладеного між ТОВ «Рис України» та ОСОБА_2.

11 квітня 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Каланчацького районного управління юстиції Коваленко А.О. винесено рішення № 1581129 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, розташованої Херсоньска область, Каланчацький район, Каланчацька селищна рада, кадастровий номер НОМЕР_1 за ТОВ «Рис України».

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст.125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі також Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Статтею 8 Закону №1952-IV визначені повноваження органу державної реєстрації прав, відповідно до якої орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації, забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом, забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ч.2 ст.9 Закону №1952-IV державний реєстратор, зокрема: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; відповідність відомостей про нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; 8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства, чинного на момент реєстрації таких прав, проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до ст.15 Закону №1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Частиною 4 ст.15 Закону №1952-IV встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Отже, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 29 вересня 2015 року у справі №21-760а15.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач під час прийняття спірних рішень належним чином не перевірив інформацію щодо факту відсутності або наявності вже зареєстрованих прав оренди на спірну земельну ділянку перед тим як реєструвати договір оренди на цю ділянку за ТОВ «Рис України».

Статтею 24 Закону № 1952-IV визначені підстави відмови в державній реєстрації прав та обтяжень, зокрема, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «Рис України», яка проведена без дотримання вимог законодавства, що в свою чергу призвело до подвійної реєстрації права оренди на одну і ту ж саму земельну ділянку та порушення прав позивача.

Рішення суду апеляційної інстанції про скасування постанови суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову не відповідає фактичним обставинам справи та є невірним.

Відповідно до ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Тріус» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2015 року скасувати.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді