Ухвала суду № 56338900, 03.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 р.Справа № 818/3875/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2015р. по справі № 818/3875/15

за позовом ОСОБА_1

до Секретаря судового засідання Ковпаківського районного суду м. Суми Лесняк В.О.

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Секретаря судового засідання Ковпаківського районного суду м. Суми Лесняк В.О.( далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати неправомірними дії Секретаря судового засідання Ковпаківського районного суду м. Суми Лесняк В.О.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 року по справі № 818/3875/15 відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Секретаря судового засідання Ковпаківського районного суду м. Суми Лесняк В.О..

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 року по справі № 818/3875/15 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги, посилаючись на положення пункту першого ОСОБА_3 юстиції України від 28.12.2008 року № 758-0-2-08-19 « Щодо практики застосування норм права у випадку колізії», Кодексу адміністративного судочинства України, зазначила, що в даному випадку відсутні підстави для відмови у відкритті провадження.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст.109 КАС України, виходив з того, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивач, в даному випадку, оскаржує саме процесуальну діяльність (бездіяльність) Секретаря судового засідання Ковпаківського районного суду м. Суми Лесняк В.О. щодо неповного фіксування судового засідання, яка, в свою чергу, не належить до сфери управлінської діяльності.

Колегія суддів цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише такий, що випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Разом з тим, відповідно до змісту пункту 22 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №8 від 20.05.2013 року, який, в свою чергу, викладений відповідно до роз'яснень, вказаних у Постанові Пленуму ВС України №6 від 12.06.2009 року «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів», у розумінні положень ч.1 ст.2, п.п.1,7,9 ст.3, ст.17, ч.3 ст.50 КАС України, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії Секретаря судового засідання Ковпаківського районного суду м. Суми Лесняк В.О. узв'язку з неповним фіксуванням судового засідання.

З огляду на викладене, враховуючи визначений законодавством процесуальний статус секретаря судового засідання, колегія суддів зазначає, що останній не є суб`єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, оскільки виконує виключно процесуальні функції, пов`язані з відправленням судом правосуддя, та не має жодних владних управлінських функцій.

Отже, зміст позовних вимог зводиться до визнання неправомірними дій Ковпаківського районного суду м. Суми.

Таким чином, виходячи з системного аналізу перелічених вище норм діючого законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що дії або бездіяльність суду, зокрема секретаря судового засідання, вчинені ним при виконанні своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя, є не управлінськими, а виключно процесуальними, та відповідно, оскарження процесуальних дій працівників апарату суду під час розгляду справи не може бути здійснено шляхом звернення з адміністративним позовом в порядку КАС України.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що оскільки дії секретаря та суду в рамках розгляду цивільної справи вчиняються за нормами Цивільного процесуального кодексу України, оскарження їх поза встановленим процесуальним порядком не є належним способом судового захисту у спірних правовідносинах.

Отже виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, згідно із п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо, заяву (позов) не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, є правомірним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18.12.2015р. по справі № 818/3875/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 09.03.2016 р.